Свідчення очевидців

06 05 2008,16:03 | Проти кашоїдів – з револьверами, «Вісник Старобільщини»

Із спогадів мешканок села Проїжджого Марії Никонівни Ткаченко (1916 р.н.) та Парасковії Семенівни Бахтин (1913 р.н.), записаних краєзнавцем О.М.Погорілим.
 
У 1932 році врожай був непоганий. Але в людей позабирали абсолютно все: не тільки їстівне, а й повішені на горищах усілякі вузлики з насінням на весну. Була створена комісія незаможних селян (КНС). До неї входили міліціонер Пащенко і ще якісь уповноважені – Третяк, Пугач та місцева активістка Манька Ряба. Вони ходили по дворах і «розкуркулювали» селян, лазили по горищах, відбирали в односельців усе, що годилося на харч. І люди почали вмирати. Вимерла вся сім`я Харитона Скрипника (сім чоловік), сім`я Прокопа Закутька. Одна багатодітна жінка зварила і з’їла свою доньку. І ніхто її за це не судив, не до того було.
 
Ох і не любили ж селяни уповноважених за те, що вони вчили, як треба працювати, самі того не знаючи. У кожному селянинові уповноважені бачили куркуля або підкуркульника. Вони думали: якщо у селянина є якась власність, то він – ворог народу, зокрема робітничого класу. Майже всі уповноважені були жорстокими, селян не розуміли і зневажали.
 
Пригадується такий випадок. Була весна, почалася посівна. Сіяли за Гетьманським шляхом від Булавинівки. Бригадир Семен Никонович Сірик тихенько сказав хлопцям, щоб вони непомітно по булавинській лісосмузі прийшли поїсти каші, якої було наварено на більшу кількість людей, ніж працювало в полі. А всі працюючі були опухлі від голоду. Кашу варили прямо в полі з товченого у ступі проса. Ті хлопці прийшли й поїли трохи.
 
Та знайшовся якийсь донощик, що подзвонив у район. Негайно на коняці, при зброї і регаліях у поле прискакав уповноважений Шкуратов, скаженів, погрожував, револьвером розмахував, на щастя, нікого не застрелив. Пізніше виявилось, що цей Шкуратов був попівським сином, але, якимсь чином підробивши документи, вступив у партію. Ось і такі були уповноважені.
 
Перепис померлих від голоду селян робив чоловік на прізвище Літинський, присланий з району. Згодом він повісився, може, чогось боявся. У Проїжджому Голодомор убив приблизно 380 чоловік.
 
Померлих стягували конякою до кладовища. Ховали по-всякому, а найчастіше – без труни, просто клали по кілька людей в одну яму і закопували.
 
районна комунальна газета
«Вісник Старобільщини»
25.04.2008, №33-34