У 2010 році дефіцит коштів Пенсійного фонду України складає 26,6 млрд. грн.

Покриття дефіциту коштів передбачено за рахунок коштів Державного бюджету України.

 

Програмою економічних реформ України на 2010 – 2014 роки передбачено, зокрема, що пенсійний вік для жінок і чоловіків має бути вирівняно (поступово, з кроком 0,5 року за рік протягом 10 років). Відповідно передбачається поетапне підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років.

Це питання було найбільш дискусійним.

Головним аргументом проти підняття пенсійного віку в Україні зазвичай називають низьку тривалість життя. 

В той же час, як показують наукові дослідження, очікувана тривалість життя для чоловіків в Україні при досягненні 60 років становить 14 років, що наближається до показника інших країн. Для жінок же при досягненні 55 років тривалість життя становить 25 років, що є чи не найвищим показником серед інших країн (Великобританія – 23 роки, Італія – 24,9 років, Німеччина – 20,9 років, Словаччина – 18 років, Угорщина – 20 років).

 

Що стосується скорочення надвисоких пенсій, то пропонується встановити максимальний розмір пенсії на рівні 12 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Виходячи із розміру прожиткового мінімуму на грудень 2010 року (734 грн.) це становить 8 808 грн. У 2011 році обмеження розміру пенсії стосуватиметься приблизно 400 осіб, які вийдуть на пенсію вперше.

Закон зворотної дії не має, тому обмеження пенсій максимальним розміром не стосується тих пенсіонерів, які оформили пенсію до 2011 року.

 

Обмеження пенсій максимальним розміром стосується всіх категорій пенсіонерів, незалежно від того, за нормами якого закону їм призначено пенсію.

 

Передбачається встановити досить суттєві обмеження для спеціальних пенсій (народні депутати, судді, працівники Національного банку України, митної служби, наукові працівники, журналісти державних та комунальних засобів масової інформації тощо), зокрема їх стосуватиметься:

- встановлення максимального розміру пенсії на рівні 12 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність;

- збільшення періоду, за який їм враховується заробітна плата для обчислення пенсії;

- зниження максимального відсотка для визначення розміру пенсії (коефіцієнту заміщення);

- виплата спеціальних пенсій при продовженні роботи проводитиметься у розмірі трудової пенсії.

 

Виплату спеціальних пенсій (державним службовцям, науковим працівникам, депутатам, працівникам органів прокуратури та суду, органів місцевого самоврядування, журналістам) за період роботи передбачається здійснювати у розмірі трудової пенсії. Після звільнення з роботи – виплата пенсій здійснюється у розмірах, визначених спеціальними Законами.

 

Доплата за понаднормовий стаж роботи встановлюється у розмірі 1 відсотка основного розміру пенсії, але не більше 1 відсотка мінімального розміру пенсії за віком.

При обчисленні спеціальних пенсій на сьогодні відсутнє таке поняття як „доплата за понаднормовий стаж”. Ця норма залишається і після 1 січня 2011 р.

Вартість одного року стажу становить 1,35 відсотка.

 

 

 

Законопроектом передбачається внести певні зміни до пенсійного забезпечення військових пенсіонерів.

Основне питання яке передбачається розглянути – це питання скорочення деяких пільг для  усунення можливості виходу на пенсію у 30 - 35 річному віці, що на сьогодні сприймається як один із найбільш соціально негативних факторів.

Що стосується військових (а також і пожежників та інших службовців), які мають тривалу вислугу років, жодні зміни їх не стосуватимуться і вони отримуватимуть пенсії в тих же розмірах, що і на сьогодні.

Передбачається з 2011 року:

- запровадити календарне обчислення вислуги років при визначенні права на пенсію;

- залишити пільговий порядок обчислення вислуги років при визначенні розміру пенсії: за 20 років вислуги (з урахуванням пільгового обчислення) - 50 % заробітної плати (55 % –для звільнених у відставку) та 3 % за кожен рік вислуги понад 20 років;

- поступово, щороку на 1 рік, збільшити вислугу років для визначення права на пенсію за вислугу років з 20 до 25 років;

- обмежити пенсії максимальним розміром дванадцяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність

- зберегти механізм виплати пенсії працюючим військовим пенсіонерам без будь-яких змін – у повному розмірі незалежно від заробітної плати.

 

На сьогоднішній день працівники бюджетної сфери (працівники освіти, охорони здоров’я, культури) мають право на призначення пенсії за вислугу років за наявності вислуги від 25 до 30 років, незалежно від віку.

В той же час через низький розмір заробітної плати (а відповідно і пенсії) переважна більшість таких працівників сьогодні продовжує працювати і після досягнення загальновстановленого пенсійного віку та отримують пенсію і заробітну плату одночасно.

Зважаючи на такі обставини, передбачається підвищити престижність роботи працівників бюджетної сфери шляхом виплати їм одноразової грошової допомоги при виході на пенсію як державним службовцям у розмірі 10 призначених місячних пенсій;

Всі запропоновані зміни для працівників бюджетної сфери жодним чином не стосуються вже призначених пенсій. Пенсії, що були призначені до набрання чинності законопроектом виплачуватимуться у тих саме розмірах, без  будь-яких змін.

Крім того, законопроектом збережено право на пенсію за вислугу років, тобто за наявності 25 років спеціального стажу призначається пенсія незалежно від віку.

 

Пенсії, призначені до набрання чинності законопроектом, виплачуватимуться у тих саме розмірах, без будь-яких змін.

Також не передбачено будь-яких обмежень у виплаті пенсій працюючим пенсіонерам за виключенням спеціальних пенсій.

Механізм перерахунку пенсій для працюючих пенсіонерів збережено.

Пенсіонер, який після призначення пенсії продовжував працювати, через два роки матиме право на черговий перерахунок.

 

Для обчислення пенсії передбачається враховувати заробітну плату лише за даними системи персоніфікованого обліку.

Це дасть можливість позбавити майбутніх пенсіонерів пошуку старих архівів та ліквідованих підприємств.

В той же час передбачається залишити старий порядок для тих, хто за період з 2000 року не набув достатнього страхового стажу.

 

Для обчислення пенсії враховуватиметься заробітна плата за весь період за даними персоніфікації.

При цьому передбачається зберегти нині існуючі правила „оптимізації” заробітку і навіть деяким чином розширити їх.

 

Реформування пенсійної системи передбачає розпочати запровадження обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування. Це в перспективі дасть можливість диверсифікувати джерела доходів пенсіонерів і забезпечити накопичувальні пенсійні рахунки при яких кожна працююча особа буде бачити свої пенсійні накопичення. Це підвищить зацікавленість кожної особи у легальній сплаті внесків та приведе до зниження рівня тінізації доходів.

У солідарній системі передбачається застосувати ряд  компенсуючих заходів, які стосуватимуться збільшення розмірів пенсій жінок, працівників бюджетної сфери.

Передбачається створити робочі групи для проведення роз’яснювальної роботи та роботи з громадськістю.

 

Законопроектом передбачається введення його в дію з початку 2011 року. Запровадження деяких норм здійснюватиметься поетапно.

 

У випадку схвалення парламентом усіх запропонованих заходів пенсійної реформи економія коштів у 2011 року становитиме понад 1,7 млрд. гривень.

Реалізація зазначених заходів дозволить скоротити видатки Пенсійного фонду України та зменшити дефіцит його бюджету. 

 

В Україні передбачене існування трирівневої пенсійної системи: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (I рівень); накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (II рівень); система недержавного пенсійного забезпечення (III рівень). З 2004 року впроваджено солідарну систему загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та систему недержавного пенсійного забезпечення.

Стан діючої пенсійної системи потребує невідкладного реформування.
З цією метою передбачається запровадити ІІ рівень пенсійної системи – обов’язкову накопичувальну систему пенсійного страхування та збалансувати діючу солідарну пенсійну систему.

Запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування дасть змогу урізноманітнити джерела доходів майбутніх пенсіонерів і забезпечити більш високий рівень пенсій.

В той же час збалансування бюджету Пенсійного фонду та реформування солідарної пенсійної системи надасть змогу забезпечити можливість ліквідувати існуючі проблеми - забезпечити стовідсоткову виплату пенсій із солідарної системи та ліквідувати диспропорції у розмірах пенсій призначених у різні роки.

У той же час передбачається, що пенсії, які перевищують встановлений максимальний розмір, не будуть індексуватися або підвищуватись у випадках, передбачених законодавством, до того часу коли їх розмір відповідатиме максимальному.

Закон не має зворотної дії. Зазначена норма поширюватиметься лише на пенсії, які вперше будуть призначатися після набрання чинності Законом. Раніше призначені пенсії виплачуватимуться у встановлених розмірах, без будь-яких обмежень.

Крім того, слід зазначити, що нові пенсії призначаються з більш високого показника середньої заробітної плати і їх перевищення розмірів раніш призначених пенсій вже сьогодні досягає 70 відсотків.

За наявності мінімально необхідного стажу (для жінок – 30 років, для чоловіків – 35 років) розмір пенсії не може бути меншим прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За кожний рік страхового стажу понад 30/35 років встановлюється доплата у розмірі 1 відсотка мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того у зв’язку із зростанням прожиткового мінімуму кожного разу розмір пенсії буде переглядатися в сторону збільшення.

За експертною оцінкою науковців приріст чисельності населення працездатного віку у зв’язку із підвищенням пенсійного віку для жінок у 2011 році може скласти до 185 тис. осіб. Тобто, враховуючи прогнозні показники рівня безробіття на ринку праці у 2011 році (7,6-8,1%), суттєвого зростання чисельності безробітного населення не має відбутися. Крім того, у цьому році ми спостерігаємо зростання економіки, яке зазвичай супроводжується створенням нових робочих місць. Це має компенсувати незначне зростання пропозиції робочої сили на ринку праці.

В умовах, коли головним довгостроковим демографічним трендом є процес старіння населення, підвищення пенсійного віку стає абсолютно природним і найбільш адекватним заходом соціально-економічних реформ, без яких вітчизняний ринок праці та пенсійна система мають сумнівні перспективи розвитку. По такому шляху йдуть всі країни, які стикаються з проблемою старіння населення.

Законопроектом не передбачено будь-яких обмежень у виплаті пенсій працюючим пенсіонерам, за виключенням новопризначених спеціальних пенсій.

Виплата трудових пенсій працюючим пенсіонерам буде здійснюватися в повному обсязі, незалежно від розміру отримуваної зарплати.

Після прийняття закону раніше призначені пенсії виплачуватимуться в розмірах, які не можуть бути нижче від раніше встановлених.

Крім того, слід зазначити, що нові пенсії призначаються з більш високого показника середньої заробітної плати і вже на сьогоднішній день перевищують раніше призначені пенсії до 70 %.

Мінімально необхідний страховий стаж для набуття права на пенсію за віком згідно законопроекту - 15 років.

Розмір пенсії обчислюється в залежності від заробітної плати та тривалості страхового стажу. Ці основні принципи солідарної системи пенсійного забезпечення залишаються незмінними.

Крім того, необхідно сказати, що час догляду за дітьми до 3 років зараховується до страхового стажу.

Накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування  базується на засадах накопичення коштів на індивідуальних пенсійних рахунках та передбачає механізм їх успадкування.

Така система пенсійного страхування дозволить урізноманітнити джерела отримання особою доходів у старості і залучити додаткові інвестиції в економіку держави.

Після збалансування бюджету Пенсійного фонду України передбачається розпочати перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду.

Розмір страхового внеску на дату впровадження системи складатиме     2 % заробітної плати із подальшим його щорічним підвищенням на один відсоток до 7%.

Вимоги МВФ передбачали в першу чергу заходи, які спрямовані на зміцнення фінансового підґрунтя солідарної пенсійної системи та забезпечення бездефіцитності бюджету Пенсійного фонду.

Законопроектом, крім положень, запропонованих МВФ, передбачено також спрощення механізму призначення пенсій, встановлення деяких обмежень які стосуються пенсійного забезпечення держслужбовців, членів Кабінету Міністрів і народних депутатів, а також окремих обмежень для одержувачів спеціальних пенсій.