(зібрано Біловодською районною держадміністрацією)
Голод пам’ятаю добре, таке не забувається. Батько працював на молотарці, йому видали хліба на трудодні, а потім забрали. Та ще й заарештували. Колгоспників потроху забезпечували продуктами. А запасів створити було неможливо. По кілька разів приходили з обшуками і все, що називали „надлишками”, забирали. На горищі в нас лежали дошки, гадалося, згодяться комусь з сім’ї на домовину. Так їх під час одного з обшуків забрали. Та й інших тоді ховали без трун.
В сім’ї всіх нас було десятеро. Залишилися в живих семеро. Чув, що подекуди зголодніли селяни їли людей. В нас такого не було.