Художні твори
14 11 2008,14:02 | Ні труни, ні хрестів, Антоніна Листопад
Ні труни, ні хрестів
І ні тризни!
Прямо в яму. Навіки – віків!
Чорна сповідь моєї Вітчизни.
І її затамований гнів.
Ні віночка, ні навіть барвінку…
Наче падалиць – під вітрюган!
То причастя твоє, Українко.
Українцю, то твій талісман.
Ні могили, ні хресного знаку.
Щоби пам’ять розтерти на дерть!
Це тобі, Україно, подяка.
Щоб на всі покоління.
Ущерть!
