День Соборності встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…» згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99. Саме 22 січня 1919 року на Софіївському майдані міста Києва відбулося урочисте проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки (1919 рік), що об’єднав в єдину незалежну державу Україну її історичні землі.
Як повідомляє управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Луганської облдержадміністрації, 22 січня 1918 року в приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку було проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності (Злуки) українських земель, згідно з яким Лівобережна Україна вийшла з Російської, а Правобережна з Австро-Угорської імперій і возз’єдналися в єдиній Українській державі.
«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України – Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна – в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», – пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.
За оцінками істориків, Акт злуки двох Україн був, швидше, символічним знаком прагнення єдності, бо в керівництві країни спільності тоді не було.
22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши «живий ланцюг» від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності.
|