25 липня 2005,13:58
Наш борг – якнайскоріше зібрати документальні свідчення про Голодомор на території Луганщини та передати історикам для вивчення. - Ірина Магрицька.

„Наш борг – якнайскоріше зібрати документальні свідчення тих людей, які пережили страхіття голодомору 1932-33 років, зафіксувати їх спогади та передати історикам для вивчення”, - заявила голова луганської філії Асоціації дослідників голодоморів України Ірина Магрицька. В ході брифінгу в облдержадміністрації разом із заступником голови облдержадміністрації Зиновієм Гузаром та начальником управління з питань внутрішньої політики Наталією Пшеняник вона розповіла журналістам про заходи, що проводяться зараз в Луганській області з приводу дослідження Голодомору 1932-1933 років. Тоді голодною смертю майже чверть усього населення регіону.
Як повідомив Зиновій Гузар, 5 липня губернатор Олексій Данілов підписав розпорядження, за яким при облдержадміністрації було створено Координаційну комісію з досліджень Голодомору. А 11 липня Президент України підписав Указ „Про додаткові заходи щодо увічнення пам’яті жертв політичних репресій та голодоморів України”. „З боку держави надається великої уваги вивченню цієї проблеми”, – підкреслив Зиновій Гузар. За його словами, вже зараз по всіх районах та місцях області створено аналогічні комісії, яким доручено вивчити наявність масових поховань або пам’яток жертв Голодомору, виявити та скласти списки існуючих свідків подій 1932-1933 років. Найближчим часом планується створити 5 мобільних експедиційних груп, які проїдуть по всіх 792 селах області та зберуть фактичний матеріал на диктофонну плівку у вигляді свідчень учасників подій. Після цього почнеться тривала та копітка робота з наукової обробки зібраного матеріалу, пошуку та братських поховань та встановленню на їх місці пам’ятних знаків. .
Ірина Магрицька звернулася до мешканців Луганщини, в яких є що розповісти про події 1932-1933 років, з проханням надіслати свої письмові спогади на адресу Луганської облдержадміністрації до Координаційної комісії з дослідження Голодомору.

За її словами, Координаційна комісія при обласній адміністрації створена не на пустому місті. З 2003 року на Луганщині працює регіональний осередок Асоціації дослідників голодоморів В Україні Асоціація існує з 1992 року. До неї входять письменники, журналісти, вчені і просто люди, яким болить ця тема. Минулого року луганський осередок за підтримки „Нашої України” провів обстеження 65 населених пунктів Луганської області, серед яких Слов’яносербський, Старобільський, Новоайдарський, Троїцький райони. На відео було зафіксовано розповіді старих мешканців, які пережили Голодомор, і яким тепер вже за 90 років. Як вважає Ірина Магрицька зібрані матеріали можуть слугувати для створення не одного документального фільму з розповіддю про страхіття Голодомору на теренах Луганщини. До того ж, у жовтні 2004 року у селі Проїзже Старобільського району стараннями місцевого краєзнавця Олексія Погорілого встановлено пам’ятний знак жертвам голодомору. При його створенні використали старі жорна, якими за старих часів на селянських подвір’ях мололи зерно. У 1933 році в цьому селі від Голодомору вмерло 384 людини. Крім того, встановлено тісну співпрацю з Луганським обласним краєзнавчим музеєм та обласним архівом. Спільними зусиллями до видання підготовлено книгу про Голодомор на Луганщині. В ході брифінгу також були представлені книги з дослідженням подій українських голодоморів, в які включені свідчення мешканців нашої області.
Разом з тим, Ірина Магрицька вважає, що до 2003 року в Луганській області дослідження голодомору проводилися несистемно, епізодично. За її словами, цим займалися в основному ентузіасти, такі як сватівчанин Євген Дзюба, завдяки якому було встановлено пам’ятний хрест у Сватовому, Володимир Мартинов у Новоайдарі, Василь Каплунов у Новопсковському районі, Віра Анусова на Біловодщині. „Треба, щоб робота була ситематизована, щоб цим опікувалися вчені-історики. Проте, досі жодної наукової експедиції вченими по регіону не проведено”, - заявила голова луганської філії Асоціації дослідників голодоморів.
Вона підкреслила, що робота на території нашій області потребує негайного впровадження. „Треба спішити зібрати свідчення від тих людей, яки ще можуть розповісти про ті події від першої особи, а їх з кожним днем стає все менше й менше”, - виказала стурбованість Ірина Магрицька. .
За її словами, щодо усвідомлення значення та масштабів Голодомору, українцям треба брати приклад з єврейського народу, який власну проблему Голокосту підняв на міжнародний рівень. „Український народ поніс більші жертви, і наш обов’язок – перед мертвими і тими, хто це пережив, – зібрати матеріал і передати пам’ять нащадкам, бо, як відомо, без знання власної історії немає і майбутнього”, - впевнена Ірина Магрицька.
Зараз 26 країн світу визнали Голодомор в Україні геноцидом проти українського народу.