У мене під час голоду померли дідусь і бабуся, батькові батьки. Ще з осені вони заховали два короби (більш ніж відро) проса. Не шукали, поки можно було терпіти, та коли почали шукати, не змогли знайти, та й сили танули. Дідусь і бабуся померли. По весні просо знайшов син, йому тоді було 16-17 років. Коли померли батьки, син не міг навіть плакати, та коли знайшов, тужив. Просо могло врятувати всю сім’ю.