06 липня 2015, 11:21

Альбіна Кушелева: "Як організувати ефективну комунікативну кампанію в період реформування місцевого самоврядування"

"Готуючись до сьогоднішньої розмови, промоніторила офіційні сайти районних, міських та селищних рад, а також райдержадміністрацій і зрозуміла, що реформування місцевого самоврядування необхідно розпочинати з побудови нових підходів до організації ефективної комунікативної кампанії.

Альбіна Кушелева, заступник керівника апарату Луганської обласної військово-цивільної адміністрації надала коментарі експертам Офісуу реформ стосовно побудови ефективної комунікативної в період реформування місцевого самоврядування:

По-перше, потрібно визначити мету кампанії - в нашому випадку це: подолання негативного сприйняття реформи тими, кому вона створить проблеми, насамперед економічного плану, і безумовно тими, хто втрачає владу, якою б незначною вона не була. При цьому, слід враховувати, що сільські та селищні голови, так само, як і місцеві «бізнес-еліти», це люди, авторитет яких у своїх громадах досить високий.

Тому, необхідно визначити спікерів з числа людей, що мають вплив на відповідних територіях (бажано з числа потенційних роботодавців).

Крім того, одним розміщенням нормативно-правової бази та коментарів до окремих положень закону проблему не вирішити.

Люди реагують тільки на те, що стосується особисто їх (наближення проблеми - це закон ефективного піару).

Тобто, кожен розуміє, що зміни до Конституції це процес складний і коли вони практично почнуть працювати не відомо, а якщо мер у червні видав розпорядження «Про ініціювання добровільного об'єднання громад», а потім сесія міськради підтримала цю ініціативу, то, можливо, в липні вони будуть жити в новій громаді.

Однак, одних розпоряджень замало, необхідно, щоб фахівці профільних управлінь та відділів проаналізували які конкретні вигоди принесе об'єднання кожній громаді, яка увійде в нове об'єднання.

Саме ці матеріали повинні бути розтиражовані в ЗМІ і звучати з вуст керівників територій.

По-друге, потрібно розуміти, хто є цільовою аудиторією.

В даному випадку, однозначно, це  не молодь, а дорослі економічно активні люди (30 - 60) і літні люди. Відповідно відрізняються і їхні очікування і побоювання. Якщо молодь і дорослих економічно активних людей, в першу чергу, цікавить заробляння грошей, то літніх людей  - процедури отримання довідок, відвідування лікарів і т.д.

Відповідно вибираються канали комунікації: для більш молодих - це інтернет-ресурси, фм-радіо, для пенсіонерів - місцева преса  та телебачення.

Хочу акцентувати увагу на комунальних виданнях,  при всьому багатстві вибору,  вони залишаються найбільш ефективним інструментом електорального впливу.

Які ще інформаційні інструменти можуть бути ефективні в організації діалогу з громадами?

З точки зору, зниження градуса соціальної напруги, доцільно проведення в засобах масової інформації  інтерактивних опитувань для виявлення найбільш проблемних питань реалізації реформи, за результатами яких проводити «круглі столи», дискусійні клуби, інтерв'ю в пресі, виїзні прийоми громадян.

Найпростіший шлях - дискусія на сторінках комунальної преси (редактори комунальних ЗМІ завжди зуміють збалансувати точки зору на проблему).

Крім того, звичайні громадяни повинні мати можливість висловити владі все, що вони думають про прийняті рішення, тому рекомендую використовувати тематичні «гарячі лінії», «Скринька Довіри», збільшити кількість особистих прийомів за участю профільних фахівців, обов'язково анонсуючи їх у ЗМІ.

Що стосується взаємодії зі ЗМІ.

Обговорення реформи місцевого самоврядування - навряд чи підвищить рейтинг ЗМІ, як і багато інших напрямків державної політики, тому або доведеться укладати договори про проведення інформаційної компанії, або обмежуватися комунальними мас-медіа.

Єдиним безкоштовним ресурсом і важливим політичним інструментом є офіційні сайти.

На жаль, за рідкісним винятком, вони концептуально не структуровані і низько інформативні, традиційно високі інформаційні стандарти демонструє Сєвєродонецька міська рада.