Свідчення очевидців

27 07 2009,14:15 | Подорожня Мотря Гаврилівна, житель м. Сватове

 

Наша сім'я жила рідним гуртком, де одне було для одного дороге, як весь світ. Наша сім'я складалася з 12 чоловік – 2 дорослих і 10 дітей. Та в силу нелюдських обставин життя невідворотно перетворювалося на злидні.
Для того щоб вижити, ми використовували все: торішню картоплю, лузгу, макуху, замерзлу конину, корінці й листя. А одного разу ми назбирали цілий мішок зерня кукурудзи. У нас вдома була своя молотилка, на ній ми молотили зернятка, щоб діти не пухли з голоду.
Щоб вижити, люди переступали через власну гідність і людяність: забирали хліб у мерців, вбивали і з’їдали ховрахів, їжаків і навіть собак.
Попри всі незгоди, в нашій родині всі залишилися живі.