Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)Діяльність ОДАПрес-центр

17 квітня 2006,14:23

Губернатор Луганщини закликає припинити спекуляції навколо надуманої проблеми російської мови.

25 квітня на черговій сесії Луганської обласної ради має бути прийнято рішення про надання російській мові статусу регіонального. Голова облдержадміністрації Геннадій Москаль вважає, що це є голим популізмом і невдалою легалізацією безперспективних виборчих обіцянок. Згідно статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Цією ж статтею прописано вільний розвиток, використання та захист російської мови. В 2003 році Верховна Рада України ратифікувала Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин, де російська мова визнана регіональною в місцях компактного проживання росіян та взята під захист. Російська мова в Україні використовується в усіх сферах суспільного життя: освіті, судовій владі, адміністративних органах, ЗМІ, культурній діяльності, соціально-економічному житті тощо. Надаємо витяги з Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин, щоб припинити спекуляції навколо цього.

Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин
Страсбург, 5 листопада 1992 року
European Treaty Series/148

ПРЕАМБУЛА
Держави-члени Ради Європи, якi пiдписали цю Хартiю,
враховуючи, що метою Ради Європи є досягнення бiльшого єднання мiж її членами, зокрема для збереження та втiлення в життя iдеалiв i принципiв, якi є їхнiм спiльним надбанням,
вважаючи, що охорона iсторичних регiональних мов або мов меншин Європи, деякi з яких знаходяться пiд загрозою вiдмирання, сприяє збереженню та розвитку культурного багатства i традицiй Європи,
враховуючи, що право на використання регiональної мови або мови меншини у приватному та суспільному життi є невiд'ємним правом вiдповiдно до принципiв, проголошених у Мiжнародному пактi Органiзацiї Об'єднаних Нацiй про громадянськi i полiтичнi права, та вiдповiдно до духу Конвенцiї Ради Європи про захист прав i основних свобод людини,
враховуючи роботу, проведену в рамках НБСЄ, i зокрема хельсiнкський Заключний акт 1975 року та документ Копенгагенської зустрiчi 1990 року,
пiдкреслюючи важливiсть мiжкультурного дiалогу i багатомовностi, а також вважаючи, що охорона i розвиток регiональних мов або мов меншин не повиннi зашкоджувати офiцiйним мовам i необхiдностi вивчати їх,
усвiдомлюючи, що охорона i розвиток регiональних мов або мов меншин у рiзних країнах та регiонах Європи є важливим внеском у розбудову Європи, що грунтується на принципах демократiї та культурного розмаїття в рамках нацiонального суверенiтету i територiальної цiлiсностi,
враховуючи специфічні умови та iсторичнi традицiї рiзних регiонiв європейських держав,
погодились про таке:

ЧАСТИНА I
ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1
Визначення
Для цiлей цiєї Хартiї:
а) термiн "регiональнi мови або мови меншин" означає мови, якi:
i) традицiйно використовуються в межах певної територiї держави громадянами цiєї держави, якi складають групу, що за своєю чисельнiстю менша, нiж решта населення цiєї держави; та
ii) вiдрiзняються вiд офiцiйної мови (мов) цiєї держави;
вiн не включає дiалекти офiцiйної мови (мов) держави або мови мiгрантiв;
b) термiн "територiя, на якiй використовується регiональна мова або мова меншини" означає географiчну мiсцевiсть, де така мова є засобом спiлкування певної кiлькостi осiб, яка виправдовує здiйснення рiзних охоронних i заохочувальних заходiв, передбачених у цiй Хартiї;
c) термiн "нетериторiальнi мови" означає мови, якими користуються громадяни держави i якi вiдрiзняються вiд мови (мов), що використовується рештою населення держави, але якi, незважаючи на їхнє традицiйне використання в межах територiї держави, не можуть вважатися найбiльш поширеними в межах конкретної мiсцевостi цiєї держави.
Стаття 2
Зобов'язання
1. Кожна Сторона зобов'язується застосовувати положення частини II до всiх регiональних мов або мов меншин, якi вживаються в межах її територiї i якi вiдповiдають визначенням, наведеним у статтi 1.
2. Стосовно кожної мови, визначеної пiд час ратифiкацiї, прийняття або затвердження вiдповiдно до статтi 3, кожна Сторона зобов'язується застосовувати якнайменш тридцять п'ять пунктiв або пiдпунктiв з тих положень, що наведенi у частинi III Хартiї, включаючи якнайменш три з кожної зі статей 8 i 12 та один з кожної зі статей 9, 10, 11 i 13.
Стаття 3
Процедура виконання
1. Кожна Договiрна Держава визначає у своїй ратифiкацiйнiй грамотi або своєму документi про прийняття чи затвердження кожну регiональну мову або мову меншини чи офiцiйну мову, яка менш широко використовується на всiй її територiї або частинi територiї i до якої застосовуються пункти, визначенi вiдповiдно до пункту 2 статтi 2.
2. Будь-яка Сторона може, в подальшому в будь-який час, повiдомити Генерального секретаря про те, що вона приймає зобов'язання, якi випливають з положень будь-якого iншого пункту Хартiї, який вона ще не визначила у своїй ратифiкацiйнiй грамотi або своєму документi про прийняття чи затвердження, або про те, що вона застосовуватиме пункт 1 цiєї статтi до iнших регiональних мов або мов меншин чи до iнших офiцiйних мов, якi менш широко використовуються на всiй її територiї або частинi територiї.
3. Зобов'язання, зазначенi у попередньому пунктi, вважаються складовою частиною ратифiкацiї, прийняття або затвердження i мають таку ж силу вiд дати їхнього повiдомлення.
Стаття 4
Iснуючi режими охорони
1. Нiщо у цiй Хартiї не може тлумачитися як таке, що обмежує або порушує будь-якi права, гарантованi Європейською конвенцiєю з прав людини.
2. Положення цiєї Хартiї не зашкоджують жодним бiльш сприятливим положенням, що стосуються статусу регiональних мов або мов меншин чи правового статусу осiб, якi належать до меншин, і що можуть бути чинними на територiї Сторони або передбачаються вiдповiдними двостороннiми чи багатостороннiми мiжнародними угодами.
Стаття 5
Iснуючi зобов'язання
Нiщо у цiй Хартiї не може тлумачитися як таке, що передбачає будь-яке право займатися будь-якою дiяльнiстю або здiйснювати будь-якi дiї, що суперечать цiлям Статуту Органiзацiї Об'єднаних Нацiй або iншим зобов'язанням за мiжнародним правом, включаючи принцип суверенiтету i територiальної цiлiсностi держав.
Стаття 6
Iнформацiя
Сторони зобов'язуються дбати про те, щоб вiдповiднi органи, органiзацiї та особи були поiнформованi про права i обов'язки, визначенi цiєї Хартiєю.

ЧАСТИНА II
ЦIЛI ТА ПРИНЦИПИ, ЯКИХ НЕОБХIДНО ДОТРИМУВАТИСЯ
ВIДПОВIДНО ДО ПУНКТУ 1 СТАТТI 2

Стаття 7
Цiлi та принципи
1. Стосовно регiональних мов або мов меншин, в межах територiй, на яких такi мови використовуються, та відповідно до стану розвитку кожної мови, Сторони будують свої полiтику, законодавство та практику на таких цiлях та принципах:
а) визнання регiональних мов або мов меншин як засобу вiдображення культурного багатства;
b) поважання кордонiв кожної географiчної мiсцевостi, в якiй використовується регiональна мова або мова меншини, з метою забезпечення, щоб iснуючий або новий адмiнiстративний розподiл не створював перешкод розвитковi вiдповiдної регiональної мови або мови меншини;
c) необхiднiсть здiйснення рiшучих дiй, спрямованих на розвиток регiональних мов або мов меншин з метою їх збереження;
d) сприяння використанню регiональних мов або мов меншин, в уснiй та письмовiй формi, у суспільному та приватному життi i/або заохочення такого використання;
e) пiдтримання i розвиток стосункiв з питань, що охоплюються цiєю Хартiєю, мiж групами, якi використовують регiональну мову або мову меншини, та iншими групами населення держави, якi вживають мову в такiй самiй або схожiй формi, а також започаткування культурних стосункiв з iншими групами населення держави, що користуються рiзними мовами;
f) забезпечення належних форм i засобiв викладання i вивчення регiональних мов або мов меншин на всiх вiдповiдних рiвнях;
g) забезпечення особам, якi не володiють регiональною мовою або мовою меншини i якi проживають у мiсцевостi, де вона використовується, можливостей вивчати її за своїм бажанням;
h) сприяння здiйсненню наукових дослiджень в галузi регiональних мов або мов меншин в унiверситетах чи аналогiчних установах;
i) розвиток вiдповiдних форм транснаціональних обмiнiв з питань, що охоплюються цiєю Хартiєю та що стосуються регiональних мов або мов меншин, якi використовуються в такiй самiй або схожiй формi у двох або більше державах.
2. Сторони зобов'язуються усунути, якщо вони цього ще не зробили, будь-якi необгрунтованi розрізнення, виключення, обмеження або переваги, якi стосуються використання регiональної мови або мови меншини та якi мають на меті перешкодити чи створити загрозу її збереженню або розвитковi. Вжиття спецiальних заходiв у галузi регiональних мов або мов меншин, якi спрямованi на досягнення рiвностi мiж особами, що вживають цi мови, i рештою населення або якi належним чином враховують їхній конкретний стан, не розглядаються як акт дискримiнацiї проти тих осiб, що вживають бiльш поширенi мови.
3. Сторони зобов'язуються вiдповiдними заходами поглиблювати взаєморозумiння мiж всiма мовними групами населення країни, i зокрема сприяти вихованню поваги, розумiння i терпимостi щодо регiональних мов або мов меншин як однiй з цiлей освiти i професiйної пiдготовки, яка надається в їхнiх країнах, а також заохочувати засоби масової iнформацiї до досягнення такої цiлi.
4. Визначаючи свою полiтику щодо регiональних мов або мов меншин, Сторони враховують потреби та побажання тих груп населення, якi користуються цими мовами. Сторони заохочуються до створення у разi необхiдностi органів, якi консультували б властi з усiх питань, що стосуються регiональних мов або мов меншин.
5. Сторони зобов'язуються застосовувати, mutatis mutandis, принципи, наведенi у пунктах 1-4 вище, до нетериторiальних мов. Однак, що стосується цих мов, то характер i масштаби заходiв, яких необхiдно вживати на виконання цiєї Хартiї, визначаються гнучко, з урахуванням потреб i побажань та з поважанням традицiй та характерних рис тих груп, якi користуються вiдповiдними мовами.

ЧАСТИНА III
ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНI НА ЗАОХОЧЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ РЕГIОНАЛЬНИХ МОВ АБО МОВ МЕНШИН У СУСПIЛЬНОМУ ЖИТТI ВIДПОВIДНО ДО ЗОБОВ'ЯЗАНЬ, ВЗЯТИХ ЗА ПУНКТОМ 2 СТАТТI 2

Стаття 8
Освiта
1. Стосовно освiти Сторони зобов'язуються, в межах територiї, на якiй такi мови використовуються, відповідно до стану розвитку кожної з таких мов i без шкоди для викладання офiцiйної мови (мов) держави:
а) i) передбачити надання дошкiльної освіти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
ii) передбачити надання суттєвої частини дошкiльної освіти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
iii) застосовувати один iз заходiв, передбачених у пiдпунктах i та ii вище, принаймнi до дiтей з тих сiмей, якi цього бажають i кiлькiсть яких вважається для цього достатньою; або
iv) якщо органи державної влади не мають безпосередньої компетенцiї у галузi дошкiльної освіти, сприяти застосуванню заходiв, згаданих у пiдпунктах i-iii вище, i/або заохочувати таке застосування;
b) i) передбачити надання початкової освiти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
ii) передбачити надання суттєвої частини початкової освiти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
iii) передбачити в рамках системи початкової освiти викладання вiдповiдних регiональних мов або мов меншин як складову частину учбової програми; або
iv) застосовувати один iз заходiв, передбачених у пiдпунктах i-iii вище, принаймнi до учнів з тих сiмей, якi цього бажають i кiлькiсть яких вважається для цього достатньою;
с) i) передбачити надання середньої освiти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
ii) передбачити надання суттєвої частини середньої освiти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
iii) передбачити в рамках системи середньої освiти викладання вiдповiдних регiональних мов або мов меншин як складову частину учбової програми; або
iv) застосовувати один iз заходiв, передбачених у пiдпунктах i-iii вище, принаймнi до тих учнiв, якi самi, або у вiдповiдних випадках сiм'ї яких, цього бажають i кiлькiсть яких вважається для цього достатньою;
d) i) передбачити надання професiйно-технiчної освiти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
ii) передбачити надання суттєвої частини професiйно-технiчної освiти вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин; або
iii) передбачити в рамках системи професiйно-технiчної освiти викладання вiдповiдних регiональних мов або мов меншин як складову частину учбової програми; або
iv) застосовувати один iз заходiв, передбачених у пiдпунктах i-iii вище, принаймнi до тих учнiв, якi самi, або у вiдповiдних випадках сiм'ї яких, цього бажають i кiлькiсть яких вважається для цього достатньою;
е) i) передбачити надання унiверситетської та iншої вищої освiти регiональними мовами або мовами меншин; або
ii) забезпечити можливостi вивчення цих мов як окремих дисциплiн унiверситетської або iншої вищої освiти; або
iii) якщо у зв'язку iз роллю держави стосовно вищих учбових закладiв, пiдпункти i i ii застосовуватися не можуть, заохочувати i/або дозволяти надання унiверситетської або iнших форм вищої освiти регiональними мовами або мовами меншин чи створення можливостей для вивчення цих мов як окремих дисциплiн унiверситетської або iншої вищої освiти;
f) i) вжити заходiв для створення курсів навчання дорослих i безперервного навчання, на яких викладання здiйснюється, головним чином або повнiстю, регiональними мовами або мовами меншин; або
ii) пропонувати такi мови як окремi дисциплiни в рамках навчання дорослих i безперервного навчання; або
iii) якщо державнi органи не мають безпосередньої компетенцiї у галузi навчання дорослих, сприяти викладанню таких мов як окремих дисциплiн в рамках навчання дорослих i безперервного навчання та/або заохочувати таке викладання;
g) вжити заходiв для забезпечення викладання iсторiї та культури, засобом вiдображення яких є вiдповiдна регiональна мова або мова меншини;
h) забезпечити базову професійну пiдготовку та удосконалення вчителiв з метою виконання тих з пунктiв a-g, якi прийнятi вiдповiдною Стороною;
i) створити наглядовий орган (органи), який контролюватиме заходи i прогрес, здiйсненi в галузi започаткування або розвитку викладання регiональних мов або мов меншин, та складатиме перiодичнi доповiдi про свої висновки, якi будуть оприлюднюватися.
2. Стосовно освiти i щодо тих територiй, на яких регiональнi мови або мови меншин традицiйно не використовуються, Сторони зобов'язуються, якщо чисельнiсть осiб, що вживають регiональну мову або мову меншин, це виправдовує, дозволяти, заохочувати або забезпечувати викладання регiональною мовою або мовою меншини чи вивчення такої мови на всiх вiдповiдних рiвнях освiти.
Стаття 9
Судова влада
1. Сторони зобов'язуються, стосовно тих судових округiв, в яких чисельнiсть мешканцiв, що вживають регiональнi мови або мови меншин, виправдовує вжиття заходiв, наведених нижче, вiдповiдно до стану розвитку кожної з цих мов i за умови, що використання можливостей, якi надаються цим пунктом, на думку суддi, не перешкоджатиме належному вiдправленню правосуддя:
а) у кримiнальному судочинствi:
i) передбачити, щоб суди, на клопотання однiєї зі сторiн процесу, здiйснювали провадження регiональними мовами або мовами меншин; i/або
ii) гарантувати обвинуваченiй особi право користуватися своєю регiональною мовою або мовою її меншини; i/або
iii) передбачити, щоб клопотання i докази, у письмовій чи уснiй формi, не розглядалися як неприйнятнi виключно на тiй пiдставi, що вони сформульованi регiональною мовою або мовою меншини; i/або
iv) складати, на клопотання, документи, пов'язанi з кримiнальним судочинством, вiдповiдною регiональною мовою або мовою меншини,
у разi необхiдностi iз залученням усних i письмових перекладачiв без додаткових витрат для зацiкавлених осiб;
b) у цивiльному судочинствi:
i) передбачити, щоб суди, на клопотання однiєї зі сторiн процесу, здiйснювали провадження регiональними мовами або мовами меншин; i/або
ii) якщо сторона має постати перед судом особисто, дозволяти їй користуватися своєю регiональною мовою або мовою її меншини без додаткових витрат; i/або
iii) дозволяти подання документiв i доказiв регiональними мовами або мовами меншин,
у разi необхiдностi iз залученням усних i письмових перекладачiв;
c) пiд час судового провадження у справах, що стосуються адмiнiстративних питань:
i) передбачити, щоб суди, на клопотання однiєї зі сторiн процесу, здiйснювали провадження регiональними мовами або мовами меншин; i/або
ii) якщо сторона має постати перед судом особисто, дозволяти їй користуватися своєю регiональною мовою або мовою її меншини без додаткових витрат; i/або
iii) дозволяти подання документiв i доказiв регiональними мовами або мовами меншин,
у разi необхiдностi iз залученням усних i письмових перекладачiв;
d) вжити заходiв для забезпечення застосування пiдпунктiв i та iii пунктiв b та c вище, а також будь-якого необхiдного використання послуг усних i письмових перекладачiв без додаткових витрат для зацiкавлених осiб.
2. Сторони зобов'язуються:
a) не заперечувати дiйснiсть юридичних документiв, складених в межах держави, виключно на тiй пiдставi, що вони сформульованi регiональною мовою або мовою меншини; або
b) не заперечувати дiйснiсть для сторiн процесу юридичних документiв, складених в межах країни, виключно на тiй пiдставi, що вони сформульованi регiональною мовою або мовою меншини, а також передбачити можливiсть їхнього використання проти зацiкавлених третiх сторiн, якi не вживають цих мов, якщо змiст документа повiдомляється їм особою (особами), яка посилається на нього; або
с) не заперечувати дiйснiсть для сторiн процесу юридичних документiв, складених в межах країни, виключно на тiй пiдставi, що вони сформульованi регiональною мовою або мовою меншини.
3. Сторони зобов'язуються забезпечити наявнiсть складених регiональними мовами або мовами меншин найбiльш важливих нацiональних законодавчих актiв i тих документiв, якi зокрема стосуються осiб, що вживають цi мови, якщо їх наявнiсть не забезпечена iншим шляхом.
Стаття 10
Адмiнiстративнi органи та публiчнi послуги
1. В межах адмiнiстративних районiв держави, в яких кiлькiсть мешканцiв, що вживають регiональнi мови або мови меншин, виправдовує вжиття заходiв, наведених нижче, i вiдповiдно до стану розвитку кожної з цих мов, Сторони зобов'язуються, у мiру розумної можливостi:
а) i) забезпечити, щоб адмiнiстративнi органи використовували регiональнi мови або мови меншин; або
ii) забезпечити, щоб їхні посадовi особи, якi працюють з вiдвiдувачами, використовували регiональнi мови або мови меншин у їхнiх стосунках з особами, що звертаються до них цими мовами; або
iii) забезпечити особам, що вживають регiональнi мови або мови меншин, можливiсть подавати уснi чи письмовi заяви i отримувати вiдповiдь на них цими мовами; або
iv) забезпечити особам, що вживають регiональнi мови або мови меншин, можливiсть подавати уснi або письмовi заяви цими мовами; або
v) забезпечити особам, що вживають регiональнi мови або мови меншин, можливiсть на законних пiдставах подавати документи, складенi цими мовами;
b) забезпечити населенню наявнiсть адмiнiстративних документiв i бланкiв широкого користування, складених регiональними мовами або мовами меншин чи у двомовному варiантi;
c) дозволяти адмiнiстративним органам складати документи регiональною мовою або мовою меншини.
2. Стосовно органів мiсцевого та регiонального самоврядування, на територiї яких чисельнiсть мешканцiв, що вживають регiональнi мови або мови меншин, виправдовує вжиття заходiв, наведених нижче, Сторони зобов'язуються дозволяти i/або заохочувати:
а) використання регiональних мов або мов меншин в рамках регiонального або мiсцевого самоврядування;
b) можливiсть для осiб, які вживають регiональнi мови або мови меншин, подавати уснi або письмовi заяви цими мовами;
c) публiкування органами регiонального самоврядування своїх офiцiйних документiв також і вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин;
d) публiкування органами мiсцевого самоврядування своїх офiцiйних документiв також і вiдповiдними регiональними мовами або мовами меншин;
e) використання органами регiонального самоврядування регiональних мов або мов меншин у дискусiях, якi вiдбуваються на їхнiх зборах, не виключаючи, однак, використання офiцiйної мови (мов) держави;
f) використання органами мiсцевого самоврядування регiональних мов або мов меншин у дискусiях, якi вiдбуваються на їхнiх зборах, не виключаючи, однак, використання офiцiйної мови (мов) держави;
g) використання або прийняття, у разi необхiдностi паралельно з назвами офiцiйною мовою (мовами), традицiйних правильних форм написання назв мiсцевостей регiональними мовами або мовами меншин.
3. Стосовно публiчних послуг, якi надаються адмiнiстративними органами або iншими особами, що дiють вiд їхнього iменi, Сторони зобов'язуються, в межах територiї, на якiй використовуються регiональнi мови або мови меншин, відповідно до стану розвитку кожної мови, а також у мiру розумної можливостi:
а) забезпечити використання регiональних мов або мов меншин у наданнi послуг; або
b) дозволяти особам, які вживають регiональнi мови або мови меншин, подавати заяви i отримувати вiдповiдь на них цими мовами; або
с) дозволяти особам, які вживають регiональнi мови або мови меншин, подавати заяви цими мовами.
4. З метою застосування тих положень пунктiв 1, 2 i 3, якi вони прийняли, Сторони зобов'язуються вжити одного чи більше таких заходiв:
а) письмовий або усний переклад у разi необхiдностi;
b) добiр i у разi необхiдностi професiйна пiдготовка посадових осiб та iнших державних службовцiв у необхiднiй кiлькостi;
c) задоволення у мiру можливостi прохань державних службовцiв, якi володiють регiональною мовою або мовою меншини, про призначення на роботу в тiй територiї, де така мова вживається.
5. Сторони зобов'язуються дозволяти використання або прийняття прiзвищ регiональними мовами або мовами меншин на прохання зацiкавлених осiб.
Стаття 11
Засоби масової iнформацiї
1. Сторони зобов'язуються, для осiб, які вживають регiональнi мови або мови меншин, в межах територiй, на яких цi мови використовуються, відповідно до стану розвитку кожної мови, якщо органи державної влади, безпосередньо чи опосередковано, мають компетенцiю, повноваження або вiдiграють певну роль у цiй сферi, та із поважанням принципу незалежностi i самостiйностi засобiв масової iнформацiї:
а) якщо радiо i телебачення здійснюють функції громадських засобів масової iнформацiї:
i) забезпечити створення якнайменш однiєї радiостанцiї i одного телевiзiйного каналу, якi здiйснюватимуть мовлення регiональними мовами або мовами меншин; або
ii) заохочувати створення якнайменш однiєї радiостанцiї i одного телевiзiйного каналу, якi здiйснюватимуть мовлення регiональними мовами або мовами меншин, i/або сприяти такому створенню; або
iii) вжити належних заходiв для того, щоб радiо- i телеорганізації транслювали програми регiональними мовами або мовами меншин;
b) i) заохочувати створення якнайменш однiєї радiостанцiї, яка здiйснюватиме мовлення регiональними мовами або мовами меншин, i/або сприяти такому створенню; або
ii) заохочувати трансляцiю радiопрограм регiональними мовами або мовами меншин на регулярнiй основi та/або сприяти такій трансляції;
с) i) заохочувати створення якнайменш одного телевiзiйного каналу, який здiйснюватиме мовлення регiональними мовами або мовами меншин, i/або сприяти такому створенню; або
ii) заохочувати трансляцiю телевiзiйних програм регiональними мовами або мовами меншин на регулярнiй основi та/або сприяти такій трансляції;
d) заохочувати створення та розповсюдження аудiо- i аудiовiзуальних творiв регiональними мовами або мовами меншин i/або сприяти такому створенню та розповсюдженню;
e) i) заохочувати створення i/або функцiонування якнайменш однiєї газети, яка друкуватиме свої матерiали регiональними мовами або мовами меншин, i/або сприяти такому створенню та/або функціонуванню; або
ii) заохочувати публiкацiю газетних статей регiональними мовами або мовами меншин на регулярнiй основi і/або сприяти такій публікації;
f) i) покривати додатковi витрати тих засобiв масової iнформацiї, якi використовують регiональнi мови або мови меншин, якщо законодавством загалом передбачається фiнансова допомога засобам масової iнформацiї; або
ii) застосовувати iснуючi механiзми фiнансової допомоги також до аудiовiзуальної продукцiї, яка створюється регiональними мовами або мовами меншин;
g) сприяти професiйнiй пiдготовцi журналiстiв та iншого персоналу для засобiв масової iнформацiї, якi використовують регiональнi мови або мови меншин.
2. Сторони зобов'язуються гарантувати свободу прямого прийому радiо- i телепередач iз сусiднiх країн, якi транслюються мовою, такою самою або схожою до регiональної мови або мови меншини, та не перешкоджати ретрансляцiї радiо- i телепередач iз сусiднiх країн, якi випускаються в ефiр такою мовою. Вони також зобов'язуються забезпечити, щоб не запроваджувалися жодні обмеження на свободу виявлення поглядiв i вiльне поширення iнформацiї у друкованих засобах iнформацiї мовою, такою самою або схожою до регiональної мови або мови меншини. Здiйснення вищезазначених свобод, оскiльки воно пов'язане з обов'язками та вiдповiдальнiстю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або покарання, якi встановленi законом i необхiднi в демократичному суспiльствi в iнтересах нацiональної безпеки, територiальної цiлiсностi або громадського порядку, з метою запобiгання заворушенням або злочинам, для захисту здоров'я чи моралi, для захисту репутацiї або прав iнших людей, для запобiгання розголошенню iнформацiї, одержаної конфiденцiйно, або для пiдтримання авторитету i неупередженостi правосуддя.
3. Сторони зобов'язуються забезпечити представництво або урахування iнтересiв осiб, що вживають регiональнi мови або мови меншин, в органах, якi можуть бути створеними вiдповiдно до закону для гарантування свободи i плюралiзму засобiв масової iнформацiї.
Стаття 12
Культурна дiяльнiсть та засоби її здiйснення
1. Стосовно культурної дiяльностi та засобiв її здiйснення -особливо бiблiотек, вiдеотек, культурних центрiв, музеїв, архiвiв, академiй, театрiв i кiнотеатрiв, а також лiтературних творiв i кiнопродукцiї, народних форм виявлення культури, фестивалiв i підприємств, які надають послуги та виробляють продукцію для цілей здійснення культурної дiяльності, включаючи, мiж iншим, використання нових технологiй, - Сторони зобов'язуються, в межах територiї, на якiй такi мови використовуються, i якщо органи державної влади мають компетенцiю, повноваження або вiдiграють певну роль у цiй сферi:
а) заохочувати форми виявлення культури та iнiцiативи, притаманнi регiональним мовам або мовам меншин, i сприяти рiзними засобами доступу до творiв, що створюються цими мовами;
b) сприяти рiзними засобами доступу iншими мовами до творiв, що створюються регiональними мовами або мовами меншин, пiдтримуючи i розвиваючи дiяльнiсть у галузi перекладу, дублювання, озвучування i субтитрування;
c) сприяти доступу регiональними мовами або мовами меншин до творiв, що створюються iншими мовами, пiдтримуючи i розвиваючи дiяльнiсть у галузi перекладу, дублювання, озвучування i субтитрування;
d) забезпечити, щоб органи, якi відповідають за здійснення чи пiдтримку рiзноманiтної культурної дiяльності, пiд час заходiв, якi вони проводять або пiдтримують, докладали належних зусиль для поширення iнформацiї про регiональнi мови та культурнi цiнностi або мови та культурнi цiнностi меншин та для їхнього використання;
e) сприяти заходам, спрямованим на забезпечення, щоб органи, якi відповідають за здійснення чи пiдтримку культурної дiяльності, мали персонал, що повнiстю володiє вiдповiдною регiональною мовою або мовою вiдповiдної меншини, а також мовою (мовами) решти населення;
f) заохочувати безпосередню участь представникiв осiб, що вживають вiдповiдну регiональну мову або мову вiдповiдної меншини, у забезпеченнi засобiв здiйснення культурної дiяльностi та її плануваннi;
g) заохочувати створення органу (органiв), відповідального за збір, збереження примiрника та презентацiю чи видання творiв, що створюються регiональними мовами або мовами меншин, i/або сприяти створенню такого органу (органів);
h) у разi необхiдностi створювати i/або розвивати та фiнансувати перекладацькi та термiнологiчнi дослiдницькi структури, зокрема з метою збереження та розвитку належної адмiнiстративної, торгової, економiчної, соцiальної, технiчної або правової термiнологiї кожною регiональною мовою або мовою кожної меншини.
2. Стосовно територiй, на яких регiональнi мови або мови меншин традицiйно не використовуються, Сторони зобов'язуються, якщо чисельнiсть осiб, що вживають регiональну мову або мову меншини, виправдовує це, дозволяти, заохочувати i/або передбачати вiдповiдну культурну дiяльнiсть i вiдповiднi засоби її здiйснення згiдно з попереднiм пунктом.
3. Сторони зобов'язуються придiляти належну увагу у своїй культурнiй полiтицi за кордоном регiональним мовам або мовам меншин, а також культурам, якi вiдображаються такими мовами.
Стаття 13
Економiчне i соцiальне життя
1. Стосовно економiчної та соцiальної дiяльностi, Сторони зобов'язуються, в межах всiєї країни:
а) виключити iз свого законодавства будь-якi положення, що необгрунтовано забороняють або обмежують використання регiональних мов або мов меншин в документах, якi стосуються економiчного або соцiального життя, зокрема трудових договорах, i технiчнiй документацiї, такiй як iнструкцiї по використанню товарiв або устаткування;
b) заборонити застосування у внутрiшнiх правилах компанiй i приватних документах будь-яких положень, що виключають або обмежують використання регiональних мов або мов меншин, принаймнi мiж особами, що вживають одну i ту ж мову;
c) запобiгати практицi, спрямованій на відмову від використання регiональних мов або мов меншин в економiчнiй або соцiальнiй дiяльностi;
d) сприяти використанню регiональних мов або мов меншин також за допомогою заходiв, якi не визначенi у попереднiх пiдпунктах, i/або заохочувати таке використання.
2. Стосовно економiчної та соцiальної дiяльностi, Сторони зобов'язуються, якщо державнi органи мають таку компетенцiю, в межах територiї, на якiй використовуються регiональнi мови або мови меншин, та у мiру розумної можливостi:
а) включити у свої фiнансовi та банкiвськi правила положення, якi дозволяють шляхом використання процедур, сумiсних з комерцiйною практикою, використовувати регiональнi мови або мови меншин пiд час складання платiжних документiв (чекiв, векселiв i т.i.) чи iнших фiнансових документiв або, у мiру можливостi, забезпечити здiйснення таких положень;
b) в економiчному та соцiальному секторах, якi знаходяться пiд їхнiм безпосереднiм контролем (державний сектор), органiзовувати заходи, якi сприяють використанню регiональних мов або мов меншин;
с) забезпечити, щоб соцiальнi установи, такi як лiкарнi, будинки для осiб похилого вiку та гуртожитки, могли приймати та обслуговувати осiб, що вживають регiональну мову або мову меншини i потребують догляду на пiдставi слабкого здоров'я, похилого вiку або з iнших причин, з використанням їхньої мови;
d) забезпечити вiдповiдними засобами складання iнструкцiй з технiки безпеки регiональними мовами або мовами меншин;
e) вжити заходiв для того, щоб iнформацiя, яка надається компетентними державними органами стосовно прав споживачiв, подавалась регiональними мовами або мовами меншин.
Стаття 14
Транскордоннi обмiни
Сторони зобов'язуються:
а) застосовувати чиннi двостороннi i багатостороннi угоди з державами, в яких аналогiчна мова використовується у такiй самiй або схожiй формi, або у разi необхiдностi докладати зусиль для укладення таких угод з метою сприяння контактам мiж особами, що вживають ту саму мову у вiдповiдних державах у галузях культури, освiти, iнформацiї, професiйно-технiчної пiдготовки i безперервного навчання;
b) в інтересах регiональних мов або мов меншин сприяти транскордонному спiвробiтництву, зокрема мiж органами регiонального або мiсцевого самоврядування, на територiї яких аналогiчна мова використовується у такiй самiй або схожiй формi, та/або розвивати таке співробітництво.

17 квітня 2006,13:54

В Луганську відбувся IV Всеукраїнський конкурс рисунку “Срібний штрих”.

З 11 по 13 квітня 2006 року на базі художнього відділення Луганського обласного коледжу культури і мистецтв і Луганського державного інституту культури і мистецтв проходив IV Всеукраїнський конкурс рисунку “Срібний штрих”.
Основна мета заходу – розвиток і збереження кращих здобутків з методики викладання рисунку у вищих художніх навчальних закладах I-II рівнів акредитації, популяризація національної школи художньої майстерності, підвищення престижу художньої освіти.
У творчому змаганні приймали участь 45 студентів із Донецька, Житомира, Києва, Львова, Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Сімферополя.
Конкурс проходив у двох номінаціях: рисунок оголеної фігури та рисунок голови. Матеріал виконання вільний – олівець, сангіна, вугіль, соус, перо, туш. Митці працювали одночасно в різних майстернях протягом шести годин.
Крім дипломів I, II і III ступенів, переможці отримали також відзнаки за „Композиційно-художнє втілення”, „Відчуття матеріалу”, „Професійну майстерність”.
Протягом конкурсу проводився семінар-практикум для викладачів на тему „Сучасний художній процес та проблеми творчої молоді”
У Галереї мистецтв обласного художнього музею проходила сумісна виставка творчих робіт студентів Луганського обласного коледжу культури і мистецтв та Луганського державного інституту культури і мистецтв. Вперше були представлені роботи студентів спеціалізації „Художня фотографія”.

17 квітня 2006,10:37

Програма „Українська ініціатива” надає змогу управлінцям із сфери підприємництва пройти стажування у країнах Європи протягом поточного року.

Як повідомило Головне управління економіки Луганської облдержадміністрації, за програмою перепідготовки управлінських кадрів для сфери підприємництва „Українська ініціатива” протягом 2006 року заплановані конкурсні відбори на стажування у Німеччині, Швеції та країнах ЄС. До участі у конкурсі запрошуються спеціалісти віком до 40 років, які пройшли перепідготовку у вищих навчальних закладах України, що є учасниками програми „Українська ініціатива”, а також менеджери, які мають вищу економічну освіту і вільно володіють німецькою, англійською або іншими мовами ЄС.
Група із знанням німецької мови буде стажуватися у Німеччині протягом 3 місяців, група з англійською мовою – протягом місяця, група топ-менеджерів, тобто перших чи других осіб в компанії, можуть пройти стажування без знання іноземної мови протягом місяця. Конкурсні відбори відбудуться у Києві 15-14 травня. Від’їзд першої групи заплановано на вересень поточного року. Стажування у країнах ЄС за програмою Tacic Managars’ Training Programme (MTP) (англійська, ін. Мови ЄС) передбачається протягом 2-3- місяців. Конкурсні відбори відбудуться у червні-липні 2006р. Стажування у Швеції за програмою „Нордпрактік” – протягом одного місяця, для тих хто володіє англійською мовою. Транспортні витрати щодо поїздки до Німеччини – за рахунок підприємств чи учасників стажування, витрати на утримання менеджерів у Німеччині – за рахунок приймаючої сторони. Транспортні витрати та ви трати на утримання при стажуванні у країнах ЄС та Швеції бере на себе приймаюча сторона.
Претенденти на стажування повинні надати документи секретарю Луганської регіональної робочої групи Міжвідомчого центру з організації перепідготовки управлінських кадрів. Про перелік та порядок надання необхідних документів можна дізнатися за телефоном 8-0642-53-80-16.
Після проходження попереднього конкурсного відбору та отримання рекомендації на стажування від регіональної робочої групи, інформація про претендента вноситься до банку даних МЦПК. За два тижні претенденту повідомляється про дату і час проходження ним конкурсного відбору. Телефон/ факс Секретаріату МЦПК 8-044-285-62-89.
За більш детальнішою інформацією можна звертатися до Головного управління економіки облдержадміністрації за телефоном 8-0642-53-80-16, або ознайомитися на сайті Головного управління економіки economy.loga.gov.ua .

17 квітня 2006,10:32

Відкриттям тематичних виставок та вечорів пам’яті почала відзначати Луганщина 20-річчя Чорнобильської катастрофи.

Відзначення 20-річчя Чорнобильської катастрофи почалося на Луганщині з відкриття виставки „Зона обов’язкового відселення” у Луганському художньому музеї ім.Артема. Вона відкрилася 14 квітня і триватиме наступні два тижня. 16 квітня в обласній бібліотеці ім. М.Горького розпочалась книжкова виставка „Пам’ять, що крає серце”.
За робочим планом проведення заходів, присвячених 20-річчю Чорнобильської катастрофи, який затвердив голова Луганської облдержадміністрації Геннадій Москаль, заплановано проведення уроків екологічного діалогу-роздуму „Сльоза омиває опалену душу” 19 квітня, а 20 квітня – вечору для учнівської молоді за участю ліквідаторів аварії на ЧАЕС „Чорнобиль – пожежа в наших серцях”.
З 20 квітня в обласному краєзнавчому музеї розпочне роботу експозиція „Вони пройшли горнило Чорнобиля”. Тут же з 23 до 26 квітня пройде благодійна акція „Музей – дітям Чорнобиля”. На Алеї пам’яті в університетському парку в Луганську відбудеться висадка дерев з нагоди 20-річчя аварії на ЧАЕС. В Луганському міськвиконкомі збираються організувати поминальний обід для вдів громадян, які загиблих в наслідок Чорнобильської катастрофи.
22 квітня на стадіоні МНС в Луганську передбачається провести „День єднання” за участю керівників області, із запрошенням делегацій міст та районів зі всієї Луганщини.
З нагоди пам’ятної дати губернатор Геннадій Москаль планує вручити ключі від автомобілів інвалідам -„чорнобильцям” 20 квітня. В обласному російському драмтеатрі відбудуться обласні заходи вшановування пам’яті героїв-ліквідаторів аварії на ЧАЕС, вручення нагород та грамот. 25 квітня губернатор відвідає дитячий санаторно-оздоровчий заклад для дітей „чорнобильців” „Незабудка” та обласну „чорнобильську” лікарню №2.
Обласний мітинг-реквієм відбудеться 26 квітня біля пам’ятника „Чорнобильський лелека” в Луганську.

17 квітня 2006,10:13

КТО РАЗВАЛИЛ ЭКОНОМИКУ ЛУГАНЩИНЫ?

Последнее время в адрес действующего председателя Луганской облгосадминистрации Геннадия Москаля идет много нареканий от бывших руководителей области о том, что якобы за 4 месяца его управления регионом допущен развал экономики. Вопрос: как можно за такое короткое время развалить такую мощную экономику, которая создавалась годами? Сложившаяся ситуация вынуждает проанализировать реальное положение дел по всем основным отраслям экономики и другим сферам жизнеобеспечения.

Сельское хозяйство
Производство валовой сельхозпродукции не превышает 3 процентов общеукраинского объема. По этому показателю Луганская область занимает 20 место среди регионов Украины, а по численности сельского населения – 25. На протяжении всех послевоенных лет область не обеспечивала себя продовольствием и сельскохозяйственным сырьем за счет собственных источников и вынуждена завозить их из других регионов.
Область имеет 2,2 млн. га сельхозугодий, в том числе 1,3 млн. га посевных площадей. При существующих естественных и климатических условиях, употреблении современных интенсивных технологий, рациональном использовании земель, оптимальном соотношении растениеводства и животноводства и заинтересованности товаропроизводителей - в области есть потенциальные возможности обеспечивать население основными продуктами питания за счет собственных источников.
В период рыночных реформ сельское хозяйство, оставшись без государственной финансовой поддержки, без централизованного материально-технического снабжения, без готовности большинства руководителей и специалистов вести хозяйство в условиях рыночных отношений, нестабильной законодательной базы, неблагоприятного паритета цен для сельхозпроизводителя, оказалось не в состоянии удерживать и развивать достигнутый уровень.
Оросительные площади сократилась с 94,0 тыс.га (1990 год) до 7,4 тыс.га (в 2005 году).
Практически разрушена материально-техническая база сельского хозяйства, существовавшая в конце восьмидесятых годов. Нарушена технология сельскохозяйственного производства и агротехника, потерян ряд крупных мощностей по выращиванию скота и птицы. Из-за нарушения технологических циклов, недостаточного и бессистемного использования средств химической защиты, интенсивной механической обработки, водной и ветровой эрозии почва деградирует, снижается ее плодородие.
Указанные факторы привели к падению объемов сельхозпроизводства. За последние 15 лет производство мяса сократилось в 5,4 раза, масла - в 3 раза, хлеба и хлебобулочных изделий - в 2,2 раза.
Изменилась в сторону снижения эффективность структуры сельхозпроизводства. Удельный вес растениеводства в объеме валовой сельхозпродукции вырос с 38,3 до 56,1 процентов, животноводства - соответственно сократилась с 61,7 до 43,9 процентов.
В животноводстве во всех категориях хозяйств, начиная с 1990 года, имеет место спад поголовья, прежде всего крупного рогатого скота.
Поголовье крупного рогатого скота в базовом 1990 году составило 877,7 тыс. голов и сократилось в 2005 году до 191,4 тыс. голов.
Еще худшее положение за последние годы сложилось с поголовьем коров: в 1991 году их было 297,8 тыс. голов, в 1996 г. - 234,6 тыс. голов, 2001 г. - 126,5 тыс. голов, в 2003 г. - 123,1 тыс. голов, в 2004 г. - 105,1 тыс. голов, тогда как в 2004 году поголовья составило: в Харьковской области 152,6 тыс. голов, Донецкой - 144,1 тыс. голов, Днепропетровской области - 131,1 тыс. голов.
Что относительно свиноводства, то, начиная с 1991 года до 2005 года, поголовья сократилось более чем в 4,9 раза (с 653,0 до 133,1 тыс. голов).
Поголовье овец и коз за это же время сократилось в 3 раза (с 237,4 до 78,3 тыс. голов).
Доля общественного сектора в области снизилась с 78,0 до 75,4 процентов. Объемы производства продукции растениеводства в этом секторе сократились на 56,5 процента.
Удельный вес частного сектора в объеме сельхозпродукции соответственно вырос с 22,0 до 54,6 процентов. Объемы производства в этом секторе в растениеводстве увеличились в 2 раза, в животноводстве – снизились на 12 процентов.
Поголовье крупного рогатого скота сокращено в 4,6 раза, свиней – в 4,9, овец и коз – в 3 раза. Снизилась продуктивность животноводства. Сократились надои молока от одной коровы на 7,8 процента, снизился выход приплода телят на 100 маток на 8,3 процента.
Начиная с 1990 года во всех категориях хозяйств сократилось производство мяса с 239,4 тысяч тонн до 65,4 тысяч тонн за год, то есть в 3,7 раза.
По области, за 15 лет почти в 2 раза сократились надои молока (с 887,2 тысяч тонн в 1990 году – до 409,3 тысяч тонн в 2005 году).
Территория Луганской области находится в зоне недостаточного увлажнения. Годовое количество осадков составляет 400-800 мм, что недостаточно для нормального развития растений.
В таких условиях одним из основных путей обеспечения стабильного сельскохозяйственного производства, значительного увеличения его эффективности является орошение земель.
В области орошение начало стабильно развиваться после 1965 года. В 1990 году насчитывалась 101 тыс.га орошаемых земель, поливалось 94 тыс.га. На поливе работало 2048 дождевых машин, на поля подавалось 197 млн. куб. м води. На этих землях производилось 90 процентов овощей и картофеля, 6 процентов зерна и 20 процентов кормов для животноводства. На поливных землях было получено 85 тыс.тонн зерна, 195 тыс. тонн овощей и кормов – 241 тыс.тонн кормовых единиц. В целом по области на орошении было собрано зерновых по 42,2 центнера, кормовых корнеплодов по 480 центнеров, овощей по 140 центнеров, сена многолетних трав по 60 центнеров с одного гектара.
С 1995 года остановилось строительство и реконструкция оросительных систем, дождевые машины хозяйствами не покупались, а ежегодно они списывались как отработавшие свой нормативный срок. Средства на капитальный и текущий ремонты внутрихозяйственной сети и поливного оборудования хозяйствами практически не выделяются. Это привело к значительному уменьшению площадей поливов – 46 тысяч гектаров.
С введением платного водопользования в 2000 году и массового разграбления мелиоративных систем, площади полива уменьшились до 7,6 тыс. га.
Вызывает тревогу состояние с незаконным демонтажем оросительных систем, разворовано 153 км трубопроводов. По состоянию на 01.01.2006г. по облводхозу убытки от краж государственного имущества составляют 9 млн. 225,9 тыс. грн.
В определенной степени способствовали незаконному демонтажу стальных трубопроводов органы районных государственных налоговых инспекций, которые с целью выявления и реализации в доход государства бесхозяйственного имущества и погашения налогового долга предприятиями-должниками, заключали договоры и незаконно демонтировали внутрихозяйственные оросительные системы. Подобные факты имели место в Новопсковском, Сватовском, Славяносербском и Старобельском районах.
Кроме того, в последние годы местные исполнительные органы, ссылаясь на Закон «О банкротстве», включают в ликвидационный баланс стоимость поливных трубопроводов, после чего оросительная сеть демонтируется, выводится из строя вся поливная система, которая могла бы работать еще десятки лет.

Демографическая ситуация
В 2005 году по сравнению с 1990 годом численность рожденных сократилась в 1,9 раза, умерших – наоборот выросла в 1,3 раза. Если в 1990 году естественное сокращение составляло 1,8 тыс. чел., то в 2005 году – 26,5 тыс. чел., что отвечает численности Беловодского района. За последние 15 лет население сократилось почти на полмиллиона людей - с 2866,9 тыс. чел. до 2409,1 тыс. чел.
Возросло количество умерших от несчастных случаев, убийств, самоубийств и других внешних действий: если в 1990 году их количество составляло 3320 чел., то в 2004 году – 4646 или на 39,9% больше.
Уменьшение населения, кроме естественного сокращения, предопределяется отрицательным сальдо миграции.
Население является одним из важнейших социально-демографических факторов развития и размещения производственных сил. Темпы сокращения были выше по сравнению со средними в Украине (за 1994-2004 годы сокращение по области - на 13,5%, по Украине – на 8,2%), это свидетельствует о значительных масштабах развития процесса депопуляции.
За последние 6 лет ежегодно за счет естественного сокращения в области выбывает в среднем 27 тыс. чел., что отвечает численности Новоайдарского района.

Продолжение следует…

14 квітня 2006,15:58

Председателем Луганского областного совета стал выдвиженец «Партии регионов» Валерий Голенко.

Председателем Луганского областного совета путем тайного голосования депутатов первой сессии пятого созыва Луганского областного совета избран Валерий Голенко, работавший ранее заместителем председателя облсовета. Его кандидатуру выдвинула фракция Партии регионов. За него проголосовали 97 депутатов облсовета. 10 депутатов отдали свои голоса другому претенденту – выдвиженке от фракции КПУ, депутату областного совета трех созывов Ольге Лещенко. Двое депутатов проголосовали против обеих предложенных кандидатур.
Выступая перед депутатами облсовета с программой своей деятельности в должности председателя облсовета, Валерий Голенко определил 5 основных задач в дальнейшей работе Луганского областного депутатского корпуса. Это забота о росте экономики Луганской области, работа над повышением уровня благосостояния жителей области, возрождение такой формы работы с органами власти в городах и районах области, как «совета регионов». «Из-за введения пропорциональной системы избрания депутатов в областной совета по партийным спискам многие города и районы области оказались не представленными в облсовета, ущемлены их интересы, - заявил Валерий Голенко. – Поэтому нужно вспомнить прошлый опыт: «совет регионов» доказал свою эффективность, когда регулярно собирались руководители всех территорий и совместно вырабатывали пути решения наиболее насущных проблем, делились опытом, информировали о ситуации в своих городах и районах». Валерий Голенко также считает, что областной совет должен навести, наконец, «образцовый порядок в управлении нашим коммунальным имуществом». По его мнению, необходимо усилить контроль за деятельностью областных коммунальных предприятий и тех структур облгосадминистрации, которым облсовет делегировал в свое время права на управление этими объектами коммунальной собственности. Пятую задачу деятельности облсовета нового созыва Валерий Голенко видит в налаживании эффективной работы «депутатской вертикали» между депутатами, избранными в Верховную Раду Украины из Луганской области, депутатами Луганского областного совета, а также депутатами районных, городских, сельских и поселковых советов депутатов. «Я прекрасно понимаю, что добиться серьезных результатов в короткое время без государственной поддержки невозможно. И здесь большая надежда на депутатов ВР, избранных от Луганщины, - заявил Валерий Голенко. – Думаю, они, как и мы, обеспокоены одним – процветанием экономики нашего края и повышением благосостояния его жителей». Особые надежды он возлагает на тесное сотрудничество с Виктором Тихоновым и Александром Ефремовым, которые теперь избраны народными депутатами Украины, продолжат свою деятельность в Верховной раде Украины.
В ходе сессии облсовета депутаты также проголосовали за увеличение численности аппарата исполкома облсовета до 88 единиц. Введены две новые должности – еще одного заместителя председателя облсовета и его помощника. Планируется, что новый зампред будет заниматься деятельностью по подготовке создания исполкома облсовета, как это предусматривает административная реформа, контролировать вопросы использования бюджета и использования областной коммунальной собственности.
Депутаты облсовета тайным голосованием избрали заместителей председателя. Ими стали Николай Запорожцев, работавший до этого начальником одного из управлений исполнительного аппарата облсовета, а до этого – заместителем председателя Луганской облгосадминистрации - руководителем аппарата облгосадминистрации при губернаторе Александре Ефремове, и Владимир Пристюк, также работавший в 2003-2004 году заместителем председателя облгосадминистрации и курировавший вопросы медицины и социального обеспечения.

14 квітня 2006,15:33

В городах и районах области: Лисичанск

В Лисичанске осуществляются мероприятия по благоустройству города и его территорий. В рамках акции по благоустройству населенных пунктов в апреле-мае на предприятиях, в организациях и учреждениях всех форм собственности г. Лисичанска запланированы работы по очистке территорий города от несанкционированных свалок бытового мусора и прочих отходов, благоустройству территорий и посадке деревьев, кустарников, цветов. По состоянию на 12 апреля текущего года предприятиями жилищно-коммунального хозяйства города создано 0,33 га цветников и газонов, вывезено 558 м3 мусора, ликвидировано 152 несанкционированные свалки, отремонтировано более 1,2 км2 городских дорог. При выполнении этих и других работ на реализацию мероприятий по всеукраинской акции в Лисичанске использовано 87,2 тыс. грн. бюджетных средств и 13,9 тыс. грн. из привлеченных источников. При этом в проведении обозначенных работ участвовали 172 человека.
Также проводятся мероприятия, приуроченные ко Дню окружающей природной среды: посадка кустарников, деревьев, разбивка клумб и газонов, благоустройство скверов, очистка дорог и улиц, ликвидация несанкционированных свалок. Силами учителей и школьников в городе уже убрано 8 тонн мусора, разбито 15 клумб, оформлено 12 цветников, высажено 75 деревьев, в общей сложности благоустроено 2 га прилегающей к учебным учреждениям территории и почищены бордюры. Кроме этого, городским отделом образования запланировано проведение акции «Зелений паросток майбутнього на Луганщині».
К весенней акции в Лисичанске будут также привлечены организации, предприятия и учреждения всех форм собственности.

14 квітня 2006,15:25

Седьмую годовщину образования отмечает Луганское землячество в Киеве.

15 апреля в Киеве празднует свою седьмую годовщину общественная организация «Луганское землячество». На праздник приглашены делегации от области и детские творческие коллективы.
На протяжении всей своей деятельности генеральная дирекция Луганского землячества не только объединяла выходцев из Луганской области, живущих и работающих сейчас в Киеве, но и оказывала помощь в решении социально-экономических вопросов для Луганской области, помогала и поддерживала ветеранов и нуждающихся земляков, стремилась сохранить культурные и духовные связи с родным краем.
На зимних каникулах землячество принимало в Киеве группу многодетных семей из Рубежного. Помогли с транспортом и расселением в гостиницы делегации работников народного образования Луганской области, принимавшей участие в республиканской выставке в Киеве. И это далеко не всё.
В теплом «земляческом» кругу отмечаются праздники, проводятся выставки, концерты. Не забывают земляки и о подрастающем поколении: организовывают и проводят встречи, заботясь о духовном развитии молодёжи, организовывают посещения выставок, концертов и спектаклей.
23 августа прошлого года в офисе землячества состоялась встреча руководителей землячеств регионов Украины, посвященная Дню Независимости.
Из фонда, созданного земляками в 2004 году, ежемесячно выплачиваются стипендии Луганского землячества студентам-сиротам, а также оплачиваются билеты домой и обратно. В офисе Луганского землячества ежемесячно проводят заседания совет старейшин, женский клуб «Землячка», молодежное объединение. При организации работает волейбольная секция.
Луганское землячество является действительным постоянным представительством нашей области в столице Украины. Оно объединяет более 800 луганчан, которые всегда готовы оказать содействие в решении различных вопросов своим землякам.

14 квітня 2006,15:09

Депутаты Луганского областного совета вступили в свои полномочия.

В Луганске состоялась первая сессия областного совета пятого созыва. Из 119 избранных депутатов в ней приняли участие 106. Из 32 организаций политических партий в областной совет прошли только четыре. При этом «Партия регионов», набравшая на выборах в облсовет 69% голосов, получила 100 депутатских мандатов, блок Наталии Витренко – 8, Компартия Украины – 7, Блок Юлии Тимошенко теперь будет представлен в облсовете пятью депутатами.
Сегодня же были сформированы две фракции – «Партии регионов», куда вошли все 100 депутатов, прошедших в облсовет по спискам «ПР», и фракция КПУ в составе 8 депутатов-коммунистов.
В ходе первого заседания депутаты Луганского облсовета избрали председателя облсовета, его заместителей, определились со структурой и численным составом исполнительного аппарата облсовета, рассмотрели вопрос об образовании постоянных комиссий областного совета и избрали их председателей, а также избрали постоянный состав постоянных комиссий областного совета.

14 квітня 2006,14:30

15 апреля в рамках акции «Будущее леса в твоих руках» на Луганщине будет высажено 35 тысяч молодых деревьев.

«Лес нужно не только создавать, но и сохранять, учить детей бережно с любовью относиться к лесу», - подчеркнул начальник Луганского областного управления лесного хозяйства Владимир Янченко. По его словам, 15 апреля в День окружающей среды во всех городах и районах области пройдет акция «Будущее леса в твоих руках». В акции примут участие все лесохозяйственные предприятия, 60 лесничеств, жители области, школьники. В этот день на Луганщине планируется высадить 35 тысяч молодых деревьев и кустарников различных пород (сосна, дуб, береза, каштан, клен, липа, тополь, черемуха, платан, рябина). Владимир Янченко отметил, что материала для посадки достаточно. В прошлом году в лесхозах и лесничествах Луганщины выращено 27 млн. штук сеянцев и около 2 млн. штук саженцев. В целом по Украине 15 апреля намечено высадить 1 миллион саженцев и сеянцев.
В рамках акции «Будущее леса в твоих руках», при поддержке Минобразования Украины, пройдет конкурс на лучший рисунок для учеников 1-4 классов и на лучшее произведение для учеников 6-7 классов на тему «Человек и лес». Конкурс будет проведен в три этапа. Итоги будут подведены на уровне государственных лесохозяйственных предприятий, областей и общегосударственном уровне. Победители конкурсов на всех уровнях будут награждены ценными подарками. В Луганской области подведение итогов акции и награждение школьников - победителей областных конкурсов на лучший рисунок и лучшее произведение планируется провести 24 апреля.
Владимир Янченко также заявил, что по объему посадки новых лесов Луганщина занимает І место в Украине: ежегодно в области создается 4,5 тыс.га новых молодых лесов. Лесистость Луганской области составляет всего около 11%, из-за чего регион испытывает определенный недостаток кислорода. Реализация программы «Леса Луганщины» дала существенный результат. Так, за последние годы площади лесов увеличились практически в 2,5 раза.

118	119	120	121	122	123	124	125	126	127	128	129	130	131	132