12 січня 2017, 17:12

LifeStory: Як я подолала насильство. Допомога дитині, яка пережила насильство, як основа для її подальшого повноцінного життя

Недарма говорять, цитуючи слова великого українського поета та письменника Тараса Шевченка: «У всякого своя доля. І свій шлях широкий». Дійсно, скільки не зустрічаєшся із різними людьми, скільки не спілкуєшся із ними, не перестаєш дивуватися тому, наскільки у кожного різне життя, непроста доля, життєві труднощі та проблеми. Мабуть, немає у світі такої людини, яка б не робила помилок і не хотіла б щось виправити, змінити свій спосіб життя або спробувати щось змінити в собі.

Так, під час відвідування сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, фахівцем із соціальної роботи на території однієї із сільських рад Старобільського району було виявлено сім’ю К, у якій чоловік зловживає алкогольними напоями, домашніми справами не займається, часто «гостює» у різних приятелів за чаркою горілки. Результат очікуваний: постійні конфлікти у родині, сварки з дружиною, а останнім часом навіть із фізичним насильством. Найчастіше свідком цих насильницьких подій ставала їх маленька донька Олеся.

Звичайно, соціальний працівник не залишився байдужим до проблем сім’ї. За результатами оцінки потреб він визначив, що ситуація потребує негайного реагування та втручання з боку працівників районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і запропонував взяти сім’ю під соціальний супровід.

У результаті активної взаємодії з сім'єю, її найближчим оточенням, представниками місцевої громади було з'ясовано, що до недавнього часу родина характеризувалася як соціально благополучна. Мати працює кухарем у шкільній їдальні, донька навчається в 1 класі місцевої школи, а батько 3 місяці тому втратив роботу в результаті ліквідації невеличкого підприємств, де він пропрацював 12 років. Саме з цього моменту і розпочалися життєві труднощі сім'ї. Батько почав пиячити, намагаючись знайти вихід зі складної ситуації «в чарці». На всі прохання та спроби жінки щось змінити та знайти вихід не реагував.

Нажаль, у сім’ях, які стикаються із насильством, найбільше страждають діти, які є мимовільними свідками страшних подій. Не стала виключенням і ця родина. Ускладнювалася ситуація там, що донька була надзвичайно прив'язана до батька й існуючу ситуацію сприймала дуже емоційно, реагуючи на події так званим бунтом. Дівчинка почала пропускати уроки без поважних причин, без дозволу матері йшла гуляти. Після встановлення контакту з дитиною, налагодження товариських відносин, фахівцеві вдалося зрозуміти, що подібна поведінка дитини є захисною реакцією на стресову ситуацію. У дівчинки на рівні підсвідомості закріпився зв'язок: для припинення жахливої ситуації вдома потрібно зробити щось таке, щоб батько відволікся від проблем, пов'язаних з алкоголем, і приділив увагу їй, його маленькій донечці, як у старі добрі часи.

Розпочалася цілеспрямована діяльність задля вирішення цієї ситуації. І, як говориться у народі, не було б щастя, та нещастя допомогло. Одного разу, під час чергової сварки батьків, Олеся не витримала і втекла з дому. Коли батьки помітили, що дівчинка зникла, відразу почали її шукати. Проте, тривалі пошуки не давали ніякого результату, дівчинки ніде не було помітно. Потім батько, ніби пробудившись від довгого сну, згадав, що донька дуже любить одну галявину біля місцевого ставка. Вони вирушили туди і застали наступну картину: дівчинка сиділа високо на дереві, була дуже налякана і не могла без допомоги спуститися. Батько зреагував швидко і допоміг доньці. Цей момент став тією самою точкою відліку, моментом істини, якісним зрушенням у свідомості чоловіка. Батько зрозумів свої помилки і погодився докласти зусиль до налагодження ситуації в сім’ї задля припинення насильства, у першу чергу, над дитиною.

Розпочалася нелегка, але ефективна спільна робота соціальних служб та сім’ї. Родині була надана комплексна соціальна підтримка відповідно до її потреб. Так, за особистим бажанням чоловік пройшов процес кодування від алкогольної залежності. За сприяння Старобільського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді й сільської ради батько був працевлаштований у місцеве фермерське господарство. Також інтереси сім'ї були представлені в Луганському обласному відділенні Міжнародної благодійної організації «Благодійний фонд «СОС дитяче містечко», де наразі Олеся відвідує цікаві та розвиваючі заняття із психологом, підтягує англійську мову. Батько почав приділяти належну увагу дружині та дитині, намірів повертатися до колишнього сценарію життя не має. Сьогодні сім’я тримає курс лише на позитивні зміни.

Яна Соловйова