01 листопада 2007, 12:51

Вшанування пам’яті загиблих на Луганщині у 1939-1940 роках польських вояків відбулося в Старобільську.

Меморіальні заходи щодо вшанування пам’яті загиблих в 1939-1940 роках польських військовослужбовців пройшли сьогодні в Старобільському районі, на місці їх поховання. Для участі в них Луганщину відвідав Генеральний консул Республіки Польща в м. Харкові Гжегож Сорочинський. Він взяв участь у поминальному богослужінні, яке провів настоятель парафії Різдва Пресвятої Богородиці Римсько-католицької церкви, ксьондз Гжегож Рапа. На меморіальних заходах, організаторами яких виступило управління з питань внутрішньої політики Луганської облдержадміністрації, також були присутні голова Луганського обласного товариства любителів польської мови та культури „Варшава” імені Марцелі Река Олена Рек, голова Луганської обласної Спілки поляків „Полонез” Валентина Кочетові та представники польської діаспори області.
Вже понад десять років на початку листопаду представники польських національно-культурних товариств Луганської області і прихожани католицької церкви проводять поминальне богослужіння за загиблими польськими офіцерами на кладовище у м. Старобільськ біля Хреста пам’яті, та покладають квіти до меморіальної дошки, яка встановлена у 2004 році у жіночому монастирі, де був розміщений табір польських військовополонених.
Після розподілу Польщі у жовтні 1939 року до СРСР було інтерновано і депортовано сотні тисяч польських військовослужбовців. У полоні опинились близько 130 тисяч солдат і офіцерів. До табору в Старобільську було направлено близько 3900 офіцерів, у тому числі 8 генералів, 380 штабних офіцерів, 3480 офіцерів, 12 капеланів. Серед інтернованих були переважно представники польської інтелігенції, мобілізованої на початку війни: 20 вузівських професорів, близько 400 лікарів, десятки сотень юристів та інженерів, більше ста вчителів, багато громадських діячів, літераторів, журналістів та священиків. 5 березня 1940 року Сталін, за пропозицією Л.Берії, приймає рішення – розстріляти польських військовополонених як заклятих ворогів радянської влади. Військовополонених почали перевозити до м. Харкова, де їх і було розстріляно та поховано неподалік від району П’ятихатки. У Старобільську поховано 48 польських офіцерів, які померли від хвороб або були вбиті під час спроби втекти. На кладовищі стоять 48 безіменних хрестів, список похованих до сих пір до кінця не встановлений.