09 червня 2015, 11:32
Інтерв'ю першого заступника голови Луганської обласної державної адміністрації Пухтаєвича М.Г.
Михайло Георгійович, як Ви вважаєте чи призведе до позитивних змін на Луганщині виконання Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»?
Так, це призведе до позитивних змін.
Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» спрямований на те, аби посилити спроможність та самодостатність територіальних громад. Суть цього закону полягає в тому, аби це добровільне об’єднання підвищило якість та наблизило послуги до населення. Спроможній громаді будуть передані повноваження по управлінню освітою, охороною здоров’я, житлово-комунальним господарством, культурою, інфраструктурою, сферою дозвілля та іншими сферами і тому громада повинна бути сильною. Тому, реформа передбачає концентрацію додаткових ресурсів в об’єднаних територіальних громадах, надання їм додаткових повноважень.
Переваги об’єднання досить вагомі, адже громада стає учасником прямих міжбюджетних відносин з державою, буде зміцнено дохідну частини бюджету, тощо. Одночасне підвищення обсягів доходів місцевих бюджетів сприятиме зацікавленості місцевої влади у структурних перетвореннях. Також громади отримають можливість надходження коштів із Фонду регіонального розвитку.
При цьому адміністративний центр громади не «привласнить» всі ресурси, тому що у кожному поселенні буде свій староста та депутати, які відстоюватимуть права цих поселень.
Як повинно проводитися це об’єднання ?
Закон називається про добровільне об'єднання. Не про обов’язкове чи примусове, а виключно про добровільне об'єднання громад. Саме тому, ми разом із Офісом реформ проводимо відповідні консультації, зібрання представників місцевих громад і територій, презентації, щоби чітко роз'яснити, як має відбуватися це добровільне об'єднання громадян та врахувати думку громад при підготовці проекту Перспективного плану формування спроможних територіальних громад Луганської області.
В якій стадії знаходиться розробка проекту Перспективного плану формування спроможних територіальних громад Луганської області?
Проект Перспективного плану був узгоджений із спеціалістами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.
В теперішній час, ми спільно з Офісом реформ готуємо проект розпорядження керівника Луганської військово-цивільної адміністрації Геннадія Москаля про схвалення цього Перспективного плану.
В чому полягають особливості Перспективного плану Луганщини? Чи впливає воєнно-політична ситуація в регіоні на хід впровадження реформ?
Враховуючи, що частина території Луганської області не підконтрольна українській владі, Перспективний план розроблявся тільки для північної частини Луганщини, підконтрольній українській владі.
На цій території діють 194 громади, з них – 159 сільських рад, 25 селищних рад і 10 міських рад. На базі них ми будемо створювати 24 об’єднані громади: Біловодська, Білокуракинська, Білолуцька, Золотівська, Красноріченське, Кремінська, Лисичанська, Лозно-Олександрівка, Марківська, Міловська, Містківська, Нижньодуванська. Новоайдарська, Новоастраханська, Новопсковська, Попаснянська, Рубіжанська, Сватівська, Сєвєродонецька, Станично-Луганська, Старобільська, Троїцька, Щастинська, Широківська.
Зараз основні адміністративні послуги зосереджені у районних центрах та містах обласного значення, а це 12 районів та 3 міста обласного значення. Після реформи буде створено 24 адміністративних центри, тобто послуги наблизяться до пересічного громадянина в зоні доступності 20-25 км та 30 хвилин прибуття по дорогам з твердим покриттям. Серед послуг - адміністративні послуги, пенсійне обслуговування, охорона правопорядку, банківське обслуговування, протипожежна безпека тощо.
Михайло Георгійович, Ви спілкуєтеся в процесі консультацій, зустрічей, обговорень із громадами та населенням Луганщини. Що в першу чергу турбує у зв’язку із реформою людей?
Питання виживання громад, і в першу чергу, сільських. Ці питання ставлять сільські та селищні голови, до яких нині прислухається громада, і саме вони спілкуються із нею найбільше.
Наприклад, Петрівський селищний голова Балабай О.І. вважає, що можна створити адміністративний центр об’єднаної громади і на базі селища Петрівка, однак це буде неправильно з точки зору майбутнього розвитку території та якості надання послуг населенню. «Не зважаючи на те, що я, як селищний голова можу у майбутньому втратити свою посаду, тим не менше, вважаю, що тільки у об’єднанні із містом Щастя ми можемо перерозподілити надання адміністративних послуг на базі нашої сумісної із даним містом інфраструктури таким чином, щоб виграли мешканці усієї нової об’єднаної громади. Деякі послуги будуть надаватися у Щасті, а деякі у нас у Петрівці. Ми вже бачимо на майбутнє спільні із даним містом проекти розвитку. Наші мешканці погодили дане рішення про ініціювання об’єднання із містом Щастя на громадських слуханнях».
Проте саме від сільських голів лунають і найрадикальніші думки та побоювання, що об’єднання з містом призведе до поглинання села та втрати сільських традицій, сільської культури та самобутності.
І тому спілкування із представниками громад – дуже непросте. І мало хто уже сьогодні зможе одразу дати відповіді на всі проблемні питання, які виникають у ході цих розмов.
Але головне, що багатостраждальна Луганщина сьогодні дуже змінилася. Воєнні дії підштовхують громади бути більш обізнаними, відповідальними та конструктивними, усуватися від політиканства, більш аналізувати, бути більш стриманими та толерантними один до одного. Тому, я сподіваюся, що реформування на Луганщині пройде відповідально і згідно чинного законодавства.
