Sub_Class with id 258 does not exist
Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія) Календар подій Голодомор 1932-33. До 75-х роковин Голодомору в Україні Свідчення очевидців Свідчення очевидців
Луганська обласна державна адміністрація
| |


ГоловнаЛист адміністратору Веб-сервераКарта сайту

Гаряча лінія
Гаряча лінія
Довідник посадовців
Телефонний довідник
ОпитуванняОпитування

Сьогодні: п'ятниця, 29 березня 2024

Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)Календар подійГолодомор 1932-33. До 75-х роковин Голодомору в УкраїніСвідчення очевидців

Свідчення очевидців

02 09 2008,13:58 | Кононенко Марфа Олексіївна, 1923 р.н., житель с. Бунчуківка Білокуракинського району

(зібрано старшим науковим співробітником
Луганського обласного краєзнавчого музею Казаковою С.В.)
 
В сім’ї були батько, мати і нас п’ятеро. В хазяйстві була корова. Батько прийшов і каже: „Буду в колхоз писаться.” А мати каже: „А шо це таке, колхоз?” „Будем в общом робити. Свого не буде нічого.” Мати не соглашалася. Батько: „Є такі, шо не хотять, та все равно попишуть.” Побалакали, батько пішов і записавсь. Робили у полі. А тоді мати дояркою стали. Я в 14 год пішла до свиней. Трудодні писали. У голод літом бур’ян їли, а зімою голодні сиділи. Сестра прийшла (в Грацаївці замужом була), а ми сидимо днів 4 не їли нічого. Мати коло коров була в колхозі. А тоді время таке було, шо нільзя було і каплі молока взять. Як попадешся – і 5 год давали, і 10. Судили так. І вони боялись, не брали і каплі ніколи. Попадешся, заберуть, а діти з ким остануться? Сестра прийшла, а ми сидимо вже ніякі. І корови не дождемось, коли отелеться. Вона подивилась, пішла додому, зайшла в хату, як розкричалася, плаче. Заходе чоловік її: „Шо там зробилося? Шо там таке?” Вона накричалася, а тоді й каже: „Діти сидять голодні і вже не балакають.” І вони так же жили. Та він був то бригадіром, то кладовщиком, розживався потроху. Так вони принесли нам отходу якогось. „Товчіть, варіть кашу, їште.” Став нам потроху носить. Ми натовчимо, зваримо, та і не голодні. А тоді коровка у нас отелилася, і ми вже їли з молочком. Так спаслися. А батько, братик і сестричка вмерли з голоду. Осталася мама сама і нас троє: дві сестри і брат. У селі мерли багато і валялися по дорогах. Там кричить, слухаєш, там кричить. Там кричало, кричало, кончилося. Ми на горі жили, а з того боку дівчинка годів 14 прибрела сюда і кричить, і кричить, ой, Боже! Ну хто ж пособе, як всі голодні, нічого дати. Раніші б пособити. У материного брата був син. І він той хлопець каже: „Шо за дівчина? Піду подивлюся.” Пішов подивився на неї та й пішов. Пособить нічим. Хоронили так. Виривали яму і на кучу кидали. В кого з чого було зробити домовину, робили. В кого ні з чого було - ховали так. Нашого батька і братика поховали в домовинах. А сестричка була в яслях і там вмерла. Там її кинули в кучу і матері не сказали. Похоронили без домовини. І не одну. Накидали в яму та й усе. Тоді матері переказали: „Катя вмерла ваша.” Вона пішла, кричала, кричала на тих няньок і шо тільки не казала. „Як вам не стидно. Чого ви мені не сказали? Я шо не взяла б заховати свою дитину?” Та не викопаєш вже. А діти в яслях були, матері ж на роботу ходили. Шо б людей їли, я не бачила, не знаю. Ну казали тут на одних. А Бог його знає. Немає їх нікого. Вони вимерли. Вроді з гробів тягали мертвих. Тоді ж у яму кидали поки накидають. І кого там не стало? На одну там казали, шо вона тягає, і одна там на неї кричала: „Еслі ти займеш мою сім’янину, з гробів стягнеш, я тебе зарубаю.” Балакали на неї. А хто зна. Може хто й бачив. Тоді стало трошки легче. Десь зерна взяли, намололи і начали давать потроху на двір, у кого яке сімейство. А тоді, як уродилося, стали більш давать зерна, стали хліб пекти. Батько ж наш вмер, а мати прийняла другого чоловіка з нашого ж села. У нього жінка і семеро дітей вмерли, він один остався. І вони вже два оклунка принесли, шо їм там в колхозі давали. Труднувато було, но вижили.

27.07.2009,14:26 | Пономаренко Василь Омелянович, житель с. Гончарівка Сватівського району
27.07.2009,14:21 | Заярний Іван Арсентійович, житель с. Гончарівка Сватівського району
27.07.2009,14:18 | Тюня Серафима Володимирівна, житель м. Сватове
27.07.2009,14:15 | Подорожня Мотря Гаврилівна, житель м. Сватове
27.07.2009,14:00 | Дашкеєва Ольга Михайлівна, житель м. Сватове
04.12.2008,11:47 | «Якщо не геноцид, то що?», Петро Павлович Бородавка
20.11.2008,15:00 | Пономаренко Векла Степанівна, житель сел. Білокуракине
19.11.2008,14:58 | Лавренко Марія Василівня. 1924 р.н., житель сел. Білокуракине
19.11.2008,14:57 | Марченко Мотря Фандіївна, 1918 р.н., житель сел. Білокуракине
18.11.2008,14:59 | Бурківченко Анастасія Степанівна. житель сел. Білокуракине
18.11.2008,14:56 | Горбенко Агрипина Романівна, житель сел. Білокуракине
18.11.2008,14:39 | Снагіцька Марія Дмитрівна, 1915 р.н., житель сел. Білокуракине
17.11.2008,14:38 | Снагіцька Феофанія Дмитрівна, 1915 р.н., житель сел. Білокуракине
17.11.2008,14:37 | Світлична Марія Тихонівна, 1938 р.н., житель с. Нещеретове
14.11.2008,14:35 | Сухоставська Марія Тихонівна, житель с. Нещеретове

|| Наступна сторінка
Сторінки:
123456

Sub_Class with id 0 does not exist
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.loga.gov.ua є обов'язковим.
Технічна підтримка: Відділ інформаційно-комп'ютерного забезпечення апарату
Лист адміністратору Веб-сервера