22 травня 2012, 10:10

Керівники Луганщини вшанували пам’ять Тараса Шевченка з нагоди 151-річчя його перепоховання.

Керівники Луганської області вшанували пам’ять Тараса Шевченка напередодні 151-ої річниці перепоховання Великого Кобзаря на Черничій горі в Каневі.

У церемонії покладання взяли участь голова Луганської облдержадміністрації Володимир Пристюк і голова Луганської обласної ради Валерій Голенко, їхні заступники, міський голова Луганська Сергій Кравченко, керівники структурних облдержадміністрації, представники громадськості.

«Тарас Шевченко – видатна людина, яка все своє життя присвятила корінному реформуванню суспільних відносин заради зміцнення рідної – української – держави та забезпечення незалежного та демократичного шляху її розвитку», – зазначив після покладання квітів Володимир Пристюк.

Він вважає, що й наразі реформування країни не закінчено: «Сьогодні Президент України Віктор Янукович виступає з низкою пропозицій щодо модернізації Основного закону країни відповідно до вимог, які нині постають перед нашою державою в світлі міжнародних зобов’язань та вимог провідних європейських інституцій». Голова облдержадміністрації нагадав, що 17 травня Президент України підписав указ про створення Конституційної Асамблеї, мета якої є підготовка законопроектів про внесення змін до Конституції нашої держави. «Ця робота проводиться в контексті закликів до виконання резолюцій Парламентської Асамблеї Ради Європи та Європейської Комісії щодо необхідності якнайскорішого ініціювання всеосяжної конституційної реформи», – підкреслив Володимир Пристюк.

Нагадаємо, що перепоховання праху Великого Кобзаря відбулося 24 травня 1861 року в місті Канів. Тарас Шевченко помер 10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі, де і був похований на Смоленському цвинтарі. Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі – художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські – вирішили виконати волю поета та поховати його в Україні, адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були: «До Канева...».

Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. 18 травня домовину з прахом Шевченка було доправлено до Києва. 22 травня після богослужіння прах Шевченка було поховано на Чернечій горі біля Канева – в місці, яке відповідало його «Заповіту». Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, а Чернеча гора отримала назву Тарасової.

Відзначення річниць перепоховання поета стало національною традицією. 1925 року могила поета стала частиною Канівського музею-заповідника, а через 14 років там було відкрито пам’ятник роботи скульптора М.Манізера. Сучасного вигляду меморіал набув улітку 1939 року із встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам’ятника і спорудженням літературно-меморіального музею. Нині в музейній колекції – понад 20 тисяч унікальних пам’яток, серед яких меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи виступів знаменитих бандуристів і кобзарів. При заповіднику діють картинна галерея та наукова бібліотека. Щороку у травневі дні біля могили поета в Каневі проходять богослужіння, сюди звідусіль їдуть люди вклонитися Кобзареві.