Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)Діяльність ОДАПрес-центр

26 квітня 2006,16:51

Реквієм по Чорнобилю

26 квітня в Луганську відбулись хода пам’яті та мітинг-реквієм з нагоди 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи. У заході взяли участь заступник голови облдержадміністрації Олександр Меженський, заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Сергій Тихоновський, голова облради Валерій Голенко, Луганський міський голова Сергій Кравченко, кандидати у народні депутати України, ліквідатори аварії на ЧАЕС, члени їх сімей, вдови загиблих чорнобильців, учнівська молодь. Під час мітингу біля пам’ятника "Чорнобильський Лелека" були відкриті пам’ятні дошки з іменами 427 ліквідаторів-мешканців області, загиблих внаслідок аварії. Учасники мітингу вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання, до пам’ятника були покладені квіти та гірлянда Слави. Митрополит Луганській та Старобільській Іоанникій провів освячення пам’ятних дошок та списку ікони "Чорнобильський Спас", який планується встановити у Свято-Володимирському кафедральному соборі Луганська. Мітинги-реквієми з нагоди 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи відбулись сьогодні в усіх містах та районах області. У Перевальському, Старобільському та Міловському районах були відкриті пам’ятні знаки ліквідаторам аварії на ЧАЕС.

26 квітня 2006,16:16

20 років Чорнобильської катастрофи: підсумки і перспективи

І через 20 років Чорнобиль залишається загальнонаціональною радіаційною екологічною катастрофою безпрецедентною за дією радіоактивних речовин на населення, в т.ч. учасників ліквідації її наслідків, мешканців радіоактивно забруднених територій, за обсягом екологічної шкоди, заподіяної Україні, (12 областей, 73 адміністративних райони, 8 міст обласного підпорядкування і 2163 населених пункти, що віднесені до радіоактивно забруднених територій), впливом на здоров’я.
Мільйони людей зазнали на собі вплив наслідків аварії, мільйони гектарів плодючої землі знищено назавжди. Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи визначаються двома головними факторами - опроміненням природних об’єктів та їх радіоактивним забрудненням. Слід виділити два головних джерела опромінення – зовнішнє та внутрішнє. Зовнішнє опромінення обумовлено випромінюванням всіх радіонуклідів, що пройшли над місцевістю у складі хмари викиду, осіли на ґрунт, рослинний покрив та водну поверхню, шкіряні покрови людин та тварин. Внутрішнє опромінення обумовлено випромінюванням тих радіонуклідів, що здатні засвоювати організми.
За минулі після аварії 20 років повністю розпались не тільки короткоживучі, а й середньоживучі радіонукліди. Потужність дози зовнішнього опромінення значно, на декілька порядків величин, знизилась. У навколишньому середовищі залишилися практично тільки довго- та наддовго живучі радіонукліди цезію, стронцію та трансуранових елементів.
Закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України здійснюється постійний комплексний радіоекологічний моніторинг стану довкілля, що включає визначення вмісту техногенних та природних радіонуклідів у об’єктах довкілля, вивчення процесів їх міграції по харчових ланцюжках, оцінку умов проживання населення на радіаційно забруднених територіях, у тому числі, здійснюється контроль за вмістом радіонуклідів, важких металів та залишків пестицидів у продуктах харчування, харчових раціонах та сільськогосподарській продукції.
Масштаби та рівні забруднення радіоцезієм ґрунтів, сільгоспугідь та лісів свідчать, що катастрофа завдала, завдає і ще упродовж багатьох років буде завдавати шкоди природі, людині, тваринам й рослинам.
За роки, що минули після аварії накопичено велику кількість результатів досліджень щодо забруднення територій України радіонуклідами. Встановлено, що найбільші площі сільськогосподарського призначення постраждали у Київській, Житомирській та Чернігівській областях. Радіоактивні випадіння на ґрунті концентруються переважно у верхніх його шарах. Завдяки опадам радіонукліди заглиблюються залежно від типу ґрунту та його структури (орана земля чи цілинна) на різну глибину. При цьому, природні процеси розпаду радіонуклідів за 20 років, внесли суттєві корективи в структуру розподілу радіонуклідів 137Cs та 90Sr на території України. Майже вдвічі збільшилася площа території України, де рівні забруднення 137Cs співставні із доаварійними і більш ніж у двічі скоротилася площа території, де рівень забруднення 90Sr перевищував доаварійний. Рівень і масштаби забруднення території України ізотопами Pu фактично не змінилися. Активність 241Am поступово зростає, за рахунок розпаду 241 Pu.
Вертикальна міграція радіонуклідів у ґрунті така, що переважна частина їх ще не досягла водоносних горизонтів, тому водна компонента не відіграє істотного впливу на дозоутворення. Не викликає також стурбованості ситуація, що склалась у водосховищах Дніпровського басейну, оскільки рівні вмісту радіонуклідів у воді не перевищують санітарних норм. Але залежно від кількості води, яка виходить на заплаву річок на територіях з високим рівнями радіоактивного забруднення і вимиває з поверхневих шарів ґрунту досить значні кількості радіонуклідів, підвищується колективна доза додаткового опромінення населення.
Тільки за минулий 2005 рік закладами державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України проведено понад 160 тис. гамма-, та бета-спектрометричних досліджень продуктів харчування, лікарської сировини та питної води, результати яких свідчать, що найбільший відсоток перевищень допустимих рівнів (ДР-97) продовжує фіксуватись у молоці приватного сектору Волинської (51,0%), Житомирської (30,1%), Київській (1,1%), Рівненській (17,8%), Чернігівській (1,8%), м’ясі Волинської (4,6%), Житомирської (70,8%), Київській (6,0%), Рівненській (5,4%), Чернігівській(4,2%), м. Київ (4,1%) від загальної кількості досліджених проб по кожній території.
Нині залишається близько 40 населених пунктів, де радіоактивність у молоці і м’ясі постійно перевищує допустимі рівні у 5 - 15 разів, і більше 400 населених пунктів, де рівень радіоактивного забруднення молока у багатьох приватних господарствах (>30%) перевищує ДР-97. Поряд з цим, зустрічаються випадки перевищення вмісту радіоцезію в картоплі, овочах (близько 10 сіл) і радіостронцію у зернових культурах (близько 50 сіл), чого не відмічалося у попередні роки.
Радіаційна ситуація у лісах продовжує залишатись напруженою. Визначається накопичення радіонуклідів у деревині, грибах, ягодах, лікарських рослинах, м’ясі диких тварин. Постійне споживання дикорослих продуктів може призвести до збільшення вмісту радіоцезію в організмі майже на 40%. Тому, подальшого постійного радіаційного контролю потребують дикорослі ягоди та гриби, зокрема ті, що заготовляються та реалізуються на ринках. Тільки у 2005 році виявлено перевищення ДР-97 у свіжих та сушених дикорослих ягодах та грибах Волинської (19,1%), Житомирської (52,1%), Київській (5,8%), Рівненській (6,7%), Чернігівській (13,4%) досліджених проб.
З метою забезпечення радіаційної безпеки на території України, перш за все, слід зосередити увагу на розробці та затвердженні Загальної концепції радіаційного захисту населення України, виконанні Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006 - 2010 роки.
Питання здійснення заходів, пов’язаних із захороненням радіоактивних відходів, вирішення проблем, пов’язаних із закриттям Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему, контроль за виконанням додаткових заходів щодо мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, спрямованих на зменшення забруднення об’єктів довкілля знаходяться під постійним державним санітарно-епідеміологічним наглядом .
Ситуація, що склалась у навчальних дошкільних та шкільних закладах з організацією безкоштовного харчування дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС (незбалансованість раціонів за кількістю білків, жирів та вуглеводів, не відповідність їх фізіологічним потребам, не дотримання складу продуктових наборів тощо) негативно впливає на стан здоров’я дітей цієї категорії. Тому це питання теж залишається під постійним державним санітарним наглядом закладів Державної санітарно-епідеміологічної служби.
Станом на 01.01.2006 року під наглядом в медичних закладах системи Міністерства охорони здоров’я знаходиться 2 млн. 342 тис. 207 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі: дорослих та підлітків – 1 935 067 чоловік, серед яких 9.7% складають учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (227 452 чол.); осіб, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях – 1 499 655 чол. (64%), евакуйованих – 48 386 чол. (2,1%); дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – 407 140 чол. (24,2%).
Аналіз і узагальнення основних результатів наукових досліджень показали, що медичні наслідки Чорнобильської аварії суттєво відрізнялися від прогнозованих ефектів. Основний внесок в порушення стану здоров’я всіх категорій постраждалих вносили нестохастичні ефекти у вигляді широкого спектру непухлинних форм соматичних та психосоматичних захворювань. Вони в більшості випадків виступали, як чинники втрати працездатності та смертності.
Чорнобильська катастрофа показала, що радіаційні аварії по своєму негативному впливу на здоров’я людини є багатофакторними подіями. Одним з основних факторів є аварійне опромінення.
Опромінення може викликати певні медичні наслідки, серед яких – захворювання на рак (щитоподібної залози, лейкемії, солідні раки), генетичні відхилення тощо. Через відсутність відповідних рецепторів радіаційний фактор завжди викликає занепокоєння, стрес, почуття тривоги за своє та своїх близьких здоров’я. Це занепокоєння є об’єктивним аспектом реагування населення на аварійне забруднення території, що призводить до серйозних психосоціальних наслідків.
Найбільш забруднені території Українського Полісся, розташовані на дерново-підзолистих та піщаних грунтах, завжди були ендемічними по важливих для нормального функціонування організму мікроелементів (йоду, селену, кобальту, залізу та ін.). В доаварійний період недостача мікроелементів компенсувалася певною мірою привізними продуктами, в тому числі морськими з великим вмістом вказаних мікроелементів. Підрив економіки сім’ї практично виключив з дієти харчування сільського населення привізні продукти, що призвело до необхідності споживання продуктів виключно власного та місцевого виробництва і, як результат, – до загострення ендемії території, виникнення захворювань, пов’язаних з недостатністю повноцінного харчування.
Саме в таких регіонах проживає найбільша кількість осіб, які мешкають на радіоактивно забруднених територіях: в Житомирській (271 тис.), Київській (639 тис.), Рівненській (248 тис.) та Волинській (150 тис.) областях. В Київській, Житомирській і Рівненській областях проживає і найбільша кількість дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (98 тис., 90 тис., та 65 тис. відповідно).
Значну чисельність учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС складають в таких регіонах, як м. Київ (37 301 чол.) та Донецька й Дніпропетровська області (14 - 15 тис. відповідно).

Диспансеризація постраждалого населення
Відповідно до ст.17 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” територіальними лікувально-профілактичними закладами проводяться щорічні медичні огляди постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для забезпечення максимального охоплення постраждалих медичними оглядами організовані виїзні медичні бригади із залученням спеціалістів обласних лікувально-профілактичних закладів та професорсько-викладацького складу медичних вузів. За результатами оглядів визначаються реальні потреби регіонів у обсягах оздоровчих заходів (амбулаторне, стаціонарне лікування), складаються заявки для проведення тендерів на закупівлю санаторно-курортних путівок.
Результати щорічної диспансеризації постраждалого населення свідчать про негативні зміни в стані здоров’я всіх категорій.
Всього в 2005 році диспансерними оглядами було охоплено 94,3% дорослого населення, в. т.ч. 97,4% учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 97,1% евакуйованого населення та 93,7% населення, яке мешкає на забруднених територіях. Діти в цілому по Україні оглянуті на 99,24%. Але в деяких регіонах показники охоплення диспансеризацією тих чи інших категорій постраждалих значно нижчі: Кіровоградська, Луганська, Рівненська, Чернігівська області.
Вже цього року на виконання Плану заходів, пов’язаних із 20-ю річницею Чорнобильської катастрофи, інваліди Чорнобиля оглянуті на 79,3%, ліквідатори - на 80,4%.
До роковин Чорнобильської катастрофи планується оглянути до 90% інвалідів та 92 - 93% ліквідаторів.

Надання медичної допомоги постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС
Система охорони здоров’я, її медичні заклади, медичні працівники докладають зусиль для максимального забезпечення хворих постраждалих лікувально-профілактичною допомогою.
Для забезпечення надання медичної допомоги постраждалим задіяна вся мережа медичних закладів, від районних поліклінік до клінік науково-дослідних інститутів. Розгорнуто 14 спеціалізованих диспансерів, центрів, лікарень. Мережа спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів продовжує розвиватись і оптимізуватись - у 2003 році дитячий спеціалізований центр розгорнуто на базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, у 2005 році центр радіаційного захисту населення відкрито на базі Черкаській обласної лікарні.
Протягом останніх 5 років залишається стабільним показник надання стаціонарної допомоги постраждалим, який коливається в межах від 20,5 на 100 відповідного контингенту в 2000 р. до 22,5 в 2005 р., в той час, коли відсоток постраждалих, охоплених санаторно-курортним лікуванням суттєво знизився з 24,6 в 1992 р. до 9,8 в 2005 р. За даними МНС України у 2005 році пройшли санаторно-курортне лікування та оздоровлення всього 167 011 постраждалих в т.ч. 125 190 дітей, що становить 2,08% від потреби серед дорослих і 19,46% від потреби серед дітей.
Серед учасників ліквідації наслідків аварії стаціонарним лікуванням охоплено 31,3%, санаторно-курортним – 11,02%, реабілітаційним – 3,26%., але в регіонах, таких як Автономна Республіка Крим, Волинська, Житомирська, Запорізька, Луганська, Полтавська Сумська та Харківська області, цей показних не досягає і 1 %.
Вкрай незадовільне оздоровлення населення, яке проживає на забруднених територіях. В 2005 році санаторно-курортним лікуванням його охоплено лише на 3,88%, а реабілітаційними заходами в усіх регіонах, за винятком Донецької області, цей контингент охоплений в межах 0,5% (Донецька область –12,1%).
Стаціонарну допомогу в минулому році отримало 16,1% дітей, але в деяких регіонах, таких, як Автономна Республіка Крим, Вінницька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська та Хмельницька області, цей показник коливається в межах 29,7 – 20,1%. Значно нижча ніж по Україні кількість охоплених таким видом лікування в Кіровоградській, Рівненській, Чернівецькій областях, м. Києві та м.Севастополь.
Коштів державного та місцевого бюджетів не вистачає для повного забезпечення потреб постраждалих ефективними лікувальними заходами та лікарськими засобами. В 2005 році на безкоштовне забезпечення одного постраждалого лікарськими засобами при амбулаторному лікуванні та зубопротезуванням додатково, за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, було виділено 24 грн. на рік. Зазначена сума не відповідає реальним потребам.

Стан здоров’я постраждалого населення
У зв’язку із збільшенням віку осіб, які постраждали внаслідок аварії зменшується кількість визнаних здоровими за результатами диспансеризації.
В 1989 році співвідношення визнаних здоровими і хворими становило практично 1:1 (відповідно 48,6% і 51,4%), в 2005 році воно суттєво змінилось і складає 1:6 (здоровими визнано 14,2%, хворими – 85,8%).
Результати диспансеризації та проведених епідеміологічних досліджень показують, що в період 1988 - 2005 рр. частка здорових серед учасників ліквідації 1986-1987 рр. зменшилась із 67,6% до 4,73%, а частка хворих на хронічні хвороби збільшилась із 12,8% (1988 р.) до 95,27% В структурі непухлинної захворюваності провідними є класи хвороб систем кровообігу, травлення та нервової системи. Встановлено негативні тенденції змін стану здоров’я дорослого населення, евакуйованого з м. Прип’яті і 30-км зони ЧАЕС. З 1988 по 2005 рік кількість здорових осіб серед обстежених зменшилась з 57,3 % до 9,1%, Негативний стан здоров’я, за даними дослідження, не є результатом впливу лише радіаційного чинника. Значну роль в його погіршенні в післяаварійному періоді відіграє вплив комплексу нерадіаційних чинників соціально-економічного, побутового, поведінкового характеру і інших факторів.
Серед населення, яке мешкає на радіоактивно забруднених територіях кількість визнаних здоровими знизилась з 50,7% у 1987 році до 13,4 %.
В спеціальному когортному дослідженні у мешканців радіоактивно забруднених територій встановлено, що в осіб з дозою на щитоподібну залозу понад 200 сГр, порівняно з тими, у кого ця доза становить менше 30 сГр, відмічається високий відносний ризик розвитку захворювань органів кровообігу, особливо цереброваскулярної патології, а також вищий ризик формування ендокринної патології і хвороб кістково-м’язової системи.
Первинна ахворюваність дорослого населення та підлітків, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зросла в порівнянні з 1987 роком майже в 4.4 рази і складає 6017,8 на 10 тис. відповідного контингенту, але не перевищує такий показник серед усього населення України (6865,9 на 10 тис.). Поширеність хвороб збільшилась з 4210,6 до 22062,4 на 10 тис.
В структурі захворюваності дорослого населення провідні місця займають хвороби органів дихання, системи кровообігу, травми, отруєння, нещасні випадки, хвороби сечостатевої системи.
Щодо онкологічних захворювань серед дорослого населення, то після 2001 р. зареєстровано прогнозований експертами надлишок тиреоїдного раку в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) 1986-1987 рр. (серед чоловіків перевищення загальнонаціонального рівня впродовж 1990-1997 рр. у 4 рази, а в 1998-2004 рр. – у 9 разів, серед жінок-УЛНА – відповідно в 9,7 та 13 разів). Зареєстровано також не прогнозоване в 2001 р. підвищення частоти в інших групах обліку - у евакуйованих (в 4 рази в 1990-1997 рр. та 6 разів в 1998-2004 рр.) та дорослого населення радіоактивно забруднених територій (у 4,1 рази впродовж 1990-2005 рр. у порівнянні із 1980-1989 рр., та у 1,6 рази у відношенні до національного рівня). Вперше визначено залежність між рівнями випадіння радіойоду та захворюваності на рак щитоподібної залози не тільки у дітей, але й у підлітків та дорослих. Прогнозується збільшення числа випадків тиреоїдного раку в наступні роки.
Через 20 років після аварії з’явилась тенденція до зростання числа випадків лейкемії в УЛНА, що одержали значні дози опромінення.
Дослідження захворюваності на лейкемії в рамках Франко-Німецької Чорнобильської ініціативи не виявили ексцесу цього захворювання серед мешканців забруднених радіонуклідами територій.
За результатами 20-річного аналізу, вірогідне зростання показників частоти раку встановлено лише для УЛНА, тоді як в інших групах постраждалих вони є значно нижчими, ніж по Україні в цілому. Ці дані відповідають раніше зробленим прогнозам. Водночас, не можна відкидати можливих змін захворюваності та смертності від злоякісних новоутворень протягом 40 років після опромінення.
Викликає занепокоєння зростання в 1,9 рази впродовж 1990-2005 рр. частоти раку молочної залози у жінок-УЛНА 1986-1987 рр. у порівнянні з показниками відповідних вікових груп жіночого населення України.
Загальновизнаним детермінованим наслідком аварії на Чорнобильській АЕС є гостра променева хвороба (ГПХ).
Із 134 осіб, які були визнані такими, що дійсно перенесли ГПХ, 28 пацієнтів померли на протязі перших трьох місяців після аварії, 14 - протягом перших 15 років та ще 16 - в наступні роки (дані на 1 січня 2006 р.), не зважаючи на постійний медичний контроль, систематичне лікування і реабілітаційні заходи. Ті, хто перенесли ГПХ і залишаються живими, страждають на хронічні захворювання внутрішніх органів і систем (від 5-7 до 10-12 діагнозів одночасно), що виникли від сумісної дії різних негативних чинників Чорнобильської аварії, насамперед радіаційного.
Результати тривалого спостереження та оцінки стану здоров’я цієї когорти людей свідчать про несприятливий прогноз щодо ефективності підтримуючої терапії, реабілітаційних заходів, спрямованих на запобігання ускладнень перебігу хвороб та збільшення тривалості життя.
Всього з 1987 по 2005 рік первинно визнано інвалідами внаслідок аварії на ЧАЕС серед дорослих – 119 137 осіб. Найвищий показник первинно визнаних інвалідами спостерігався в 1990 та 1995 роках – 49,7 та 45,7 на 10 тис. потерпілих, в 2005 році цей показник знизився до 22,0 на 10 тис.
Серед УЛНА 1986-1987 рр. відзначається високий рівень і швидке зростання інвалідності: при дозах зовнішнього опромінення всього тіла понад 0,25 Гр високий рівень інвалідності формується за рахунок УЛНА старших вікових груп (40 – 59 років на момент обстеження). Показник первинно визнаних інвалідами серед учасників ЛНА, в 1995 р. був найвищий і складав 208, 4 на 10 тис. відповідного контингенту, в 2005 р. – 57,7.
Серед причин інвалідності на першому місці знаходяться хвороби системи кровообігу, на другому – новоутворення (за рахунок злоякісних), на третьому – хвороби нервової системи.

Стан здоров’я дітей
Стійкі негативні зміни в стані здоров’я дитячого населення належать до медичних наслідків Чорнобильської катастрофи.
Спостерігається зниження питомої ваги практично здорових дітей (з 27,5% у 1986-1987р. до 20,2 % у 2005 р.), збільшення числа дітей з хронічними захворюваннями, а кількість дітей-інвалідів серед постраждалих у 4 рази перевищує середньопопуляційний рівень в Україні. Найбільш несприятливі зрушення відмічено у підлітків з високими дозами опромінення щитоподібної залози та дітей, опромінених внутрішньоутробно.
Зростання захворюваності дітей на рак щитоподібної залози (РЩЗ) розпочалося в 1989 р. За даними Інституту ендокринології та обміну речовин АМН України, за 1989-2004 рр. тільки в Україні прооперовано 3400 осіб, що були дітьми та підлітками на момент аварії. З числа захворілих померло 11 осіб. У 2001 р. було зареєстровано 369 випадків захворювань, у 2002 р. - 311, у 2003 р. 337, у 2004 р. – 374, тобто захворюваність вийшла на певне плато без очікуваного зниження.
Не зважаючи на майже 99% ефективність найближчих результатів лікування хворих на РЩЗ, якість їх життя у віддалений період залишається зниженою, в зв’язку з довічною необхідністю замісної терапії тиреоїдними гормонами, обмеженими фізичними, психологічними можливостями та репродуктивною функцією. Всі вони будуть потребувати медичної підтримки держави в наступний період.
Статистичні дані про стан здоров’я дітей віком 0-14 років, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС, свідчить про те, що в усі післяаварійні роки їх захворюваність має тенденцію до поступового зростання. Загальна захворюваність постраждалих дітей зросла з 455,4 на 1 тис. відповідного контингенту в 1987 р. до 1437,8 в 2005 р. (по Україні в 2004 р. – 1307,9), при цьому, якщо протягом 3 останніх років вона утримувалась на рівні 1382-1388 на 1 тис., то в 2005 р. вона преревищує показники будь-якого року і по Україні в цілому. Провідними у структурі захворюваності є хвороби органів дихання; травлення; шкіри та підшкірної клітковини; хвороби ока, ендокринної системи, крові та кровотворних органів. Останнім часом знизилась захворюваність на хвороби нервової системи, які передували в структурі захворюваності дитячого населення до 1998 року.
Відчувається значний вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на імунну систему дітей. У 82,5% з них реєструється імунний дисбаланс, що лежить в основі підвищення частоти алергічних уражень шкіри, захворювань ЛОР-органів, бронхолегеневої системи, а також імунодефіцитних станів.
Оцінка радіаційних ризиків для підлітків, які проживають на забруднених територіях, показала, що 92,8% радіаційних ефектів буде пов’язано з опроміненням щитоподібної залози; 4,8% - з зовнішнім гамма-опроміненням; 2,3% - внутрішнім опроміненням за рахунок 137Cs та 0,1% - за рахунок 90Sr. Ці ризики можуть реалізовуватися до 2055 року.
Категорію дітей, які народились від опромінених батьків, характеризують зниження спроможності адаптуватися до умов зовнішнього середовища, відставання біологічного віку від календарного, наявність порушень імунітету з найбільшою виразністю усіх змін у дітей, які народилися в учасників ліквідації наслідків аварії 1986-1987 рр. з дозою опромінення 25 сЗв і більше.
Психічний статус постраждалого дитячого населення всіх категорій значно нижчий у порівнянні з однолітками контрольних груп.

Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи
Напередодні 20-х роковин Чорнобильської катастрофи медико-демографічна ситуація на радіоактивно забруднених територіях продовжує формуватися в умовах триваючої в Україні демографічної кризи. З 1991 р. смертність населення стала перевищувати народжуваність. У радіоактивно забруднених областях ці негативні зміни відбулися на рік раніше й більш виразно. Погіршенню демографічної ситуації сприяли соціально-економічна криза, яка розпочалася 1991 року, недостатнє медичне обслуговування, низькі стандарти життя, несприятлива, у тому числі і внаслідок Чорнобильської катастрофи, екологічна ситуація.
Загальна смертність потерпілих на 1000 складала в 1987 р. 6,5, в 2005 р. – 16,9 (смертність всього населення України в 2005 р. складає 16,6 на 1000). Смертність учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС зросла в порівнянні з 1990 р. з 3,5 на 1000 до 18,1, смертність евакуйованих протягом 15 років утримується в межах 11,7 - 12,0 на 1000, смертність населення, яке мешкає на забруднених територіях з 1990 р. зросла з 15,4 до 23, 0 на 1000.
У структурі причин смерті населення радіоактивно забруднених територій відбулося статистично вірогідне зростання смертності, зумовленої соматичними захворюваннями, у першу чергу, хворобами системи кровообігу. Середньорічні темпи приросту смертності від новоутворень значно вищі у радіоактивно забруднених районах Київської, Житомирської і Чернігівської областей.
Смертність дітей від 0 до 14 років протягом останніх 5 років утримується на рівні 0,6 на 1000 і не відрізняється від показника по Україні.
На відміну від перших післяаварійних, в останні роки на радіоактивно забруднених територіях стала зменшуватися мертвонароджуваність та зростати народжуваність. Частка дітей віком до 14 років у складі всіх постраждалих та у зоні гарантованого добровільного відселення переважає популяційні рівні. В найбільш радіоактивно забруднених районах перше й друге місця у структурі причин смерті займають стани, які виникають у перинатальному періоді, і вроджені аномалії.
На рівні областей відзначається тенденція до зниження смертності від вроджених аномалій. Для радіоактивно забруднених районів характерні значні коливання середніх значень цього показника.
Катастрофа стала чинником демографічних втрат населення найбільш радіоактивно забруднених областей і районів від комплексної дії соціально-економічних і радіаційного чинників.
За наведеною сукупністю змін демографічних показників у багатомільйонній популяції людей, у тому числі постраждалих, є достатньо підстав визнати, що Чорнобильська катастрофа та її наслідки негативно впливають на популяційне здоров’я. Не зважаючи на те, що відбувається зниження радіоактивного забруднення довкілля та рівнів опромінення населення, слід визнати, що наслідки катастрофи за 20 років ліквідовано не у повному обсязі. Тому в основі заходів щодо поліпшення медико-демографічної ситуації та здоров’я постраждалих повинно бути усунення із оточення людей обумовленого катастрофою радіаційного чинника.

Стратегія медичного захисту населення
Завершення другого десятиліття після Чорнобильської катастрофи супроводжується вираженими тенденціями до зняття проблеми її медичних наслідків з порядку денного як на міжнародному рівні, про що свідчать результати Чорнобильського форуму у Відні 5-7 вересня 2005 р., так і в Україні, свідченням чого є зменшення державних видатків на спеціалізовану медичну допомогу і науковий супровід медичних програм.
Важливо ще раз підкреслити сприйняття наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як складної композиції впливу іонізуючого опромінення, інших нерадіаційних факторів забруднення, інтенсивного психологічного та соціального стресу.
Контингентами пріоритетного спостереження на майбутнє повинні бути реконвалесценти гострої променевої хвороби, учасники ЛНА з дозами опромінення більшими за 250 мЗв, евакуйовані з 30-кілометрової зони, особи з високими дозами опромінення щитоподібної залози, вагітні жінки і діти, які проживають на забруднених територіях, і народилися від батьків, які отримали високі дози опромінення.
Найважливішими проблемами слід вважати:
- необхідність продовження вивчення детермінованих і стохастичних ефектів, особливо серед осіб, що зазнали загального опромінення в дозах понад 250 мЗв та понад 200 сГр на щитоподібну залозу та недопустимість припинення їх державної підтримки;
- розробку заходів щодо підвищення ефективності науково-обгрунтованого лікування радіаційноасоційованих і радіаційноіндукованих захворювань;
- розробку профілактичних заходів, спрямованих на зменшення онкологічної та онкогематологічної захворюваності;
- диспансеризацію і моніторинг порушень найбільш чутливих до радіаційного впливу органів і систем у віддалений період;
- медичну реабілітацію постраждалих контингентів;
- дозовий супровід програм по вивченню медичних наслідків Чорнобильської катастрофи у віддаленому періоді, особливо на радіаційно забруднених місцевостях, де у населення спостерігаються аномально високі рівні інкорпорованих радіонуклідів;
- забезпечення наукового інформаційно-аналітичного супроводу Державного реєстру постраждалих.
- забезпечення проведення оптимальних системних контрзаходів, спрямованих на зниження доз внутрішнього і зовнішнього опромінення населення;
- розвиток мережі соціально-психологічних установ, орієнтованих на подолання дестабілізуючих факторів психологічного стану всіх груп потерпілих, насамперед, синдрому "жертви Чорнобильської катастрофи", що перешкоджають активному залученню постраждалого населення в соціально-економічну діяльність;
- створення системи оперативного й об'єктивного інформування населення про радіологічну ситуацію в регіоні, ефективність контрзаходів, рекомендації науки і медицини в області захисту від дії іонізуючого випромінювання і нового досвіду подолання негативних наслідків аварії.
Доцільно продовжити удосконалення системи медико-санітарного забезпечення і соціального захисту населення, що постраждало в результаті Чорнобильської аварії, приділяючи особливу увагу контингентам пріоритетного медичного спостереження.
Необхідно посилити дослідження стану здоров'я дітей, звернувши особливу увагу на народжених від учасників ліквідації наслідків аварії, і дітей з найбільш радіаційно забруднених територій.
Потерпілі від гострої променевої хвороби для мінімізації віддалених ефектів повинні бути цілком забезпечені всіма медикаментозними засобами, діагностичними і лікувальними послугами протягом усього періоду життя.
На національному та міжнародному (Білорусь, Росія та Україна) рівнях існує необхідність розвитку і поглиблення наукових і прикладних програм довгострокових досліджень у віддалений період.

ПРЕС-СЛУЖБА МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

26 квітня 2006,12:16

Ініціатива Геннадія Москаля стосовно вугільної галузі Луганщини підтримана Президентом України.

Голова Луганської облдержадміністрації Геннадій Москаль 7 квітня направив Президенту України Віктору Ющенку ряд звернень стосовно підтримки та розвитку вугільної промисловості Луганщини. А саме: про звільнення від оподаткування операцій з поставки пільгового палива; створення структурного підрозділу Міністерства вугільної промисловості України в Луганській області; про необхідність збільшення бюджетного фінансування вугледобувних підприємств; фінансування регіональної програми газифікації шахтарських міст та селищ Луганської області; реструктуризацію та списання боргів підприємств вугільної промисловості перед Пенсійним фондом України; внесення змін до Гірничого закону України. По всім зверненням губернатора Луганщини Президент України дав доручення.
Міністру вугільної промисловості України Віктору Тополову до 1 липня поточного року він доручив опрацювати питання внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” у частині звільнення від оподаткування операцій з поставки вугілля на побутові потреби категоріям осіб, які визначені в Гірничому законі України, і надати пропозиції.
Міністрам фінансів України та вугільної промисловості В. Ющенко дав доручення вирішити до 1 травня питання фінансування із держбюджету регіональної програми газифікації шахтарських міст та селищ Луганської області в розмірі 371 млн. грн.
До 1 липня мають бути опрацьовані питання та надані пропозиції щодо внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” у частині збільшення фінансування за статтями „Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат з собівартості продукції”, „Державна підтримка будівництва та технічного переоснащення підприємств з видобутку кам’яного вугілля”; внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в частині реструктуризації та списання боргів підприємств вугільної промисловості перед Пенсійним фондом України.
З метою фінансового оздоровлення підприємств вугільної промисловості, підвищення їх інвестиційної привабливості міністрам В.Тополову, А.Яценюку, В.Пинзенику надані доручення підготувати до 1 липня зміни до Гірничого закону України в частині безоплатного забезпечення вугіллям осіб, які мають право на його отримання згідно із чинним законодавством, але не працюють на підприємствах із видобутку вугілля або вугледобувних підприємствах, за рахунок державного бюджету.
Також до 1 липня 2006 року в Луганській області має бути створено регіональний структурний підрозділ Міністерства вугільної промисловості України з наданням його керівнику повноважень заступника Міністра вугільної промисловості України.

26 квітня 2006,12:14

На Луганщине отлажена системная работа по социальной защите «чернобыльцев». – Евгений Суглобов.

«На Луганщине отлажена системная работа по решению проблем, связанных с социальной защитой лиц, пострадавших от аварии на Чернобыльской АЭС», – заявил на брифинге для журналистов начальник Главного управления труда и социальной защиты населения Луганской облгосадминистрации Евгений Суглобов. По его словам, не смотря на недостаточное государственное финансирование, органы соцзащиты совместно с областной организацией «Союз «Чернобыль» в области постоянно занимаются решением насущных проблем «чернобыльцев» и их семей. При этом он отметил, что законодательная база у нас в стране сильно отстает от сегодняшних потребностей социальной защиты этой категории украинцев. «Излишняя заполитизированность народных депутатов уже несколько лет не дает им детально изучить устаревшие законодательные нормы и пересмотреть их с учетом сегодняшнего дня», - считает Евгений Суглобов.
Как отметил на брифинге председатель областной общественной организации «Союз «Чернобыль» Иван Волчанский, сейчас на реализацию всех положений Закона о статусе и социальной защите лиц, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС государство выделяет всего пятую часть финансирования от потребности. Недостаточно средств на оздоровление, медицинскую помощь, пенсионное обеспечение и обеспечение жильем «чернобыльцев». Так, если 5 лет назад на медикаменты государство выделяло 2,5 млн. грн., то в прошлом году эта сумма составила 498 тыс. грн. В 2006 году из Госбюджета планируется выделить в 2 раза больше – около 1 млн. грн. Среди существующих проблем Иван Волчанский также выделил перерасчет зарплаты за работу, которую выполняли ликвидаторы в зоне ЧАЭС, льготные условия выхода на пенсию для «чернобыльских» вдов и отсутствие поддержки организаций «чернобыльцев» со стороны местных властей в ряде регионов области. По словам Ивана Волчанского, в Стаханове и Красном Луче наиболее острая ситуация по перерасчету зарплаты ликвидаторам. «Предприятия, которые командировали их в Чернобыль, закрыты. Перерасчет делать некому, а от этого зависит пенсия у этих людей», - пояснил он.
Не менее актуальным является жилищный вопрос. На сегодня в Луганской области на квартирном учете находится 351 семья инвалидов 1-ой категории, 45 семей переселенцев и 413 семей, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы 2-ой категории. «Учитывая ограниченные объемы финансирования из Госбюджета, становится объективной необходимость привлечение средств местных бюджетов на эти нужды”, - заявил Евгений Суглобов. В 2005 году за средства из Госбюджета инвалидам из числа участников ликвидации последствий аварии на ЧАЭС было куплено 15 квартир. Еще 5 квартир было получено в Луганске за счет взаимозачета. На сегодня выделено из Госбюджета 373 тысячи гривен на приобретение квартир. С начала 2006-го две семьи ликвидаторов уже получили квартиры от местных властей в Первомайске и Северодонецке.
По словам Евгения Суглобова, ежегодно на программы социальной защиты «чернобыльцев» в Луганской области выделяется около 21 млн. грн. из государственного, областного и местных бюджетов. Из них 14 млн. 600 тыс. грн. идет на выплату компенсаций по дополнительному питанию. Ежемесячная выплата «чернобыльцам» 1-й категории составляет 253 грн. Это вторая в Украине по размеру сумма выплат (после Донецкой области, где она составляет 290 грн.) при общеукраинской норме 235 грн.
Компенсация на медицинское обслуживание составляет в среднем около 56 грн. в месяц. Совсем недавно открыто стационарное отделение в Луганской городской многопрофильной больнице № 7 на 25 мест для инвалидов и ликвидаторов аварии на ЧАЭС. 2 млн. 600 тыс. грн. выделено в текущем году на санаторное оздоровление «чернобыльцев». 862 путевки уже куплено, еще на 1 млн. 400 тыс. грн. планируется провести тендер на закупку путевок. С начала года 42 инвалидам и ликвидаторам аварии на ЧАЭС вручены автомобили. Всего на очереди на получение автомобиля стоит более 1,5 тыс. «чернобыльцев» Луганщины.
Также выделяются пособия на детей «чернобыльцев», на их бесплатное дошкольное воспитание и обучение в вузах. С начала этого года вступил в действие закон, по которому все дети, чьи родители имеют статус ликвидаторов аварии на ЧАЭС 1-й категории, имеют право на льготное поступление на бесплатное обучение в вузах Украины, а также право на дополнительные стипендии в размере 100% от основной стипендии.
По данным главного управления труда и соцзащиты населения облгосадминистрации, в Луганской области проживает 17 тыс. 634 человека, которые имеют статус ликвидаторов аварии на Чернобыльской атомной электростанции и пострадавших, 4 тысячи 763 из них – дети. Среди ликвидаторов последствий аварии более 13 тысяч луганчан - шахтеров и пожарных, военнослужащих, милиционеров и медиков. Из 9 тысяч ликвидаторов, погибших вследствие аварии на ЧАЭС в Украине, 2 тыс. 200 – это жители Луганщины.
Сегодня по всей области пройдут памятные митинги в связи с 20-летием Чернобыльской трагедии. «Подвиг «чернобыльцев» не забыт и навсегда останется в нашей памяти», - заявил на брифинге Иван Волчанский. Он также сообщил журналистам, что в Луганске с утра пройдет марш памяти, который закончится митингом-реквиемом возле памятника «Чернобыльский Лелека». Здесь будут открыты памятные доски с именами погибших и умерших «чернобыльцев» со всей области. В Перевальском и Меловском районах сегодня будут открыты памятные знаки.

26 квітня 2006,11:03

Кремінська райдержадміністрація підбиває підсумки тижня охорони праці.

Відразу два районні конкурси, присвячені Всесвітньому Дню охорони праці, наголосили переможців: перший - "Краще підприємство щодо створення безпечних умов праці", другий - "Безпека очима дітей". Про це повідомляє теруправління Держпромгірнагляду МНС України по Луганській області та Луганського ЕТЦ. Серед підприємств почесні грамоти та грошові премії у зв’язку з перемогою отримали ВАТ "Кремінський завод "Хімавтоматика" та фермерське господарство "Альба". В минулому році на заводі витрачено 95 тис.грн. на заходи з охорони праці, що становить 570 грн. на працівника. У фермерському господарстві ці показники дорівнюють відповідно 16,5 тис.грн. та 1375.
Конкурс дитячого малюнка в районі став традиційним. Цього року змагались 17 закладів, які висунули 90 робіт. 10 малюнків журі відзначило заохочувальними призами, ще 9 переможців у трьох вікових групах нагороджені головними конкурсними нагородами.
А нещодавно в Кремінній відбувся семінар з організації розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві, а також профілактики виробничого травматизму. Його проведення надало можливість інженерам та відповідальним за безпеку праці на підприємствах розібратись в проблемних питаннях та покращити свій професійний рівень.

26 квітня 2006,10:37

В містах та районах області: Сєвєродонецьк

В місті тривають роботи з благоустрою та озеленення території, покращення зовнішнього вигляду берегів озер, вулиць, скверів тощо. Першим етапом виконання цих робіт був День довкілля, який відзначався 15 квітня, в ньому прийняли участь понад 8 тисяч городян. Вони упорядкували понад 54 га територій скверів, парку, алей, ліквідували стихійні сміттєзвалища. Багато уваги було приділено озелененню міста. Сєвєродончани висадили близько трьох тисяч дерев та понад 500 кущів, розбили 0,54 га нових клумб та газонів. А 22 квітня на міський суботник вийшли працівники органів місцевого самоврядування, партійні організації, підприємства, у тому числі і приватні. Місячник з благоустрою та озеленення в місті триває до кінця квітня. І за ці декілька днів буде чимало зроблено, щоб стали кращими вулиці та двори Сєвєродонецька.
• На засіданні виконкому міської ради затверджено заходи щодо підготовки та відзначення 61-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Робота по їх виконанню розпочалася вже в квітні. Перш за все увага приділяється приведенню у зразковий стан обелісків, братських могил та пам’ятників міста. В бібліотеках, навчальних й інших закладах проходять зустрічі з ветеранами війни. А 6 травня у міському Палаці культури на честь Дня Перемоги відбудуться загальноміські урочисті заходи, вшанування ветеранів Великої Вітчизняної війни та святковий концерт. Передбачено, що 9 Травня на площі Радянській пройде загальноміський мітинг з подальшою панахидою на Меморіалі Слави. Свої заходи до Дня Перемоги проведуть й сєвєродонецькі спортсмени. На честь цього свята пройдуть спартакіада з футболу серед школярів, бліц-турнір “Перемога” з тенісу, першість ДЮСШ з настільного тенісу, велосипедна гонка тощо.

25 квітня 2006,16:45

В містах та районах області: Кремінський район

Темпи зростання виробництва промислової продукції в Кремінському районі за січень-березень 2006 року склали 108,4% до відповідного періоду минулого року. За звітний період до районного управління статистики звітувало 14 промислових підприємств, з них 8 підприємств підвищили темп росту обсягу продукції до відповідного періоду минулого року. Водночас скоротили обсяги промислового виробництва проти січня-березня 2005 року 5 підприємств, зокрема, ДП "Кремінське лісомисливське господарство" - на 29,2%, ВАТ "Завод "Ритм" - на 10%, ТОВ "Міськмолкомбінат "Луганськ–Київ–Бізнес" - на 56%, ТОВ "Олія" - на 92%, ТОВ "Завод "Аква ПЛАСТ" - на 29,2%. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі промислового виробництва району за два місяці поточного року займають УП ТОВ "Віко-Україна" - 31,3%, філія АТЗТ "Лисичанська птахофабрика" - 22%, Макіївське ГКМ ТОВ "Куб-Газ" - 15%, Кремінське лісомисливське господарство - 12,2%, ВАТ "Завод "Хімавтоматика" - 4,7%, ВП "Атлант" - 4%, ВАТ "Завод "Ритм" - 3,9%.

25 квітня 2006,15:44

Губернатор звернувся до мешканців Луганщини з нагоди відзначення 20-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС

Голова Луганської облдержадміністрації Геннадій Москаль звернувся до мешканців Луганщини з нагоди відзначення 20-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС:
„Минуло 20 років з того дня, коли пролунав вибух на Чорнобильській атомній електростанції, що приніс нашому народові великі страждання й сколихнув весь світ.
Аварія на Чорнобильській АЕС зайняла перше місце у світовому списку техногенних катастроф й принесла тисячі смертей, нанесла непоправний збиток екології України та інших країн світу, порушила нормальну течію життя мільйонів людей.
Той чорний день став страшним уроком для сучасників і суворим попередженням для майбутніх поколінь, бо він показав потужність руйнівного потенціалу ядерних об’єктів і залежність самого життя на землі від рівня відповідальності людства за наслідки своєї діяльності.
У річницю Чорнобильської трагедії ми схиляємо голову перед пам’яттю загиблих героїв, та віддаємо дань пошани всім ліквідаторам аварії, які рятуючи людство від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям!
Хай залишиться в минулому та ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і квітучі весни.
Дозвольте мені від імені обласної держадміністрації побажати всім мешканцям області, й особливо людям, доля яких так чи інакше пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС, мирного неба, здоров’я, благополуччя та оптимізму.
Нехай Бог благословить кожну мить Вашого життя!”

25 квітня в обласному центрі відбулись урочистості з нагоди 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Більше 80 чоловік, які безпосередньо брали участь в ліквідації наслідків аварії, відзначено відомчими та обласними нагородами.
З метою вшанування подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, їх відданості присязі і героїзму, готовності до самопожертви заради захисту людства від руйнівного впливу екологічної катастрофи та відзначення заслуг у сфері соціального захисту ліквідаторів і громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Почесною відзнакою МНС України нагороджені: ветеран органів внутрішніх справ Луганської області Сергій Межинський, голова Луганської обласної громадської організації «Об’єднання ветеранів і пенсіонерів органів МНС України в Луганській області Михайло Ішичкін, ветеран органів внутрішніх справ Луганської області Олексій Колібабчук. Також „чорнобильцям” вручені Почесні відзнаки МНС України „За відвагу в надзвичайній ситуації” II ступеня, Почесні грамоти МНС України, облдержадміністрації, грамоти МНС України, Листи подяки облдержадміністрації.
За високий професіоналізм, сумлінну працю, значний особистий внесок у розвиток чорнобильського руху в регіоні, сприяння соціальному захисту постраждалих від аварії та з нагоди 20-ї річниці Чорнобильської трагедії розпорядженням голови облдержадміністрації Почесною відзнакою «За розвиток регіону» нагороджені ветеран органів внутрішніх справ Віктор Акользін, заступник начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації Сергій Антонов, член громадської організації «Союз Чорнобиль» м.Луганська, поет, громадський активіст Сергій Жигульських, заступник голови облдержадміністрації Михайло Попов.

25 квітня 2006,15:08

Республіка Білорусь посідає третє місце в зовнішньоторговельному обороті Луганської області.

Сьогодні на Луганщині перебуває радник Посольства Республіки Білорусь в Україні Сергій Лінг. За програмою він має відвідати ВАТ ХК „Луганськтепловоз” та Лутугинський державний науково-виробничий валковий комбінат.
Міжрегіональні зв’язки Луганської області з Мінською областю Республіки Білорусь розвиваються з 1995 року. З 2003 року діє Угода між Луганською обласною державною адміністрацією України та Мінським обласним виконавчим комітетом Республіки Білорусь про торгово–економічне, науково–технічне і культурне співробітництво.
У рамках цього документу між областями постійно поводиться обмін інформацією, представницькими делегаціями, відбуваються переговори та зустрічі щодо співпраці.
Контакти між областями розвиваються і на регіональному рівні. Так, між Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області України та Несвизьким районним виконавчим комітетом Мінської області Республіки Білорусь укладено Угоду, яка передбачає розвиток і активізацію економічних і культурних зв'язків районів, налагодження співпраці між суб'єктами господарювання..
В економіці області Республіка Білорусь посідає третє місце в структурі зовнішньої торгівлі.
З підприємствами Мінської області активно співпрацюють луганські ЗАТ „Автомотозапчастина”, ЗАТ „Сєвєродонецький завод „Азот”, ТОВ „Торговий дім „Луганські акумулятори” ВАТ „Луганський хіміко – фармацевтичний завод”.
Облдержадміністрацією разом з торгово-промисловою палатою планується проведення бізнес-місії Луганської області в Республіці Білорусь, відвідування спеціалізованої виставки у м. Мінську та залучення й організація участі білоруської сторони у V Міжнародній виставці „Східна брама України - 2006”, яка відбудеться 24-26 травня поточного року у Луганську.

25 квітня 2006,14:08

Луганская областная больница для «чернобыльцев» получила автомобиль в подарок от областной власти.

В связи с 20-летием трагедии на Чернобыльской АЭС руководители Луганской облгосадминистрации и областного совета посетили сегодня областную больницу №2, которая специализируется на лечении лиц, пострадавших от аварии на ЧАЭС, и областной санаторий «Незабудка» для детей «чернобыльцев». Пациенты обоих учреждений получили от представителей власти подарки.
Главному врачу облбольницы № 2 Леониду Покрышке заместитель председателя Луганской облгосадминистрации Александр Меженский передал ключи от легкового автомобиля «ДЭУ». Также заместитель губернатора вместе с Олегом Сидоренко, представлявшим областной совета, вручил почетные грамоты облгосадминистрации и облсовета коллективу больницы, заместителю главврача Ольге Лаврентьевой и зав. кабинетом Елене Лысых и другим медикам. Областное коммунальное предприятие «Фармация» передало «чернобыльской» больнице медикаменты собственного производства на общую сумму 5 тыс. грн. От областной общественной организации «Союз «Чернобыль» ее руководитель Иван Волчанский подарил больнице икону «Чернобыльский Спас».
«Хотелось бы, чтобы забота государства о вас и ваших семьях была бы видна не только в памятные дни, но и постоянно», - заявил на встрече с «чернобыльцами», которые сейчас пребывают на лечении, Александр Меженский. Он призвал их сотрудничать с властью, чтобы совместно решать насущные для них проблемы. Он также отметил, что благодаря совместным усилиям областной власти и «чернобыльцев» в 2000 году удалось открыть этот областной реабилитационный центр для пострадавших от аварии на ЧАЭС. «Не каждая область в Украине сейчас имеет такой специализированный лечебный центр, и мы стараемся, чтобы ежегодно качество обслуживания в нем улучшалось», - заявил Александр Меженский. По его словам, в ближайшее время будет решаться вопрос о передаче больнице нового медоборудования и санитарных машин. По словам зам. директора ОКП «Фармация» Павла Прилипкина, в текущем году планируется вдвое увеличить финансирование на медикаментозное обеспечение «чернобыльцев».
Воспитанники детского санатория «Незабудка» получили сегодня от представителей обладминистрации облсовета игрушки и бытовую технику: музыкальный центр и пылесос – для санатория. Директор «Незабудки» Александр Шабанов ознакомил гостей с работой санатория, где ежегодно оздоравливаются около 1,5 тысяч детей от 7 до 12 лет из семей «чернобыльцев», а также малообеспеченных семей.
В течение 21 дня пребывания в санатории дети получают полное врачебное обслуживание, не прерывая учебные занятия по школьной программе. В текущем году «Незабудка» получила новое медоборудование для ингалятория, диагностическое оборудование, заканчивает ремонт бассейна. Дети пользуются оборудованной тренажерами игровой комнатой, делается ремонт в группах, закупается новая мягкая мебель и специальная детская мебель с учетом различного роста детей.

113	114	115	116	117	118	119	120	121	122	123	124	125	126	127