20 листопада 2008, 12:52

День проголошення Української Народної Республіки відзначається сьогодні в Україні.

20 листопада 1917 року було проголошено про створення Української Народної Республіки (УНР) як автономії у складі Росії. Цьому передував ряд історичних подій. Зокрема, керівництво Товариства українських поступовців та українських соціал-демократів спільно з представниками інших об’єднань і організацій ініціювали проведення консультацій і нарад, що призвело до створення Української Центральної Ради (УЦР). Утворення УЦР отримало всебічну підтримку української громадськості, що проявилось в масових демонстраціях у Петрограді та Києві.

Першим Універсалом УЦР закликала українців «творити наше життя» самим. Центральна Рада обрала шлях боротьби за повну незалежність України через автономізацію, як перший етап цієї боротьби. Запропонована Михайлом Грушевським модель автономії мала всі ознаки й атрибути держави – окреслену територію, законодавчий орган і законодавство, виконавчу та судову владу, національне військо, контроль над ресурсами, економікою, культурою та політикою.

УЦР створила органи управління. 19 квітня 1917 року відбувся Український Національний Конгрес, який проголосив вищим органом УЦР її Загальні Збори. На Перших Загальних Зборах (21 квітня) створено Комітет УЦР з функціями виконавчого органу влади. Йому було делеговано право вирішувати всі термінові справи у період між Загальними Зборами, що належали до компетенції УЦР. В червні 1917 року Комітет утворив Генеральний Секретаріат, як виконавчий орган ЦР.

Наступним кроком стало створення 20 листопада 1917 року Української Народної Республіки. Одночасно проголошено Генеральний Секретаріат урядом УНР. У складі ЦР, як законодавчого органу УНР, пропорційно до національного складу населення України було представлено всі народи: 75% – українці, 14% – росіяни, решта – євреї, поляки, молдавани, німці, татари, чехи, греки. Переважна більшість їх були з числа інтелігенції, середньої і дрібної буржуазії. З часом УЦР поповнювалась депутатами від робітничих і селянських рад. Основним Законом Української Народної Республіки, що закріплював суспільний та державний устрій, основи її політики, основні права й обов’язки громадян, систему й принципи організації та діяльності державних органів стала Конституція, прийнята Українською Центральною Радою 29 квітня 1918 року. Проект Основного закону був підготовлений спеціальною конституційною комісією на чолі з головою УЦР Михайлом Грушевським. Комісія вивчала досвід конституційного законодавства різних країн світу, насамперед найближчих сусідів України, що мали спільні або подібні з нею історичні, економічні та політичні умови розвитку.

Згодом, 22 січня 1918 року Четвертим Універсалом Центральна Рада проголосила Українську Народну Республіку «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу», а Генеральний Секретаріат було реорганізовано в Раду Народних Міністрів.