Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)Діяльність ОДАПрес-центр

02 серпня 2006,11:58

До бюджетів усіх рівнів Луганщина вже сплатила 2 мільярди 356 мільйонів гривень податків та платежів.

За даними Державної Податкової Адміністрації в Луганській області, підприємствами, установами та організаціями Луганської області за 7 місяців 2006 року до бюджетів усіх рівнів сплачено 2 мільярди 356 мільйонів гривень податків та платежів. Це на 413 млн. грн., або на 21,3 % більше, ніж за той же період 2005 року. Збір платежів до Державного бюджету збільшився на 265 млн. грн., до місцевих бюджетів територіальних громад на 148 млн. грн.
Як зазначила начальник управління економічного аналізу та прогнозування ДПА в Луганській області Любов Гонтар, контрольні показники Міністерства фінансів України по збору платежів до загального фонду Державного бюджету за січень – липень виконані на 108,3 %, що більше бюджетного розпису поточного року на 83 мільйони гривень. Розрахункові показники до загального фонду місцевих бюджетів виконані 104,7 %, що більше бюджетного розпису на 30,5 млн. грн.
“Найбільше зростання збору платежів поточного року в порівнянні з минулорічним періодом спостерігається по податку на додану вартість: на 215 млн. грн., – підкреслила Любов Гонтар, – по податку з доходів фізичних осіб – на 140 млн. грн.”.

02 серпня 2006,11:56

Більше 95 тис. тонн насіння потрібно заготовити селянам Луганщини під урожай 2007 року.

Для забезпечення сівби озимих і ярових культур під урожай 2007 роки сільгосппідприємствами області необхідно засипати і довести до посівних кондицій більше 95 тис. тонн насінного матеріалу. Як запевнив начальник Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації Юрій Махортов, можливості для цього в агроформуваннях регіону є.
Вже зараз аграрії закінчили апробацію насінних посівів ранніх зернових і зернобобових культур. Частина озимих під насіння вже прибрані. „З узятих на аналізи насінних партій життєздатність насіння відповідає встановленим кондиціям на 90-93%. І нам зараз під час завезення зерна на токи, не затягуючи необхідно проводити його очищення і калібрування, щоб не допустити зігрівання і втрати схожості насіння”, - заявив Юрій Махортов. Він доручив районним управлінням агропромислового розвитку ще раз уточнити потреби в насінні по кожному агроформуванню і, якщо необхідно, організувати міжгосподарські та міжрайонні обміни товарного зерна на насінне.
„У поточному році ми ще раз переконалися у перевагах сортів і гібридів сільхозкультур, що вирощуються в області, при формування високого урожаю”, - зазначив начальник Головного управління агропромислового розвитку. За його переконанням, при заготівлі насіння під наступний урожай необхідно в першу чергу приділяти увагу сортам і гібридам, які менше ушкоджуються хворобами, стійкіші до стресових умов зимівлі, негативної дії засміченості посівів. За даними результатів випробувань, проведених на сортовипробних станціях, а також одержаній врожайності на товарних посівах ряду господарств області краще проявили себе по врожайності сорту озимих пшениць місцевої селекції „Дар Луганщини”, „Луганчанка”, Зерноградської селекції – „Зерноградка 11”, „Ермак”, Одеської – „Никонія” і ряд інших. „Для проведення сортооновлення і сортозміни в інституті агропромислового виробництва, насінницьких господарствах області готується достатня кількість елітного насіння цих та інших районуючих і перспективних сортів, як озимих, так і ярових культур”, - повідомив Юрій Махортов. Тому перед аграріями області зараз поставлено завдання - зробити все, щоб в основному, з своїх, регіональних ресурсів, через закупівлі і обміни забезпечити всі господарства Луганщини якісним посівним матеріалом. Для цих цілей Міністерство аграрної політики додатково виділило спеціалізованим насінницьким господарствам області 400 тис. грн.

02 серпня 2006,11:51

Заготівля кормів тваринниками триває прискореними темпами.

На початок серпня тваринники Луганської області вже заготовили 44 тис. тонн сіна (82% до прогнозу) і 35,5 тис. тонн сінажу (у 2,1 разу більше планованого), що на 8,4 тис. тонн більше проти минулого року. Погодні умови поточного року сприяли накопиченню кормових ресурсів. Більшість районів скористалися ситуацією, що склалася. Перевиконали планові завдання по заготовках сіна господарства Білокуракинського, Марківського, Новопськовського і Станично-Луганського районів. В той же час в Кремінському районі заготовлено тільки 43% сіна до прогнозу, Антрацитівському – 49%, Попаснянському – 56%, Троїцькому -65%, у Міловському і Сватівському районах – по 67%.
Зараз по всіх районах проводиться аналіз кожного господарства щодо рівня забезпеченості кормовими ресурсами, щоб своєчасно вжити необхідні заходи для їх поповнення. Це стосується, як заготовок грубих кормів - сіна, сінажу і соломи, так і соковитих, і концентрованих кормів.

02 серпня 2006,11:45

На Луганщині триває процес приватизації - комунальна та державна форми власності змінюють свій статус.

Станом на 1 липня 2006 року форму власності змінили 4 тис. 477 об’єктів, з яких більше половини (2 тис. 918 об’єктів) належали до комунальної форми власності, решта (1 тис. 559 об’єктів) – до державної, - повідомляє Головне управління статистики в Луганській області. Викуп об\'єктів (37,3 відс.), до речі найпоширеніший спосіб приватизації, був реалізований у містах: Лисичанськ (56,3 відс.), Алчевськ (52,6 відс.) та Кремінському (67,4 відс.), Краснодонському (64,7 відс.), Слов’яносербському (56,5 відс.), Попаснянському (55,6 відс.) районах. Продаж на аукціонах активно використовувався у містах Красноий Луч (38,4 відс.) та Сєверодонецьк (35,7 відс.),
Лише 35,8 відсотків від загальної кількості приватизованих складали підприємства в цілому. Частіше об’єктами приватизації ставали структурні підрозділи, серед яких здебільшого приміщення та будівлі. Серед об\'єктів соціально-культурного та побутового призначення приватизовано 39, їх реформування проходило переважно шляхом продажу на аукціонах (51,4 відс.) та викупу приватизації (43,2 відс.). Крім того, змінили власність 864 об’єкт незавершеного будівництва, 581 з яких у складі цілісних майнових комплексів та структурних підрозділів.
37 об’єктів здійснювали продаж акцій відкритих акціонерних товариств, що тимчасово залишилися у державній власності, або що належать державі у майні міжгосподарських та спільних підприємств, з них 24 - у Луганську. Протягом першого півріччя 2006 року форму власності змінило 74 об’єкти (на 18,7 відс. менше, ніж за перше півріччя 2005р.), серед них 8 об’єктів – державної форми власності та 66 – комунальної, з оціночною вартістю майже 2,3 млн.грн.
Із загальної кількості реформованих об’єктів, 71 – структурні підрозділи, 3 – окремі об’єкти незавершеного будівництва. В ході реформування власності більше половини підприємств (71,6 відс.) змінили форму власності шляхом продажу на аукціоні. Від продажу об’єктів очікувалося одержати грошових коштів на суму 10,6 млн.грн. На 1 липня 2006 року приватизоване окреме індивідуально визначене майно 23 підприємств, про що укладено 40 нотаріально засвідчених договорів купівлі-продажу. (Очікуване надходження грошових коштів - 19,2 млн.грн.).

02 серпня 2006,09:10

В містах та районах області: Старобільський район

1 серпня відбувся пуск газу у с.Дубовівка Старобільського району Луганської області. Введено в експлуатацію підвідний газопровід довжиною 2,26 км та 1,5 км розвідних мереж, що дозволить газифікувати 25житлових будинків. Вартість будівництва об’єкту – 135,7 тис. грн.

02 серпня 2006,09:10

В містах та районах області: Первомайськ

С селищі Чихирово відбулися урочистості з нагоди введення в експлуатацію нового газопроводу. Проводили пусконаладні роботи працівники СБМУ (директор О.Талалаєв). Проектна вартість робіт склала 503,4 тис. грн. Пуск блакитного палива дозволив газифікувати 400 осель, розташованих на кварталі Цуприка, а також середню школу №22. В урочистостях з цієї нагоди взяли участь міський голова м.Первомайська В.Мозальов, керівництво СБМУ, депутати міськради, мешканці сел.Чихирово та Тошківка.

02 серпня 2006,09:08

В містах та районах області: Краснодон

У рамках проекту „Сприяння розвитку місцевої економіки Донбаського регіону” 27 липня в міськвиконкомі відбулась зустріч керівництва м.Краснодону з делегацією компанії „Innovative workforce strategies”. У зустрічі взяли участь міський голова Ю.Баклагов, голова координатор проекту Н.Лошакова, спеціаліст з роботи з роботодавцями і встановлення зв’язку з бізнесом Г.Зеленська (Польща), спеціаліст з питань розвитку підприємництва Дж.Лавелле (США), начальник управління економіки та власності Краснодонського міськвиконкому, директор Краснодонського центру зайнятості, заступник генерального директора ВАТ „Краснодонвугілля” з економіки, голова громадської ради підприємців при міському голові.

02 серпня 2006,09:04

В містах та районах області: Кіровськ

Відбулось засідання міської ради з безпеки та життєдіяльності населення (голова ради – заступник міського голови О.Сканцев). Члени ради розглянули питання щодо виконання вимог природоохоронного законодавства при ліквідації шахт „Пролетарська” та „Луганська” об’єднання „Стахановвугілля” та захоронення радіоактивних шламів при ліквідації цих шахт. Вони також обговорили питання, пов’язане з будівництвом очисних споруд в сел. Новотошківське. Члени міської ради, запрошені представники вищестоящих інстанцій з екології та природних ресурсів, екологічного контролю висунули звинувачення на адресу керівництва ДП ОД „Луганськвугляреструктуризація”, пов’язані з невиконанням пунктів Проектів по закриттю шахт „Пролетарська” та „Луганська”. Було зазначено, що зволікання у вирішенні питань виконання вимог природоохоронного законодавства може призвести до техногенно-екологічної катастрофи.
Під час засідання було також висловлено зауваження з приводу ігнорування „Луганськвуглереструктуризацією” рішення засідання Кіровської міської ради з БЖН, що відбулося 6 червня 2005р., яким передбачено чіткий контроль зі сторони органів місцевого самоврядування за ходом закриття вугільних підприємств на території Кіровської громади. Члени комісії вирішили звернутися із запитами до відповідних управлінь облдержадміністрації та комісії облради. Вони також направили листа до Міністерства вугільної промисловості України з проханням виділити необхідне фінансування для проведення природоохоронних заходів по закриттю шахт „Луганська” та „Пролетарська” у 2006р.

01 серпня 2006,16:42

Чи бути на Луганщині обласній україномовній газеті?

Днями Луганське обласне об’єднання ВУТ „Просвіта та ще кілька організацій національно-демократичного спрямування звернулися до керівництва Луганщини з листом, в якому йдеться про підтримку та пропаганду україномовних видань в нашій області. Вже неодноразово вони зверталися до Луганської обласної ради та до облдержадміністрації з проханням знайти кошти на фінансову підтримку єдиної обласної україномовної газети „Україна Придінцева”. Проте таке рішення досі так і не було прийняте. Водночас цього року обласна рада виділила з обласного бюджету 639 тис. грн. на підтримку „Нашої газети”, більшість матеріалів в якій друкується російською, та 1 млн. 227,6 тис. грн. для повністю російськомовного видання „Известия Луганщины”.
„Ми обурені таким рішенням облради, але не здивовані, адже це лише черговий прояв україно ненависництва з боку керівництва Луганської обласної ради, яка вже понад десятиліття приховано й відверто чинить усілякі перешкоди на шляху впровадження в життя Луганщини державної української мови”, - говориться в листі, який підписали керівники „Просвіти”, обласного товариства Братства шанувальників творчості Тараса Шевченка, обласного осередку Всеукраїнського педагогічного товариства ім.. Григорія Ващенка та Луганського міського Товариства української мови ім.. Т.Шевченка.
За їх переконанням, після того, як в області до влади прийшла Партія Регіонів, розгорнулося „агресивне ігнорування державної мови найвищими посадовцями Луганщини”. Це підтверджують факти, з якими, як відомо, важко сперечатися. У квітні цього року депутати облради прийняли рішення про надання російській мові статусу регіональної, хоча на Луганщині вона й без цього є привілейованою. А потім обласні свята до Дня Перемоги велися виключно російською, і це було розцінено українською громадськістю як акт знущання над пам’яттю загиблих у роки війни українців та й над ветеранами, які вважають себе українцями. Чисельним підтвердженням є також систематичні публікації на шпальтах російськомовної преси „брудних українофобських матеріалів”, зокрема, статті „Языковая война. Контратака” в „ Жизни Луганска” від 19 липня.
Подібні приклади яскраво демонструють, як керівництва представницької гілки обласної влади нехтує духовними інтересами етнічних українців, які, доречі, складають 58% від загальної кількості населення Луганської області.
„Такими україноненависницькими діями обласне керівництво свідомо прагне викликати і роз’ятрити міжнаціональну неприязнь між українцями та росіянами”, - вважають автори листа. Інакше вони просто не можуть пояснити, чому на всі багаточисельні клопотання громадських національно-спрямованих організацій з проханням фінансово підтримати єдину обласну україномовну газету „Україна Придінцева” обласна рада або відмовчується, або відповідає, що у бюджеті немає коштів, при цьому виділяючи мільйони гривень для російськомовних видань.
Тепер „Просвіта” та її соратники особисто звернулися з листами до замісника голови луганської облдержадміністрації Олександра Кобітєва та до голови Луганської обласної ради Валерія Голенка, намагаючись особисто від них отримати відповідь на питання: чому в обласному бюджеті немає грошей для україномовної „України Придінцевої”, а для російськомовних газет знаходяться мільйони?
У своєму листі до Олександра Кобітєва підписанти вимагають конкретного сприяння в тому, щоб облрада все ж таки виділила гроші на започаткування „України Придінцевої”. Що ж до звернення на адресу голови облради, то від Валерія Голенка вимагається передбачити в бюджеті Луганської області на наступний 2007 рік фінансування україномовної газети „Україна Придінцева”, а також перевести на двомовний україно-російський формат (50/50) видання облради „Наша газета” та взагалі припинити публікації на сторінках Нашої газети” та „Известий Луганщины”, засновником якої теж є облрада, матеріалів, що мають відверто антиукраїнський та антиконституційний зміст.

01 серпня 2006,16:11

Матеріально-технічна база закладів культури Луганської області потребує значного укріплення. – Ганна Овчаренко.

Про становище матеріально-технічної бази культурних закладів Луганщини йшлося на апаратній нараді, яку провів з керівниками структурних підрозділів Луганської облдержадміністрації заступники голови ОДА Сергій Тихоновський. Зараз в Луганській області працює 585 клубів, серед яких 386 сільських, а також 650 бібліотек, 5 театрів, філармонія, 26 музеїв, 82 школи естетичного виховання та 10 парків культури й відпочинку.
За словами начальника управління культури й туризму облдержадміністрації Ганни Овчаренко, у поточному році на укріплення матеріально-технічної бази закладів культури області виділено 6 млн. грн, що на 2 млн. більше ніж торік. Ці кошти використовуватимуться на капремонти та на придбання необхідного обладнання: музикальних інструментів, звукового, сценічного, комп’ютерного оснащення, поповнення бібліотечних фондів, купівлю оргтехніки, меблів тощо на загальну суму більше 840 тис. грн. На балансі обласних культурних закладів є 47 одиниць транспорту – легкові автомобілі, вантажівки та автобуси.
Як зазначила Ганна Овчаренко, культурні заклади Луганську підтримуються у задовільному стані. Виключенням є будівля обласної філармонії, на відновлення будівництва якої потребуються великі кошти. Та поза межами обласного центру ситуація значно гірша. Якщо заклади, що фінансуються з обласного бюджету останні кілька років отримують достатньо стабільно необхідні їм кошти, то заклади місцевого (міського, сільського, районного) підпорядкування потерпають від хронічного недофінансування. Особливу в опалювальний період: минулою зимою, наприклад, не опалювалося 286 культурних осередків, в основному на селі.
Цього року для підготовки до осінньо-зимового періоду на ремонт закладів культури у містах та районах області виділено 4 млн. 646 тис. грн. Планується провести капремонт у 88 клубах, бібліотеках, музичних школах та музеях. Взагалі ж, в області потребують капремонту 350 будівель, а 21 знаходиться в аварійному стані. Для опалення взимку закладів культури планується забезпечити 2 тис. 615 т. Вугілля. Це менше, ніж торік, але Ганна Овчаренко, пояснює запланованим переходом 15 закладів на автономну систему опалення.
Вона також зазначила, що з року в рік не виділяється коштів на капремонти культурних об’єктів у Біловодському, Марківському, Міловському, Кремінському районах. При цьому Краснодонський район виділив цього року 157 тис. грн., Стаханов – 241 тис. грн., Свердловськ – 250 тис. грн. за рахунок коштів Українського фонду соціальних інвестицій Білокуракинський район планує відремонтувати 5 закладів на суму 2 млн. 320 тис. грн, і Новоайдарський район – 3 заклади на 664 тис. грн.
Не мнеш серйозною проблемою є недостатнє оснащення технічними засобами, музичною та іншою апаратурою. За 1 півріччя на укріплення матеріально-технічної бази міських та сільських закладів витрачено 955,6 тис. грн., з них 377,5 тис. грн. бюджетних.
„Асигнування, передбачені районними та міськими бюджетами на утримання культури сьогодні не забезпечує мінімальних потреб цих закладів”, - констатувала Ганна Овчаренко. Тому надалі для розвитку галузі на Луганщині передбачається у першу чергу і розробити та затвердити регіональні програми із зберігання та відновлення культурної інфраструктури області, а також реалізувати програми інформатизації закладів культури, поповнення бібліотечних фондів, розвитку навчальних закладів мистецтв, зберігання нематеріального культурного спадку та паспортизації об’єктів культурної спадщини Луганщини.

68	69	70	71	72	73	74	75	76	77	78	79	80	81	82