09 лютого 2012, 09:33Доповідь Міністра культури України Михайла Кулиняка на підсумковій Колегії Міністерства культури

У році, що минув, українська культура, завдяки зусиллям працівників культурно-мистецької сфери, потужній підтримці держави, зберегла темпи розвитку, незважаючи на нелегкі проблеми, породжені фінансовою кризою.

- забезпечення належних умов для культурного розвитку суспільства, для діяльності існуючої мережі закладів, підприємств, організацій культури, мистецьких колективів;

Діяльність нашого Міністерства, всіх працівників галузі культури постійно стимулювалася тим особливим значенням, яке Президент України Віктор Янукович надає культурному розвитку та ефективній культурній політиці держави у справі модернізації України та консолідації всього суспільства.

У Щорічному посланні Президента України В.Януковича до Верховної Ради України на 2011 рік чітко визначено: «Має бути подолана концептуальна та програмна невизначеність культурної політики України. ... Реалізація державної політики стимулювання національного сектору культурних індустрій створить широкі можливості для розвитку модерної, конкурентоспроможної національної культури».

На досягнення цих стратегічних цілей, визначених Президентом України, була, в кінцевому рахунку, спрямована діяльність нашого Міністерства у звітному році.

- належне бюджетне фінансування мережі закладів, підприємств, організацій культури і мистецтва державної форми власності, стимулювання господарчої діяльності закладів культури усіх форм власності, забезпечення сприятливих умов діяльності для національних культурних індустрій (у першу чергу – виведення з кризи національної кінематографії);

- посилення державної турботи про національну культурну спадщину, реорганізація системи органів управління пам’яткоохоронною та музейною справою, розвиток мережі заповідників і музеїв;

- удосконалення механізмів та структур з формування і реалізації державної мовної політики, а також державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України.

Поворотним моментом у законодавчому забезпеченні культури стало введення в дію у січні 2011 року нового Закону України «Про культуру». Це суттєво поліпшило правові умови функціонування галузі, посприяло забезпеченню соціальних гарантій працівників культури, розвитку недержавного сектора в культурній сфері.

Вагомим чинником у налагодженні дієвої роботи нашого Міністерства стало завершення у звітному році складного процесу реорганізації системи центральних органів виконавчої влади у галузях культури і мистецтв, охорони пам’яток, мовної політики, релігії та міжнаціональних відносин, кінематографії.

На сьогодні не лише затверджено, а й реально сформовано, наповнено кадрами нову структуру Міністерства культури України. Розгорнула свою роботу низка новостворених департаментів нашого Міністерства. Усе це безперечно підвищить оперативність, злагодженість та дієвість реалізації державної культурної політики у році, що розпочався.

Державним бюджетом України на 2011 рік Міністерству культури України були затверджені видатки в обсязі 1 763,99 млн. грн. по загальному фонду та 157,7 млн. грн. по спеціальному фонду.

Протягом звітного року була відсутня заборгованість із заробітної плати, стипендій, харчування в бюджетних установах і закладах, безпосередньо підпорядкованих Міністерству.

В межах виділених коштів здійснено виплату грантів Президента України, стипендій за видатні досягнення у галузі культури, літератури та мистецтва, здійснено поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів і концертних організацій, надано фінансову підтримку гастрольній діяльності театрально-видовищних підприємств, проведено концертно-мистецькі та культурологічні загальнодержавні заходи.

Упродовж 2011 року поетапно підвищена мінімальна заробітна плата в галузі: з 1 січня – до 941 грн. на місяць, з 1 квітня – до 960 грн., з 1 жовтня – до 985 грн., а з 1 грудня – до 1004 грн. на місяць.

Середньомісячна заробітна плата працівників галузі у 2011 році становила 2018,66 грн. Зростання середньомісячної зарплати порівняно 2008 роком склало 153,7%.

Також профінансовано низку заходів з підтримки творчо обдарованих дітей та молоді загальним обсягом 2,5 млн. грн. та забезпечення розвитку та застосування української мови на суму 2,58 млн. грн.

Забезпечено виплату за відповідний період державних стипендій для підтримки видатних діячів культури, літератури та мистецтва, галузевих премій у галузі культури і мистецтва в загальному обсязі 3,7 млн. грн.

За рахунок коштів, передбачених на гастрольну діяльність профінансовано гастрольні поїздки 2 національних мистецьких колективів (Національного драматичного театру ім. І.Франка до м. Севастополя та Національного театру опери і балету ім. Т.Шевченка до м. Львова) на загальну суму 369,941 тис. грн.

Як уже зазначалося, із січня 2011 року діє новий Закон України «Про культуру», прийняття якого суттєво поліпшило правові умови функціонування культурно-мистецької сфери.

Протягом року було розроблено й узгоджено низку підзаконних актів, спрямованих на практичне впровадження ключових положень Закону України «Про культуру», насамперед – на формування базової мережі закладів культури та на поліпшення умов і оплати праці працівників галузі.

Верховною Радою України у 2011 році прийнято зміни до статті 9 Закону України «Про професійних творчих працівників та творчі спілки» (21.04.2011 р.), щодо переважного права творчих спілок на укладення орендних договорів на приміщення після завершення строку їх оренди.

Прийнято також зміни до статті 2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) щодо заборони приватизації приміщень, де розміщуються бібліотеки, книгарні та державні видавництва» (20.05.2011 р).

Прийнято Верховною Радою в першому читанні урядовий законопроект змін до Закону України «Про гастрольні заходи в Україні». Підготовлений Міністерством культури проект Закону України «Про охорону культурної спадщини» був розглянутий і загалом схвально оцінений на громадській Гуманітарній Раді при Президенті України.

Міністерством культури також розроблено проект Закону України «Про цирки і циркову справу», що покликаний врегулювати правовідносини у цій галузі, забезпечити належні умови для розвитку національного циркового мистецтва.

У звітному періоді спільно з Верховною Радою України були підготовлені і проведені два Парламентські слухання на теми: «Стан суспільної моралі в Україні» (9 листопада 2011 року), «Етнонаціональна політика в Україні: здобутки і перспективи» (11 січня 2012 року).

Важливим для розвитку галузі стало затвердження наказом Міністерства культури від 12.05.2011 «Інструкції з ведення квиткового господарства у театрально-видовищних підприємствах та культурно-освітніх закладах». Нова редакція «Інструкції» не лише регулює традиційну форму квиткового господарства, а й дає можливість використовувати сучасні електронні системи розповсюдження квитків.

На сьогодні в Україні діють понад 130 драматичних театрів різних форм власності, 25 філармоній, 7 театрів опери та балету, 2 театри музичної комедії, 1 театр оперети, а також 11 національних художніх колективів, 8 державних концертних підприємств.

В Україні відбувається чимало міжнародних та всеукраїнських фестивалів та конкурсів академічного музичного мистецтва, що здобули міжнародний резонанс, зокрема, «Київ Музик Фест», «Музичні прем’єри сезону», «Контрасти» та інші.

За підтримки Міністерства культури у звітному році було проведено понад 40 фестивалів, конкурсів та інших масштабних заходів загальнодержавного значення у сфері драматичного, музичного та хореографічного мистецтва.

Важливими подіями на шляху інтеграції театрального мистецтва України у світовий театральний процес цього року стали: участь Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки у Міжнародному фестивалі «Театральний дивертисмент» в Ізраїлі та участь представників Виконкому Міжнародної Асоціації театрів для дітей та молоді у Відкритому фестивалі театрів для дітей та юнацтва «ТЮГ-2011» в м. Макіївка.

Видано розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з розвитку Одеського національного академічного театру опери та балету на період до 2017 року».

У 2011 році за підтримки Міністерства проведено низку міжнародних театральних фестивалів у різних регіонах України, а також організовано низку концертних заходів загальноукраїнського значення. Зокрема, це міжнародні театральні фестивалі «Мельпомена Таврії», «Боспорські агони», «Золотий Лев на вулиці», «Відлуння», «Марія», міжнародні фестивалі театрів для дітей та юнацтва «Інтерлялька», «Подільська лялька», «Обереги» та інші.

Загальновідомо, що всі роки незалежності українська кінематографія перебувала в хронічній кризі. Українських фільмів знімалося дуже мало, їх практично не було в широкому прокаті.

Натомість у звітному році фінансові передумови для розвитку національного кіно значно поліпшилися: по-перше, обсяги бюджетного фінансування на створення і розповсюдження національних фільмів склали 95,9 млн. грн., що є рекордним рівнем за всі роки незалежності. По-друге, Податковим кодексом України, що набув чинності 1 січня 2011 року, запроваджено пільги щодо національного фільму – від кіновиробництва до кінопоказу.

За результатами конкурсу до «Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів на 2011/2012 р.» увійшло 37 кінопроектів. З них 30 кінопроектів увійшли в стадію виробництва та отримали державне фінансування.

Українське кіно презентувалося на Берлінському і Каннському міжнародних кінофестивалях. В Україні були проведені міжнародні кінофестивалі «Молодість», «Крок», Одеський міжнародний кінофестиваль, «Відкрита ніч» та «Українські альтернативи».

Одним із першочергових завдань є удосконалення правової бази пам’яткоохоронної справи, її розвиток та гармонізація з європейським законодавством. З цією метою Міністерством культури розроблено проект Закону України «Про охорону культурної спадщини», що був успішно представлений на засіданні громадської Гуманітарної Ради при Президенті України у листопаді 2011 року.

Завдяки реформуванню системи центральних органів виконавчої влади, проведено розмежування повноважень щодо охорони культурної спадщини між Мінрегіонбудом і Мінкультури України. Відтепер саме Мінкультури визначене головним органом у системі органів влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.

Питання охорони культурної спадщини зосереджено в єдиному структурному підрозділі Міністерства – Департаменті культурної спадщини та культурних цінностей, який, окрім питань нерухомої спадщини, музейної справи, переміщення культурних цінностей, також опікується діяльністю регіональних представників із згаданих питань

Протягом 2011 р. тривала паспортизація нерухомих пам’яток та поповнення Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Загалом за 2005-2011 рр. найбільшу кількість пам’яток до реєстру занесено від Одеської (988), Луганської (240) областей, міста Києва (550) та АР Крим (246).

На сьогоднішній день у прямому підпорядкуванні Міністерства культури України перебувають 25 історико-культурних та історико-архітектурних заповідників, у більшості з яких розроблено генеральні плани розвитку.

За активного сприяння Президента України було в основному завершено ремонтно-реставраційні роботи в музеї Т.Г. Шевченка Шевченківського національного заповідника (м. Канів). Тривають роботи над створенням нової експозиції музею. Усе це є важливими складниками підготовки до належного відзначення 200-річчя від Дня народження Великого Кобзаря.

Тривала також підготовка об’єктів історико-культурної спадщини до «Євро-2012». Були профінансовані роботи з реставрації об’єктів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Планується відтворити інтер’єри Успенського Собору та завершити реставрацію Великої Лаврської дзвіниці.

На сьогоднішній день в Україні працюють 546 державних та комунальних музеїв, серед них – 42 національних музейних заклади. До сфери управління Мінкультури належать 11 національних музейних закладів.

Важливу роль для музейної справи відіграє Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку Національного художнього музею України», на виконання якого Кабінетом Міністрів затверджено відповідний план заходів.

У зв’язку з фінансовими труднощами дедалі гострішим стає питання захисту і охорони музейних зібрань, як від природної руйнації через старіння, так і від злочинних зазіхань та недбалого ставлення. Потребує удосконалення система технічної охорони музейних закладів.

Інноваційному розвитку музеїв та заповідників сприяють нові інформаційні технології, зокрема, глобальна мережа Інтернет. На сьогодні більшість Національних музеїв та заповідників України уже мають свої веб-сторінки, через які активно популяризують українську культурну спадщину.

Протягом 2010-2011 років активізувалася міжнародна співпраця у пам’яткоохоронній сфері. Здійснювалось забезпечення діяльності місій експертів Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та ІКОМОС із вивчення стану збереження пам’яток Києва та Львова, що увійшли до Списку всесвітньої спадщини, а також аналітичної місії до м. Чернівці в рамках підготовки об’єкту «Резиденція митрополитів Буковини» до внесення до Списку всесвітньої спадщини.

Триває підготовка до внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО нових об’єктів від України. Зокрема, в рамках прикордонної співпраці разом з польськими пам’яткоохоронцями, ведеться підготовка транскордонної номінації «Дерев’яні церкви Карпатського регіону України і Польщі»; разом із білоруськими та російськими пам’яткоохоронцями – проект спільної транскордонної номінації «Храми Київської Русі ХІ – ХІІ століття». Також готується номінаційне досьє щодо включення об’єкта «Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора (V ст. до н.е. – XIV ст. н.е.)» для внесення до згаданого Списку.

У звітному році за підтримки Мінкультури відбулося 13 міжнародних виставкових проектів, завдячуючи яким колекції українського мистецтва були представлені у Польщі, Австрії, Іспанії, Німеччині, США, Японії.

В Україні діє понад 40 тисяч бібліотек різних систем і відомств та форм власності. З них у сільській місцевості – близько 14,8 тис. бібліотечних закладів.

Останніми роками склалася негативна тенденція щодо скорочення чисельності бібліотек, зокрема, на селі. На сьогодні близько третини сільських населених пунктів України не мають жодної бібліотеки.

Важливими проблемами у роботі бібліотек є стан їх матеріально-технічної бази, а також поповнення та збереження бібліотечних фондів. Нині у фондах публічних бібліотек зберігається близько 300 млн. примірників документів, переважна частина яких фізично зношені та морально застарілі.

Одним із позитивних здобутків розвитку бібліотек є процес їх інформатизації: Із впровадженням нових інформаційних технологій бібліотеки реалізують стратегію переходу від традиційної бібліотеки до динамічного центру інформації. В рамках виконання проектів і завдань Національної програми інформатизації розпочатостворення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека – ХХІ ст.».

Найбільші бібліотеки системи Мінкультури України активно працюють над створенням власних інформаційних ресурсів, заповнюючи український сегмент у світовій інформаційній мережі. Понад 170 публічних бібліотек України генерують електронні каталоги та інші бази даних, а понад 200 мають власні веб-сайти.

Важливим завданням для Мінкультури стало розроблення концепції електронної бібліотеки «Культура України». Цей проект нині створюється на базі Національної парламентської бібліотеки України і в перспективі має об’єднати всі бібліотечні ресурси.

Триває реалізація Угод щодо регіонального розвитку Волинської, Вінницької, Донецької, Івано-Франківської, Львівської, Херсонської областей, укладених між Кабінетом Міністрів України та відповідними обласними радами.

У 2011 році розглянуто та погоджено Угоди щодо регіонального розвитку Одеської, Луганської, Закарпатської, Чернігівської, Запорізької, Дніпропетровської, Тернопільської областей, укладених між Кабінетом Міністрів України та відповідними обласними радами.

Важливу роль в культурному розвитку регіонів, налагодженні співпраці між регіонами відіграє розвиток аматорського мистецтва, збереження і популяризація народних традицій. Виконанню цих завдань сприяють культурно-мистецькі заходи, що проводяться в різних регіонах України за фінансової підтримки Міністерства культури.

Таких заходів упродовж звітного року відбулося понад 40. Серед них: міжнародний етнографічний фестиваль «Жнива 2011 – ВЕСІЛЛЯ» (м. Київ), міжнародний фольклорний фестиваль «Калинове літо на Дніпрі» (м. Комсомольськ, Полтавської обл.), фестиваль молодих виконавців сучасної української пісні «Молода Галичина» (Львівська обл.), міжнародний фестиваль естрадно-циркових дитячих та юнацьких колективів «Понтійська арена – 2011» (м. Севастополь); всеукраїнські фестивалі: естрадної пісні «Співограй» (м. Феодосія, АР Крим), творчої молоді та студентів «Співучий берег» (с. Берегове, Бахчисарайського р-ну АР Крим), народної творчості «Купальські зорі», «Писанка – 2011» (м. Коломия), молодіжний соціально-екологічний фестиваль «Біле озеро» та багато інших.

Головними осередками розвитку аматорського мистецтва України традиційно є клубні заклади. Станом на 2011 р. в Україні функціонувало 18,7 тис. клубних закладів усіх систем та відомств, в яких діє 108800 клубних формувань.

Держава докладає зусиль для поліпшення умов і оплати праці клубних працівників, зокрема, в сільській місцевості, для підвищення престижності їхньої професії. Зокрема, відповідні положення щодо виплати надбавок за трудовий стаж та матеріальної допомоги передбачено Законом України «Про культуру».

Про надзвичайну важливість мовної політики для нашої держави і суспільства наголошено у Щорічному посланні Президента України В.Януковича до Верховної Ради:

«Необхідна ретельно продумана і гнучка державна мовна політика з акцентом на розширення сфери вживання української мови не командно-адміністративними засобами, а за рахунок створення переваг та належних економічних і політичних умов її розвитку».

- питання правового забезпечення статусу української мови, як державної, а також статусу російської мови та інших мов національних меншин, реалізація положень Європейської Хартії регіональних мов та мов меншин;

- підтримка позицій української мови на різних ділянках суспільного і культурного життя; збереження і розвиток мов і культур різних етносів України.

У 2011 році Міністерством підготовлено проект Другої періодичної доповіді України про виконання Європейської хартії регіональних мов та мов меншин для подальшого її розгляду на засіданні Комітету Ради Європи.

На виконання відповідних Указів Президента України, постанов Верховної Ради України та розпоряджень Уряду, Міністерство вело активну підготовку до відзначення видатних ювілейних дат в історії української культури: 200-річчя від дня народження Т. Г.Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання, 180-річчя утворення «Руської трійці» та 175-річчя випуску альманаху «Русалка Дністровая» та 100-річчя з дня народження видатного українського поета Андрія Малишка.

У звітному році в системі Мінкультури функціонувало 11 державних та 62 комунальних вищих навчальних заклади культури і мистецтв, державне хореографічне училище, 6 середніх спеціалізованих мистецьких шкіл-інтернатів, 1472 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних заклади та 6 наукових установ. У галузевих закладах освіти усіх рівнів навчається майже 385 тис. студентів і учнів (зокрема, понад 45 тис. – у ВНЗ).

- внесено пропозиції до Міносвіти щодо змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників (в частині, що стосується викладачів культурно-мистецьких навчальних закладів);

- внесено пропозиції до Міносвіти та Мінфіну України щодо виконання Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН «Про права дитини» на період до 2016 року».

Звітний рік позначився дальшою розбудовою міжнародного культурно-мистецького співробітництва України та інтеграції української культури до світового культурного простору.

Міністерством культури спільно з Міністерством закордонних справ активно опрацьовувалися концепція, мета та робочі програми в межах нової зовнішньополітичної ініціативи ЄС «Східне партнерство».

26-27 травня 2011 року в рамках головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи відбулась Ялтинська конференція «Київська ініціатива» і «Східне партнерство» – співробітництво та взаємодія». Це – спільний захід Міністерства культури України та Секретаріату Ради Європи, який мав на меті підкреслити роль культурної спадщини, як засобу сприяння міжкультурному діалогу, соціальній згуртованості, соціально-економічному розвитку місцевих громад, регіональному співробітництву та партнерству.

У звітному році Міністерство продовжило реалізацію регіональної програми «Київська ініціатива для демократичного розвитку через культуру Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України» та проекту «Інтеркультурні міста: управління та політика щодо різних громад».

29-30 березня 2011 року у Києві пройшов міжнародний семінар «Інтеркультурні міста: управління та політика щодо різних громад», під час якого представники міста Мелітополь (учасника проекту від України) розповіли про розроблений європейськими дизайнерами та успішно втілений в життя проект Інтеркультурного парку, що став улюбленим місцем дозвілля городян.

У звітному році українське мистецтво було різнобічно представлене у низці країн ЄС та СНД, в Туреччині, Канаді, Японії та багатьох інших країнах. Зокрема, 6 вересня 2011 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі відбулось урочисте відкриття фотовиставки «Софія Київська: віхи історії» з нагоди відзначення 1000-ліття заснування Софійського собору.

Захід проходив на виконання Указу Президента України «Про відзначення 1000-річчя заснування Софійського собору» та згідно з рішенням 35-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (2009 р.) про внесення 1000-річчя заснування Софійського собору до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО.

7 листопада 2011 року у Страсбурзі за підтримки Міністерства культури України відбулися культурно-мистецькі заходи з нагоди закінчення головування України в Комітеті Міністрів Ради Європи.

Звітний рік позначився також активізацією культурної співпраці з країнами-членами СНД. Найпомітнішою подією у цьому плані стало проведення у жовтні 2011 року в Києві VI Форуму творчої та наукової інтелігенції держав-учасниць СНД, у відкритті якого взяв участь Прем’єр-міністр України М.Азаров.

Сьогодні в Україні проживають представники понад 130 національностей, діють понад 1200 громадських організацій етнічних меншин (зокрема, й культурно-мистецького спрямування), з них 37 мають статус всеукраїнських. Про масштаби культурницької діяльності цих організацій свідчить те, що при них функціонують понад 6 тисяч художніх колективів.

З метою удосконалення чинного законодавства у сфері міжетнічних та міжконфесійних відносин в Україні підготовлено проекти Законів “Про Концепцію державної етнонаціональної політики України”, “Про внесення змін до Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, а також Розпорядження КМУ України “Про схвалення Концепції Державної цільової програми облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які повернулися в Україну, їх адаптації та інтеграції в українське суспільство на період до 2015 року”.

Органами державної та регіональної влади надається організаційно-методичне та фінансове сприяння діяльності національно-культурних товариств у проведенні культурно-мистецьких та культурологічних акцій з підтримки розвитку культур національних меншин.

У звітному році за підтримки Мінкультури Радою національних товариств проведено: Всеукраїнську виставку образотворчого мистецтва етносів України “Vivat, Україно!” (20-річчю Незалежності України присвячується), Всеукраїнську конференцію національних меншин “Ми – українці” та круглий стіл “Народ Мордовії. Його історія”.

Конгресом національних громад України проведено культурно-мистецьку акцію “Дитячий табір” “Джерела толерантності”. Асоціацією німців України проведено Всеукраїнський дитячий форум “Співдружність”. Єврейський форум України провів Міжнародний театральний фестиваль “Мандруючі зірки”, присвячений творчості Шолом-Алейхема.

Іншими національно-культурними товариствами були проведені: II Міжнародний поетичний фестиваль “MERIDIAN CZERNOWITZ”, Всеукраїнський фестиваль грецької культури “Мега Йорти”, Всеукраїнський фестиваль корейської культури “Кореяда”, культурно-мистецька акція “Грузинська народна творчість в Україні”.

Упродовж року тривала реалізація міжвідомчого Плану заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2010–2012 роки і Плану заходів щодо інтеграції осіб, яким надано статус біженця, в українське суспільство на період до 2012 року. У цій роботі Міністерство культури взаємодіє з Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців.

На 79 сесії Комітету ООН з расової дискримінації 17 та 18 серпня 2011 року була представлена зведена періодична доповідь про виконання Україною положень Міжнародної конвенції з ліквідації всіх форм расової дискримінації. Міністерство культури України за дорученням Уряду підготувало презентацію зведеної доповіді.

Міністерство культури України опрацювало та надало пропозиції щодо внесення змін до Закону України “Про правовий статус закордонних українців”. Міністерство також надало підтримку проведенню заходів з відзначення 120-річчя початку української імміграції до Бразилії та взяло участь у розробці проекту Плану заходів з відзначення 120-ї річниці поселення українців у Канаді. Проводилася робота зі створення культурно-інформаційного центру світового українства у Києві. Вагомою подією став V Всесвітній форум українців, що відбувся в Києві 19-21 серпня 2011 р за фінансової підтримки Міністерства культури.

Упродовж звітного року Міністерством культури України здійснювалися заходи, спрямовані на зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, забезпечення капітального будівництва в галузі, ефективне використання державного майна та енергоресурсів.

Зокрема, вживалися заходи щодо завершення будівництва виробничого корпусу Національного драматичного театру ім. І.Франка,реконструкції та реставрації приміщення Національного академічного українського драматичного театру ім. М.Заньковецької у Львові.

Налагоджено контроль за списанням та відчуженням державного майна, постійно опрацьовуються запити регіональних відділень Фонду державного майна України щодо оренди нерухомого майна підпорядкованих Міністерству закладів. Здійснено аналіз стану обліку та використання нерухомого майна закладами та підприємствами, підпорядкованими Міністерству, підготовлено відповідний звіт для Фонду держмайна України.

Водночас, внаслідок значної зношеності основних фондів, моральної застарілості обладнання, малого обсягу амортизаційних відрахувань та недостатніх бюджетних видатків розвитку, ускладнено належне технічне забезпечення роботи закладів культури, зокрема, навчальних закладів галузі, ускладнено інноваційний розвиток галузі, недостатньо ефективно використовуються енергоресурси.

Приємно відзначити той факт, що діяльність Міністерства широко висвітлювалася на сторінках відродженої галузевої преси. Друковані ЗМІ Національного газетно-журнального видавництва повертають собі читача та передплатника. Газета «Культура і життя» стала дієвим механізмом комунікації між міністерством і регіональними управліннями та закладами культури, а журнал «Українська культура» увійшов у десятку культурних подій 2011 року за всіма національними рейтингами та опитуваннями.

Підсумовуючи цей стислий огляд зробленого нами у 2011 році, хотів би підкреслити: сенс своєї роботи ми бачили в тому, щоб забезпечувати всі належні умови, аби культура в Україні справді перетворилася на потужний чинник цивілізаційного розвитку і суспільного оновлення.

Очікувану мету нашої роботи ясно визначено у Щорічному посланні Президента України В.Януковича до Верховної Ради України: «Активізація культурно-мистецького життя країни не лише матиме позитивні соціально-економічні наслідки для країни в цілому, а й сприятиме консолідації та активізації культуротворчого потенціалу українського суспільства».