Дорогі та тривалі процедури сертифікації та ліцензування перешкоджають випуску нової продукції та впровадженню нових технологій, надмірне регулювання пригнічує конкурентоздатність підприємств і заважає їх виходу на міжнародні ринки. При цьому застарілі методи не гарантують споживачеві безпеки, проте відволікають бюджетні ресурси. Крім того, численні повноваження, сконцентровані в одному відомстві, створюють конфлікт інтересів.

«А головне – ця система суперечить зобов’язанням України перед СОТ, обмежує підприємницьку ініціативу за часів кризи та унеможливлює створення зони вільної торгівлі із ЄС», – переконаний Сергій Осаволюк.

Ці та інші питання обговорювали державні службовці та представники бізнесових і галузевих асоціацій, неурядових організацій під час семінару «Технічне регулювання в Україні: що означатиме реформа для підприємців».  

Учасники семінару визнали, що в умовах кризи самих лише фінансових заходів недостатньо. Спрощення умов для ведення бізнесу є чи не найефективнішим способом підтримки вітчизняного виробника.

Серед інших заходів має бути реформа системи технічного регулювання. Її першими кроками мають стати «де-факто» добровільність стандартів та скорочення обсягів обов’язкової сертифікації, в першу чергу – для харчової продукції та сфери послуг. Реформа системи технічного регулювання, приведення її у відповідність з правилами, встановленими у Європейському Союзі є вкрай важливою для розвитку внутрішнього виробництва та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу, для полегшення доступу української продукції на зовнішні ринки. На думку учасників семінару, важливість такої реформи є особливо актуальною в умовах економічної кризи.