10 травня 2016, 08:36

Приватний інтерес як причина виникнення конфлікту інтересів у державної посадової особи

Для того, щоб потрапити до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, не обов’язково вчиняти корупційні дії. Конфлікт інтересів завжди підвищує подальші ризики виникнення корупції.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Саме таке визначення приватного інтересу наведене в Законі України “Про запобігання корупції” (далі – Закон).

Сама тільки наявність у посадової особи приватного інтересу може призвести до виникнення потенційного конфлікту інтересів, а вже суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, породжує реальний конфлікт інтересів.

Закон вимагає вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів. Проте, якщо виникненню будь-якого конфлікту інтересів перешкодити не вдалося, то це ще зовсім не означає, що за цим стоять корупційні задуми чи дії.

Сам факт існування потенційного або реального конфлікту інтересів – це ще не правопорушення, а ось неповідомлення державним службовцем про наявність реального конфлікту інтересів при виконанні своїх посадових обов’язків, або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів – правопорушення.

Саме тому державна посадова особа зобов’язана повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі – Національне агентство з питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів передбачає щодо правопорушника адміністративну відповідальність відповідно до статті 172-7 “Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів” Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців із дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення (відповідно до статті 38 “Строки накладення адміністративного стягнення” КУпАП ).

За матеріалами Луганського обласного центру зайнятості