29 серпня 2016, 10:13

На Луганщині проводяться фокус-групи щодо ґендерного та домашнього насильства серед жінок-переселенок

Органами соціального захисту населення Луганщини обліковано майже 285 тис. внутрішньо переміщених осіб. Відомо, що велику частину із загальної кількості облікованих становлять жінки із дітьми. В умовах конфлікту ситуація із насильством загострюється, а внутрішньо переміщені жінки стають ще вразливішою до цього явища категорією.

 

З метою вивчення питань як часто жінки-переселенки стикаються із ґендерним та домашнім насильством, а також ставлення в цілому суспільства до цієї проблеми Фондом народонаселення ООН в Україні в Луганській області проводяться фокус-групи. Наразі вже проведено 4 фокус-групи у Старобільському районі та в місті Сєвєродонецьку. У фокус-групі, що відбулася 27 серпня 2016 року, взяла участь і представниця Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації, яка теж є внутрішньо переміщеною особою як і більшість працівників структурного підрозділу.

 

У фокус-групі взяли участь переселенки віком від 27 до 72 років із різним соціальним статусом, сімейним станом, які виїхали із тимчасово непідконтрольних українській владі населених пунктів Луганщини: міст Луганська, Кіровська, Первомайська та Слов'яносербського району.

 

Учасниці відзначили, що навіть після виїзду із непідконтрольних Україні населених пунктів, на жаль, не можуть почуватися у повній безпеці. Жінки зазначили зростання зневіри та невпевненості у завтрашньому дні. Відзначено загострення проблеми надання сексуальних послуг за гроші на тлі загальнодержавних економічних проблем. Говорячи про те, чи може сама жінка бути винною у разі скоєння акту домашнього або ґендерного насильства над нею, учасниці наголосили, що ніякі вчинки не виправдовують чоловіка, який вчиняє насильство по відношенню до жінки.

 

У ході обговорення зазначено, що у сфері насильства існує велика кількість стереотипів, зокрема, щодо приватності цієї проблеми та загальновідомого «б’є – значить, любить». Учасниці одностайно погодилися, що навіть у подружніх парах мають місце випадки сексуального насильства, однак, найбільш розповсюдженим видом є саме психологічне насильство в сім'ї. Учасниці також погодилися щодо недопущення замовчування випадків насильства та підкреслили необхідність звертатися жертвам насильства до відповідних органів з метою недопущення безкарності.

 

Жінки також поділилися особистими життєвими ситуаціями та досвідом, пов’язаними із насильством. Так, одна із учасниць розповіла про те, що заручником конфлікту між нею та колишнім чоловіком стала дитина. Пережити депресивний стан їй допомогли психологи Сєвєродонецького міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, після спілкування із якими у жінки з’явилися сили боротися за доньку.

 

Учасниці продемонстрували знання установ та закладів, до яких необхідно звернутися жертві ґендерного або домашнього насильства. Наголошено також на тому, що подолати зазначене явище можна лише спільними зусиллями представникам владних структур, громадських організацій та засобів масової інформації.

 

Яна Соловйова