Унікальним за своїм науковим змістом були поховання кургану на межі міст Лисичанська та Новодружеська. Тут виявлено 5 стародавніх поховань. Основним і центральним у даному кургані було раннєкатакомбне поховання №5, створене у величезній за розмірами підземній поховальній камері. Вхід в камеру був закритий масивної плитою з піщанику, навпроти якої виявлено 2 кам’яні антропоморфні стели, що виконують функцію оберегів-зберігачів душ конкретних померлих. Судячи зі складності поховального обряду, масштабних розмірів поховальної споруди і самого древнього кургану (висота до двох метрів при діаметрі в 25 м), дане поховання належало до числа представників родової знаті на рівні аристократії великого союзу племен.

Сама похоронна камера в поперечнику досягала 3,5 м, здійснена на глибині трьох метрів і мала не традиційну овальну, а шестикутну форму, що, ймовірно, відображало міфологічні уявлення про форму навколишнього світу. Гострі кути камери були орієнтовані на північ і південь, а двоє похованих (чоловік і жінка) укладені обличчям на схід, у бік виходу з камери. При цьому вони були розміщені в скорченому положенні на правому боці в позі сплячих.

Дивує стан кістяка чоловіка. Виявилося, що у момент здійснення поховання вже були відсутні частини його тіла (не було рук, гомілкових кісток лівої ноги, лицьової частини черепа). Такі поховання зустрічаються досить рідко і трактуються археологами як розчленовані, тобто одноплемінники поховали залишки тіла померлого, загиблого на стороні, можливо, під час полювання, військових походів тощо. Але найдивовижніше, що в момент поховання одноплемінники реконструювали обличчя померлого за допомогою сирцевої глиняної маси. Вони створили на частині черепної кришки, що збереглася, реальний портрет стародавньої людини, навіки відобразили його вигляд. У науковому відношенні – це унікальне відкриття, що конкретизує складності ідеологічних уявлень стародавніх жителів України бронзового віку. Подібні відкриття ще не зустрічалися в археології даного періоду всього Північного Причорномор’я.

Загадки стародавніх катакомбних племен ще належить розкрити в ході лабораторних досліджень отриманих матеріалів. Але вже перші інтерпретації виводять на тісні культурні зв’язки давніх жителів Східної України середини ІІІ тисячоліття до нашої ери з цивілізаціями Давнього Сходу. Саме в останніх широко використовувалися в похоронній обрядовості як портретування черепа, антропоморфної стели, так і шестикутні фігури, наприклад, зірка Давида. Виходить, в ту далеку епоху територія сучасної України вже входила в ареал впливу світової цивілізації країн Стародавнього Сходу.

Після реставраційних робіт на основі отриманих знахідок буде організована виставка нових експонатів Археологічного музею СНУ ім. В. Даля.