22 листопада 2005,12:58
Геннадій Москаль почав роботу на посаді голови Луганської облдержадміністрації.

З 22 листопада Геннадій Москаль приступив до роботи на посаді голови Луганської обласної державної адміністрації.
Відповідно до Указу Президента України від 18.11.2005 №1618/2005 „Про призначення Г.Москаля головою Луганської обласної державної адміністрації” та п.11 постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 №1658 „Про затвердження Порядку розгляду питань, пов’язаних з призначенням на посади та звільненням з посад керівників, заступників керівників центральних органів виконавчої влади, урядових органів державного управління, керівників торговельно-економічних місій у складі закордонних дипломатичних установ України, державних підприємств та їх об’єднань, а також голів місцевих державних адміністрацій” ним підписано розпорядження від 22 листопада 2005 року №1002 „Про початок роботи на посаді голови облдержадміністрації”.

ГЕННАДІЙ ГЕННАДІЙОВИЧ МОСКАЛЬ народився 11 грудня 1950 року у с. Задібрівка Чернівецької області в сім'ї службовців.
У 1970 році закінчив Чернівецький технікум залізничного транспорту. З 1970 по 1972 рік проходив строкову службу у лавах Збройних Сил СРСР. Навчався у Львівській спеціальній середній школі міліції МВС СРСР (закінчив - в 1975 році), закінчив Київську вищу школу міліції і Академію МВС СРСР (в 1984 році).
В органах внутрішніх справ з жовтня 1973 року. За цей час зробив стрімку кар'єру від інспектора до заступника Міністра внутрішніх справ України, генерал-лейтенанта міліції (1973 рік -1995 рік - інспектор, старший інспектор карного розшуку відділу внутрішніх справ м. Чернівці, начальник відділку «А» ВКР УМС у Чернівецької області, перший заступник начальника УМВС України у Чернівецькій області – начальник кримінальної міліції, 1995-1997 рр. — начальник УМВС України в Закарпатській області, з 27 жовтня 1997 року заступник Міністра внутрішніх справ України — начальник Головного управління МВС України в Автономній Республіці Крим .
"В Криму після роботи секретар перемикала службовий телефон на мій домашній номер, і починалися дзвінки: "Та хто ти такий? Забагато береш на себе. Та ми тебе грохнемо!" Я їм: "Будь ласка, нема питань. Завтра увечері повертаюся додому старим маршрутом, охорони нема. Підходьте, розберемося". Ці дзвінки були розраховані людей зі слабкими нервами і скоро припинилися. У Криму, на Закарпатті, у Дніпропетровську я весь час ходив на роботу пішки, часто прогулювався за містом без будь-якої охорони. Вважаю, що для керівників мого рангу не достойно ховатися за охоронцями. Які б лихі часи не були, керівник не повинен відмежовуватися від власного народу".
З 6 травня 2000 року — заступник Міністра внутрішніх справ України по південно-східному регіону – начальник УМВС у Дніпропетровській області, в період 01.06.2001-27.09.2002 – обіймав посаду голови обласної державної адміністрації у Закарпатській області.
«…Багато хто віддає належне Москалеві за його вміння вести корабель адміністрації тихо, без скандалів. Зрештою, навіть той факт, що він наголошував на своїй безпартійності, стверджуючи, що для нього «всі однакові», теж багато важив. У найбільш відповідальні моменти губернатор завжди опинявся на боці тих сил, за якими стояв Президент. Це теж показово. Помітних зрушень за минулі місяці в економіці не спостерігалося, але і очевидних провалів не зафіксовано… Що ж до економічних успіхів Москаля, відомим його досягненням стало деяке зменшення цін на хліб та хлібобулочні вироби… Зате домогтися подешевшання паливно-мастильних матеріалів попри всі свої намагання губернатор не зміг. Закарпатці досі їздять на чи не найдорожчому бензині в Україні. У царині культури Геннадій Москаль залишив позаду усіх своїх попередників, разом узятих. При ньому започатковано близько десятка нових фестивалів по всій області. Місцями проведення були Синевирське озеро, символічний центр Європи у Рахівському районі, вулиці Ужгорода в пору, коли на них цвітуть сакури. Обласний фестиваль вина та схожі дійства чи не в кожному райцентрі, в селищах та селах — теж ініціатива Геннадія Геннадійовича. Не було йому рівних серед попередників і в намаганні утвердити імідж Закарпаття як туристичного регіону. Губернатор активно рятував замки та дерев’яні церкви — пам’ятки історії та архітектури. А скільки пам’ятників відомим діячам Закарпаття та його захисникам відкрилося за безпосередньої участі губернатора! «Лебединою піснею» Геннадія Геннадійовича стало видання унікальної книги — «Писанки Українських Карпат». Чотирнадцять років вона, вже набрана і зверстана, пролежала у видавництві в Ужгороді, аж поки дочекалася виходу в світ. Кошти, близько 100 тис. грн., взято не з бюджету: їх вишукав сам Геннадій Москаль, домовившись зі спонсорами. Видання планують висунути на здобуття Національної премії ім. Тараса Шевченка. «Період Москаля», власне, його «друге пришестя» запам’ятається ще й активною підтримкою губернатором блоку «За єдину Україну!» на виборах до Верховної Ради та кандидата на посаду Ужгородського міського голови Віктора Погорєлова. Залишив він свою «зарубку» і в мас-медіа. Ще під час першої поїздки в регіон, очолюючи управління внутрішніх справ Закарпатської області, Геннадій Геннадійович започаткував газету «Відомості міліції». А тепер йому завдячує своїм відродженням ще й «Закарпатська правда», на сторінках якої він регулярно виступав…» (тижневик «Дзеркало тижня», №37(412), 28 вересня – 4 жовтня 2002 року)
З 27 вересня 2002 року — Голова Державного комітету України у справах національностей та міграції. З 11 лютого 2005 року - до часу призначення на посаду голови Луганської обласної державної адміністрації - заступник Міністра внутрішніх справ України – начальник кримінальної міліції.
«При гражданском министре внутренних дел Юрии Луценко, которого аналитики называют "комиссаром милицейского ведомства", генерал Геннадий Москаль выполняет роль "оперативного главнокомандующего". На его плечах лежит ответственность за борьбу с преступностью во всех ее проявлениях — должность замминистра он совмещает с руководством уголовной милицией. Среди людей в погонах Геннадий Геннадиевич слывет нетипичным генералом, без свойственной этой породе людей вальяжности и медлительности как в словах, так и в мыслях. Неудивительно, что журналисты охотятся за его резкими высказываниями и порой слишком безапелляционными откровениями. Впрочем, слова генерала Москаля (и это тоже следует признать) не расходятся с делом…» (Інтернет- видання «Оглядач», 08.08.2005 )
Одружений, є доросла донька та два онуки. У роботі з колегами цінує перш за все професіоналізм та почуття гумору.
"Я часто говорю своїм підлеглим: вам не пощастило з начальником, бо я не займаюся ні футболом, ні хокеєм, не граю в шахи, більярд, не ходжу на риболовлю, полювання. Мене цікавить і поглинає лише робота, на інше просто не вистачає часу…"
Найдорожчим для себе вважає незаплямовану репутацію.
За високий професіоналізм, прямолінійність та некабінетний стиль роботи користується величезним авторитетом у підлеглих і популярністю у оточуючих. У 1996 році (через рік, після призначення на Закарпаття по лінії МВС) був проголошений місцевими журналістами людиною року.
Заслужений юрист України, Заслужений юрист Автономної Республіки Крим, нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, медалями «За відмінну службу по охороні громадського порядку», «За бездоганну службу» ІІ і ІІІ ступенів, іменною вогнепальною зброєю від Президента України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, премією АРК за 1999 рік “За внесок у миротворчу діяльність, розвиток і процвітання Криму”. Генерал-лейтенант міліції. Кандидат юридичних наук.