Текст документа: Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Луганської області на 2006 - 2010 роки


ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
ЛУГАНСЬКА ОБЛАСНА ВІЙСЬКОВО-ЦИВІЛЬНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 квітня 2006 року № 349


Про затвердження Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Луганської області на 2006 - 2010 роки

З метою реалізації державної політики з реформування житлово-комунального господарства та відповідно до пункту 3 Закону України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 - 2010 роки":

1. Затвердити Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства Луганської області на 2006 - 2010 роки (далі - Програма), що додається.

2. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови облдержадміністрації Тітамира О. М.

 

Голова обласної
держадміністрації 

 
Г. Г. Москаль 


 

ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Луганської обласної державної адміністрації
від 11 квітня 2006 р. N 349 


Програма
реформування і розвитку житлово-комунального господарства Луганської області на 2006 - 2010 роки
1. Аналіз стану житлово-комунального господарства Луганської області
1.1. Житлове господарство

За станом на 01.01.2006 житловий фонд області складає 55,3 млн. м2, у тому числі: державний, комунальний, фонд ЖБК, МЖК - 30,1 млн. м2.

У середньому на одного мешканця області припадає 22,8 м2 житлової площі.

З моменту роздержавлення житлового фонду у власність громадян передано 17,7 млн. м2, що складає 66 % від житлового фонду, який підлягає приватизації.

Через кризові явища в економіці зменшилися обсяги ремонту житла та надання послуг. Якщо на початку 90-х років щороку після капітального ремонту вводилося в експлуатацію понад 100 тис. м2 загальної площі, то за останні вісім років не відремонтовано жодного квадратного метра житла у комплексі. Виконуються тільки конструктивні ремонти. Це пов'язано з відсутністю джерел фінансування.

Кошти на капітальний ремонт житла виділяються в обсягах 10 - 15 % від нормативної потреби. У зв'язку із цим 70 % житлових будинків потребує капітального або поточного ремонту. Із загальної кількості житла 77 будинків належать до аварійних, мешканці яких потребують відселення.

Підлягають реконструкції 6670 житлових будинків загальною площею понад 10,1 млн. м2, збудованих за проектами перших масових серій.

Найгірший стан житла є у відомчому житловому фонді, який практично стає безгосподарним.

Існуюча система обслуговування і ремонту житла, у якій житлово-експлуатаційна організація є водночас замовником та виконавцем робіт (послуг) з утримання і ремонту житлових будинків, - неефективна і не може забезпечити мешканців житловими послугами у необхідних обсягах та необхідної якості.

Проблемною залишається робота ліфтового господарства.

З існуючих 3091 ліфтів з різних причин не працює 1326 (43 %). З них 1192 ліфти вичерпали нормативний термін експлуатації й потребують модернізації чи заміни.

Із 52 систем пожежогасіння не працює 49.

Програма оснащення наявного житлового фонду засобами обліку й регулювання споживання води та теплової енергії виконується незадовільно. Оснащено лічильниками будинкового обліку: холодної води - 12,6 %, гарячої води - 4,9 %, теплової енергії - 2,1 %; квартирного обліку: холодної води - 148,7 тис. шт. (51,3 %), гарячої води - 32,9 тис. шт. (17,2 %).

Проведена робота з передачі державного житлового фонду в комунальну власність. За період з 1997 року передано близько 8,4 млн. м2 житла, у тому числі підприємствами вугільної галузі у зв'язку з її реформуванням - 4,5 млн. м2.

1.2. Водопровідно-каналізаційне господарство

Водопостачання населених пунктів області здійснюють 8 спеціалізованих підприємств комунальної власності, у тому числі обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода". Водопостачання здійснюється в основному за рахунок підземних вод (більше 80 %) і, лише частково, з поверхневих джерел (Західна і Янівська фільтрувальні станції).

У господарському веденні підприємств водопровідно-каналізаційного господарства перебувають:

- мережі водопостачання - 8555,3 км, у тому числі 4441,6 застарілих та аварійних;

- мережі водовідведення - 8111,4 км, у тому числі 787 застарілих та аварійних;

- артезіанські свердловини - 717 одиниць;

- каналізаційні очисні споруди - 83 одиниці;

- насосні станції -120 одиниць;

- каналізаційні насосні станції - 104 одиниці.

Система водопостачання Луганської області формувалася, в основному, за рахунок розвитку вугледобувних підприємств та державних централізованих джерел фінансування з коштів, які виділялися Мінвуглепрому України на будівництво вугільних шахт.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.03.97 N 280 "Про хід структурної перебудови вугільної промисловості", процес закриття шахт призвів до скорочення обсягів водоспоживання у три рази, при збереженні існуючих потужностей систем водопостачання.

Сумарне споживання води за 2004 рік склало 256,45 млн. м3.

За останні 10 років споживання води із централізованих систем господарсько-питного водопостачання в цілому по області знизилося на 250 млн. м3 (майже у 2 рази), принаймні на потреби промисловості - до 200 млн. м3, або в 5 разів.

Зараз наявні водопровідні джерела можуть цілком забезпечити потреби області в питній воді в повному обсязі, але по території області вони розташовані нерівномірно, тому існує проблема водозабезпечення південної частини. Міста: Свердловськ, Ровеньки, Антрацит, Суходільськ, Брянка не мають власних водозаборів і забезпечуються водою з джерел, значно віддалених (більше 200 км) від споживачів і з підйомом води за рельєфом місцевості на висоту до 350 м. Це формує високу вартість поданої води.

Разом з тим спостерігається стійка тенденція погіршення якості питної води. На діючих водозаборах збільшився рівень мінералізації та жорсткості води. Це викликано підвищенням рівня підземних вод у результаті закриття вугільних шахт, що, крім цього, також призвело до неконтрольованих процесів підтоплення територій ґрунтовими водами. Фактично темпи підтоплення перевищують прогнозовані в 2 рази.

Через це значна частина води (більше 80 %), що збирається з підземних джерел (24 водозабори), не відповідає вимогам ДОСТу 2874-82 "Вода питна".

Окремі джерела водопостачання, особливо в Рубіжансько-Лисичанському промисловому районі, зазнають забруднення внаслідок міграції промислових відходів із спеціальних накопичувачів хімічних і нафтохімічних підприємств.

Несприятливий стан склався в області також із системами розподілу води. Фізичне і моральне старіння водогонів і водопровідних мереж населених пунктів значно випереджає темпи їх відновлення. Потребує заміни або санації 40 % водоводів і мереж, що складає по довжині більше 2,5 тис. км.

До специфічних особливостей роботи систем водопостачання Луганської області слід віднести:

- розташування водоводів у районах гірничих виробок, що в значній мірі підвищує їх аварійність. Рельєф місцевості має істотні перепади у висотах, унаслідок чого в системах використовується підвищений тиск води, що також значно впливає на підвищення ступеня їхньої аварійності;

- закриття нерентабельних вуглевидобувних шахт призводить до підвищення рівня ґрунтових вод. При цьому, крім безпосереднього впливу на якість води у водоносних горизонтах, різко збільшується можливість виникнення аварій у системах водопостачання через розвиток інтенсивних корозійних процесів у трубопроводах;

- використання у системах водопостачання фізично і морально застарілого насосного устаткування, яке має більш високу енергоємність, ніж сучасні аналоги;

- вплив на якість підземних вод господарської діяльності великих промислових комплексів і, особливо, хімічної і нафто-, газохімічної промисловості;

- використання підземних шахтних вод для господарського і питного водопостачання після її очистки.

1.3. Теплоенергетика

Теплопостачання населених пунктів області здійснюють обласне комунальне спеціалізоване теплопостачальне підприємство "Луганськтеплокомуненерго", що належить до спільної власності територіальних громад області, 15 аналогічних підприємств територіальних громад та відомчі підприємства, до складу яких входять 1227 опалювальних котелень із загальною тепловою потужністю 7100 мВт·год. 1104 котельні знаходяться в комунальній власності, 123 - на балансі промислових підприємств.

Спеціалізованими теплопостачальними підприємствами експлуатується 481 котельня, з яких 432 працюють на газовому, 49 - твердому паливі. Їх сумарна потужність - 4608,2 Гкал/год.

У наявних котельнях установлено 1624 котли різних марок, з них 669 одиниць (41 %) з ККД менше 82 %, 353 одиниці (22 %) мають низький ККД. Частка їх у загальнорічному виробництві тепла складає близько 10 %. Таке обладнання характерне для котелень, які прийнято в комунальну власність від закритих шахт.

Крім цього, на балансі теплопостачальних підприємств знаходиться 1808 км теплових мереж, у тому числі 350 км - мережі відомчих підприємств, фізичний знос яких перевищив 70 %.

За останні роки обсяги надання послуг з теплопостачання мають тенденцію до скорочення. Якщо у 2001 році при сумарній потужності 4,4 млн. Гкал/год. приєднане теплове навантаження складало 2,7 млн. Гкал/год. (61 %), то за станом на 01.01.2005 воно скоротилося на 20 %. Це призводить до підвищення складової частини енергоносіїв у собівартості 1 Гкал/год.

1.4. Благоустрій населених пунктів
1.4.1. Дорожньо-мостове господарство

Мережа комунальних доріг населених пунктів області складає 8,41 тис. км, у тому числі 51 % з твердим покриттям. На них розташовано 276 мостів, 28 шляхопроводів, 6 підземних пішохідних переходів. Із загальної кількості доріг обладнано: освітленням - 20,4 %, закритою зливовою каналізацією - 1,6 %.

Через незадовільний технічний стан 60 мостів мають обмежену несучу спроможність, 32 - віднесені до аварійних.

За останні 10 років кількість аварійних і з обмеженою несучою спроможністю мостів збільшилося майже на порядок. Щороку зростають обсяги недоремонту доріг через недостатнє фінансування. Ліміт фінансування обсягів ремонту дорожньо-мостового господарства в місцевих бюджетах складає 10 - 15 % від необхідних, а в деяких населених пунктах обмежуються тільки сумою відрахувань з податку власників транспортних засобів. Тому на місцях дорожньо-ремонтні роботи проводяться, як правило, на зруйнованих ділянках центральних вулиць чи доріг.

1.4.2. Озеленення

Площа зелених насаджень області складає 42840 га, з них обслуговується підприємствами житлово-комунального господарства 21185 га.

Обслуговування зелених насаджень здійснює 21 підприємство, з яких 7 комунальної власності. Через незадовільне фінансування якість утримання насаджень погіршується. Площа зелених насаджень щороку зменшується.

1.4.3. Зовнішнє освітлення

Загальна протяжність мереж зовнішнього освітлення складає 3383 км, вони обладнані 50,4 тис. світлоточками, їх експлуатацією займаються 24 підприємства.

За останні 10 років мережі скоротилися майже в 3 рази. Причиною скорочення протяжності мереж зовнішнього освітлення є недостатнє фінансування утримання та ремонту з місцевих бюджетів.

1.4.4. Санітарна очистка

Загальна кількість полігонів твердих побутових відходів становить 168 од., з них 44 од. не відповідають нормам санітарної екобезпеки та 17 од. перевантажені.

Побутові відходи збирає та вивозить на полігони 61 підприємство, у тому числі 40 комунальної власності. Щороку вивозиться близько 2,6 млн. м3 побутових відходів.

Парк спецавтотранспорту складає 262 од. Середній фізичний знос транспорту 38,4 %. Незначне оновлення рухомого складу почалося тільки з 2003 року. Через незадовільний технічний стан спецавтотранспорту та не вирішення питань розрахунків за вивіз побутового сміття мають місце порушення графіків санітарної очистки населених пунктів. Із цієї причини санітарний стан значної кількості населених пунктів незадовільний.

Утилізація відходів на полігонах проводиться з порушенням технологій, що призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

1.4.5. Ритуальне обслуговування

На території області знаходяться 1256 кладовищ загальною площею 2657 га, з них 305 у містах та селищах міського типу (271 діючих, 34 закритих), 951 у сільській місцевості (873 діючих, 78 закритих), кладовища облаштовано двома будинками трауру та 36 ритуальними майданчиками.

Тільки 15 кладовищ області комплексно благоустроєні - мають освітлення, водопровід, дороги та стоянки для автотранспорту.

Ритуальні послуги в області надають 69 підприємств, у тому числі 21 - комунальної і 44 - інших форм власності. Щороку в області проводиться 44 - 46 тис. поховань, у тому числі майже 1 тис. безрідних громадян.

У деяких населених пунктах спостерігається дефіцит площі кладовищ.

Незадовільними темпами проводиться будівництво нових кладовищ та розширення діючих через дефіцит бюджетних коштів. Необхідно збудувати 80 нових кладовищ. За останні 5 років побудовано тільки 4 кладовища.

1.5. Підтоплення територій населених пунктів області

Луганська область є одним з найбільш несприятливих регіонів України за проявами підтоплення. Унаслідок інтенсивного техногенного впливу та складної геолого-гідрологічної ситуації виникла стійка тенденція до розвитку небезпечних процесів і підтоплення забудованих територій населених пунктів. Це набуло масштабного характеру. Закриття більше 40 вугледобувних шахт значно загострило гідрологічний стан на територіях їх розташування.

У зв'язку із цим з'явилися нові та поширилися раніше існуючі зони підтоплення. Загальна площа підтоплення складає 52000 га. У її зоні знаходяться 126 населених пунктів, 14969 житлових будинків з населенням у 30,7 тис. осіб, 142 суб'єкти господарської діяльності. Особливо гострою ця проблема є у містах: Луганську, Суходільську, Краснодоні, Кіровську, Брянці.

1.6. Фінансово-економічний стан житлово-комунальних підприємств

У 2005 році підприємства житлово-комунального господарства області реалізували послуг та виконали робіт на суму 557,2 млн. грн., із них населенню надано послуг на суму 283,7 млн. грн., у т. ч. комунальних послуг - 189,9 млн. грн., послуг житлового господарства - 93,8 млн. грн.

У сфері житлово-комунального господарства працює 25,3 тис. осіб, у тому числі:

- водопровідно-каналізаційному господарстві - 7,9 тис. осіб;

- тепловому господарстві - 7,7 тис осіб;

- житловому господарстві - 6,3 тис. осіб;

- інших сферах галузі - 3,4 тис. осіб.

Середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного працюючого у 2005 році складала 596,6 грн. і порівняно з попереднім роком зросла на 156,6 грн., у том числі:

- водопровідно-каналізаційному господарстві - 618,5 грн. (+191,5 грн.);

- тепловому господарстві - 650,8 грн. (+144,8 грн.);

- житловому господарстві - 491,6 грн. (+134,6 грн.).

У 2005 році приросту заборгованості із заробітної плати не допущено, але не забезпечено її погашення. Чисельність працівників, яким несвоєчасно виплачувалася заробітна плата, скоротилася на 11,7 % і у 2005 році склала 2695 осіб.

Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємств житлово-комунальної галузі області за 2004 - 2005 роки свідчить про збитковість їх діяльності.

За 2005 рік збитки підприємств складали 106,0 млн. грн. (у порівнянні з попереднім роком зниження на 31,7 млн. грн., або 23 %).

Основна причина виникнення збитків - недосконала тарифна політика.

Затверджені тарифи не відшкодовують фактичних витрат підприємств на виробництво й розподіл житлово-комунальних послуг. У середньому в 2005 році тарифи для населення відшкодовували витрати на:

- водопостачання - 40 % (зниження до 2004 року - 78,1 %);

- теплопостачання - 53 % (зниження до 2004 року - 6,8 %);

- утримання житлових будинків та прибудинкових територій - 56,5 % (зниження до 2004 року - 8 %).

У зв'язку з підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, цін на матеріальні ресурси, енергоносії у 2005 році в порівнянні з 2004 роком собівартість житлово-комунальних послуг зросла. У той же час структура витрат на житлово-комунальні послуги залишилася без змін.

Через постійну нестачу власних оборотних коштів підприємства житлово-комунального господарства не можуть утримувати належним чином основні засоби, у повному обсязі проводити їх поточний і капітальний ремонт, своєчасно виплачувати заробітну плату, здійснювати розрахунки за використані енергоносії та внески до бюджетів усіх рівнів. Це наслідки технічної відсталості житлово-комунальної галузі, незадовільного фінансового стану підприємств, зумовленого, насамперед, постійно зростаючою заборгованістю за спожиті житлово-комунальні послуги з боку населення, бюджетних установ та підприємств; великої кількості пільг, передбачених законодавством для окремих категорій населення, та заборгованістю бюджетів різних рівнів з відшкодування цих пільг.

Незадовільний фінансовий стан підприємств і організацій житлово-комунального господарства унаслідок невідповідності рівня доходів населення вартості виробництва житлово-комунальних послуг, невпорядкованість системи пільг та їх фінансування призводить до неспроможності надати якісні та в повному обсязі послуги, знизити їх собівартість.

У цілому це свідчить про наявність системної кризи в житлово-комунальній галузі області та необхідність прискорення проведення житлово-комунальної реформи і переходу до роботи в ринкових умовах.

2. Мета Програми та основні принципи державної політики з реформування житлово-комунального господарства
2.1. Мета Програми

Метою Програми є впровадження державної політики з реформування житлово-комунального господарства, спрямованої на:

- задоволення потреб усіх споживачів в економічно доступних житлово-комунальних послугах належного рівня та якості, що відповідають вимогам державних стандартів;

- створення умов для сталої, ефективної роботи та розвитку підприємств житлово-комунального господарства в умовах ринку;

- підвищення рівня прозорості у взаємовідносинах між суб'єктами ринку житлово-комунальних послуг;

- стимулювання економічного і раціонального використання енергоресурсів;

- зниження технологічного впливу на зовнішнє середовище.

2.2. Основні принципи Програми

Основними принципами Програми реформування є:

- пріоритетність прав споживачів щодо задоволення їх потреб у якісних житлово-комунальних послугах за економічно обґрунтовану ціну;

- пріоритетність інноваційного розвитку в життєзабезпеченні населених пунктів, сприяння науково-технічному прогресу у сфері житлово-комунального господарства;

- гласність, громадський контроль та прозорість у прийнятті рішень з питань житлово-комунального господарства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень;

- забезпечення сталого функціонування і динамічного розвитку сфери житлово-комунального господарства;

- рівні умови для всіх суб'єктів підприємницької діяльності.

3. Основні напрями, завдання та заходи з виконання Програми
3.1. Напрямки виконання Програми:

Виконання Програми здійснюється за такими основними напрямками:

- організація ефективного управління у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг;

- поглиблення демонополізації житлово-комунального господарства, створення конкурентного середовища на ринку житлово-комунальних послуг;

- забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;

- технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства, наближення показників використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництво житлово-комунальних послуг до вимог Європейського Союзу.

Виконання Програми потребує фінансового забезпечення та реалізації місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування основних заходів згідно з додатками N 1 - 6 до Програми.

3.2. Реформування відносин у житловому господарстві

Реформування відносин у житловому господарстві буде здійснюватися шляхом:

- стимулювання приватизації житла, формування інституту власника житла;

- створення об'єднань співвласників квартир багатоповерхових будинків, неприбуткових організацій для управління та утримання будинків, їх ремонту та експлуатації згідно з додатком 3 до Програми;

- реорганізація та роздержавлення житлово-експлуатаційних організацій, перетворення їх на рівноправних партнерів на ринку послуг.

3.3. Реформування у сфері тепло-, водопостачання та водовідведення

Діяльність підприємств тепло-, водопостачання та водовідведення потребує ефективного регулювання з боку Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, обласної держадміністрації, органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади і включає:

- формування замовлення обсягів послуг теплопостачання та балансів фінансових ресурсів для забезпечення сталого функціонування підприємств;

- поетапне перетворення комунальних підприємств з тепло-, водопостачання та водовідведення у відкриті акціонерні товариства, капітал яких належатиме органам місцевого самоврядування;

- економічно обґрунтований розвиток схем водопостачання та водовідведення населених пунктів згідно з програмами: "Питна вода Луганщини" і "Розвиток та реформування водопровідно-каналізаційного господарства Луганської області на 2004 - 2006 роки та на період до 2010 року", як невід'ємних складових Програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства Луганської області на 2006 - 2010 роки;

- упорядкування схем централізованого теплопостачання населених пунктів, наближення джерел теплопостачання до споживачів на основі економічно обґрунтованих спеціалізованими проектними інститутами розрахунків;

- формування виробничих та інвестиційних програм на основі перспективних схем розвитку тепло-, водопостачання та водовідведення міст і населених пунктів, до яких входить реконструкція, нове будівництво та децентралізація систем тепло-, водопостачання з упровадженням альтернативних джерел водопостачання за рахунок дренажних вод закритих вугільних підприємств;

- періодичне (щорічне) тарифне регулювання з урахуванням скорочення нераціональних витрат, прозорості формування тарифів (введення нового порядку формування тарифів з інвестиційною складовою);

- перехід від оплати за нормативами споживання до оплати згідно з показниками приладів обліку.

У зв'язку з надмірною централізацією систем опалювання населених пунктів, незадовільним фінансовим забезпеченням теплопостачальних організацій і значним фізичним зносом котельного устаткування, теплових мереж і споруд на них збільшилося число аварій, що приводить до надзвичайних ситуацій, як це відбулося в м. Алчевську. У зв'язку із цим планується із залученням розробок проектних інститутів змінити схему теплопостачання населених пунктів, використовуючи поряд із централізованими децентралізовані системи теплопостачання, задіявши квартальні котельні, міні-котельні для багатоквартирних будинків та індивідуальні квартирні опалювальні пристрої.

Кардинальним вирішенням питання підвищення ефективності роботи систем централізованого теплопостачання є реконструкція.

При розробці й упровадженні проекту реконструкції необхідно:

- оптимізувати вибір і розміщення джерел відносно споживачів;

- використовувати високоефективне енергетичне устаткування, труби, теплову ізоляцію і методи прокладки;

- поетапно вжити заходів щодо заміни елементів систем централізованого тепло-, водопостачання, виходячи з оцінки їх зносу й одержуваного при цьому прибутку.

Для підвищення надійності, безпеки та подальшого розвитку систем водовідведення пропонуються такі заходи:

- упровадження методів санації трубопроводів з використанням полімерних, керамічних та інших матеріалів;

- підвищення енергоефективності технологічного обладнання;

- удосконалення системи мулового господарства каналізаційних очисних споруд області.

3.4. У сфері благоустрою, міського шляхового господарства та ритуального обслуговування

Подальший розвиток міст області в ринкових умовах визначає необхідність розробки ефективної структури адміністративного управління об'єктами зеленого будівництва і санітарного очищення на основі державних нормативів і правил, які регулюють ландшафтне формування урбанізованого середовища на всіх рівнях.

У сфері благоустрою передбачається:

- завершити процеси створення на базі підприємств благоустрою акціонерних товариств, запровадити конкурентні засади на ринку послуг з утримання комунальних об'єктів;

- розробити довгострокові плани озеленення та благоустрою населених пунктів області;

- залучити кошти інвесторів на благоустрій населених пунктів;

- активізувати роботу в рамках Проекту Європейського Союзу TACIS "Підтримка комунальних служб України" щодо впровадження сучасних технологій санітарної очистки;

- розробити системи поводження з побутовими відходами, упровадження роздільних способів збирання побутових відходів;

- створити умови економічної доцільності санітарної очистки та переробки вторинних ресурсів з побутових відходів;

- впровадити нові технології та будівельні матеріали під час ремонту і реконструкції доріг;

- створити умови із залучення коштів для розвитку міського електротранспорту, оновлення його рухомого складу;

- впровадити енергозберігаюче обладнання, технології та джерела світла у мережах зовнішнього освітлення населених пунктів;

- завершити процес формування спеціалізованих підприємств комунальної власності, що надають ритуальні послуги, відповідно до Закону України від 10.07.2003 N 1102-IV "Про поховання та похоронну справу";

- визначити новий еколого-економічний підхід, збалансований за інтересами природи і людини, що дозволить організувати стійкий розвиток регіону.

Для цього залучити державні й муніципальні бюджетні кошти, засоби міжнародних екологічних фондів і програм тощо.

3.5. Демонополізація і розвиток конкурентного середовища в житлово-комунальному господарстві

Розвиток конкуренції в житлово-комунальному господарстві області буде здійснюватися з метою створення умов для подолання негативних наслідків монопольного та домінуючого становища організацій житлово-комунального господарства шляхом:

- роздержавлення підприємств тепло-, водопостачання і водовідведення;

- створення нових організаційних ринкових структур - керуючих компаній, акціонерних товариств, корпорацій, приватних підприємств;

- формування сервісних служб;

- залучення на паритетній основі організацій різних форм власності для надання житлово-комунальних послуг на конкурсній (тендерній) основі;

- організація експлуатації об'єктів комунальної теплоенергетики, централізованого водопостачання та водовідведення підприємствами різних форм власності на основі контрактів на управління, договорів оренди, концесії;

- реструктуризація діючих підприємств з виділенням непрофільних виробництв, що не пов'язані з основною технологічною діяльністю, створення альтернативних підприємств;

- організація конкурсів на виконання спеціалізованих робіт (вивіз сміття, обслуговування ліфтів, внутрішньобудинкових мереж, вентиляційних каналів, димоходів, систем пожежогасіння та ін.).

3.6. Удосконалення фінансово-кредитного механізму, здійснення ефективної тарифної політики

З метою покращання фінансового стану підприємств житлово-комунальної галузі передбачається:

- розробити заходи із залучення інвестицій на розвиток житлово-комунального господарства;

- забезпечити перехід на самоокупний принцип роботи підприємств житлово-комунального господарства;

- підприємствам-виробникам та виконавцям послуг забезпечити реалізацію заходів щодо скорочення витрат і втрат при виробництві послуг та їх наданні.

Тарифну політику органів місцевого самоврядування спрямувати на впровадження:

- систем запобіжних заходів щодо недопущення безпідставного зростання тарифів на житлово-комунальні послуги;

- механізму покриття витрат підприємств - надавачів житлово-комунальних послуг у випадках застосування тарифів, які не покривають реальні витрати.

Для досягнення цього передбачається впровадити методику збалансування тарифів на житлово-комунальні послуги із рівнем економічно обґрунтованої вартості їх виробництва з урахуванням об'єктивного рівня рівноважної ціни попиту і пропозиції на конкурентну послугу.

Метою формування економічно обґрунтованих тарифів є:

- захист інтересів споживачів при переході житлово-комунальних підприємств на режим беззбиткового функціонування;

- забезпечення надійної роботи житлово-комунальних підприємств з надання споживачам послуг належної повноти і якості;

- забезпечення раціонального планування місцевих бюджетів, з обов'язковим покриттям збитків постачальникам та виконавцям житлово-комунальних послуг у разі неможливості регулювання тарифів.

3.7. Здійснення заходів щодо раціонального й ефективного використання енергоресурсів та запровадження енергозберігаючих технологій

Одним із напрямків Програми є енергозбереження і зниження собівартості житлово-комунальних послуг.

Для цього органи місцевого самоврядування, місцеві органи державної виконавчої влади щороку повинні передбачати в проектах місцевих бюджетів кошти на фінансування робіт, пов'язаних з оснащенням наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії, згідно з додатками до Програми, залучати інші джерела фінансування, запроваджувати диференційовані тарифи, що надаються за нормами або за показниками засобів обліку, розширити мережу спеціалізованих підприємств з монтажу, сервісного обслуговування та ремонту приладів обліку, не допускати випадків проведення розрахунків за спожиті енергоносії за нормами при наявності засобів обліку; здійснювати заходи щодо утеплення стін будинків, внутрішньобудинкових мереж, заміни зношених систем водо-, теплопостачання, ліквідації витоків у будинкових мережах та розподільчих приладах.

Виконання заходів з енергозбереження дозволить:

- у комунальній теплоенергетиці зменшити питомі витрати на виробництво теплової енергії з 164 кг у.п./Гкал у 2005 році до 163,7 кг у.п./Гкал у 2010 році;

- у водопостачанні зменшити питомі витрати електроенергії та одиницю продукції з 1,8 кВт/год. у 2005 році до 1,5 кВт/год. у 2010 році;

- у водовідведенні зменшити питомі витрати експлуатації на одиницю очисних стоків з 0,46 кВт/год. у 2005 році до 0,4 кВт/год. у 2010 році;

- у житловому фонді до 2010 року збільшити економію теплової енергії в обсязі 550,7 тис. Гкал/год. за рахунок:

- упровадження приладів обліку тепла - 348 Гкал/год.;

- утеплення стін фасадів - 147,9 тис. Гкал/год.

За рахунок упровадження у водопровідно-каналізаційному господарстві заходів з енергозбереження вартістю 3102,2 тис. грн. очікується одержати економічний ефект у сумі 9298,6 тис. грн. та економію 50,7 млн. кВт/год. електроенергії.

За рахунок упровадження заходів зі скорочення витрат енергоносіїв у комунальній теплоенергетиці планується зекономити 89,8 млн. кВт/год. електроенергії, 28,5 млн. м3 газу і одержати економічний ефект у сумі 28,2 млн. грн.

Усього в житлово-комунальному господарстві області в період 2005 - 2010 рр. передбачено досягти: економічного ефекту в сумі 37,5 млн. грн., зекономити 140,5 млн. кВт/год. електроенергії, 28,5 млн. м3 газу, знизити рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів не менше ніж на 25 %.

Прогнозується за рахунок упровадження енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів забезпечити щорічне зниження загальних експлуатаційних витрат підприємств житлово-комунального господарства не менше 5 %.

3.8. Забезпечення соціальних гарантій у процесі реформування житлово-комунального господарства

У процесі реформування житлово-комунального господарства набуває особливого значення соціальний захист споживачів житлово-комунальних послуг, який полягає у недопущенні:

- включення в тарифи на комунальні послуги необґрунтованих витрат, пов'язаних з монопольним становищем організацій житлово-комунального господарства;

- зниження якості послуг, зумовлених чинними нормативами та договорами на технічне обслуговування, і надання послуг;

- невиправдано високого рівня тарифів за понаднормативне споживання житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення соціальних гарантій споживачам житлово-комунальних послуг передбачається впровадити у сфері житлово-комунального обслуговування систему державних соціальних нормативів. Серед них, насамперед, впровадити такі:

- соціальну норму житла та житлово-комунальні послуги, відповідно до яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам;

- нормативи якості послуг.

Для дотримання соціальних нормативів у сфері житлово-комунального господарства необхідно:

- здійснити перехід до адресної допомоги малозабезпеченим громадянам в оплаті житлово-комунальних послуг відповідно до законодавства;

- ввести порядок оплати тільки за отримані послуги відповідної якості згідно з нормами та нормативами;

- впровадити диференційовану оплату за житло і послуги в залежності від їх якості;

- надавати послуги високої якості та в повному обсязі згідно з договірними зобов'язаннями.

4. Етапи реалізації Програми та її соціально-економічні наслідки

Програма виконується у два етапи.

На першому етапі (2006 р.) передбачається:

- створити в апаратах райдержадміністрацій та виконкомах міських рад (міст обласного значення) відділи (групи) реформування галузі;

- розпочати створення власниками об'єктів житлово-комунального господарства керуючих компаній;

- здійснити підготовку підприємств водопровідно-каналізаційного і теплового господарства до корпоратизації та приватизації;

- підприємствам теплової енергетики та водопровідно-каналізаційного господарства сприяти створенню на основі комунальної, колективної чи приватної форми власності сервісних центрів з продажу приладів обліку води і тепла для обладнання ними житлового фонду, а також їх перевірки та обслуговування;

- здійснити заходи щодо подальшої приватизації житла та створення об'єднань співвласників багатоквартирних будинків згідно з додатком 3 до Програми;

- провести ґрунтовний аналіз технічного стану об'єктів житлово-комунального господарства, комплексну експертизу витрат та втрат у житлово-комунальному комплексі при розробці Програми реформування галузі;

- забезпечити виконання заходів подальшої модернізації об'єктів житлово-комунального господарства, упровадження енергозберігаючих заходів відповідно до затверджених галузевих і місцевих програм;

- забезпечити виконання заходів, передбачених програмою з енергозбереження, і програми поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії;

- забезпечити виконання заходів щодо будівництва й модернізації об'єктів у сфері благоустрою та інженерного захисту територій;

- створити умови для залучення коштів для розвитку міського електротранспорту, оновлення його рухомого складу.

На другому етапі (2007 - 2010 роки) передбачається:

- продовжити розвиток конкурентних відносин у житловому господарстві (основною формою організації експлуатації та утримання житла, управління житловим фондом вважати об'єднання (асоціації) співвласників квартир та будинків);

- завершити формування фінансово-економічного механізму переходу на бездотаційне, самоокупне функціонування підприємств житлово-комунального господарства;

- продовжити роботу з ліквідації заборгованості споживачів за надані послуги з урахуванням нових законодавчих актів;

- упровадити обслуговування та утримання житла, надання житлово-комунальних послуг на конкурсній основі;

- завершити залучення та освоєння коштів щодо виконання заходів, передбачених Програмою, згідно з додатками 1 - 6 до Програми;

- сформувати постійно діючу систему перепідготовки та підвищення ділової, управлінської кваліфікації працівників житлово-комунального господарства. Напрацювати конкретні рекомендації та технологію реформування підприємств галузі. Залучити із цією метою наукових працівників, спеціалістів підприємств, громадських організацій тощо. Провести підготовку кадрів для управління житлово-комунальним господарством у ринкових умовах. Планується організувати підвищення кваліфікації та навчити новим професіям категорію працівників віком 25 - 40 років, які складають 70 % (15,4 тис. чол.) від працюючих у системі житлово-комунального господарства області. Провести навчання у навчальних закладах I - II рівня акредитації 6,9 тис. чол. (44,8 %), III - IV рівня акредитації - 5,4 тис. чол. (26,6 %) в такій послідовності:

  

2006 

2007 

2008 

2009 

2010 

I - II рівень 

1,2 

1,3 

1,4 

1,5 

1,5 

III - IV рівень 

0,6 

0,7 

0,7 

1,0 

1,1 


5. Організаційне забезпечення виконання Програми

Організацію виконання Програми здійснює відповідно до своїх повноважень управління житлово-комунального господарства обласної держадміністрації.

Моніторинг реформування житлово-комунального господарства здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Результати моніторингу висвітлюються в засобах масової інформації.

6. Фінансово-економічне забезпечення

Джерелами фінансування заходів Програми є:

- кошти державного та місцевих бюджетів;

- кошти підприємств житлово-комунального господарства відповідно до програм їх розвитку, затверджених органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом;

- гранти, кредити міжнародних організацій, благодійні внески;

- іноземні інвестиції та кошти фізичних і юридичних осіб, що залучаються шляхом приватизації підприємств житлово-комунального господарства, передачі об'єктів галузі в управління, оренду, концесію;

- кредити вітчизняних комерційних банків.

Обґрунтування необхідного обсягу асигнувань з державного бюджету подається щороку разом із проектом обласної програми економічного та соціального розвитку й Державного бюджету України на відповідний рік центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, іншими виконавцями Програми в установленому законодавством порядку.

Орієнтовний обсяг фінансового забезпечення виконання завдань Програми становить 1435,6 тис. грн. (обґрунтування - додаток 2).

Обсяги фінансування Програми уточнюються щороку планом соціально-економічного розвитку.

7. Контроль за виконанням Програми

Моніторинг виконання Програми здійснює управління житлово-комунального господарства обласної держадміністрації.

Громадський контроль за ходом реалізації Програми здійснюється (за їх бажанням) представниками громадських організацій, у статуті яких передбачено діяльність у сфері житлово-комунального господарства.

Підсумки виконання заходів, передбачених Програмою, щороку розглядаються облдержадміністрацією і обласною радою.

Контроль за виконанням бюджетних коштів, спрямованих на забезпечення виконання Програми, здійснюється в порядку, встановленому бюджетним законодавством.

8. Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу:

- забезпечити економічну збалансованість підприємств житлово-комунального господарства та їх беззбиткову роботу;

- покращити керування галуззю та задовольнити потреби споживачів якісними житлово-комунальними послугами в повному обсязі;

- за рахунок упровадження новітніх та енергозберігаючих технологій, обладнання й матеріалів зменшити щорічні експлуатаційні витрати підприємств житлово-комунального господарства;

- підвищити обсяг надходження коштів від споживачів за послуги житлово-комунального господарства за рахунок якості і своєчасності надання послуг.

За рахунок підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунальних систем життєзабезпечення населення, поліпшення якості житлово-комунальних послуг з одночасним зниженням нераціональних витрат у процесі реформування галузі на територіях Луганської області планується досягти:

- зменшення витрат за надані послуги, а також тарифних ставок при додержанні стандартів якості послуг, що надаються;

- прискорення розвитку конкурентного середовища у сфері житлово-комунального господарства;

- здійснення переходу на ринкові відносини власників житлового фонду й об'єктів комунального призначення, замовників на житлово-комунальні послуги і підрядних організацій: житлових, ремонтно-експлуатаційних і комунальних підприємств, а також споживачів житлових і комунальних послуг;

- запровадження антимонопольного регулювання у сфері житлово-комунального господарства;

- залучення позабюджетних джерел фінансування розвитку житлово-комунальної інфраструктури, у тому числі іноземних інвестицій.