Зазнала від голоду й наша рідня – померли три рідні сестри батька. Батько й мати працювали в колгоспі, я навчалася в школі.

 

Ніколи не забуду, як приходили до нас додому уповноважені владою, аби забирати продукти. Та забирати в нас майже нічого на той час уже не було.

 

Харчувалися тим, що вирощували самі на своєму городі. Картоплею, гарбузами, кукурудзою.

 

З колгоспу не видавали анічогісіньки, усе відправляли, як тоді роз’яснювало начальство, „в засіки Батьківщини”. Отож, смаку колгоспного хліба тоді ми не знали.

 

Чули, що в інших місцях України люди вмирають з голоду.