17 червня 2015, 14:40

Проведена презентація проекту Перспективного плану формування територій громад Луганської області

17.06.2015 року в Луганській обласній військово-цивільній адміністрації   спільно із Офісом реформ проведена презентація проекту Перспективного плану формування територій громад Луганської області, який було ухвалено розпорядженням керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Москаля Г.Г. за № 234 від 10.06.2015 року.

У заході прийняли близько 70 осіб: керівники райдержадміністрацій,  міські, селищні та сільські голови – керівники потенційних центрів спроможних територіальних громад, члени Робочої групи з підтримки та впровадження заходів з добровільного об’єднання територіальних громад області, члени Асоціації міст України Луганської області, представники Офісу реформ та засобів масової інформації.

Презентацію відкрив перший заступник голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Михайло Пухтаєвич, який зазначив: «З минулого року в країні проходить реформа децентралізації влади. Сутність цієї реформи це:

1)   трирівнева структура місцевого самоврядування, що включає рівні громад, районів та областей, чітке розмежування повноважень між рівнями та вирішення основних питань місцевого значення на рівні громад, тобто базового рівня.

2) держава делегує свої повноваження органам місцевого самоврядування базового рівня, на якому ці повноваження можуть бути реалізовані найефективніше, – тобто з найбільшою користю для людей. Громади будуть наділені максимальним обсягом повноважень, які сьогодні мають тільки міста обласного значення і відповідно перейдуть  на прямі взаємовідносини із Державним бюджетом України.

3) Саме місцева самодостатня громада має стати базовою одиницею децентралізованої системи управління державою – відповідно до європейських принципів, передбачених Європейською хартією місцевого самоврядування. Україна ратифікувала цей документ більше 15 років тому, але реалізація його принципів розпочалася лише минулого року. Мова йде про принципи субсидіарності, фінансової самодостатності та повсюдності.

4) Передача повноважень органам місцевого самоврядування має бути збалансована системою контролю з боку виборців та держави.

Таким чином, децентралізація та реформа місцевого самоврядування спрямована на формування спроможних територіальних громад.

Спроможна територіальна громада — це територіальні громади сіл (селищ, міст), які в результаті добровільного об’єднання здатні самостійно або через відповідні органи місцевого самоврядування забезпечити належний рівень надання послуг.

Створити спроможну територіальну громаду можливо тільки за умов об’єднання, коли укрупнившись, об’єднавшись із іншими громадами в одну спроможну, вони всі разом стають сильнішими у фінансовому, соціально-економічному плані та беруть на себе повну відповідальність за розвиток своєї території.

Для успіху цієї справи вкрай важливо провести об’єднання територіальних громад на добровільній основі. Тобто, здобути підтримку з боку громадськості даного об’єднання та розуміння  переваг та очікуваних наслідків реформ для пересічного громадянина. Основним результатом реформи має стати - наближення адміністративних послуг до людини, їх оперативне та якісне надання.

Розробка та ухвалення Перспективного плану формування територій громад є обов’язковою умовою для подальшого утворення спроможних громад».

Безпосередньо презентацію проекту Перспективного плану провів директор Офісу реформ Сергій Тихоновський.

            Директор Офісу представив учасникам документ, який було розроблено на виконання Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 № 214.

Директор Офісу реформ зазначив: «Особливості розробки Перспективного плану полягали в тому, що він був розроблений тільки для Північної частини території Луганської області, яка є підконтрольна українській владі.

На цій території знаходяться 12 районів, 3 міста обласного значення,  194 діючі територіальні громади, з них – 159 сільських, 25 селищних, 10 міських.

В межах 194 територіальних громад пропонується створити 24 об’єднані спроможні територіальні громади. З них: 

3 об’єднані спроможні громади (Міловська, Біловодська, Марківська) об’єднують всі діючі громаді в межах одного району; 

2 громади (Новопсковська та Білолуцька) об’єднують всі діючі громади в межах Новопсковського району;

9 громад об’єднують частину діючих громад одного з районів - Кремінська, Красноріченська, Новоайдарська, Попаснянська, Сватівська, Станично-Луганська, Старобільська, Троїцька, Широківська;

7 громад об’єднують частину діючих громад двух або трьох районів – Білокуракинська, Золотівська, Лозно-Олександрівська, Містківська, Нижньодуванська, Новоастраханська, Щастинська;

3 громади об’єднують міські громади міст обласного значення та прилеглі сільські та селищні громади – Сєвєродонецька, Рубіжанська, Лисичанська.

Території спроможних громад та їх адміністративні центри визначались відповідно Методики за наступними критеріями:

По-перше, потенційними адміністративними центрами були визначені міста обласного значення та населені пункти, що мають статус районних центрів. Навколо них були сформовані відповідні  зони доступності. Зони доступності визначалися на відстані не більш як 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям і з урахуванням доступності послуг у відповідних сферах, зокрема часу прибуття для надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не має перевищувати 30 хвилин.

Сєвєродонецька, Рубіжанська, Лисичанська спроможні територіальні громади

Міловська, Біловодська, Марківська, Новопсковська, Білокуракинська, Кремінська, Новоайдарська, Попаснянська, Сватівська, Станично-Луганська, Старобільська, Троїцька спроможні територіальні громади

По-друге, потенційними адміністративними центрами були вибрані населені пункти (села, селища, міста), які раніше мали статус районних центрів та розташовані

на відстані більше 20 кілометрів дорогами з твердим покриттям від адміністративних центрів визначених на першому етапі.

Лозно-Олександрівська, Містківська, Нижньодуванська, Новоастраханська, Білолуцька спроможні територіальні громади

Після цього, потенційними адміністративними центрами були визначені інші населені пункти (села, селища, міста) в межах територій, які не ввійшли в зони доступності територій громад визначені на першому та другому етапі.

Красноріченська, Золотівська, Щастинська, Широківська спроможні територіальні громади

У разі наявності на території, яка не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів міст обласного значення та районних центрів, більш як одного населеного пункту, який може бути визначений потенційним адміністративним центром, перевага надавалась тому, що має найбільш розвинуту інфраструктуру.

Приклад, місто Щастя і селище Петрівка. Перевага була надана місту Щастя.

Запропонований формат об’єднання у перспективному плані навіть після схвалення розпорядженням керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації та затвердження Кабінетом Міністрів України, у разі необхідності, може бути відкоригований та до нього можуть вноситись відповідні зміни.

Така потреба може виникнути уже в процесі безпосереднього добровільного об’єднання територіальних громад.

Формування перспективного плану і його затвердження не призводить до автоматичного об’єднання громад – це тільки проектна модель ефективної територіальної організації місцевого самоврядування на базовому рівні. Тільки реальне об’єднання та створення спроможних територіальних громад – є логічним результатом реформи місцевого самоврядування.

З 2016 року тільки об’єднані територіальні громади матимуть змогу отримати відповідні субвенції із Державного бюджету на виконання делегованих повноважень. З цією метою Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства запропонувало виділити із Державного бюджету України у 2016 році на підтримку спроможних (об’єднаних) територіальних громад близько            3,5 млрд.грн.

Що ж до районів, то питання їх кількості та параметрів не відноситься до етапу формування територіальних громад – тому його можна буде розглядати тільки після внесення відповідних змін до Конституції України, де визначиться система адміністративно-територіального устрою України.

Для довідки Луганщина увійшла в шестірку перших областей, які ухвалили проекти Перспективних планів, а саме: Дніпропетровська, Житомирська, Донецька, Луганська, Хмельницька та Херсонська області».

Протягом презентації учасники мали змогу задавати питання, на які безпосередньо отримували відповідь від доповідачів. Учасників турбували питання нормативно-правового врегулювання повноважень старости, строків та механізмів проведення громадських обговорень на всіх етапах об’єднання, віднесення до відповідних компетенцій управління об’єктами первинної та вторинної медицини тощо.

Підсумував захід Михайло Пухтаєвич, який зазначив, що дійсно для проведення реформи дуже важливий принцип добровільності та розуміння з боку громадськості того, що саме позитивного відбудеться для самої людини. Перепони на шляху реформи можуть чинити тільки ті керівники, які розуміючи особисту втрату посади і дбаючи про свої амбіції, не дбають про громаду вцілому. Він висловив сподівання на допомогу з боку всіх зацікавлених осіб в просуванні дуже важливої для місцевого самоврядування реформи.