Sub_Class with id 258 does not exist
Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія) Календар подій Голодомор 1932-33. До 75-х роковин Голодомору в Україні Свідчення очевидців Свідчення очевидців
Луганська обласна державна адміністрація
| |


ГоловнаЛист адміністратору Веб-сервераКарта сайту

Гаряча лінія
Гаряча лінія
Довідник посадовців
Телефонний довідник
ОпитуванняОпитування

Сьогодні: четвер, 20 лютого 2020

Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)Календар подійГолодомор 1932-33. До 75-х роковин Голодомору в УкраїніСвідчення очевидців

Свідчення очевидців

13 11 2008,14:02 | Осипова Марія Юхимівна, 1925 р.н., житель с. Нещеретове

Білокуракинського району
(зібрано Білокуракинською районною держадміністрацією)
 
Мені тоді було 8 років, моїй матері, Гладченко Федосії Степанівні – 35 років. Вона працювала в колгоспі ім. Мічуріна. Батько був механізатором, обслуговував єдину на весь район молотарку МК-1100. Під час жнив, в інші сезони працював у плотницькій бригаді. У нашій сім’ї було п’ять дітей на той час. Власне господарство було невелике: корова і п’ять курок, завдяки чому ми вижили. Не останню роль зіграло будівництво залізничного полотна (ст.Чумбур), яке проходило через наше село. Роботникам давали фуражне зерно для худоби. Мати була змушена обмінювати одяг і все, що мало цінність, на кукурудзу, а по дорозі додому збирала пусті качани. Вдома товкла зерно в ступі разом з качанами, перетворюючи цю масу на “муку”. Весною ми з братом та сестрою ходили на колгоспне поле збирати картоплю, яка від одного дотику разсипалася на порох. Брали листя береста і заливали окропом. І на тому листі замішували картоплю та муку з кукурудзи і випікали пампушки – “тошнотики”.
 
У нашій сім’ї їжу ділили порівну, лише батько був винятком: він багато працював, тому мама намагалася покласти йому більшу частину. Щодня він приносив пайок: три ополоника баланди та 300 г хліба.
 
Трудодні тоді не оплачувалися. Мама влітку пішла працювати на поле, проривала буряки. Намагалася виривати де більші, щоб принести додому. Її і ще трьох жінок голова колгоспу впіймав і посадив до коморі, де вони просиділи декілька діб. В нашій сім’ї всі залишилися живими, лише у батька ноги попухли.

27.07.2009,14:26 | Пономаренко Василь Омелянович, житель с. Гончарівка Сватівського району
27.07.2009,14:21 | Заярний Іван Арсентійович, житель с. Гончарівка Сватівського району
27.07.2009,14:18 | Тюня Серафима Володимирівна, житель м. Сватове
27.07.2009,14:15 | Подорожня Мотря Гаврилівна, житель м. Сватове
27.07.2009,14:00 | Дашкеєва Ольга Михайлівна, житель м. Сватове
04.12.2008,11:47 | «Якщо не геноцид, то що?», Петро Павлович Бородавка
20.11.2008,15:00 | Пономаренко Векла Степанівна, житель сел. Білокуракине
19.11.2008,14:58 | Лавренко Марія Василівня. 1924 р.н., житель сел. Білокуракине
19.11.2008,14:57 | Марченко Мотря Фандіївна, 1918 р.н., житель сел. Білокуракине
18.11.2008,14:59 | Бурківченко Анастасія Степанівна. житель сел. Білокуракине
18.11.2008,14:56 | Горбенко Агрипина Романівна, житель сел. Білокуракине
18.11.2008,14:39 | Снагіцька Марія Дмитрівна, 1915 р.н., житель сел. Білокуракине
17.11.2008,14:38 | Снагіцька Феофанія Дмитрівна, 1915 р.н., житель сел. Білокуракине
17.11.2008,14:37 | Світлична Марія Тихонівна, 1938 р.н., житель с. Нещеретове
14.11.2008,14:35 | Сухоставська Марія Тихонівна, житель с. Нещеретове

|| Наступна сторінка
Сторінки:
123456

Sub_Class with id 0 does not exist
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.loga.gov.ua є обов'язковим.
Технічна підтримка: Відділ інформаційно-комп'ютерного забезпечення апарату
Лист адміністратору Веб-сервера