Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)Діяльність ОДАПрес-центр

24 липня 2006,13:55

В містах та районах області: Сєверодонецьк

За даними міського відділу статистики, станом на 1 червня п.р. у порівнянні з початком року в місті заборгованість по заробітній платі зменшилась на 1,4%. Більша частка заборгованості із заробітної плати залишається за підприємствами-банкрутами, вона дорівнює 59,9%. Станом на 1 червня економічно активні підприємства скоротили суму невиплаченої заробітної плати у порівняні з початком 2006р. на 78%. Частка цих підприємств в загальній сумі заборгованості складає 8,8%. Ситуацію з погашенням заборгованості постійно тримає на контролі відповідна комісія міськвиконкому. У І півріччі комісією проведено 13 засідань, на яких були заслухані керівники та бухгалтери 35 підприємств різної форми власності з питань погашення заборгованостей по виплаті заробітної плати. Крім того, у січні-червні п.р. управлінням праці та соціального захисту населення міськради перевірено 61 підприємство на додержання законодавства про оплату праці. Щомісяця інформація про стан справ надається до прокуратури міста.
Згідно даних міського відділу статистики в червні п.р. в Сєверодонецьку зафіксоване зниження цін на яйця на 19,2%, на помідори – на 43,4%, на масло вершкове – на 3,7%, на сало - 2,4%, на банани – на 17,9%. У числі продовольчих товарів, на які в червні також знизились ціни, - сири плавлені, бринза, печиво, манна, гречана, вівсяна крупи, огірки та гриби. Разом з там, зафіксовано червневе подорожчання птиці, риби, томатного соусу, кетчупу, фруктово-ягідних соків, солі, бобових, картоплі, безалкогольних напоїв та мінеральної води.

24 липня 2006,13:54

В містах та районах області: Біловодський район

За І півріччя 2006р. обсяги будівництва в порівняльних цінах склали 1463,3 тис. грн., що становить 123,2% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Введено в експлуатацію 52 об’єкти загальною площею 3566 кв. м , а також 5,3 км підвідних газових мереж (до с.Крейдяне). Також проведено 3,8 км вуличних газопроводів, газифіковано 172 будинки та квартири в 17 населених пунктах району.

24 липня 2006,13:51

В містах та районах області: Станично-Луганський район

Станом на 1 червня Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі мобілізовано до зведеного бюджету 11482,1 тис. грн., в порівнянні з цим же періодом минулого року надходження збільшились на 2867,5 тис. грн., або на 33%. Планове завдання 10222,6 тис. грн. виконане на 112%, додатково мобілізовано до бюджету 1259,5 тис. грн. У тому числі до Державного бюджету за І півріччя 2006р. мобілізовано 3968,9 тис. грн., що на 1055,4 тис. грн., або на 36% більше аналогічного періоду минулого року. Планово-нормативна база надходжень 3481,6 тис. грн. забезпечена на 114%, додатково мобілізовано 487,3 тис. грн. До місцевого бюджету району (по надходженнях, які контролюються податковою службою) надійшло 5087,8 тис. грн., що на 896,7 тис. грн., або на 21% перевищує надходження 6 місяців 2005р. Розпис доходів місцевих бюджетів 4739,1 тис. грн. виконано на 107%, додатково надійшло 348,7 тис. грн. Недоїмка по платежах до бюджетів усіх рівнів станом на 1 липня п.р. склала 1808,2 тис. грн., вона збільшилась в порівнянні з початком року на 474,2 тис. грн. Причина збільшення - у лютому, березні 2006р. були передані особові рахунки з великими сумами заборгованості по ЕР ЛОКСТП \"Луганськтеплокомуненерго\", а також не сплата підприємством поточних платежів.

24 липня 2006,13:48

В містах та районах області: Кіровськ

За січень-травень 2006 року підприємствами та організаціями міста вироблено послуг на 2499,2 тис. грн. (у діючих цінах без ПДВ), що становить 104,2% до обсягу січня-травня 2005 року. Із загального обсягу вироблених послуг найбільша питома вага належить підприємствам комунальної (52,7%) та приватної (26,4%) власності. Найменша частина послуг вироблена державними підприємствами – 20,9%. За реалізовані послуги підприємствами одержано дохід у сумі 2643,9 тис. грн. Темп зростання доходу від реалізації послуг до 2005 року склав 100,2% (у порівняльних цінах). Населенням протягом січня-травня 2006р. було сплачено за реалізовані послуги 1997,2 тис. грн., що до 2005 року становить 146,9% (у порівняльних цінах). Питома вага доходу від реалізації послуг, оплачених населенням, у загальному обсязі доходу становила 75,5%. Із загального обсягу доходу переважну більшість одержали підприємства, у яких основним видом діяльності є операції з нерухомістю, та послуги пошти і зв’язку. Найбільший обіг від реалізації послуг у січні-травні мали підприємства комунальної власності – 55,1%. Найбільший дохід від реалізації послуг, оплачених населенням, отримали також підприємства комунальної власності – 66,5%. Проти аналогічного періоду 2005 року дохід від реалізації на цих підприємствах збільшився у 1,9 рази. Аналіз роботи підприємств із реалізації послуг свідчить, що 80,2% з загального обсягу становлять реалізовані послуги з основного виду діяльності (2120,7 тис. грн.).

24 липня 2006,13:43

Необхідно прискорити підготовку господарства Луганщини до нового опалювального сезону.—Олександр Кобітєв.

Прискорити підготовку господарства Луганської області до осінньо-зимового опалювального сезону 2006-2007р.р. – таке доручення надав сьогодні в.о.голови, 1-й заступник голови Луганської облдержадміністрації Олександр Кобітєв керівникам обласних управлінь на апаратній нараді. Під час наради розглядався хід підготовчих робіт до зими та стан оплати за спожиті енергоносії. Щодо останніх, то рівень проплат за останні місяці суттєво покращився, липневі платежі йдуть з випередженням: на 20 липня сплачено 180% від спожитого, залишок йде на погашення боргів за минулі місяці.
Водночас, ситуація з підготовкою до зими по області склалася не найкраща. Так, на сьогодні до роботи в опалювальний сезон повністю готові лише 43% котелень, 29% тепломереж та 37% житлового фонду. Олександр Кобітєв назвав такі темпи вкрай незадовільними і заявив, що бере під свій особистий жорсткий контроль це питання.
В ході апаратної наради замісник губернатора ще раз наголосив на тому, що робота з обладнання бюджетних установ області автономними системами опалення й приладами обліку є генеральною лінією облдержадміністрації з підготовки до нового опалювального сезону. Олександр Кобітєв доручив керівникам структурних підрозділів активізувати пошук компаній, аналогічних ДП НАК „Нафтогаз України” „Газтепло”. За його словами, зараз попит на послуги „Газтепла” по обладнанню житла та організацій автономним опаленням в Луганській області перевищує можливості цієї компанії. Тому необхідно виходити на аналогічні компанії, як українські так іноземні, які б могли конкурувати з „Газтеплом” з умов надання цих послуг. Головна вимога до них – прийнятні розцінки, лізинг якнайменш на 5 років, гарантійне та постгарантійне обслуговування встановленого ними обладнання та спроможність підготувати об’єкт „під ключ”, починаючи з оформлення усієї необхідної документації. Зараз на Луганщині закінчено повну паспортизацію всіх бюджетних установ з метою збору вичерпної інформації про їх стан опалювальної системи та рівень енергоспоживання. Готуються нові ліміти для них, щоб виключити можливість надмірного невиправданого енергоспоживання й стимулювати до вживання енергозберігаючих технологій.
Також Олександр Кобітєв відзначив, що збільшення тарифів на комунальні послуги неминуче, тому необхідно вжити заходів, щоб максимально сприяти населенню в оформленні субсидій. Для цього планується, перш за все, спростити саму процедуру оформлення субсидій. У зв’язку з цим замісник губернатора доручив управлінню праці та соцзахисту населення облдержадміністрації терміново підготувати матеріали та конкретні пропозиції щодо механізму такого спрощення та втілення його в життя.

24 липня 2006,12:01

Загальна сума боргів із зарплати на Луганщині становить 102 млн. грн. і зменшується досить повільно.

За даними щотижневого моніторингу Головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах Луганській області станом на 14 липня склала 102 млн. грн. і зменшилась за тиждень на 0,4 %.
Неспроможність деяких підприємств вугільної галузі самостійно виплачувати заробітну плату та традиційно низький для літнього періоду коефіцієнт відвантаження вугілля - стали основними причинами зростання боргів на підприємствах вуглевидобутку.
Високий рівень збитковості роботи підприємств області, низька платіжна дисципліна, велика дебіторська заборгованість за надані послуги теплозабезпечення комунальним підприємствам, недостатнє фінансування підприємств міськелектротранспорту - основні чинники несвоєчасної виплати боргів.
За несвоєчасну виплату заробітної плати, невиконання розпоряджень міського голови та контрольних документів розпорядженням Краснодонського міського голови 12 керівників комунальних підприємств міста позбавлені надбавки за інтенсивність праці.
Міськими і районними комісіями з питань забезпечення своєчасності та повноти сплати податків і погашення заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат протягом тижня проведено виїзні колегії та засідання. Так, 10 липня, за результатами колегії Старобільської райдержадміністрації, надані протокольні доручення щодо безумовного виконання графіків погашення заборгованості із заробітної плати до кінця 2006 року.
Спеціалістами управлінь праці та соціального захисту населення міст та районів області здійснено перевірки стану додержання законодавства про працю на 992 підприємствах, в тому числі на 237 таких, що мають борги з зарплати. Матеріали перевірок по 247 підприємствах направлені до прокуратури, з них в червні – по 46 підприємствах.
11 липня 2006 року відбулась зустріч заступника Міністра вугільної промисловості О.К. Францишка з керівництвом ДП \"Луганськвугілля\" та представниками облдержадміністрації, на якій було позитивно розглянуто питання щодо фінансування з Держбюджету виплати заробітної плати ДП \"Луганськвугілля\".

24 липня 2006,11:03

Стан справ з погашення боргів по зарплаті розглянуто на апаратній нараді в облдержадміністрації.

Як зазначено в ході апаратної наради, яку провів в.о. голови, перший заступник голови Луганської облдержадміністрації Олександр Кобітєв, на сьогодні загальна сума боргу із зарплати по підприємствах області становить 102 млн. грн. і з початку липня зменшилася на 5,8 млн. грн. На економічно активних підприємствах борг працівникам не виплачено 43 млн. грн., по підприємствах-банкрутах – 43,7 млн. грн. По економічно неактивних підприємствах, що призупинили свою діяльність у 2001-2004 роках сума становить 6,4 млн. грн.
У ході розглядання проблеми Олександр Кобітєв назвав неефективною роботу Головного управління праці та соціального захисту облдержадміністрації з погашення боргів із зарплати. За його словами моніторингу та аналізу цифр недостатньо, потрібні дієві кроки, яки б зрушили проблему з мертвої точки. „Задача перед управлінням одна – вирішити питання з погашення накопичених в області боргів із зарплати”, - підкреслив замісник губернатора Луганщини. І доручив начальнику управління праці та соцзахисту зробити через два тижні доповідь з пропозиціями та вже опрацьованими алгоритмами результативної діяльності на подальше.
Також Олександр Кобітєв звернув увагу на те, що борг підприємств-банкрутів майже такий самий як у діючих підприємств і наголосив на більш активній роботі з погашення саме цієї частини заборгованості із зарплати. Особливо це стосується підприємств, що знаходяться зараз у процедурі санації. „Багато років низка підприємств знаходиться у процедурі санації, проте зрушень на краще немає. В результаті ми отримуємо одні руїни замість колись міцних підприємств”, - зауважив замісник губернатора. Він оцінив як добру роботу Головного управління економіки облдержадміністрації щодо виведення на „чисту воду” „чорних санаторів”, які, по суті, займаються не реанімацією ввірених їм підприємств, а отриманням прибутків з продажу їх майна. Олександр Кобітєв зазначив, що до роботи з ними треба залучати не тільки УБЕЗ, а й прокуратуру, податкові органи, СБУ та інші силові та контролюючі служби.

21 липня 2006,14:47

На Луганщині забрано 15% врожаю ранніх зернових.

За даними Головного управління агропромислового розвитку Луганської облдержадміністрації, на 21 липня в області зібрано 15% врожаю ранніх зернових та зернобобових культур. Скошено 62,9 тис. га, обмолочено 53,8 тис. га. Валовий збір зерна складає 117,1 тис. тонн при середній врожайності 22 ц/га.
Краще жнива йдуть у господарствах ново псковського, Біловодського та Новоайдарського районів. Тут вже обмолочено до 24% врожаю.
Основні роботи сьогодні зосереджені на збиранні озимої пшениці. Аграріями області скошено 50 тис. га (22,3%), обмолочено – 48 тис. га (21,5%). Врожайність пшениці становиться в середньому 22,1 ц/га. Збирання ячменю в області тільки розпочинається. Обмолочено 3,3 тис. га (2%) ячменів та 0,6 тис. га (16%) гороху.
Проведенню збиральних робіт більш високими темпами заважають дощі. На минулому тижні в більшості районів області випало від 10 до 30 мм опадів.
Зараз щоденний обмолот зернових становить 10-12 тис. га. Темпи збиральних робіт з кожним днем зростають.

21 липня 2006,14:23

Неспроможність вугільних підприємств самостійно виплачувати зарплату та традиційно низький влітку рівень відвантаження вугілля стали основними причинами зростання боргів перед шахтарями.

Неспроможність деяких підприємств вугільної галузі Луганщини самостійно виплачувати заробітну плату (значне зростання заборгованості відбулось на ДП \"Антрацит\" на суму 1,8 млн. грн.) та традиційно низький для літнього періоду коефіцієнт відвантаження вугілля - стали основними причинами зростання боргів на підприємствах вуглевидобутку.
За даними паливно-енергетичного управління Луганської обдержадміністрації, з початку року вугледобувними підприємствами області нараховано заробітної платні 1 млрд. 394,6 млн. грн, виплачено 1363,7 млн. грн, або 97,8 % від нарахованої.
В результаті збільшення заробітної платні фонд оплати праці на вугледобувних підприємствах області в червні поточного року склав 240,9 млн. грн, що на 31,4 % більше, ніж в червні 2005 року. Розмір фонду оплати праці в цілому по області досяг 58,1 % від реалізації видобутого палива. На ВАТ \"Лісичанськуголь\" цей показник складає 514,8 %, тобто фонд оплати праці перевищує виручку від реалізації в 5,1 разу. Частково ця диспропорція компенсується коштами держпідтримки на собівартість і реструктуризацію (309,4 млн. грн за 6 міс. по області). Продовж І півріччя держпідтримки на собівартість поступило на 125,1 млн. грн більше, ніж за відповідний період минулого року. В той же час фонд оплати праці унаслідок зростання заробітної платні збільшився на 365,1 млн. грн.
Таким чином, заборгованість із заробітної плати по вугільним підприємствам луганської області на початок липня склав 42,4 млн. грн. З них 36,2 млн. грн за 2006 рік та 6,2 млн. грн за попередні роки. На сьогодні заборгованість зменшена і складає 24,7 млн. грн. таким чином, з початку поточного року приріст заборгованості сягає 8,8 млн. грн.
За словами начальника паливно-енергетичного управління облдержадміністрації Ігоря Токарева, стримуючими чинниками погашення заборгованості і стовідсоткової виплати поточної заробітної платні залишаються незбалансованість економіки, відсутність активів для виплати поточної заробітної платні на державних підприємствах \"Первомайськуголь\", \"Донбассантрацит\" і ВАТ \"Лісичанськуголь\", а також невчасні надходження коштів з держбюджету по статті \"Реструктуризація вугільної промисловості\" шахтам ІІІ групи. „Окрім виплати заробітної платні, підприємства щомісячно оплачують спожиту електроенергію, здійснюють обов\'язкові платежі до бюджетів всіх рівнів, відраховують частину надходжень в примусовому порядку по виконавських листах, - зазначив ігор Токарев. - В результаті більшість державних вугледобувних підприємств області є збитковими, щомісячно виникає дефіцит по виплаті заробітної платні у розмірі 15-20 млн. грн (який пізніше в основному погашається у міру надходження грошей від реалізації вугілля), створена заборгованість машинобудівним підприємствам за постачання устаткування і його ремонт (10,9 млн. грн), підрозділам ОКП \"Луганськвода\" – за споживання і відведення води (12,1 млн. грн), енергопоставляючим організаціям (40,7 млн. грн).

21 липня 2006,11:26

Говорячи про двомовність, ми хочемо консервувати незнання української мови. -- Зіновій Гузар.

У засобах масової інформації іде дискусія щодо використання державної мови в професійній діяльності державних службовців. Заступник голови облдержадміністрації Зіновій Гузар поділився думками з цього приводу:
- Вимога до держслужбовців у достатньому обсязі володіти державною мовою – норма прийнятна у всьому світі. У нас вона викликає шалений спротив. Доходило до звинувачення у приниженні та неповазі людської гідності. Дії керівництва кваліфікуються, як порушення конституційних прав, попрання демократії, і, навіть, прояви тоталітаризму. За такою логікою можна розгорнути дискусію, чи варто дотримуватися норм Конституції, законів України, правил дорожнього руху врешті решт. Але ж Закон один для всіх. І виконання його положень не може варіюватися залежно від регіону. Давайте в такому разі введемо в Закарпатті угорську мову, на Буковині -румунську і подивимося, як наші силові структури будуть спілкуватися між собою, враховуючи їх дислокацію та взаємозамінність, їх роботу в межах всієї України.
Така постановка питання власне вказує на суть проблеми: на 15-ому році незалежності держави державні службовці, працівники державних органів не знають державної мови і шукають мотивації, щоб і не вчити. Однак, емігруючи до Італії, Німеччини, США, інших країн наші громадяни за півроку вивчають чужу мову. Я переконаний, що на Луганщині немає підґрунтя для подібних дискусій: жителі спілкуються і розуміють обидві мови.
Справа у тому, що певні політичні сили штучно нагнітають проблему, використовуючи мовне питання для збурення народу перед виборами, підвищення рівня протесту у суспільстві, причому роблять це спекулятивно і абсолютно безпідставно. Місцеві ради навіть приймають ухвали на захист російської мови. Конкретно, від кого потрібно захищати російську мову на Луганщині? У таких великих містах як Красний Луч і Краснодон немає жодної української школи. Газети обласної ради, які виходять на кошти платників податків, видаються тільки російською мовою. Викладання у вузах, які фінансуються з державного бюджету, ведеться російською мовою...
У цивілізованому світі питання двомовності порушують, коли в межах однієї держави живуть представники двох корінних національностей, тобто таких, які жили на даній території завжди і бажають зберегти свої рідні мови. Наприклад, Бельгія, де фламандці розмовляють фламандською, а валлони – валлонською (діалект французької). У Фінляндії фіни розмовляють фінською, а шведи, що компактно проживають на півдні Фінляндії – шведською.
А в Україні? Від початку існування незалежної України адвокати двомовності виступають за надання статусу державності чи офіційності російській мові в основному для російськомовних українців. Але ж це абсолютний нонсенс. Ніде в світі представники однієї національності не вимагають, щоб узаконили їхнє право розмовляти мовою іншої національності!
При цьому посилаються на Європейську хартію регіональних мов або меншин. Але ж в документі чітко зазначено: «Для цілей цієї Хартії… термін «регіональні мови або мови меншин» означає мови, які: традиційно використовуються в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави; та відрізняється від офіційної мови (мов) цієї держави; він не включає діалекти офіційної мови (мов) держави або мови мігрантів…». За цим визначенням російська мова аж ніяк не підпадає під дію Хартії. Російськомовне населення сьогодні в Україні є найбільшою групою носіїв мови. А отже, на даний момент захищати російську мову в Україні на підставі цієї конвенції – це те саме, що захищати російську мову в Росії, де теж більшість людей розмовляють російською.
Російська мова не є «історично регіональною» для жодного регіону України, оскільки про неї не можна сказати, що вона традиційно використовується в межах певних територій, тобто - в межах кордонів України не має етнічних російських земель. Так, частини України ставали польськомовними, російськомовними, німецькомовними, румуномовними на якийсь час лише через входження до складу різних імперій. Коли ж вплив імперій слабшав, регіони України поверталися до української мови.
Межі розповсюдження російської мови в Україні постійно змінювалися і змінюються. Навіть сьогодні не існує компактної російськомовної частини України: великі міста – російськомовні, а регіони, що їх оточують – україномовні.
Тож нічого не треба захищати. Давайте нарешті відмовимося від термінології громадянської війни! Мову треба вивчати і створювати належні умови для її функціонування. А практика свідчить, що проблеми є саме з вивченням української мови. В обласному центрі в українських класах і школах навчається лише 11(!) відсотків учнів, притому, що більше 50 відсотків мешканців міста - етнічні українці згідно останнього перепису населення. Більше того, я знаю конкретні факти, коли порушуються права україномовних батьків віддавати своїх дітей в українські школи, бо поряд немає освітніх закладів з українською мовою викладання. Можна у Луганську вільно купити журнал або газету українською мовою, знайти дитячу книжку?
У преамбулі Хартії чітко сказано, що «охорона і розвиток регіональних мов або мов меншин не повинні зашкоджувати офіційним мовам і необхідності вивчати їх». Політичні захисники російськомовних українців лукавлять, кажучи, що запровадження другої офіційної мови – російської – не зашкодить відродженню української мови. Для відродження якоїсь мови в сучасному суспільстві необхідне ї правове домінування над іншою мовою. Якщо цього не має, то мова рано чи пізно помре.
На жаль, і в часи незалежності русифікація України триває: якщо в перші «постперебудовні» роки багато газет переходили на українську мову, то сьогодні ми бачимо зворотну тенденцію, як і на телебаченні та радіо.
Статус української мови як державної дотепер не підкріплений законодавчими актами: в багатьох галузях українська мова залишається державною тільки на папері. Нараз становище української мови в Україні гірше за становище регіональної каталонської мови в Іспанії. Адже в провінції Каталонія державний службовець зобов’язаний володіти каталонською мовою. А в Україні навіть не всі парламентарі володіють українською.
Ніхто не заперечує права користуватися тою мовою, яка є більш зручною для людини. Державний службовець у повсякденному житті може розмовляти російською, польською, татарською, грецькою… Але коли питання йде про виконання професійних обов’язків, тут людина повинна знати державну мову. І не треба нікого агітувати, переконувати, тим більше, у необхідності виконання законів.
За місяць - річниця незалежності України. Чимало буде сказано з високих трибун про надбання і втрати, успіхи і помилки у державній політиці. А що ми, українці, зробили для становлення своєї країни? Навіть не вивчили мову держави, громадянами якої стали 15 років тому, і тепер хочемо консервувати власне незнання української мови, ховаючись за питанням двомовності.

75	76	77	78	79	80	81	82	83	84	85	86	87	88	89