22 травня 2013, 10:35

Сьогодні віздначають 152-гу річницю перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі

 

22 травня з нагоди 152-ї річниці перепоховання праху Великого Кобзаря відбулось урочисте покладання квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченку, у якому взяли участь заступник голови облдержадміністрації Анатолій Івченко, заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Олександр Остапенко, перший заступник голови обласної ради Євген Харін, представники керівництва Луганської міської ради, громадськість.

 

Нагадаємо, Тарас Григорович Шевченко, відомий також як Кобзар, (9 березня 1814 року – 10 березня 1861 року) – український поет, письменник, художник, графік, громадський діяч.

 

Вранцi 10 березня 1861 року  життя Т.Шевченка обірвалося в Петербурзі. На кошти друзів 13 березня його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі.

 

Після того як 58 днів прах Т.Г.Шевченка перебував у Петербурзі, у травні 1861 року його домовину, згідно із заповітом, перевезено в Україну і перепоховано біля м. Канева, над Дніпром.

 

20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» з Києва прах Шевченка потрапив до Канева. Дві доби домовина знаходилась в Успенському соборі, а 22 травня було відслужено в церкві панахиду, і прах віднесли на Чернечу гору.

 

Т.Г.Шевченко − велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною.

 

Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах із соціальною боротьбою. Боротьбою за визволення народу, за справедливість і духовне розкріпачення мас. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета. В історію культури він увійшов не тільки як геніальний народний поет України, а й як поет слов'янства, як поет-гуманіст світового значення.

 

Кожен народ має свої духовні величини. Такою величиною в Україні є, безперечно, Тарас Шевченко. Постать, яка стала втіленням духу українського народу та гідно представляє Україну світові.

 

Прислухаймося ж до мудрого голосу народного поета:

 

Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем'я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть!

 

 

Галина Мельниченко