23 липня 2013, 21:04
Міністерство соціальної політики видало наказ "Про проведення апробації проектів державних стандартів соціальних послуг"

М І Н І С Т Е Р С Т В О

СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Н А К А З

м. Київ

20.06.2013 № 369

Про проведення апробації проектів

державних стандартів соціальних послуг

З метою реалізації Закону України „Про соціальні послуги” та відповідно до пункту 2.1.3 Порядку розроблення державного стандарту соціальної послуги, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 16.05.2012 р. № 282, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.06.2012 р. за № 876/21188,

НАКАЗУЮ:

1. Провести потягом липня-вересня 2013 року апробацію проектів державних стандартів соціальної адаптації громадян похилого віку та інвалідів та стаціонарного догляду осіб, які частково або повністю втратили/не набули здатності до самообслуговування (далі – проекти державних стандартів).

2. Затвердити Перелік установ соціального обслуговування запропонований структурними підрозділами з питань соціального захисту населення Волинської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської обласних державних адміністрацій для проведення апробації проектів державних стандартів (далі – Перелік), що додається.

3. Департаменту соціальних послуг (І. Тарабукіна):

3.1 забезпечити структурні підрозділи з питань соціального захисту населення Волинської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської обласних державних адміністрацій проектами державних стандартів до 26 червня 2013 року;

3.2 доопрацювати за результатами апробації, у разі потреби, проекти державних стандартів до 05 листопада 2013 року.

4. Керівникам структурних підрозділів з питань соціального захисту населення Волинської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської державних адміністрацій:

4.1 довести проекти державних стандартів керівникам установ соціального обслуговування, визначених Переліком, затвердженим цим наказом;

4.2 забезпечити проведення апробації державних стандартів в установах соціального обслуговування, визначених Переліком, затвердженим цим наказом;

4.3 подати Мінсоцполітики звіт про результати апробації проектів державних стандартів та пропозиції щодо їх доопрацювання до 15 жовтня 2013 року.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Дроздову.

Заступник Міністра –

керівник апарату В. Коломієць

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства соціальної

політики України

20.06.2013 № 369

Перелік установ соціального обслуговування

Волинської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської областей для проведення апробації проектів державних стандартів соціальної адаптації громадян похилого віку та інвалідів та стаціонарного догляду осіб, які частково або повністю втратили/не набули здатності до самообслуговування

1. Установи соціального обслуговування для проведення апробації проекту державного стандарту соціальної адаптації громадян похилого віку та інвалідів:

1.1 Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області;

1.2 Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Львівської області;

1.3 Комунальна установа „Білгород-Дністровський міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)” Білгород-Дністровської міської ради Одеської області;

1.4 Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) управління праці та соціального захисту населення виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради.

2. Установи соціального обслуговування для проведення апробації проекту державного стандарту стаціонарного догляду осіб, які частково або повністю втратили/не набули здатності до самообслуговування:

2.1 Вознесенський геріатричний пансіонат Миколаївської області;

2.2 Комунальна установа „Вовчанський геріатричний пансіонат” Харківської області;

2.3 Комунальна установа „Каховський геріатричний пансіонат” Херсонської області;

2.4 Одеський геріатричний будинок-інтернат Одеської області;

2.5 Сумський геріатричний пансіонат для ветеранів війни та праці Сумської області;

2.6 Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Ківецівського району Волинської області.

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства

соціальної політики

України

від _________ 2013

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ

СТАЦІОНАРНОГО ДОГЛЯДУ ОСІБ, ЯКІ ЧАСТКОВО АБО ПОВНІСТЮ ВТРАТИЛИ/НЕ НАБУЛИ ЗДАТНОСТІ ДО САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Загальні положення

Державний стандарт стаціонарного догляду осіб, які частково або повністю втратили/не набули здатності до самообслуговування (далі – Стандарт) розроблено з метою визначення змісту та обсягу, норм і нормативів, умов та порядку надання соціальної послуги стаціонарного догляду осіб, які частково або повністю втратили/не набули здатності до самообслуговування (далі – соціальна послуга), показників її якості.

1.2. Стандарт застосовується для:

- організації надання соціальної послуги особам, які частково або повністю втратили/не набули здатності до самообслуговування:

осіб похилого віку, які досягли пенсійного віку;

інвалідів першої і другої групи, старші за 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги, яким згідно з медичним висновком не протипоказане надання соціальної послуги (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 07.04.2004 № 183 „Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2004 р. за № 516/9115);

психічно хворих осіб, які досягли пенсійного віку, та інвалідів першої і другої груп з психоневрологічними захворюваннями, старші 18 років, які за станом здоров'я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, медичної допомоги та яким не протипоказане надання соціальної послуги відповідно до медичних показань та протипоказань до надання соціальної послуги Закон України „Про психіатричну допомогу” (далі – отримувач соціальної послуги);

моніторингу й контролю за якістю її надання;

визначення тарифу платної соціальної послуги.

1.3. Стандарт є обов’язковим для дотримання суб’єктами всіх форм власності та господарювання, що надають соціальну послугу (далі – Суб’єкт).

1.4.У цьому Стандарті терміни та поняття вживаються у такому значенні:

базові потреби – потреби людини, необхідні для її життєдіяльності: їжа, одяг, житло, здоров’я та безпека тощо;

індивідуальний план надання соціальної послуги – документ, складений на підставі проведеного комплексного визначення стану та індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, де зазначено заходи, що здійснюються при наданні соціальної послуги, періодичність та термін їх надання, відомості про необхідні ресурси, відповідальні виконавці, дані щодо моніторингу результатів виконання заходів, інформацію щодо перегляду плану;

мультидисциплінарна команда – команда, до складу якої включаються не менше трьох осіб з числа таких працівників Суб’єкту: соціальний працівник, соціальний робітник, медичний працівник, юрисконсульт, психолог, сестра медична з масажу, лікувальної фізкультури, перукар, швачка, взуттьовик з ремонту взуття тощо;

надавач соціальної послуги – фахівець або мультидисциплінарна команда, який/яка безпосередньо виконує заходи, передбачені соціальною послугою;

супервізія - узгоджений процес, за допомогою якого визначений Суб’єктом фахівець (супервізор) допомагає персоналу (супервізованим) найбільш ефективно виконувати зазначені в посадових обов’язках завдання, відповідно до стандартів роботи; забезпечує особистісну підтримку працівників, а також сприяє формуванню компетентності, підвищенню ефективності праці і заохоченню професійного розвитку. Індивідуальна передбачає індивідуальні зустрічі супервізора та супер візованого, групова - супервізію у групі до 12 працівників;

фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для обсягу міжбюджетних трансфертів.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України “Про соціальні послуги” та інших законах України.

Контроль за дотриманням Стандарту здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування із залученням громадських організацій та незалежних експертів на засадах гласності.

2. Вимоги до організації та надання соціальної послуги

2.1. Загальні підходи до організації та надання соціальної послуги

Порядок прийняття рішення про надання соціальної послуги

Підставою для отримання соціальної послуги є звернення (заява) потенційного отримувача соціальної послуги або його законного представника, що подається до місцевого органу праці та соціального захисту населення, якщо соціальна послуга надається державними чи комунальними Суб’єктами, безпосередньо до Суб’єкта, якщо соціальна послуга надається недержавними Суб’єктами.

Заява про надання соціальної послуги може бути подана шляхом особистого звернення або звернення законних представників, або надіслана поштою.

Після розгляду заяви надання соціальної послуги здійснюється за путівкою відповідно Міністерства праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головних управлінь праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації, якщо соціальна послуга надається державними чи комунальними Суб’єктами, виданою на підставі:

паспорта (або іншого документа, що засвідчує особу);

медичної картки про стан здоров'я з висновком про необхідність стороннього догляду;

довідки про розмір призначеної пенсії;

довідки про склад сім'ї за встановленою формою;

для інвалідів (додатково) - копію довідки про встановлення групи інвалідності, індивідуальну програму реабілітації (за наявності).

для психічно хворих осіб (додатково):

висновок лікарської комісії за участю лікаря-психіатра про можливість отримання соціальної послуги;

копію судового рішення про недієздатність чи часткову дієздатність осіб, що потребують надання соціальної послуги (для недієздатних осіб);

довідку медико-соціальної експертної комісії про групу інвалідності (за наявності).

Недержавні Суб’єкти здійснюють надання соціальної послуги на підставі вищезазначених документів.

На позачергове надання соціальної послуги мають право ветерани війни та особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорій згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Психічно хворим особам, які мають особливі заслуги перед Україною, інваліди і учасники Великої Вітчизняної війни, а також члени сімей загиблих військовослужбовців та померлих інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до I, II, III категорій згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», надання соціальної послуги здійснюється в першочерговому порядку.

Рішення/відмова про надання осоціальної послуги приймається впродовж 14 календарних днів з моменту подання заяви.

Надання соціальної послуги здійснюється за рішенням отримувача соціальної послуги та/або законних представників, яким перед цим надається можливість відвідати Суб’єкт, оцінити якість надання соціальної послуги та умови розміщення.

Протягом 7 днів проводиться первинне обстеження отримувача соціальної послуги та оформляється договір про надання соціальної послуги (додатки 2 та 3 Стандарту).

Суб’єкт може відмовити потенційному отримувачеві у наданні соціальної послуги, якщо за наявних ресурсів він не в змозі задовольнити визначених потреб. Відмова повинна супроводжуватися чітким поясненням причин та довідковою інформацією про можливість отримати дану послугу в іншого Суб’єкта.

Тимчасове вибуття отримувача соціальної послуги за особистою заявою дозволяється за погодженням з Суб’єктом на термін не більше шести місяців на календарний рік.

Дозвіл на вибуття отримувача соціальної послуги надається з урахуванням висновку лікаря про можливість тимчасового залишення Суб’єкта.

Якщо особи, які отримують соціальну послугу, потребують стаціонарної медичної допомоги (санаторно-курортного лікування), вони направляються до відповідних лікувально-профілактичних або санаторно-курортних закладів.

Отримувач соціальної послуги, який вибуває на лікування до відповідних лікувально-профілактичних (санаторно-курортних) закладів або за власним бажанням на термін понад 10 днів, наказом Су’бєкта знімаються з харчування, але залишаються у списках отримувача соціальної послуги, і пенсія за період відсутності виплачується їм у повному розмірі.

Надання соціальної послуги може бути припинено в таких випадках:

за особистою заявою отримувача соціальної послуги і на підставі довідки про наявність у нього житлової площі або письмової згоди законних представників про можливість його утримувати і забезпечувати його догляд;

при встановленні інвалідам першої або другої груп, які не досягли загальновстановленого пенсійного віку, третьої групи інвалідності;

за систематичне грубе порушення Правил внутрішнього розпорядку (вживання алкоголю, наркотичних та інших токсичних препаратів, бійки, самовільну відсутність у Суб’єкта без поважних причин понад 10 днів тощо);

виявлення медичних протипоказань для надання соціальної послуги, зокрема:

усі захворювання в гострій стадії та заразній формі;

часті судомні напади та їх еквіваленти;

зміни місця проживання;

смерті отримувача соціальної послуги.

Про припинення надання соціальної послуги отримувачу соціальної послуги видається наказ, і робиться позначка в журналі обліку та у його особовій справі.

Зміст соціальної послуги

Основні завдання організації соціальної послуги:

допомога особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, у забезпеченні їх базових потреб для досягнення максимально можливої якості життя, соціалізації і інтеграції;

підвищення якості і ефективності стаціонарного догляду з урахуванням індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги.

Основні функції організації соціальної послуги:

облік отримувача соціальної послуги;

надання допомоги отримувачу соціальної послуги шляхом проведення комплексу соціально-побутових, психологічних, юридичних, інформаційних, реабілітаційних заходів і медичного обслуговування відповідно до цього Стандарту;

інформування отримувача соціальної послуги про зміст та об'єми надання соціальної послуги;

постійне вдосконалення організації праці і підвищення кваліфікації надавача соціальної послуги;

установлення зв'язків з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, фізичними особами, законним представникам отримувача соціальної послуги, з метою залучення до надання соціальної послуги.

Процес надання соціальної послуги має забезпечувати:

швидкість реагування на потреби отримувача соціальної послуги;

доступність соціальної послуги;

доступність інформації про Суб’єкта;

проведення попереднього оцінювання, визначення потреб потенційного отримувача соціальної послуги;

організацію планування стаціонарного догляду і залучення отримувача соціальної послуги до цього планування;

конфіденційність інформації про отримувача соціальної послуги особистого характеру.

Соціальна послуга передбачає заходи:

створення умов для проживання (надання ліжко-місця з комунально-побутовими послугами в стаціонарних умовах);

забезпечення одягом, взуттям, постільною білизною, м'яким і твердим інвентарем та столовим посудом;

організація харчування й допомога у прийнятті їжі (забезпечення раціональним чотирьохразовим харчуванням, у тому числі і дієтичним, з урахуванням віку і стану здоров'я отримувача соціальної послуги в межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні бути більше ніж чотири години, останнє приймання їжі організовується за дві години до сну);

надання допомоги у догляді за особистими речами, за зовнішнім виглядом;

допомога у самообслуговуванні (дотримання особистої гігієни, рухового режиму, прийом ліків, купання, користування туалетом, догляд за тілом, волоссям, нігтями, ротовою порожниною, заміна білизни, у тому числі постільної тощо);

цілодобовим медичним обслуговуванням, консультативною допомогою, стаціонарним лікуванням на базі закріплених лікувально-профілактичних закладів охорони здоров'я;

слуховими апаратами, окулярами, протезно-ортопедичними виробами, зубним протезуванням, спеціальними засобами пересування (крім моторизованих), медикаментами та життєвонеобхідними ліками відповідно до медичного висновку;

надання допомоги та навчання користуванню виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації;

комунально-побутовим обслуговуванням (опалення, освітлення, радіофікація, тепло-, водопостачання тощо);

організацією працетерапії, культурно-масової та оздоровчо-спортивної роботи з урахуванням стану здоров'я і віку тих, хто отримує соціальну послугу;

сприяння у підтримці фізичного стану, допомога у виконанні лікувально-фізичних вправ за рекомендаціями реабілітолога;

надання психологічної підтримки та рекомендацій стосовно здорового способу життя й раціонального харчування (бесіди, спілкування, мотивація до активності);

організації доступу до форм дозвілля, що максимально наближені для загальноприйнятих з урахуванням віку, уподобань та психічного здоров’я отримувача соціальної послуги (перегляд телепрограм, прослуховування радіо, відвідування концертів, кінофільмів, вистав, лекцій, участь в екскурсіях, самодіяльних художніх колективах, гуртках, соціальних заходах тощо);

представництво та захист інтересів отримувача соціальної послуги у державних і місцевих органах влади, в установах, організаціях, підприємствах, громадських об’єднаннях;

забезпечення умовами, що сприяють адаптації осіб похилого віку, інвалідів та психічно хворих осіб у новому середовищі;

забезпечення транспортом у разі виконання заходів догляду або отримання інших соціальних послуг поза межами Суб’єкта;

сприяння в отриманні інших соціальних послуг та консультацій надавачем соціальної послуги відповідно до виявлених потреб.

забезпечення транспортом у разі отримання іншої чсоціальної послуги поза межами Суб’єкта.

Зміст, обсяг та частота надання соціальної послуги отримувачу соціальної послуги має плануватись конкретно в залежності від потреб та з урахуванням стану здоров'я отримувача соціальної послуги, його віку, груп інвалідності та рухової активності, здатності до самообслуговування, інших факторів, що можуть вплинути на надання соціальної послуги та її якість.

Орієнтовний час, необхідний для виконання кожного заходу, що складає зміст соціальної послуги, наведено у додатку 4 Стандарту.

Вимоги до виконання завдань особистого догляду:

завдання особистого догляду підлягають конкретизації та реєстрації їх виконання;

заходи особистого догляду здійснюються при зачинених дверях або за ширмою та з обмеженою кількістю помічників тільки надавачем соціальної послуги, який має спеціальну підготовку та навички.

Отримувачу соціальної послуги з високим ступенем залежності від сторонньої допомоги надається сприяння у самостійному виконанні дій або за допомогою:

тримати зубну щітку, вішати рушник, класти мило, відвідувати туалет та інше;

у разі появи у отримувача соціальної послуги проблем або дискомфорту при здійсненні заходів особистого догляду надавач соціальної послуги припиняє їх, з’ясовуються причини та здійснюється їх перегляд;

надавачем соціальної послуги забезпечується передача інформації іншому надавачу соціальної послуги щодо здійснення заходів особистого догляду у разі зміни, заміни, відпустки;

надавач соціальної послуги уникає виконання заходів догляду, які отримувач соціальної послуги в стані здійснити самостійно.

2.1.3. Місце та строки надання соціальної послуги

Суб’єкт незалежно від форми власності та джерел фінансування здійснює свою діяльність відповідно до статутних документів, цивільно-правових договорів (для фізичних осіб - підприємців) відповідно до критеріїв діяльності (Закон України «Про соціальні послуги»).

Суб’єкт, на договірних засадах, може залучати до надання соціальної

послуги інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів.

Соціальна послуга надається Суб’єктом із забезпеченням належних умов для проживання, навчання, виховання, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги особам похилого віку, інвалідам, психічно хворим особам, які потребують стороннього догляду і допомоги.

Соціальна послуга може надаватись постійно, періодично, тимчасово, терміново. Строки надання соціальної послуги узгоджуються з потенційним отримувачем соціальної послуги, законними представниками після проведення комплексного визначення стану та індивідуальних потреб й зазначаються у договорі на надання соціальної послуги.

Соціальна послуга передбачає перерви, які можуть тривати від кількох годин до декількох тижнів.

Доступність соціальної послуги

Суб’єкт розробляє та здійснює заходи щодо інформування потенційних отримувачів соціальної послуги про соціальну послугу, порядок звернення й умови надання соціальної послуги. Особлива увага приділяється спрощенню процедури і скороченню часу на прийняття рішення про надання соціальної послуги.

Надавач соціальної послуги розробляє інформаційний пакет, який містить:

мету та завдання соціальної послуги;

короткий опис змісту соціальної послуги та об’єму її надання;

порядок звернення для отримання соціальної послуги;

вартість соціальної послуги (якщо доречно);

соціальні групи, яким надається соціальна послуга;

інформацію про кваліфікацію персоналу;

перелік засобів догляду та реабілітації;

термін та умови надання соціальної послуги;

інформацію про контролюючі органи (інспекції), місцеві органи охорони здоров’я та соціального захисту населення;

порядок подання скарг;

контактну інформацію (номери телефонів та прізвища контактних осіб), форми спілкування Суб’єкту з отримувачем соціальної послуги, з їх законними представниками (листування, телефонні розмови, офіційні звернення, запрошення для спілкування, участі у заходах, нарадах тощо).

Суб’єкт доводить до відома громадян адміністративно-територіальної одиниці інформацію про свою діяльність у формі буклетів, довідників, розміщуючи її на сайті, у ЗМІ тощо. Інформація про діяльність Суб’єкта повинна переглядатись та оновлюватись, за потреби.

Суб’єкт при плануванні та організації діяльності з надання соціальної послуги забезпечує:

географічну доступність, шляхом організації надання соціальної послуги до місць проживання отримувачів соціальної послуги та сприяє збереженню їх родинних та соціальних зв'язків;

архітектурну доступність, яка полягає в облаштуванні спеціальних стоянок для транспортних засобів, обладнанні приміщень пандусами, ліфтами, підйомниками, поруччями відповідно до державних вимог архітектурної доступності та безбар’єрності середовища встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 № 863 «Про забезпечення доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення».

Усі приміщення Суб’єкту мають бути обладнані згідно державних санітарно-гігієнічних вимог та з врахуванням специфічних потреб отримувачів соціальної послуги, згідно з наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 23.01.2007 № 20 «Про затвердження державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення ДБН В.2.2-18:2007» та Державними санітарними нормами і правилами. Гігієнічними вимогами до води питної, призначеної для споживання людиною. ДСанПіН Міністерства охорони здоров'я від 12.05.2010 № 2.2.4-171-10 № 400.

Автономія, незалежність й відповідність потребам отримувача соціальної послуги

Отримувачу соціальної послуги надається сприяння у розвитку самостійності, у тому числі у прийнятті рішень щодо його власного життя.

Заходи, які обмежують вибраний отримувачем соціальної послуги стиль життя або порушують права людини, можуть вживатися лише для запобігання насильству, детально описані при проведенні визначення індивідуальних потреб й зазначені в індивідуальному плані надання соціальної послуги.

Отримувач соціальної послуги, законні представники мають право, після подання письмового запиту, переглянути особову справу, яка зберігається у Суб’єкта.

Отримувач соціальної послуги, законні представники мають бути поінформовані про наявні служби із захисту прав та процедури подання скарг.

Вимоги до надавача соціальної послуги:

- надавач соціальної послуги повинен знати і дотримуватися чинних законів, інших нормативно-правових актів, що стосуються професійної діяльності надавача соціальної послуги, а також посадових інструкцій, правил внутрішнього трудового розпорядку, наказів і розпоряджень Суб′єкта;

проходити інструктаж з метою ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку;

знати і дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил;

знати і дотримуватися правил експлуатації обладнання, з яким він працює, а також правила техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки;

проходити вчасно медичний огляд та періодичні медичні огляди відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 та наказу Міністерства охорони здоров'я від 23.07.2002 № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», зареєстрований Міністерством юстиції України від 00000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000008.08.2002 за № 639/6927 та з наказом Міністерства охорони здоров'я від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрований Міністерством юстиції України від 23.07.2007 за №846/14113;

забезпечувати безпеку надання соціальної послуги для життя і здоров'ягромадян, збереження їх майна;

розуміти загрози фізичної та вербальної агресії та можливості заподіяти шкоду власному здоров’ю, спричинене незадоволенням потреб у спілкуванні чи розчаруванням;

розуміти і поважати релігійні та культурні особливості отримувача соціальної послуги;

дотримуватися професійної етики в процесі надання соціальної послуги;

керуватися в роботі принципами гуманності, справедливості, об'єктивності і доброзичливості;

представлятися та звертатися до отримувача соціальної послуги за його власним іменем;

проявляти до отримувача соціальної послуги максимальну чуйність, ввічливість, увагу, витримку, терпіння і враховувати їх фізичний і психологічний стан;

зберігати професійну таємницю, до якої відносяться відомості особистого характеру про отримувача соціальної послуги, які стали відомими при її наданні;

дотримуватись правил взаємодії з іншими надавачами соціальної послуги та членами мультидисциплінарної команди, які залучені до надання соціальної послуги (наказ Міністерства соціальної політики від 26.12.2011№ 568 «Про Порядок організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.032012 р. за № 354/20667);

враховувати положення статті 2 Конвенції про права інвалідів. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 61/106, прийнята на шістдесят першій сесії ГА ООН - (ратифіковано Законом України від 16.12.2009 № 1767-VI).

Робота з отримувачем соціальної послуги

Визначення індивідуальних потреб:

До оцінки стану та потреб залучаються надавачі соціальної послуги різного фаху, а також за бажанням отримувачі соціальної послуги та/або законні представники.

Форма для визначення індивідуальних потреб розробляється Суб’єктом з врахуванням спеціалізації й повинна включати наступну мінімальну інформацію:

загальні дані про отримувача соціальної послуги: ПІП, вік, стать, сімейний стан, домашня адреса, мова для спілкування, освіта, професія, зайнятість, дата звернення щодо отримання соціальної послуги;

основна проблема та причина звернення;

соціальний статус;

емоційно-психологічний стан;

фізичний стан здоров’я (група інвалідності та рухової активності (за наявності)) та ступінь індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги;

побутові умови проживання;

професійна та фінансова ситуація;

стиль життя (інтереси, уподобання);

релігійність, конфесійна приналежність;

правова ситуація;

потреби у залученні надавача соціальної послуги для надання додаткової соціальної послуги;

врахування ризиків (включно з оцінкою схильності до насильства чи створення ризику небезпеки для себе й інших, здатність вести самостійний спосіб життя);

загальні враження про потенційного отримувача соціальної послуги.

Визначення стану та індивідуальних потреб потенційного отримувача соціальної послуги здійснюється спеціально уповноваженим надавачем соціальної послуги (за потреби, членами мультидисципланарної команди), які мають відповідну кваліфікацію/пройшли навчання щодо визначення індивідуальних потреб, у тому числі, володіють навичками спілкування. До даного процесу залучається як сам потенційний отримувач соціальної послуги, так і його законні представники.

Для визначення об’єму соціальної послуги вивчається стан та індивідуальна потреба потенційного отримувача соціальної послуги. Ступінь індивідуальної потреби визначається на основі Шкали оцінки можливості виконання елементарних дій та Шкали оцінки виконання складних дій (Додаток 5 Стандарту).

Повторне визначення стану та фахове оцінювання індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, складання плану надання соціальної послуги та координацію його виконання проводиться через місяць з дня початку надання соціальної послуги, в подальшому – раз у квартал.

Результати визначення стану та індивідуальних потреб потенційного отримувача соціальної послуги є підґрунтям для складання індивідуального плану та укладання договору надання соціальної послуги.

Складання індивідуального плану надання соціальної послуги

Індивідуальний план надання соціальної послуги визначає:

мету, завдання, терміни виконання, перегляду та відповідальних за виконання заходів;

організацію та координацію роботи мультидисциплінарної команди надавачів соціальної послуги;

сприяння у забезпеченні отримувача соціальної послуги реабілітаційними та технічними засобами реабілітації;

надання консультацій отримувачу соціальної послуги та його законним представникам з питань: збереження, підтримки та охорони здоров'я, поліпшення взаємин з оточуючим соціальним середовищем, з правових питань та інших в залежності від індивідуальних потреб;

захист прав та інтересів, представництво інтересів отримувача соціальної послуги в офіційних установах та організаціях;

організацію індивідуального супроводу отримувачів соціальної послуги з руховими обмеженнями;

забезпечення транспортом у разі надання іншої соціальної послуги тощо.

Індивідуальний план надання соціальної послуги складається окремо від інших планів роботи з отримувачем соціальної послуги та доповнює Індивідуальну програму реабілітацію інвалідів.

Індивідуальний план надання соціальної послуги складається й узгоджується з кожним отримувачем соціальної послуги, за потреби залучаються його законні представники. Під час складання індивідуального плану враховуються побажання отримувача соціальної послуги, за умови, що заявлені побажання не суперечать правилам внутрішнього розпорядку Суб’єкта та вимогам чинного законодавства (додаток 1 Стандарту).

Індивідуальний план надання соціальної послуги переглядається надавачем соціальної послуги не рідше одного разу на рік або за необхідності частіше, у тому числі за бажанням отримувача соціальної послуги або його законних представників та надається для ознайомлення на його вимогу;

У разі, якщо, окрім соціальної послуги стаціонарного догляду, отримувач соціальної послуги висловлює бажання скористатися іншими соціальними послугами, спрямованими на оздоровлення, реабілітацію тощо, до індивідуального плану надання соціальної послуги вносяться усі узгоджені додаткові соціальні послуги.

Захист та безпека отримувача соціальної послуги

Надавач соціальної послуги провадить свою діяльність з недопущенням будь-якої форми насильства чи експлуатації, включаючи фізичне, фінансове, психологічне, сексуальне насильство, зневагу, дискримінацію, приниження, нетактовне ставлення до отримувача соціальної послуги.

Соціальна послуга надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями.

Отримувачу соціальної послуги надається інформація про процедуру подання скарг у випадку непрофесійних дій або загрозливого ставлення з боку надавача соціальної послуги, проводиться службове розслідування та вживаються відповідні заходи.

Інформація та деталі записуються в окремий розділ особової справи отримувача соціальної послуги. Підтверджена інформація про порушення з боку надавача соціальної послуги та вжиті заходи реєструється у їх особових справах.

Надавач соціальної послуги повинен пройти навчання щодо правил поведінки з отримувачами соціальної послуги, які перебувають у стані агресії, з метою запобігання чи ефективного реагування на такі випадки при наданні соціальної послуги.

Отримувачу соціальної послуги надається місце для безпечного зберігання цінних речей на час отримання соціальної послуги.

Надавачу соціальної послуги на будь-якому рівні заборонено використовувати речі отримувача соціальної послуги, отримувати від нього кошти чи подарунки.

Суб’єкт розробляє інструкції щодо правил пожежної безпеки, мінімізації ризиків (перебування у приміщенні та за його межами; у разі відсутності отримувача соціальної послуги без пояснення причини), розслідування нещасних випадків. Дані інструкції розробляються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Конфіденційність інформації

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (Закон України «Про інформацію»).

Використання персональних даних надавачем соціальної послуги Суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків.

Надавач соціальної послуги зобов'язаний не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Відомості про особисте життя отримувача соціальної послуги не може

використовуватися як чинник, що підтверджує чи спростовує його ділові якості (Закон України «Про захист персональних даних»).

2.3. Використання ресурсів під час організації надання соціальної послуги

Кадрове забезпечення

Суб’єкт повинен мати необхідну кількість кваліфікованого персоналу. Штатна чисельність персоналу визначається штатним розписом Суб’єкта (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001

№ 549 «Типове Положення про психоневрологічний інтернат», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 за № 68/6356, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001 № 549 «Про затвердження типових положень про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 за № 68/6356, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 01.10.2008 № 411 «Норми часу і норми чисельності працівників будинків-інтернатів (усіх типів) та стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян системи праці та соціального захисту населення»).

Посадові (робочі) інструкції працівників Суб’єкта усіх посад (професій) зазначені у штатному розписі, мають бути розроблені відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 80 „Соціальні послуги”), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2005 № 324.

Назви посад та професій у штатному розписі Суб’єкта мають відповідати Національному класифікатору України „Класифікатор професій” ДК 003:2005, затвердженому наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 № 375, а кваліфікаційні категорії та розряди – Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Керівник Суб’єкта повинен мати повну вищу освіту відповідного напряму підготовки та відповідати вимогам, передбаченим Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 80 „Соціальні послуги” розділ „Керівники”), затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 14.10.2005 № 324.

Надавач соціальної послуги повинен:

мати відповідну фахову підготовку, знання та навички у відповідності до кваліфікаційних вимог і постійно підвищувати кваліфікацію;

підвищувати свою кваліфікацію шляхом проведення атестації надавачів соціальної послуги згідно з наказом Міністерства соціальної політики від 01.10.2012 № 612 „Про затвердження Порядку атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 р. за № 771/22083; наказом Міністерства освіти і науки від 06.10.2010 № 930 Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550; наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.12.97 № 359 Про подальше удосконалення атестації лікарів, зареєстровано Міністерством юстиції від 14.01.1998 за №14/2454.

Суб’єкт створює можливості для навчання та підвищення кваліфікації надавача соціальної послуги. Підвищення кваліфікації надавача соціальної послуги здійснюється не рідше, ніж раз у 5 років.

Навчання та підвищення кваліфікації, відповідно до посадових інструкцій, є одним з обов’язків надавачів соціальної послуги, і складає частину робочого навантаження. Записи щодо пройденого навчання та його результатів для надавача соціальної послуги (включаючи керівника Суб‘єкта) зберігається у їх особових справах. Розроблена індивідуальна програма навчання чи підвищення кваліфікації надавача соціальної послуги долучається до його особової справи.

Бюджет Суб’єкта має включати розподіл коштів на навчання і розвиток професійних навичок надавача соціальної послуги.

Новим працівникам необхідно проходити стажування. В процесі стажування надавач соціальної послуги може бути залучений до проходження тижневого вступного курсу із соціальної роботи.

Даний вступний курс повинен включати:

ознайомлення з основними принципами та цінностями соціальної роботи;

зміст, об’єм, процедури надання та категорії отримувача соціальної послуги;

ознайомлення з цілями і завданнями Суб’єкта та досягнення розуміння необхідності їх виконання в процесі роботи;

правила організації безпечної роботи;

особливості роботи з окремими соціальними групами отримувача соціальної послуги, та їх потреби;

будь-які вищевказані знання та навички, якими вони ще не володіють, особливо, комунікаційні навички, розуміння впливу певних вад на життя особистості.

Суб’єкт має забезпечити комплексний підхід при роботі з отримувачем соціальної послуги, які користуються не тільки соціальною послугою, але ще низкою інших соціальних послуг, як то консультування, соціальна абілітація/реабілітація, організувавши надання таких послуг мультидисциплінарною командою фахівців, згідно з Наказом Міністерства соціальної політики України від 26.12.2011 № 568 «Про Порядок організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)», зареєстрований Міністерством юстиції України від 03.03.2012 за № 354/20667.

Надавач соціальної послуги проходить регулярну супервізію, плани переглядаються щорічно. Індивідуальна або групова супервізія повинна проводитись раз у квартал. Супервізія організовується й проводиться спеціально уповноваженим надавачем соціальної послуги, який має відповідні знання й досвід щодо проведення супервізії, підтверджені сертифікатом. Усі зустрічі із супервізії вважаються частиною робочого плану і проводяться у робочий час. Зміст і результати кожної зустрічі із супервізії оформлюються протоколом.

Суб’єкт дотримується норм і принципів у роботі, які викладені в Етичному Кодексі соціального працівника, установи і є зрозумілими та доступними для усіх сторін:надавачів соціальної послуги, законних представників, контролюючих органів, громадськості (наказ Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 09.09.2005 року № 1965 «Про затвердження Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України»).

Приміщення та обладнання

Суб’єкт, який надає соціальну послугу, організовує необхідну кількість приміщень, необхідних для здійснення заходів для надання соціальної послуги (кімнати для санітарно-гігієнічних процедур, медичних процедур, для прийому їжі, для проведення дозвілля, для відпочинку й сну).

Приміщення, що використовуються для надання соціальної послуги, мають відповідати державним будівельним нормам, встановленим для даного типу споруд.

Розташування та обладнання кімнат, у яких надається соціальна послуга, здійснюється з дотриманням державних санітарно-гігієнічних норм і з дотриманням правил техніки безпеки, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.06.2007 № 277 «Про посилення контролю за дотриманням пожежної безпеки в установах, закладах, підприємствах та організаціях сфери управління Мінпраці».

Забезпечення інвентарем, зберігання ліків, необхідних для надання невідкладної допомоги, здійснюється згідно з постановою Кабінету Мінітрів України від 05.04.2012 р. № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів» та з наказом Міністерства охорони здоров’я від 16.12.2003 № 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах», зареєстрований Міністерством юстиції України від 03.03.2004 за № 275/8874.

Суб’єкт, який організовує харчування осіб, повинен дотримуватися усіх санітарно гігієнічних вимог, визначених санітарними правилами для закладів громадського харчування відповідно до Законів України „Про безпечність та якість харчових продуктів”, «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», та протиепідемічних вимог відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Санитарных правил для предприятийобщественногопитания, включаякондитерские цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое» (СанПин 42-123-5777-91).

Суб’єкт, який забезпечує продуктами харчуванням отримувача соціальної послуги, повинен дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, визначених чинним законодавством.

Приміщення Суб’єкта, у якому організовується харчування отримувачів соціальної послуги повинно бути забезпеченим гарячим та холодним водопостачанням та водовідведенням, каналізацією, припливно-витяжною вентиляцією відповідно до встановлених вимог ДБН В.2.2-17.2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення» та «Будинки та споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» та ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація».

Суб’єкт забезпечує надавача соціальної послуги робочим місцем, обладнанням, інвентарем, витратними матеріалами та робочим одягом, необхідними для виконання посадових обов’язків, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.2002 № 293 «Про затвердження Державного класифікатора соціальних стандартів та нормативів».

Суб’єкт, за потреби, повинен організувати транспорт, пристосований для перевезення отримувача соціальної послуги (наприклад на екскурсії, до лікарні).

Інформаційно-методичне забезпечення організації та надання

соціальної послуги

Суб’єкт організовує інформаційно-методичне забезпечення діяльності з дотриманням норм чинного законодавства та з повагою до інтелектуальної власності.

Надавач соціальної послуги своєчасно забезпечується інформацією щодо вступу у дію\втрати чинності законодавчих та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність сфери надання соціальних послуг.

Надавач соціальної послуги забезпечується методичними та інструктивними документами щодо надання соціальних послуг.

Суб’єкт створює можливості для підвищення компетентності, обміну досвідом, навчальних візитів надавача соціальної послуги.

2.3.4.Співпраця з іншими Суб’єктами для надання соціальної послуги

Суб’єкт забезпечує надання соціальної послуги з врахуванням принципів взаємодії з іншими Суб’єктами, залученими до планування й безпосереднього надання соціальних послуг в адміністративно-територіальній одиниці, а, за потреби, й за її межами.

Процес взаємодії організовується з врахуванням порядку, затвердженого спільним наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти й науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту з питань виконання покарань від 14.06.2006 N1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.07.2006 за № 824/12698.

2.3.5. Фінансові ресурси та загальні підходи до розрахунку вартості надання соціальної послуги

Суб’єкт може організовувати свою діяльність за рахунок різних джерел фінансування, у тому числі бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій, соціальних фондів, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги та інших джерел, передбачених чинним законодавством.

Розрахунок вартості надання соціальної послуги здійснюється з урахуванням загальних підходів, наведених у додатку 7 та 8 Стандарту.

2.3.6. Оцінка ефективності соціальної послуги

Оцінка ефективності надання соціальної послуги здійснюється під час проведення зовнішнього та внутрішнього контролю якості надання соціальної послуги.

Суб’єкт розробляє і впроваджує легко зрозумілі, доступні процедури, з метою заохочення отримувача соціальної послуги і його законних представників, висловлювати відгуки або подавати скарги у випадку неякісного надання соціальної послуги.

Результати опитувань обговорюються під час проведення групових супервізій та враховуються під час планування щоденної діяльності і довгострокових стратегій, з метою вдосконалення щоденної роботи, підвищення ефективності та якості надання соціальної послуги.

Надавач соціальної послуги, робота яких відмічається позитивними відгуками отримувачів соціальної послуги, заохочується спеціальними винагородами.

2.4. Документація, що застосовується під час організації надання соціальної послуги

2.4.1. Укладання договору про надання соціальної послуги

Форма договору про надання соціальної послуги розробляється Суб’єктом.

Складання договору про надання соціальної послуги здійснюється за участі отримувача соціальної послуги. У разі необхідності, до складання договору залучаються законні представники отримувача соціальної послуги (додаток 2 Стандарту).

2.4.2. Ведення документації, протоколів, записів

Надавач соціальної послуги забезпечує ведення й оновлення записів, необхідних для захисту отримувача соціальної послуги і персоналу та організації ефективної роботи по наданню соціальної послуги відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 р. за № 571/20884.

Записи щодо усіх поданих скарг заносяться до спеціального журналу, а записи щодо результатів розслідування заносяться до особових справ задіяного отримувача соціальної послуги та надавача соціальної послуги.

Формування та ведення особової справи розпочинається з дати надання соціальної послуги отримувачу соціальної послуги.

Показники забезпечення якості соціальної послуги

3.1. Кількісні показники:

рівень задоволеності соціальною послугою (за оцінками отримувачів соціальної послуги);

час очікування щодо отримання соціальної послуги з моменту звернення;

кількість скарг та результати їх розгляду (у розрахунку на 100 отримувачів соціальної послуги);

кількість подяк (у розрахунку на 100 отримувачів соціальної послуги);

вартість соціальної послуги у розрахунку на одного отримувача соціальної послуги (фінансові витрати на надання соціальної послуги/кількість отримувачів соціальної послуги).

3.2. Результативність надання соціальної послуги:

кількість/частка отримувачів соціальної послуги, у яких сталися покращення емоційного, психологічного, фізичного стану, позитивні зміни у соціальній ситуації у процесі надання соціальної послуги у розрахунку на одного фахівця;

економічна ефективність соціальної послуги;

частка задоволених звернень про отримання соціальної послуги (% від загальної кількості звернень);

кількість отримувачів послуги, яких обслуговує один надавач соціальної послуги;

частка працівників, які мають відповідну фахову освіту(%);

частка працівників, які підвищили рівень кваліфікації (%);

частота здійснення моніторингу якості надання соціальної послуги;

відповідність встановлених показників якості отриманим у ході контролю.

Якісні показники соціальної послуги надано у додатку 6 Стандарту.

4. Механізми моніторингу й контролю

Функції моніторингу та контролю:

збір даних щодо визначення потреб у наданні соціальної послуги;

залучення отримувача соціальної послуги до процесу прийняття рішень;

з’ясування відповідності роботи Суб’єкта інтересам отримувача соціальної послуги, стану виконання договору про надання соціальної послуги, виявлення (попередження) випадків порушення інтересів оримувачів соціальної послуги;

визначення труднощів, які виникають при наданні соціальної послуги та визначення можливих шляхів їх подолання.

Методи моніторингу, які застосовуються для збору даних:

візити додому (в межах внутрішнього моніторингу);

інтерв’ювання отримувача соціальної послуги та осіб, причетних до справи отримувача соціальної послуги;

аналіз документів в особовій справі;

обговорення випадку з надавачами соціальної послуги;

інші методи.

Для проведення внутрішнього та зовнішнього моніторингу й контролю якості надання соціальної послуги застосовуються показники якості соціальної послуги й критерії, наведені у додатку 5 Стандарту.

Результати проведення внутрішнього та зовнішнього моніторингу й контролю якості надання соціальної послуги оприлюднюються і поширюються серед отримувачів соціальної послуги, законних представників, громадян адміністративно-територіальної одиниці, де здійснює свою діяльність Суб’єкт.

4.1. Внутрішній моніторинг й контроль

З метою неухильного дотримання якості надання соціальної послуги Суб’єкт організовує та забезпечує практичне застосування внутрішньої системи моніторингу й контролю своєї діяльності та рівня відповідності зазначеної послуги встановленому Стандарту.

Зовнішній моніторинг й контроль здійснює Суб’єкт самостійно (керівник Суб’єкта або сам надавач соціальної послуги) з метою відслідкування виконання індивідуального плану надання соціальної послуги.

Суб’єкт проводить регулярний, не рідше 2 рази на рік, внутрішній моніторинг й контроль своєї діяльності на предмет відповідності соціальної послуги Стандарту, та вживає заходи щодо усунення недоліків.

Моніторинг та контроль роботи з випадком здійснюється раз у місяць.

4.2. Зовнішній моніторинг й контроль

Суб’єкт підлягає зовнішньому моніторингу і контролю, що здійснюється спеціально уповноваженим органом виконавчої влади, який виступає його замовником.

Контроль за якістю надання соціальної послуги отримувача соціальної послуги, додержанням санітарно-протиепідемічного режиму здійснюють відповідно Міністерство праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних державних адміністрацій, Головне управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської державної адміністрації в установленому порядку.

Зовнішній моніторинг та контроль здійснюється не рідше ніж раз на рік.

5. Фінансово-економічне обґрунтування вартості соціальної послуги

Фінансовий норматив соціальної послуги розраховується відповідно до встановленого фінансового нормативу бюджетної забезпеченості з урахуванням індексу інфляції. (Фінансову забезпеченість Стандарту наведено у Додатку 7 та 8 Стандарту).

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства соціальної

політики України

від _________ 2012

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ ТА ІНВАЛІДІВ

1. Загальні положення

1.1.Державний стандарт соціальної адаптації осіб похилого віку (далі – Стандарт) розроблено з метою:

- визначення змісту та обсягу, норм і нормативів, умов та порядку надання соціальної послуги соціальної адаптації (далі – соціальна послуга), показників її якості;

- усунення обмежень життєдіяльності, підтримання соціальної незалежності, відновлення знань, вмінь та навичок з орієнтування в домашніх умовах, ведення домашнього господарства, самообслуговування, поведінки у суспільстві, сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб осіб похилого віку та інвалідів, організації дозвілля і відпочинку.

1.2. Стандарт застосовується для:

- комплексу заходів, що здійснюються в денний період часу і спрямований на створення умов для засвоєння соціального досвіду, пристосування осіб похилого віку та інвалідів, які мають часткові порушення рухової активності та не мають медичних протипоказань для перебування в колективі до нових умов життя, соціальної взаємодії (далі – отримувач соціальної послуги);

- моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги;

- визначення тарифу платної соціальної послуги.

1.4.У цьому Стандарті терміни та поняття вживаються у такому значенні:

- соціальна адаптація – процес активного пристосування особи до умов соціального середовища; вид взаємодії особи або соціальної групи з соціальним середовищем.

Важливим компонентом соціальної адаптації є: узгодження оцінок, його особистих можливостей (реальний і потенційний рівень) із специфікою соціального середовища; цілей, цінностей, орієнтації особи із здатністю їх реалізації в конкретному соціальному середовищі;

- індивідуальний план надання соціальної послуги – документ, складений на підставі проведеного комплексного визначення стану та індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги, де зазначено заходи, що здійснюються при наданні соціальної послуги, періодичність та термін їх надання, відомості про необхідні ресурси, відповідальні виконавці, дані щодо моніторингу результатів виконання заходів, інформацію щодо перегляду плану;

- мультидисциплінарна команда – команда, до складу якої включаються не менше трьох осіб з числа таких працівників Суб’єкта: соціальний працівник, соціальний робітник, медичний працівник, юрисконсульт, психолог, сестра медична з масажу, лікувальної фізкультури, перукар, швачка, взуттьовик з ремонту взуття тощо;

- моніторинг якості надання соціальної послуги – це постійний чи періодичний перегляд діяльності персоналу соціальної служби у якій надається соціальна послуга, що має на меті оцінку поточних результатів, виявлення труднощів, визначення проблем, надання рекомендації для їх усунення;

- отримувач соціальної послуги – особа, яка в силу складних життєвих обставин, користується заходами, що складають зміст соціальної послуги.

- супервізія - узгоджений процес, за допомогою якого визначений Суб’єктом фахівець (супервізор) допомагає персоналу (супервізованим) найбільш ефективно виконувати зазначені в посадових обов’язках завдання, відповідно до стандартів роботи; забезпечує особистісну підтримку працівників, а також сприяє формуванню компетентності, підвищенню ефективності праці і заохоченню професійного розвитку. Індивідуальна передбачає індивідуальні зустрічі супервізора та супер візованого, групова - супервізію у групі до 12 працівників;

- фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для обсягу міжбюджетних трансфертів.

1.5. Контроль за дотриманням Стандарту здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування із залученням громадських організацій та незалежних експертів на засадах гласності.

2. Вимоги до організації та надання соціальної послуги

2.1. Загальні підходи до організації та надання соціальної послуги

2.1.1. Порядок прийняття рішення про надання соціальної послуги

Підставою для отримання соціальної послуги є звернення (письмова заява) потенційного отримувача соціальної послуги або його законного представника, що подається до місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, якщо соціальна послуга надається державними чи комунальними Суб’єктами, безпосередньо до Суб’єкта, якщо соціальна послуга надається недержавними Суб’єктами.

Письмова заява про надання соціальної послуги може бути подана шляхом особистого звернення або звернення законних представників, або надіслана поштою.

До заяви про надання соціальної послуги отримувач соціальної послуги має додати:

- копію паспорту або інший документ, що посвідчує особу громадянина (його законного представника);

- довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку потенційного отримувача соціальної послуги;

- для інвалідів - копію довідки про встановлення групи інвалідності (за наявності).

Суб’єкт в п’ятиденний строк робить запит до закладу охорони здоров’я за місцем проживання потенційного отримувача соціальної послуги для одержання медичного висновку про потребу в соціальній адаптації та відсутність медичних протипоказань для перебування в колективі (далі – медичний висновок).

У десятиденний строк після надходження запиту заклад охорони здоров’я надає медичний висновок Суб’єкту.

Рішення про надання отримувачу соціальної послуги у її наданні має бути прийняте впродовж 18 календарних днів з моменту подачі заяви.

Суб’єкт може відмовити потенційному отримувачу соціальної послуги у її наданні, якщо за наявних ресурсів він не в змозі задовольнити визначених потреб. Відмова повинна супроводжуватися чітким поясненням причин та письмовим повідомленням про можливість отримати соціальну послугу в іншого Суб’єкта.

Після прийняття рішення про надання соціальної послуги Суб’єкт протягом 5 робочих днів проводить визначення індивідуальних потреб потенційного отримувача соціальної послуги (додаток 1 Стандарту).

Протягом 3 днів з дня проведення комплексного визначення індивідуальних потреб потенційного отримувача соціальної послуги оформляється договір про надання соціальної послуги (додаток 2 Стандарту).

Надання соціальної послуги може бути припинено в таких випадках:

- відмови отримувача соціальної послуги від користування соціальною послугою;

- надана соціальна послуга досягла поставленої мети;

- грубого, принизливого ставлення отримувача соціальної послуги до надавача соціальної послуги;

- порушення громадського порядку (сварки, бійки тощо);

- систематичного перебування в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння;

- виявлення медичних протипоказань для надання соціальної послуги, зокрема:

- усі захворювання в гострій стадії та заразній формі;

- часті судомні напади та їх еквіваленти;

- зміни місця проживання;

- смерті отримувача соціальної послуги.

2. 1.2. Зміст соціальної послуги

Основні завдання соціальної послуги:

- допомога особам, які мають часткове порушення рухомої активності з метою пристосування, підтримання соціальної незалежності для досягнення максимально можливої якості життя, соціалізації і інтеграції;

- підвищення якості і ефективності соціальної послуги з урахуванням індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги.

Основні функції організації соціальної послуги:

- виявлення і облік отримувачів соціальної послуги;

- сприяння в створенні сприятливого морально-психологічного клімату в звичному соціальному середовищі;

- надання допомоги отримувачу соціальної послуги шляхом проведення комплексу заходів, відповідно до цього Стандарту;

- інформування отримувача соціальної послуги про зміст та об'єми надання соціальної послуги;

- постійне вдосконалення організації праці і підвищення кваліфікації надавача соціальної послуги;

- установлення зв'язків з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, фізичними особами, законними представниками отримувача соціальної послуги, з метою залучення їх до надання соціальної послуги.

Надання соціальної послуги забезпечує:

- швидкість реагування на потреби отримувача соціальної послуги;

- доступність соціальної послуги;

- доступність інформації про Суб’єкта;

- конфіденційність інформації про отримувача соціальної послуги.

Соціальна послуга передбачає заходи:

- допомога в аналізі життєвої ситуації, визначенні основних проблем, шляхів їх вирішення, складання плану виходу із складної життєвої ситуації;

- залучення отримувача соціальної послуги до вирішення власних проблем;

- надання інформації з питань соціального захисту населення;

- навчання, формування та розвиток соціальних навичок, умінь, соціальної компетенції;

- представництво інтересів;

- корекція психологічного стану та поведінки в повсякденному житті;

- надання психологічної підтримки;

- допомога в оформленні документів;

- сприяння працевлаштуванню;

- допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків;

- організація клубів за інтересами, клубів активного довголіття, університетів третього віку;

- допомога в організації денної зайнятості та дозвілля;

- сприяння організації та діяльності груп самодопомоги.

Орієнтовний час, необхідний для виконання кожного заходу та зміст соціальної послуги, наведено у додатку 3 Стандарту.

Соціальна послуга надається з використанням індивідуального та групового підходу. Зміст, обсяг та частота надання соціальної послуги має плануватись конкретно в залежності від потреб та з урахуванням стану здоров'я отримувача соціальної послуги, його віку, груп інвалідності та вимушеним зниженням рухомої активності, інших факторів, що можуть вплинути на надання соціальної послуги та її якість.

Підґрунтям для надання соціальної послуги є індивідуальний план надання соціальної послуги, що складається на підставі комплексного визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги.

2.1.3. Місце та строки надання соціальної послуги

Суб’єкт, на договірних засадах, може залучати до надання соціальної послуги інші підприємства, установи, організації, фізичних осіб, зокрема волонтерів.

Соціальна послуга може надаватись постійно, періодично, тимчасово, терміново. Строки надання соціальної послуги узгоджуються з потенційним отримувачем соціальної послуги, законними представниками після проведення визначення індивідуальних потреб й зазначаються у договорі про надання соціальної послуги.

Надання термінової соціальної послуги здійснюється з моменту реєстрації звернення потенційного отримувача соціальної послуги, а визначення індивідуальних потреб і план надання соціальної послуги складаються в ході її отримання.

Доступність соціальної послуги

Надавач соціальної послуги розробляє інформаційний пакет, який містить:

- мету та завдання соціальної послуги;

- короткий опис змісту соціальної послуги та об’єму її надання;

- порядок звернення для отримання соціальної послуги;

- вартість соціальної послуги (якщо доречно);

- соціальна група, якій надається соціальна послуга;

- інформацію про кваліфікацію персоналу;

- термін та умови надання соціальної послуги;

- інформацію про контролюючі органи (інспекції), місцеві органи охорони здоров’я та соціального захисту населення;

- порядок подання скарг;

- контактну інформацію (номери телефонів та прізвища контактних осіб), форми спілкування Суб’єктів з отримувачем соціальної послуги, з їх законними представниками (листування, телефонні розмови, офіційні звернення, запрошення для спілкування, участі у заходах, нарадах тощо).

Суб’єкт доводить до відома жителів адміністративно-територіальної одиниці інформацію про свою діяльність у формі буклетів, довідників.

Забезпечує ознайомлення отримувача соціальної послуги, у доступній для нього формі, з процедурами, що безпосередньо стосуються організації процесу надання соціальної послуги, дотримання їх прав, правил безпеки та якісного надання зазначеної послуги.

Документація, адресована отримувачу соціальної послуги, розміщується на спеціальних стендах у доступному місці приміщення Суб’єкта, де надається соціальна послуга.

Інформація про діяльність Суб’єкта повинна переглядатись та оновлюватись (за потреби).

Суб’єкт при плануванні та організації діяльності з надання соціальної послуги забезпечує архітектурну доступність відповідно до державних вимог архітектурної доступності та безбар’єрності середовища встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2003 № 863 «Про забезпечення доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення».

2.1.4. Автономія, незалежність й відповідність потребам отримувача соціальної послуги

Вимоги до надавача соціальної послуги:

- санітарно-гігієнічних норм і правил;

- правил експлуатації обладнання, з яким він працює, а також правила техніки безпеки, охорони праці, пожежної безпеки;

- проходити інструктаж з метою ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку;

- проходити медичний огляд та періодичні медичні огляди відповідно до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 та наказу Міністерства охорони здоров'я від 23.07.2002 № 280 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб», зареєстрований Міністерством юстиції України від 08.08.2002 за № 639/6927 та з наказом Міністерства охорони здоров'я від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрований Міністерством юстиції України від 23.07.2007 за №846/14113;

- забезпечувати безпеку надання соціальної послуги для життя і здоров'я отримувачів соціальної послуги, збереження їх майна;

- розуміти загрози фізичної та вербальної агресії та можливості заподіяти шкоду власному здоров’ю, спричинене незадоволенням потреб у спілкуванні чи розчаруванням;

- розуміти і поважати релігійні та культурні особливості отримувача соціальної послуги;

- дотримуватися професійної етики в процесі надання соціальної послуги;

- керуватися в роботі принципами гуманності, справедливості, об'єктивності і доброзичливості;

- представлятися та звертатися до отримувача соціальної послуги за його власним іменем;

- проявляти до отримувача соціальної послуги максимальну чуйність, ввічливість, увагу, витримку, терпіння і враховувати їх фізичний і психологічний стан;

- зберігати професійну таємницю, до якої відносяться відомості особистого характеру про отримувача соціальної послуги, які стали відомими при її наданні;

- дотримуватись правил взаємодії з іншими надавачами соціальної послуги та членами мультидисциплінарної команди, які залучені до надання соціальної послуги (наказ Міністерства соціальної політики від 26.12.2011№ 568 «Про Порядок організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.032012 р. за № 354/20667);

- враховувати положення статті 2 Конвенції про права інвалідів. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 61/106, прийнята на шістдесят першій сесії ГА ООН - (ратифіковано Законом України від 16.12.2009 № 1767-VI).

2.2. Робота з отримувачем соціальної послуги

2.2.1. Визначення індивідуальних потреб:

Оцінка індивідуальних потреб має охоплювати частково або повністю аспекти зазначені у додатку 4 Стандарту.

Форма для визначення індивідуальних потреб розробляється Суб’єктом і повинна включати наступну інформацію:

- загальні дані про отримувача соціальної послуги: ПІП, вік, стать, сімейний стан, домашня адреса, мова для спілкування, освіта, професія, зайнятість, дата звернення щодо отримання соціальної послуги;

- основна проблема та причина звернення;

- соціальний статус;

- емоційно-психологічний стан;

- фізичний стан здоров’я (група інвалідності та рухової активності (за наявності)) та ступінь індивідуальної потреби отримувача соціальної послуги;

- побутові умови проживання;

- професійна та фінансова ситуація;

- стиль життя (інтереси, уподобання);

- релігійність, конфесійна приналежність;

- правова ситуація;

- потреби у залученні додаткового надавача іншої соціальної послуги;

- врахування ризиків (включно з оцінкою схильності до насильства чи створення ризику небезпеки для себе й інших, здатність вести самостійний спосіб життя);

- загальні враження про потенційного отримувача соціальної послуги.

Для визначення об’єму соціальної послуги вивчається стан та індивідуальна потреба потенційного отримувача соціальної послуги.

Результати визначення індивідуальних потреб потенційного отримувача соціальної послуги є підґрунтям для складання індивідуального плану та укладання договору надання соціальної послуги.

2.2.2. Складання індивідуального плану надання соціальної послуги

Індивідуальний план надання соціальної послуги визначає:

- мету, завдання, терміни виконаннnbsp; політики Україниstrongnbsp; nbsp;я, перегляду та відповідальних за виконання заходів соціальної послуги;

- організацію та координацію роботи мультидисциплінарної команди надавачів соціальної послуги;

- організацію індивідуального супроводу отримувачів соціальної послуги з руховими обмеженнями;

- забезпечення транспортом у разі надання іншої соціальної послуги тощо.

Індивідуальний план надання соціальної послуги переглядається надавачем соціальної послуги не рідше одного разу на півроку або за необхідності частіше, у тому числі за бажанням отримувача соціальної послуги або його законних представників та надається для ознайомлення на його вимогу.

У разі якщо окрім соціальної послуги отримувач соціальної послуги висловлює бажання скористатися іншою соціальною послугою та є в цьому потреба, що сприятиме соціальній адаптації, до індивідуального плану надання соціальної послуги вноситься узгоджена соціальна послуга.

2.2.3. Захист та безпека отримувача соціальної послуги

Суб’єкт розробляє інструкції щодо правил пожежної безпеки, мінімізації ризиків (перебування у приміщенні), розслідування нещасних випадків. Дані інструкції розробляються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

2.2.4. Конфіденційність інформації

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські,

політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (Закон України «Про інформацію»).

Використання персональних даних надавачем соціальної послуги Суб'єктів

відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Надавач соціальної послуги зобов'язаний не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом.

Відомості про особисте життя отримувача соціальної послуги не може використовуватися як чинник, що підтверджує чи спростовує його ділові якості (Закон України «Про захист персональних даних»).

2.3. Використання ресурсів під час організації надання соціальної послуги

2.3.1. Кадрове забезпечення

Суб’єкт повинен мати необхідну кількість кваліфікованого персоналу. Штатна чисельність персоналу визначається штатним розписом Суб’єкта (постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1417 «Деякі питання діяльності територіальних центрів соціального обслуговування
(надання соціальних послуг)».

Надавач соціальної послуги повинен:

- мати відповідну фахову підготовку, знання та навички у відповідності до кваліфікаційних вимог і постійно підвищувати кваліфікацію;

- підвищувати свою кваліфікацію шляхом проведення атестації надавачів соціальної послуги згідно з наказом Міністерства соціальної політики від 01.10.2012 № 612 „Про затвердження Порядку атестації соціальних працівників, інших фахівців, що надають соціальні та реабілітаційні послуги”, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2012 р. за № 771/22083; наказом Міністерства освіти і науки від 06.10.2010 № 930 Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за № 1255/18550; наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.12.97 № 359 Про подальше удосконалення атестації лікарів, зареєстровано Міністерством юстиції від 14.01.1998 за №14/2454.

Даний вступний курс повинен включати:

- ознайомлення з основними принципами та цінностями соціальної роботи;

- зміст, об’єм, процедури надання та категорії отримувача соціальної послуги;

- ознайомлення з цілями і завданнями Суб’єкта та досягнення розуміння необхідності їх виконання в процесі роботи;

- правила організації безпечної роботи;

- особливості роботи з окремими соціальними групами отримувача соціальної послуги, та їх потреби;

- будь-які вищевказані знання та навички, якими вони ще не володіють, особливо, комунікаційні навички, розуміння впливу певних вад на життя особистості.

Надавач соціальної послуги проходить регулярну супервізію, плани переглядаються щорічно. Індивідуальна або групова супервізія повинна проводитись раз у квартал. Усі зустрічі із супервізії вважаються частиною робочого плану і проводяться у робочий час. Зміст і результати кожної зустрічі із супервізії оформлюються протоколом.

2.3.2. Приміщення та обладнання

Суб’єкт, який надає соціальну послугу, організовує необхідну кількість приміщень, необхідних для здійснення заходів для надання соціальної послуги (кімнати для проведення дозвілля, для відпочинку, для виконання фізичних вправ, гурткової роботи тощо).

Приміщення, що використовуються для надання соціальної послуги, мають відповідати державним будівельним нормам згідно з наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 23.01.2007 № 20 «Про затвердження державних будівельних норм України. Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення ДБН В.2.2-18:2007».

У приміщенні Суб’єкта для проведення індивідуальної роботи та забезпечення конфіденційності під час проведення зустрічей і консультацій з отримувачем соціальної послуги має бути окрема кімната та кімната для групової роботи, облаштована необхідними меблями для надання соціальної послуги.

Розташування та обладнання кімнат, у яких надається соціальна послуга, здійснюється з дотриманням державних санітарно-гігієнічних норм і правил техніки безпеки, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.06.2007 № 277 «Про посилення контролю за дотриманням пожежної безпеки в установах, закладах, підприємствах та організаціях сфери управління Мінпраці».

Забезпечення інвентарем здійснюється згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 р. № 321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів».

Суб’єкт, за потреби, повинен організувати транспорт, пристосований для перевезення отримувача соціальної послуги (наприклад на екскурсії, виставки тощо).

2.3.3. Інформаційно-методичне забезпечення організації та надання соціальної послуги

2.3.4.Співпраця з іншими Суб’єктами для надання соціальної послуги

Суб’єкт забезпечує надання соціальної послуги з урахуванням принципів взаємодії з іншими Суб’єктами, залученими до планування й безпосереднього надання соціальних послуг в адміністративно-територіальній одиниці, а, за потреби, й за її межами.

Процес взаємодії організовується з урахуванням порядку, затвердженого спільним наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти й науки України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного департаменту з питань виконання покарань від 14.06.2006 N1983/388/452/221/556/596/106 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах», зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 12.07.2006 за № 824/12698.

2.3.4. Фінансові ресурси та загальні підходи до розрахунку вартості надання соціальної послуги

Розрахунок вартості надання соціальної послуги здійснюється з урахуванням загальних підходів, наведених у додатку 6 Стандарту.

2.3.5. Оцінка ефективності соціальної послуги

2.4. Документація, що застосовується під час організації надання соціальної послуги

2.4.1. Укладання договору про надання соціальної послуги

Форма договору про надання соціальної послуги розробляється Суб’єктом.

2.4.2. Ведення документації, протоколів, записів

Особова справа містить:

- письмову заява громадянина;

- медичний висновок про потребу в соціально-побутовій
адаптації та відсутність медичних протипоказань для перебування в
колективі;

- копію довідки про встановлення групи інвалідності (за
наявності);

- довідку про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому
приміщенні/будинку осіб;

- карту визначення індивідуальних потреб громадянина у наданні соціальної послуги;

- індивідуальний план надання соціальної послуги;

- договір про надання соціальної послуги;

- щоденник індивідуальної роботи надавача соціальної послуги з отримувачем соціальної послуги;

- копія наказу про здійснення (припинення) надання соціальної послуги.

3. Показники забезпечення якості соціальної послуги

3.1. Кількісні показники:

- рівень задоволеності соціальною послугою (за оцінками отримувачів соціальної послуги);

- час очікування щодо отримання соціальної послуги з моменту звернення;

- кількість скарг та результати їх розгляду (у розрахунку на 100 отримувачів соціальної послуги);

- кількість подяк (у розрахунку на 100 отримувачів соціальної послуги);

- вартість соціальної послуги у розрахунку на одного отримувача соціальної послуги (фінансові витрати на надання соціальної послуги/кількість отримувачів соціальної послуги).

3.2. Результативність надання соціальної послуги:

- кількість/частка отримувачів соціальної послуги, у яких сталися покращення емоційного, психологічного, фізичного стану, позитивні зміни у соціальній ситуації у процесі надання соціальної послуги у розрахунку на одного фахівця;

- економічна ефективність соціальної послуги;

- частка задоволених звернень про отримання соціальної послуги (% від загальної кількості звернень);

- кількість отримувачів послуги, яких обслуговує один надавач соціальної послуги;

- частка працівників, які мають відповідну фахову освіту(%);

- частка працівників, які підвищили рівень кваліфікації (%);

- частота здійснення моніторингу якості надання соціальної послуги;

- відповідність встановлених показників якості отриманим у ході контролю.

Якісні показники соціальної послуги надано у додатку 5 Стандарту.

4. Механізми моніторингу й контролю

Функції моніторингу та контролю:

- збір даних щодо визначення потреб у наданні соціальної послуги;

- залучення отримувача соціальної послуги до процесу прийняття рішень;

- з’ясування відповідності роботи Суб’єкта інтересам отримувача соціальної послуги, стану виконання договору про надання соціальної послуги, виявлення (попередження) випадків порушення інтересів оримувачів соціальної послуги;

- визначення труднощів, які виникають при наданні соціальної послуги та визначення можливих шляхів їх подолання.

Методи моніторингу, які застосовуються для збору даних:

- візити додому (в межах внутрішнього моніторингу);

- інтерв’ювання отримувача соціальної послуги та осіб, причетних до справи отримувача соціальної послуги;

- аналіз документів в особовій справі;

- обговорення випадку з надавачами соціальної послуги;

- інші методи.

4.1. Внутрішній моніторинг й контроль

Зовнішній моніторинг й контроль здійснює Суб’єкт самостійно (керівник Суб’єкта або сам надавач соціальної послуги) з метою від слідкування виконання індивідуального плану надання соціальної послуги.

Моніторинг та контроль роботи з випадком здійснюється раз у місяць.

4.2. Зовнішній моніторинг й контроль

Зовнішній моніторинг та контроль здійснюється не рідше ніж раз на рік.

5. Фінансово-економічне обґрунтування вартості соціальної послуги

nbsp;nbsp; в установленому порядку.

nbsp;

23 липня 2013, 21:04Міністерство соціальної політики видало наказ "Про проведення апробації проектів державних стандартів соціальних послуг"

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказ Міністерства соціальної

політики України

23 липня 2013, 21:04
Міністерство соціальної політики видало наказ "Про проведення апробації проектів державних стандартів соціальних послуг"