Зокрема, 4-(N-нітрозометиламіно)-1-(3-піридил)-1-бутанон (NNK) та N-нітрозонорнікотин (NNN) – ці речовини є етіологічним чинником злоякісних пухлин легенів, стравоходу, підшлункової залози, ротової порожнини у людей, які споживають тютюн. При взаємодії з нітрозамінами молекули ДНК змінюють свою структуру, що є початком злоякісного росту.

Незважаючи на тенденцію до зниження вмісту смол у димі сучасних сигарет і викликане ним зниження надходження в організм курця поліциклічних ароматичних вуглеводнів, спостерігається більше надходження в організм курця нітрозамінів, що призводить до зміни структури захворюваності на рак легенів, а саме до зниження частоти плоскоклітинного раку і зростання числа випадків аденокарциноми.

Також у тютюнових виробах міститься акролеїн, що викликає ураження нервової системи та провокує розвиток астми, а також підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань. Виведення з організму метаболітів акролеїну може призвести до запалення сечового міхура – циститу.

Ацетальдегід – викликає подразнення респіраторного тракту та очей, може викликати дефекти плоду. У дослідах на щурах його вдихання викликає збільшення частоти злоякісних пухлин слизової оболонки носа, у хом’яків викликає рак гортані. У нижчих концентраціях інгаляція ацетальдегіду хом’якам збільшує частоту виникнення пухлин органів дихання, індукованих введенням класичного канцерогену – бензапірену, що викликає розриви ДНК, мутації у бактерій і в мітохондріях дріжджів, а також хромосомні порушення у рослин.

Крім того, курець у середньому за добу споживає приблизно в 10 разів більше бензолу ніж той, хто не курить. Постійний вплив цієї речовини на людину призводить до лейкопенії, тромбоцитопеній і анемії. На ранніх стадіях ці порушення можуть мати зворотний характер, вищі дози при тривалому впливі можуть викликати пригнічення кісткового мозку, його гіпоплазію і апластичну анемію, а також гострий мієлоїдний лейкоз. Вірогідними механізмами дії бензолу можуть бути мутації. Епідеміологічними дослідженнями доведений зв’язок між дією бензолу і численними випадками лейкозу.

При курінні тютюн осідає на слизових оболонках органів дихання. Як клінічними спостереженнями, так і експериментальними дослідженнями доведено сильну канцерогенну дію цієї речовини (сприяє виникненню ракових пухлин) на живий організм.

Після проведення останніми роками епідеміологічних досліджень встановлено очевидний причинно-наслідковий зв’язок між хронічною дією токсиканта і порушеннями здоров’я, зокрема збільшенням частоти новоутворень. Останніми роками цей виразний ефект пояснюють поєднаною дією бутадієну і ретровірусів.

Підвищений рівень оксиду вуглецю в легенях і крові курця зменшує здатність крові переносити кисень, що позначається на функціонуванні всіх тканин організму. Мозок і м’язи (включаючи серцеву) не можуть діяти на повну силу без достатнього надходження кисню. Серце і легені повинні працювати з більшим навантаженням для того, щоб компенсувати зниження надходження кисню в організм. Чадний газ також ушкоджує стінки артерій і збільшує ризик звуження коронарних судин, що може призвести до серцевих нападів.

Формальдегід здатен викликати гострі і хронічні отруєння, йому властива загальнотоксична дія. У дослідах на тваринах доведено його канцерогенність. Низькі концентрації формальдегіду викликають у людини подразнення очей, носа і шкіри, нудоту, головний біль і запаморочення, вищі викликають відчуття утруднення в грудях, головний біль, сильне серцебиття. Формальдегід здатен до вираженої алергенної дії, включаючи дерматит. Завдяки алергічній чутливості до формальдегіду навіть при дуже низьких його концентраціях можуть спостерігатися астматичні симптоми. Сильна дія або така, що повторюється, може призвести до ураження нирок. Алергічна реакція, яка проявилася хоч один раз, потім може виникати навіть при контакті з дуже малою кількістю формальдегіду.