Публікації

21 05 2012,10:53 | Інформація щодо прав державних службовців на володіння та/або реалізацію корпоративних прав

Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" корпоративні права - право власності та статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або є інших організаційно-правових формах.

Опрацьовані визначення понять "корпоративних прав" вказують, що такі права можуть бути майнові (право на отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної господарської організації; право на отримання активів даної господарської організації в разі її ліквідації, а також можуть включати інші права, передбачені законом або установчими документами) та особисті немайнові/організаційні права (право на управління господарською організацією).

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 42 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним (частини перша, друга, четверта статті 41).

Конституцією України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина четверта статті 13).

Згідно з частиною третьою статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі, 3 огляду на це особи, уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, мають право на придбання акцій (часток, паїв) господарського товариства, управляти ним, беручи участь у загальних зборах учасників (акціонерів), отримувати дивіденди, інформацію щодо діяльності товариства, частину його активів у разі ліквідації товариства тощо.

 

Законодавством України не передбачено заборони володіти корпоративними правами для державних службовців, однак встановлено обмеження їх реалізації.

Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - Закон) передбачено, що державним службовцям заборонено займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Частина друга статті 167 ГКУ визначає, що володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом.

Пунктом 2 частини першої статті 7 цього Закону передбачено, що державним службовцям, забороняється входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особі здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належав державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

Конституційний Суд України своїм рішенням від 13.03.2012 № 6-рп/2012 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), положення пункту 2 частини першої статті 7 Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" від 7 квітня 2011 року № 3206—VI, згідно з яким особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього закону, забороняється входити до складу органу управління підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, за винятком встановлення заборони вказаним особам брати участь у загальних зборах такого підприємства або організації.

Тобто, встановлена заборона не поширюється на володіння та/або реалізацію державними службовцями корпоративних прав, не пов'язаних з участю (членством) в управлінні поточною діяльністю господарського товариства.

Законом України "Про державну службу" серед обмежень, пов'язаних з прийняттям на державну службу, що встановлені статтею 12, не передбачено обмеження згідно з яким особа, яка володіє корпоративними правами не може бути призначена на посаду в державному органі та його апараті. Тобто необхідність відчуження особою, яка претендує на зайняття посади державного службовця своїх корпоративних прав законодавством не передбачено.

Частиною другою статті 11 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" встановлено, що спеціальній перевірці підлягають відомості, зокрема щодо наявності в особи корпоративних прав (стаття 4).

Таким чином, законодавством встановлено проведення перевірки наявності в особи яка претендує на зайняття посади державного службовця корпоративних прав, однак встановлення такої наявності не перешкоджає зайняттю такою особою посади державного службовця та проходження державної служби.

Слід також зазначити, що у Розділах II та V Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, як Додатку до Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції", передбачено вказувати дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, наявність вкладів у банках, цінних паперів та інших активів (тобто корпоративних прав).

Враховуючи вищезазначені вимоги законодавства, володіння державними службовцями корпоративними правами та/або реалізація корпоративних прав не порушує обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлене пунктами 1 та 2 частини першої статті 7 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", якщо таке володіння не пов'язане із входженням їх до складу органів, якими здійснюється безпосереднє управління підприємствами і організаціями, що мають на меті одержання прибутку.

 

Окремо повідомляємо, що інформація яка підготовлена сектором з питань запобігання та виявлення корупції апарату облдержадміністрації має лише  інформаційний характер, і не встановлював   правові норми.

 

 

Сектор з питань запобігання та виявлення

корупції апарату облдержадміністрації