Соціально-трудові відносини

01 07 2015,09:59 | Моніторинг погашення заборгованості із заробітної плати станом на 30.06.2015

 

Департамент соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації керується даними органів статистики суворо за виключенням підприємств, які зареєстровані на непідконтрольній Україні території або в інших областях України і вважає реальною суму заборгованості на підконтрольній території області станом на 01.06.2015 – 63,7 млн грн, з них:

 

- економічно активні підприємства – 54,4 млн грн,

- підприємства-банкрути – 7,9 млн грн,

- економічно неактивні  - 1,4 млн грн.

 

У порівнянні з даними станом на 01.01.2015, сума заборгованості збільшилася на 22,3 млн грн.

 

Станом на 01.06.2015 найбільшу суму заборгованості із виплати заробітної плати мають: ПАТ «Лисичанськвугілля» та його відокремлені підрозділи (м. Лисичанськ) –14,0 млн грн. і Луганська філія ДП «Регіональні електричні мережі» (м. Лисичанськ) – 10,3 млн грн.

 

За оперативними даними щотижневого моніторингу, станом на 30.06.2015 заборгованість з початку червня зменшилася на 17,8 млн грн. і складає 45,9 млн грн., з них:

- економічно активні підприємства – 37,2 млн грн,

- підприємства-банкрути – 7,3 млн грн,

- економічно неактивні  - 1,4 млн грн.

 

Щодо розподілу суми заборгованості за організаційно-правовими формами господарювання підприємств, повідомляємо наступне.

 

Станом на 01.06.2015 існувала заборгованість на 2 підприємствах державної форми власності у сумі 546,1 тис грн., на 12 комунальних підприємствах, із загальною сумою заборгованості 2993,1 тис. грн. та на 67 підприємствах інших форм власності, у загальній сумі 60,1 млн грн.

 

Заборгованість із заробітної плати відсутня на підприємствах Троїцького та Станично-Луганського районів.

 

Збільшення заборгованості виникло за рахунок перереєстрованих на підконтрольну територію  підприємств; внаслідок проведення АТО на частині території області, що призвело до зниження або повної зупинки виробництв, втрати налагоджених шляхів реалізації продукції; відсутності бюджетного фінансування державної підтримки вугільної промисловості; відсутність дієвого державного нагляду та контролю в сфері оплати праці та ін.