Вона розповіла представникам ЗМІ про зміни в антикорупційному законодавстві, що набули чинності після прийняття законів «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення.

На відміну від Закону України «Про боротьбу з корупцією», який діяв в Україні з 1995 року, морально застарів та не відповідав вимогам міжнародних антикорупційних актів, щодо яких Україна взяла зобов’язання – у новому антикорупційному Законі містяться норми для здійснення низки превентивних антикорупційних заходів.

«Нове антикорупційне законодавство разом із новим Законом «Про державну службу» сприятиме поліпшенню престижу та авторитету державної служби, підвищенню рівня довіри до влади, прискоренню реформаційних процесів, ініційованих Президентом України Віктором Януковичем», – підкреслила Світлана Бухтіярова.

У Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції» значно розширено коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення. Поряд з особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (у тому числі Президент України, народні депутати, урядовці, судді), до суб’єктів відповідальності віднесено також посадових осіб юридичних осіб публічного права, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджету, аудиторів, нотаріусів, експертів, арбітражних керуючих, третейських суддів, посадових осіб міжнародних організацій та інших.

Також Законом визначено спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції – це органи прокуратури; спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України; податкової міліції, по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України; Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Крім того, значно посилено відповідальність за корупційні правопорушення. Якщо у старому законі особи, які порушили антикорупційне законодавство, притягалися лише до адміністративної відповідальності, наразі Закон передбачає 4 види відповідальності – кримінальну, цивільно-правову, адміністративну та дисциплінарну. При цьому відомості про осіб, які притягнуті до відповідальності за корупційні правопорушення, заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Реєстр формується та ведеться Міністерством юстиції України.

За новим законодавством держслужбовцям заборонено використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту), а також безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки від юридичних та фізичних осіб.

«Запровадження нового антикорупційного законодавства разом із започаткованою реформою самої державної служби сприятиме її оновленню та підвищенню її авторитету, впровадженню системних змін та модернізації моделі державного управління в цілому», – зазначила Світлана Бухтіярова.