20 квітня 2006,16:09
ХТО РОЗВАЛИВ ЕКОНОМІКУ ЛУГАНЩИНИ?

Останнім часом в адресу діючого голови Луганської облдержадміністрації Геннадія Москаля йде багато нарікань від колишніх керівників області про те, що нібито за 4 місяці його управління регіоном допущено розвал економіки. Питання: як можна за цей короткий час розвалити таку могутню економіку, яка створювалася роками? Ситуація, що склалася, вимушує проаналізувати реальне положення справ по всіх основних галузях економіки та інших сферах життєзабезпечення.

ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО
За останні 15 років, мало місце неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, експлуатація більше 70% низько ефективних джерел теплопостачання, значні втрати води. Знос основних фондів складав, в цілому, більш ніж 80-85%.
Традиційно ця галузь була заручником політичного популізму, на тарифах багато політичних сил будували блоки своєї передвиборної-компанії, і результатом стало те, що з 2000 року ніхто не наважувався привести вартість послуг цієї галузі, до економічних обґрунтовувань, не компенсуючи такий популізм з бюджету. Починаючи з 1995 року рівень відшкодування тарифами собівартості комунальних послуг складав 40% їх вартості. В цей час не виділялись кошти з бюджету на часткове утримання та розвиток житлово-комунального господарства.
У 2004 році було прийнято Закон «Про житлово-комунальні послуги», він ставив завдання до кінця року привести діючі тарифи на житлово-комунальні послуги у відповідність до економічно обґрунтованих тарифів на ці послуги, але перед виборами Президента України, не вистачило сміливості попередній владі це зробити і ця спадщина дісталася нині діючої адміністрації.
За даними моніторингу тарифів на житлово-комунальні послуги за 2005 рік переглянуто у бік збільшення і введено в дію тарифи на послуги з водопостачання і водовідведення тільки у 9 населених пунктах, де послуги надаються підприємствами комунальної власності відповідних територіальних громад, тарифи на послуги з теплопостачання переглянуті у 4 містах області, а квартирна плата - у 19 населених пунктах з 31.
При цьому за підсумками роботи житлово-комунальних підприємств області за вказаний період тарифами на послуги теплопостачання для населення відшкодовувалося від 28,6 до 97,0% фактичної собівартості одиниці послуги, водопостачання - від 16,9 до 100%, водовідведення - від 14,3 до 100,0%, квартирної плати - від 31,9 до 100,0%.
Збитки від популізму, влада перекладала на промисловість підвищуючи тарифи для підприємств та заграваючи з населенням.
В результаті тарифи для інших споживачів, місцями в декілька разів перевищують тарифи для населення. Так, за 15 років перевищення становило по водопостачанню - до 17,1 разів, водовідведенню - до 48,5 разів, теплопостачанню - до 6,8 разів. Таким чином, стримування тарифів для населення декілька років, яке пояснювалося уникненням негативних наслідків у соціальному становищі в області, мало наслідком збільшення витрат підприємств-виробників мінеральних добрив, харчової промисловості та інших галузей господарства, що у свою чергу відображалося на збільшенні цін на продукти харчування та інші соціально значущі послуги.
Цього року майже на весь світ пролунала трагедія в місті Алчевську, але вона могла бути не озвучена як маса аналогічних, таких як Зоринськ, Красний Луч, Суходольськ і ще цілий ряд міст і селищ, де системи опалювання не працюють вже багато років, адже це замовчувалося.
Більшість прийнятого житла міськими та селищними громадами від підприємств вугільної галузі і підприємств-банкротів, знаходиться в край незадовільному стані і вимагає значних капіталовкладень, у зв'язку з тим, що кошти, які були передбачені на утримання та ремонт переданого житлово-соціального фонду не були профінансовані на протязі останніх 10 років.
Тарифна політика
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств житлово-комунального господарства області протягом кількох років показує, що підприємства житлово-комунального господарства є планово-збитковими.
Однією з причин збитковості є незбалансованість економіки, в результаті не відшкодування діючими тарифами фактичних витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, тарифи для населення не переглядалися з 1999 року. Тільки в другому півріччі 2005 року переглянуті тарифи:
• на послуги водопостачання і водовідведення в 28 містах та селищах;.
• на послуги теплопостачання введені - в 4 містах, узгоджені в 20 містах та селищах;
• по квартплаті - в 20 містах та селищах.
Проте ці тарифи в середньому по області відшкодовують фактичні витрати підприємств житлово-комунального господарства на послуги:
• водопостачання - 40,0%;
• теплопостачання - 53,0%;
• утримання будинків та прибудинкових територій - 56,5%.
Так тільки за 2005 рік збитки за підсумками роботи підприємств житлово-комунального господарства склали 104,5 млн. грн.
За цей період відбулося зростання собівартості одиниці житлово-комунальних послуг за рахунок зростання цін на електроенергію (в 2 рази), матеріали (в 4 рази), збільшення мінімальної заробітної плати з 74 до 350 грн. (в 4,7 рази).
На державному рівні відсутній механізм щомісячної зміни тарифів на житлово-комунальні послуги у зв'язку із збільшенням тарифів на енергоносії (газ, електроенергія, вода).
Внаслідок цього зростає плинність кадрів, на підприємствах працюють некваліфіковані працівники, росте заборгованість по заробітній платі (станом на 01.03.06 заборгованість складає 7191,6 тис. грн.). Все це приводить підприємства до припинення своєї діяльності.
Відсутність коштів на підприємствах не дозволяє проводити ремонт теплових і водопровідних мереж. Внутрішньобудинкові мережі і покрівлі ремонтуються тільки в аварійному режимі.
З 1 січня 2005 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги», що передбачає затвердження органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні 100%-го відшкодування витрат підприємств (ст.31).
Водопровідно-каналізаційне господарство
У порівнянні з 1990 роком запаси підземних вод, які мають кондиційну якість, зменшилися більше як у 13 разів (з 1175 тис. куб. м/добу до 90 тис. куб. м/добу). Тобто, практично всю воду для питних потреб в централізовану мережу треба подавати тільки за згоди Мінохоронздоров'я.
Разом з природним характером якості води (значною мінералізацією, підвищеною жорсткістю) до її повторного забруднення призводить незадовільний технічний стан розподільчих мереж населених пунктів, які на 73% повністю зношені, 40% з них перебувають в аварійному стані. Через це втрати в системах водопостачання сягають 40-50%, а на окремих територіях перевищує 60%;
- через скорочення споживання води внаслідок реструктуризації вугільної промисловості потужності системи централізованого водопостачання продовжують працювати в режимі максимального водопостачання. Це призводить до нераціональних витрат енергоносіїв та збитків підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.
Комунальна теплоенергетика
- Відсутні схеми теплопостачання населених пунктів;
- основне і допоміжне оснащення комунальних котелень вичерпало допустимі терміни експлуатації: 50% котелень працює без реконструкції більше 20 років, 53% теплових мереж знаходяться в аварійному стані (1290 км) або замортизовані (453 км);
- потужності теплогенеруючих установок (котелень) комунальної власності завантажені на 67%, практично припинено подачу споживачам гарячої води.
Капітальний ремонт житлового фонду
Через дефіцит коштів, що виділяються на капітальний ремонт, технічний стан житлових будинків незадовільний. Протягом багатьох років видатки на його капітальний ремонт не перевищували 22% від нормативу.
Житловий фонд комунальної власності області оснащений 3496 пасажирськими ліфтами, з яких 1191 ліфт експлуатується 25 років і більше. З різних причин не працює 1326 ліфтів (38%), у тому числі протягом до 3-х місяців - 45 од., від 3-х до 12 місяців - 91 од., більше року - 1190 ліфтів. Для порівняння: в 1997 році не працювало біля 800 ліфтів.
Наведені дані свідчать про незадовільний стан ліфтового господарства. Місцеві органи самоврядування через неспроможність своїх бюджетів не фінансують житлові організації у обсязі, достатньому для відновлення працездатності ліфтового парку. Так, у 2005 році при мінімальній потребі 6168,4 тис. грн. було фактично профінансовано 4797,2 тис. грн, або 55,8%.
Заборгованість житлових організацій за технічне обслуговування ліфтів і систем диспетчерського контролю за їх роботою становить 922,1 тис. грн.
В області мається 1256 кладовищ, з яких 112 вичерпали свій ресурс. За останні 10 років збудовано 4 кладовища при необхідності будівництва 41 та розширення 40 кладовищ. Кошти для цього не планувалися.
Інвестиції в основний капітал, спрямовані у житлове будівництво та інші об'єкти соціальної сфери. Розвиток соціальної сфери є одним з важливих факторів, які характеризують соціально-економічне становище області.
За останні роки значно зменшились масштаби житлового будівництва та об'єктів соціально-культурного призначення. Так, у 1990 році в експлуатацію було введено житлових будинків загальною площею 819 тис.кв.м, в 2000р. – 181 тис.кв.м, 2001р. – 195 тис.кв.м, 2002р. – 202 тис.кв.м, 2003р. – 215 тис.кв.м, 2004р. – 260 тис.кв.м, 2005р. – 253 тис.кв.м. Таким чином, за 15 років темпи введення в експлуатацію житла скоротились майже на третину.
Більшість введеного житла побудовано у міських поселеннях - 199,5 тис. кв. м, що становить 78,9% від загального обсягу. Зниження обсягів введеного житла відбулося також і у сільській місцевості - на 6%.
Значно знизились обсяги будівництва загальноосвітніх навчальних та дошкільних, лікарняних закладів.
Так, у 1990 році було здано до експлуатації загальноосвітніх навчальних закладів на 4797 місць, то в 2004 році будівництво зазначених закладів не відбувалось взагалі.
Некращий стан справ і в будівництві дошкільних закладів, так у 2004 році введено лише 90 місць, що в порівнянні з 1990 роком менше на 90,4%.
За той же період відбулось зниження введення в експлуатацію лікарняних закладів на 40,4% (2004 р. - 105 ліжок).
В 2004 році зовсім не здійснювалось введення в експлуатацію автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям (у 1990 році - 80,3 км).
Зменшилось введення водопровідних (на 38,6%), теплопостачання (на 95,4 %) та каналізаційних (на 17,7 %) мереж.
Зменшується капітально відремонтований житловий фонд, що знаходиться на балансі підприємств та організацій. Так, у 2002 році було відремонтовано 5666 квартир загальною площею 282,4 тис. кв. м, а у 2004 році - 3935 квартир загальною площею 181,1 тис. кв. м.

КАПІТАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО
За роки незалежності України в галузі будівництва та виробництва промбудматеріалів склалися негативні тенденції по зниженню капітальних вкладень у цю галузь.
Практично не фінансується будівництво соціального житла з держбюджету, а в місцевих бюджетах коштів на це немає. Інвесторські програми в регіоні не працюють.
Ледь-ледь почала працювати програма молодіжного кредитування будівництва житла, але цих коштів не вистачає навіть на будівництво однієї секції 9-ти поверхового будинку.
Істотно, виходячи з цього, не розвивається і виробництво промбудматеріалів.
У порівняних цінах державні інвестиції у житлове будівництво області з 1991 року виглядають так:
1991 рік - 303,0 млн. грн., 100%
1995 рік - 53,0 млн. грн., 17,9%
2000 рік - 9,0 млн. грн., 2,9%
2001 рік - 5,0 млн. грн., 1,7%
2002 рік - 20,0 млн. грн., 6,6%
2003 рік - 3,0 млн. грн., 0,99%
2004 рік - 8,0 млн. грн., 2,6%
Введення в експлуатацію житлових будинків:
1991 рік-591 тис. кв. м, 100%
1995 рік – 103 тис. кв. м, 17,4%
2000 рік – 16 тис. кв. м, 2,7%
2001 рік – 17 тис. кв. м, 2,9%
2002 рік – 26 тис. кв. м , 4,4%
2003 рік – 8 тис. кв. м , 1,35%
2004 рік – 12 тис. кв. м, 2,03%.
Ці дані без урахування введення в експлуатацію приватного будівництва, яке часто фігурує в зведеннях, як позитив по введенню 1 кв.м в області. Введення житлових будинків державної та комунальної власності по регіонах:
Луганськ: 1991 рік - 110,720 тис.кв.м, 2004 рік - 12 тис.кв.м або 10,8%;
Алчевськ: 1991 рік - 48,950 тис.кв.м, 2004 рік - 0% ;
Антрацит: 1991 рік - 25,0 тис.кв.м, 1999 рік - 0,218 кв. м, 2004 рік - 0%;
Брянка: 1991 рік - 12,6 тис.кв.м, 2002 рік - 3,7 тис.кв.м, 2004 рік - 0%;
Красний Луч: 1991 рік - 22,9 тис.кв.м , 2004 рік - 1,7 тис.кв.м або 7,4%;
Лисичанск: 1991 рік - 54,8 тис.кв.м, 2004 рік - 1,3 тис.кв.м або 2,3%;
Ровеньки: 1991 рік - 8,3 тис.кв.м, 2004 рік -1,1 тис.кв.м або 1,3%;
Рубіжне: 1991 рік - 13,6 тис.кв.м , 2004 рік - 1,16 тис.кв.м або 8,5%; Свердловськ: 1991 рік - 25,4 тис.кв.м , 2004 рік - 1,9 тис. м або 7,4 %.
По районах (наприклад):
Лутугинський: 1991 рік - 4,7 тис.кв.м, 2004 рік - 1,4 тис.кв.м або 29,7%;
Марківський: 1991 рік - 0,918 тис.кв.м, 2004 рік - 0,311 тис.кв.м або 33,8%;
Новопсковський: 1991 рік - 3,1 тис.кв.м , 2004 рік - 0,289 тис.кв.м або 9,3%;
Перевальський: 1991 рік - 15,1 тис.кв.м, 2004 рік - 0,134 тис.кв.м або 0,8%.
У решті районів, починаючи з 1996 року, не було введено жодного квадратного метру житла.
Якщо взяти будівництво державного житла у сільській місцевості, то з 2000 року там не введено жодного квадратного метру, крім об'єктів, що будуються за рахунок кредитів фонду будівництва житла на селі.
Також різкий спад по будівництву та введенню до експлуатації об'єктів комунального призначення, крім газифікації, у тому числі:
- об'єкти водопостачання: 1991 рік - 47,4 км; 2004 рік - 29,01 км, або 61,2% к 1991 року.
- об'єкти теплопостачання: 1991 рік - 6,25 км; 2004 рік - 0,29 км, або 4,6% к 1991 року.
Станом на 1991 рік перейшли 116 об'єктів на загальну суму 89,9 млн. грн., які по теперішній час знаходяться у незавершеному будівництві.
За роки незалежності, ще 108 об'єктів на загальну суму 83,8 млн. грн. потрапили до незавершеного будівництва.
Проблемні питання, які виникли у будівельному комплексі області:
- зменшення обсягів капітальних вкладень на будівництво об’єктів комунального та соцкультпобутового призначення у 3-4 рази;
- зниження обсягів житлового будівництва у 2,5-3 рази в зв’язку зі скасуванням державного планування і замовлення на житлове будівництво та його фінансування за рахунок коштів державного бюджету (1990 р. - 769,1 тис.кв.м., з них 614,3 тис.кв.м. багатоквартирних будинків, 2005 р. - 252,8 тис.кв.м., з них 35 тис.кв.м. багатоквартирних будинків);
- ліквідація підприємств будматеріалів та будіндустрії, у тому числі у повному обсязі ліквідовані заводи великопанельного домобудування (4 од.), 11 кар'єрів нерудних матеріалів, 12 заводів залізобетоних виробів, 8 цегельних заводів, Лисичанський скляний завод, Алчевський завод теплоізоляційних виробів, 2 домобудівельних комбіната та інш.;
- використання існуючих виробничих потужностей на 50-60%, у зв'язку з відсутністю попиту, наприклад, ТОВ „Сєверодонецькзалізобетон" - 50,3% за 2005 рік, КП „Лисичанський ЗЗБВ" - 20% за 2005 рік, ЗАТ „Кондрашевський піщаний кар'єр" - 50 % за 2005 рік, ТОВ „Газосілікат" - 34 % за 2005 рік, ВО „Попаснянський склозавод" - 65 % за 2005 рік, ТОВ „Рембудконтрукція ЛТД" - 30 % за 2005 рік та інш.;
- в зв'язку з недостатністю обігових коштів та неможливістю їх поповнення з причини зниження обсягів робіт та промислового виробництва знос основних фондів підприємств та організацій становить 70-80%;
- недостатність обігових коштів та великі ставки банківських кредитів не дають можливості реалізувати заходи по реконструкції, модернізації діючих виробництв та впровадження нових сучасних технологій;
- в зв'язку зі зменшенням замовлень на будівельно-монтажні роботи та попиту на будівельні матеріали виникла збиткова діяльність підприємств та заборгованість із виплати заробітної плати працівникам підприємств та організацій будівельного комплексу, яка станом на 01.03.06 складає 12546,8 тис.грн., у тому числі: економічно активні підприємства - 1657,3 тис.грн., 41 од.; економічно неактивні підприємства - 1110,9 тис.грн., 8 од.; підприємства-банкрути - 9778,6 тис.грн., 37 од.;
- відток кваліфікованих кадрів;
- вичерпано термін дії генеральних планів 12 міст з 37, 57 селищ міського типу з 109, 335 сіл з 787. Діюча містобудівна документація морально застаріла і потребує корегування.