12 березня 2017, 10:10
Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр випустив чергову прем’єру 76-го театрального сезону.
11 березня 2017 року на сцені міського палацу культури Сєвєродонецька глядачі побачили дев’ятнадцяту прем’єрну виставу Луганського українського театру. Нею стала пластична драма-піар «Легені» відомого британського режисера і драматурга, лауреата багатьох премій Данкана Макміллана.
Вистава зосередила увагу глядачів на родинних стосунках. Через промовисту пластику, занурення у психоделічну палітру звуків і вир емоцій двоє виконавців протягом історії довжиною в життя шукали способи заявити про спільну відповідальність чоловіка і жінки за прийняті рішення, якщо вони налаштовані на те, аби прожити разом роки і знайти в собі сили наповнити їх змістом.
Постановка є переможцем фестивалю сучасної британської драми Taking the Stage, який проводила Британська рада у вересні 2016 року. Це дало можливість творчій команді, яку очолив режисер-постановник Євген Мерзляков, відчути підтримку британських менторів і наблизитись до розуміння сучасного європейського театру, який сміливо експериментує і тяжіє до невербальних засобів виразності, де актуальним є змішання найрізноманітніших стилів і подолання кордонів стилістики, простору та гри. Саме такою і вийшла вистава: актуальною за темою та європейською за стилем і формою.
Вистава зосередила увагу глядачів на родинних стосунках. Через промовисту пластику, занурення у психоделічну палітру звуків і вир емоцій двоє виконавців протягом історії довжиною в життя шукали способи заявити про спільну відповідальність чоловіка і жінки за прийняті рішення, якщо вони налаштовані на те, аби прожити разом роки і знайти в собі сили наповнити їх змістом.
Постановка є переможцем фестивалю сучасної британської драми Taking the Stage, який проводила Британська рада у вересні 2016 року. Це дало можливість творчій команді, яку очолив режисер-постановник Євген Мерзляков, відчути підтримку британських менторів і наблизитись до розуміння сучасного європейського театру, який сміливо експериментує і тяжіє до невербальних засобів виразності, де актуальним є змішання найрізноманітніших стилів і подолання кордонів стилістики, простору та гри. Саме такою і вийшла вистава: актуальною за темою та європейською за стилем і формою.
