29 липня 2015, 11:17
29 липня виконується 150 років від дня народження митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького
Гімназійну освіту Роман розпочав із десяти років у батьківському домі, а іспити складав у Львівській гімназії імені Франца Йосифа. Згодом батьки відвезли його в Краків, у гімназію св. Анни, яку він закінчив 1883 року, теж із відзнакою.1884 року майбутній митрополит вступає на правничий факультет Краківського університету, а з третього семестру переїжджає до Бреслава (нині - Вроцлав), де відвідує лекції з філософії, славістики й теології. 1885 року юний Шептицький заснував інтелектуально-духовне товариство “СоцієтасГозіяна”, навколо якого гуртувалася католицька молодь. 1887 року закінчив студіювати право в Кракові, отримавши ступінь доктора права, студіював право у Мюнхені, а у Відні філософію. Впродовж усіх студентських років Роман переконував батьків дозволити йому вступити до монастиря, але вони вперто відмовляли.
У квітні 1886 року Роман їде до Рима. Батьки гадали, що в цій подорожі хлопець розвіється і перестане думати про чернецтво, адже на нього чекала гарна кар'єра, дівчина-шляхтянка, яка його кохала... У Римі за допомогою знайомих Кардиналів Роман потрапляє на аудієнцію до Папи Лева XIII.
Вже у 1896 року о. Андрея призначають на посаду ігумена монастиря св. Онуфрія у Львові. Саме це дало йому багато можливостей проявити себе не лише в церковних, а й у мирських важливих справах. 2 січня 1898г. ієромонаха Андрея призначили Станіславським єпископом.
22 жовтня 1900 року Кир Андрей з починами відвідував Рим. Папа Лев Х11 запросив його до себе на аудієнцію і сповістив про своє благословенне рішення – призначити його на Митрополичий престол. 31 жовтня 1900 року у пресі з’явилось офіційне підтвердження про номінацію єпископа Шептицького Галицьким.
Митрополит Андрей чи не в кожній суспільній галузі доклався до її розвитку, мав величезний вплив на духовність свого народу. 1906 року він організував першу в Україні прощу до Святої Землі - Єрусалима, в якій брало участь понад 500 чоловік. З особливою ревністю дбав про народну освіту. Допомагав матеріально багатьом середнім школам, “Просвіті”, “Рідній школі”. За власні кошти придбав будинок для дівочої гімназії, а в соборі св. Юра організував Народну школу ім. Грінченка для бідних дітей. Віддав свої землі для садівничої школи в Липованні, а для хліборобської – в Коршові. Підтримував дитячу патріотичну організацію “Пласт”, подарувавши їй для літніх таборів свій маєток в Підлютому. 1903 року заснував Народну лічницю, в якій могли безкоштовно лікуватися бідні люди, а сестрами-жалібницями працювали монахині.
У вересні 1944 року стан здоров'я Митрополита Андрея Шептицького значно погіршився. 1 листопада о 1.30 серце великого Митрополита перестало битися. 4 листопада розпочалися похоронні відправи, а після Панахиди домовину Митрополита Андрея Шептицького було покладено в крипту собору св. Юра.
Митрополит Андрей Шептицький понад усе ставив цінність людського життя, шанував будь-яке віросповідування, любив кожну націю. Ризикуючи життям, жив за принципом Христа і, як Він, готовий був дати себе розіп'яти за свій народ. Пізнаючи життя і діяльність великого Митрополита, немов відкриваєш для себе якийсь дорогоцінний скарб. І в якусь мить відчуваєш, що багатієш. Багатієш у вірі, багатієш у правді, багатієш у духовності. Хочеться за прикладом його прийти до Бога. Хочеться за прикладом його служити своєму народові й жити для нього. Хочеться за прикладом його бути просто справжнім, свідомим християнином.
