08 квітня 2008, 10:55
Територіальний спір на державному підприємстві «Луганськвугілля» врегульовано.
Питання забезпечення гідного рівня оплати праці сьогодні є дуже актуальним, і, як свідчить досвід роботи відділення Національної служби посередництва і примирення в Луганській області, є одним із основних конфліктогенних чинників. Сьогодні наймані працівники вимагають від роботодавців не тільки своєчасно виплачувати зарплату, але й забезпечувати її гідний рівень. Найбільш активними в цьому питанні виступають працівники вугільних підприємств.
Територіальний колективний трудовий спір на державному підприємстві «Луганськвугілля» був зареєстрований Національною службою посередництва і примирення у червні 2006 року. Наймані працівники вимагали привести у відповідність до законодавства України, Галузевої угоди і колективного договору тарифні ставки і посадові оклади із розрахунку мінімальної тарифної ставки робітника I розряду не менш 120% розміру мінімальної зарплати в розмірі 350 грн. з дотриманням міжкваліфікаційних коефіцієнтів з 1 червня 2006 року. Для цього Луганським теркомом профспілки застосовувались різні методи від пошуку компромісу з адміністрацією ДП «Луганськвугілля» до звернення в ЦК профспілки, центральні органи виконавчої влади і вступу в колективний трудовий спір з генеральним директором.
В рамках розгляду та вирішення колективного трудового спору за сприяння відділення НСПП в Луганській області було проведено трудовий арбітраж та дві узгоджувальні зустрічі сторін конфлікту.
Задовольнити вимогу Луганського територіального комітету профспілки працівників вугільної промисловості України стало можливим із введенням з 1 січня 2008 року мінімальної заробітної плати у розмірі 515 грн. (згідно наказу Міністра вугільної промисловості). Завдяки цьому сторони протокольно визначили колективний трудовий спір вирішеним.
Разом з тим, на сьогоднішній день між сторонами соціально-трудових відносин існують певні розбіжності щодо виконання колективного договору та інші, у зв’язку з чим Луганський терком залишає за собою право вирішувати їх відповідно до Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)».
