Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)Діяльність ОДАПрес-центр17 січня 2013, 16:45 Заключне слово Президента на засіданні Комітету з економічних реформ.

Фото прес-служби Президента України Віктора Януковича

Шановні присутні!

Я хотів би, щоб ми з вами дещо узагальнили всі питання і напрямки реформ, модернізації - свідомо, розуміючи, що для нас є пріоритетами, до якої мети ми прагнемо, якими шляхами її досягти, і що для нас є рушійною силою росту економіки. Тому я дуже коротко хотів би зробити такі підсумки.

Я переконаний, що, перш за все, 2013 рік буде непростим. І розраховувати, що він буде легшим за попередній, - не треба. Тому нам треба думати, як долати ті перешкоди, які будуть на нашому шляху і бути до них готовими. Тобто ми вже звикли жити в такому стані очікування викликів, і це цілком природно. Тому що якщо ми не будемо до цього готові, будуть негативні наслідки.

Тому - я вже про це казав - лише адекватні, своєчасні та скоординовані заходи дозволять нам пройти через існуючі перешкоди та надати новий поштовх зростанню економіки та на цій основі підвищенню соціальних стандартів життя громадян.

У нас є вже досвід - Національний план дій. Ми домовилися в цьому році, що на основі цього плану дій Уряд робить програму соціально-економічного розвитку. Так, Миколо Яновичу? Робота йде? Йде. Я чекаю. Тому в Національному плані дій, як я вже казав, нам треба суттєво посилити саму філософію і рівень відповідальності.

Основною рушійною силою нашої роботи повинно стати суттєве покращення інвестиційного клімату шляхом нового якісного регулювання усіх сфер економіки. Ми з вами добре знаємо, що без притягнення інвестицій ні про яку модернізацію практично говорити не можна. Це буде просто «трьоп». Впевнений, що це є потенціалом і головною конкурентною перевагою, що здатна посилити стійкість до глобальних викликів і вивести Україну на територію впевненого зростання.

В умовах посилення конкуренції на зовнішніх ринках ми повинні створити режим максимально комфортного бізнес-середовища для залучення іноземних інвестицій і світового капіталу. Не створимо ми таких мотивацій - не піде до нас капітал, не прийдуть інвестиції. .

Інвестиційний клімат - це не лише зовнішні інвестиції, а й насамперед розвиток українського бізнесу, його вихід на нові внутрішні та іноземні ринку збуту.

Ми досі не використали на повну потужність можливості покращення регуляторного середовища. Ми розпочали цю роботу, ми вже маємо досвід, ми побачили, які бюрократичні та інші перешкоди стоять на цьому шляху.

Тому в багатьох сферах господарської діяльності й надалі присутні надмірні чи обтяжливі регуляторні процедури. За напрямом поліпшення інвестиційного клімату ставлю такі завдання.

Слід досягти нової якості дерегуляції.

Минулого року в рейтингу «Ведення бізнесу» Світового банку Україна покращила свої позиції на 15 пунктів, піднялася на 137 місце. Але, переконаний, що ми могли спрацювати і значно краще.

Наступного року Україна повинна увійти до першої сотні країн за легкістю ведення бізнесу. Таке завдання.

Передусім маємо на практиці спростити дозвільні процедури у сфері будівництва, а також запровадити європейську модель контролю за безпечністю та якістю харчових продуктів.

Електронна реєстрація нового бізнесу через Інтернет має стати насправді зручною та невитратною.

Підприємці - фізичні особи повинні нарешті отримати право закрити бізнес за заявницьким принципом.

Необхідно нарешті впорядкувати діяльність контролюючих органів. І ми над цим питанням зараз дуже серйозно працюємо. Найближчим часом ми приймемо всі необхідні рішення.

Кількість контролюючих органів повинна бути скорочена, з їх функцій потрібно прибрати дублюючі і так далі. Значно скоротити перевірки, там де вони непотрібні.

Цього року підприємці мають відчути зменшення тиску з боку державних органів, і у першу чергу внаслідок проведення інспекціями спільних планових перевірок. Їх не повинно бути багато. Якщо є необхідність - їх треба проводити комплексно. І такий досвід всюди у світі використовується.

Питання перегляду критеріїв віднесення підприємств до того чи іншого ступеня ризику, а також затвердження листів - перевірок має бути остаточно закрито до 1 березня цього року. Це вимога.

Наголошую на необхідності позбавлення контролюючих органів права зупиняти діяльність підприємств без відповідного судового рішення. Органи пожежного нагляду перші почнуть жити за новими правилами.

Вимагаю, щоб протягом двох місяців до парламенту були внесені законопроекти, що поширюють такий підхід на всі сфери державного нагляду.

Керівництво новоствореного Міністерства доходів та зборів має побудувати безконфліктну модель взаємин з бізнесом. Я пильно слідкуватиму за цим процесом.

Наступне ключове завдання - створення належних умов для отримання громадянами адміністративних послуг.

Адже дерегуляція стосується не тільки бізнесу і підприємництва. Громадяни також страждають від надмірного непотрібного втручання в їх життя з боку державних органів.

Деколи громадянин так заплутаний у необхідності отримати чергову довідку, що йому навіть ніколи думати про свою безпосередню роботу чи особисті справи.

Протягом цього року в кожному місті, районі повинен з’явитися сучасний центр адміністративних послуг. У кожному з них має надаватися гарантований перелік найбільш запитуваних громадянами та бізнесом послуг. До нього обов’язково мають бути включені послуги з оформлення землі, дозвільних документів у сфері будівництва та реєстрації нерухомості, оформлення документів, що посвідчують особу. Вони повинні надаватися в мінімальні строки, наприклад, паспорт громадянина - не більш ніж за 10 днів.

Мешканці кожного куточку країни мають відчути переваги реформи. Увагу також необхідно приділити створенню Єдиного державного порталу адміністративних послуг.

Електронне урядування - це реальна можливість перейти на принципово новий вимір ефективності влади.

Не менш важливе завдання - залучення інвестора в транспортну інфраструктуру. Ви всі знаєте, що транспортна інфраструктура потребує значних інвестицій. Необхідно надати стимули для того, щоб у цій сфері працювали не лише бюджетні ресурси, а й приватні задля розбудови портової інфраструктури, оновлення рухомого складу залізниці, розвитку повітряного сполучення і так далі.

Законодавча база для цього створена. Тепер потрібно, щоб вона запрацювала та дала відчутний економічний ефект.

Водночас звертаюсь до нового Міністра інфраструктури - при проведенні реформ пам’ятайте, що вони повинні стати основою для позитивних перетворень в інших сферах, зокрема соціальній – медицині, освіті і так далі.

Тому такі завдання, як розвиток мережі місцевих доріг, від яких залежить вчасність приїзду швидкої допомоги або підвіз сільських учнів, повинні перебувати під нашою з вами, шановні колеги, постійною увагою.

Покращення інвестиційного клімату в усіх напрямках має дати поштовх для розвитку економіки та створення основи для надання більш якісних соціальних послуг.

У цій сфері нам потрібні нові принципи:

визначення державою стандартів послуг соціальної сфери;

запровадження договірних відносин з надавачами таких послуг, які передбачатимуть певну самостійність закладів як стимул до більшої ефективності та відповідальність за якість послуг;

створення конкурентного середовища,

жорсткий контроль якості послуг з боку держави та громадськості, передусім - професійних асоціацій.

Ключ до цього - перехід від застарілої моделі бюджетного фінансування медицини, освіти та соціальної сфери, що базується на утриманні закладів, до моделі закупівель послуг.

Впритул до виконання цього завдання у медичній сфері підійшли пілотні регіони. Цього року вони мають підготувати нову модель бюджетного фінансування, вихідною точкою якої є визначення вартості медичної допомоги.

Провести апробацію в окремих багатопрофільних лікарнях, щоб переконатися, що новий підхід забезпечує стимули закладам для підвищення якості медичної допомоги та ефективності використання бюджетних коштів.

Важливі завдання стоять перед рештою непілотних регіонів.

Слід завершувати реорганізацію інфраструктури первинної меддопомоги згідно нових стандартів.

Сімейний лікар має стати ближчим до пацієнта, а через новий підхід до оплати праці - ще й вмотивованішим до вчасного виявлення проблем зі здоров’ям.

Для цього по всій країні мають бути організовані Центри первинної медичної допомоги.

Всі регіони мають забезпечити нову якість надання екстреної медичної допомоги.

Швидка допомога повинна стати дійсно «швидкою». Відмов у виїзді на виклик взагалі не може бути. Має стати реальністю стандарт приїзду бригади до пацієнта в межах 10 хвилин для міста та 20 хвилин - не більше - для села.

Треба оновити систему контролю якості медичної допомоги.

Необхідно змінити підходи до ліцензування медичної практики. У цьому процесі серйозну роль мають відігравати професійні асоціації медиків, а також незалежні центри оцінювання.

Потребує модернізації сфера освіти.

Прийняту рік тому Національну рамку кваліфікацій необхідно наповнювати змістом.

Уряд та об’єднання роботодавців мають провести масштабну роботу - понад 1000 професій потребують розробки професійних стандартів за підходом, що базується на компетенціях.

На цій основі Міністерство освіти і навчальні заклади мають розробити і впровадити нові освітньо-кваліфікаційні стандарти.

Крім того, надмірний контроль держави, а фактично чиновника за діяльністю навчальних закладів необхідно замінити їх автономією.

Прийшов такий час. Це дозволить досягти конкурентоспроможності випускників на ринку праці для задоволення потреб економіки.

Індикатором успішності модернізації вищої освіти стане включення вітчизняних університетів до провідних міжнародних освітніх рейтингів.

Інше завдання - наближення соціальних послуг до одержувача насамперед через розширення відповідної інфраструктури.

За рік ми зміцнили соцслужби більш ніж 12 тисячами соціальних фахівців.

Мета цього - це людина. Якщо ми кажемо про зміцнення соцслужб, то ми повинні зробити так, щоб людина не бігала за допомогою, а представники соцзабезпечення мають приходити з послугою до людини у складних життєвих обставинах.

Важливо створити додаткові стимули для залучення інвестицій у соціальну сферу.

Наразі ми маємо одиничні приклади реалізації проектів державно-приватного партнерства, хоча законодавство надало таку можливість ще два роки тому. Над цим питанням треба працювати.

Шановні колеги!

Нам потрібно привнести нове дихання в роботу Комітету з економічних реформ та запровадити нові підходи до реалізації завдань Національного плану дій на 2013 рік.

Стан впровадження реформ, особливо на місцях, має стати предметом постійного моніторингу.

Проблемні питання повинні регулярно розглядатися на засіданнях Уряду, а найбільш складні випадки - на засіданнях Комітету з економічних реформ.

Наслідки кожної реформи мають пильно відстежуватися та аналізуватися із залученням бізнес-кіл та громадськості на предмет їх відповідності поставленій меті.

Виявлені прорахунки - невідкладно усуватися.

Нарешті, маємо перейти до нової якості фінансування реформ.

Це передбачає концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямках, встановлення жорсткого контролю за ефективним витрачанням кожної бюджетної гривні.

Цього року Державний фонд регіонального розвитку повинен стати реальним інструментом фінансування капітальних інвестицій.

Слід посилити спроможність органів влади на місцевому рівні здійснювати підготовку проектів, що можуть фінансуватися за рахунок коштів Фонду.

Під час підготовки змін до Державного бюджету на 2013 рік Уряд має в повній мірі передбачати кошти регіонам для виконання ними делегованих повноважень та регіональних доручень Президента України.

З огляду на обмеженість бюджетних ресурсів треба почати використовувати потужний потенціал державно-приватного партнерства та міжнародної технічної і фінансової допомоги.

Завдання Уряду - в короткий строк провести аналіз наявних програм допомоги та ефективності їх використання.

Крім того, невідкладно проаналізуйте спільно з інвесторами причини, що заважають поширенню інструментів державно-приватного партнерства.

За результатами підготуйте конкретні пропозиції. Я готовий також долучитися до цієї роботи.

Я прошу істотно посилити комунікативну складову діяльності Кабміну.

Кожен керівник напряму реформ відповідає не лише за реалізацію визначеного плану заходів, а і за його інформаційний супровід. Я багато про це говорив, Миколо Яновичу. Встановіть системний підхід до цього питання. Я прошу Лукаш – підійдіть до цього питання системно, допоможіть Прем’єр-міністру і Уряду відпрацювати комунікації з громадськістю і суспільством.

Тому я пропоную сформувати нові підходи до інформаційного супроводу реформ, який з одного боку забезпечував би чіткий зв’язок популяризації заходів, в тому числі вжитих спільно з місцевою владою, а з іншого - надавав можливість громадськості висловлювати свої експертні оцінки до запропонованих заходів та враховувати такі оцінки під час моніторингу ефективності здійснення реформ.

Це дасть змогу і суспільству, і владі формувати спільну позицію щодо модернізації країни, бачити перспективи її розвитку.

Шановні колеги!

Наша сьогоднішня розмова показала, що робота Комітету з економічних реформ у цьому році повинна базуватись, як я вже казав, на новій філософії та підходах, бути відповідальною, чітко скоординованою з регіонами і націленою на конкретний практичний результат.

Безумовно, ключовим для цього є підвищення виконавської дисципліни, нова якість законодавчих актів, своєчасна розробка відповідної нормативно-правової бази, запровадження постійної системи моніторингу за імплементацією прийнятих законодавчих актів, практичним їх втіленням як на регіональному, так і на центральному рівнях.

Нам не потрібна гола цифра прийнятих законів, які нічого не приносять економіці та громадянам.

Кожне рішення повинно принести відчутний конкретний позитивний результат як для розвитку економіки країни, так і для підвищення соціальних стандартів.

У зв’язку з цим Уряду необхідно забезпечити контроль за ефективним використанням обмежених бюджетних ресурсів на впровадження пріоритетних економічних реформ.

Найближчим часом мною буде підписано Національний план дій з впровадження економічних реформ на 2013 рік - після того як він буде погоджений з регіонами.

Він повинен стати для Кабінету Міністрів чіткою програмою дій з конкретними показниками виконання і конкретними відповідальними.

Наполягаю, щоб зазначені нові підходи були взяті на озброєння Урядом при його реалізації.

І звертаю увагу на необхідність завершення завдань, які були виконані частково чи взагалі не виконані. Маю на увазі наш попередній Національний план дій. Миколо Яновичу, ці завдання повинні бути включені у Нацплан на поточний рік та перебувати під особистим контролем як з вашого боку, так і нових керівників напрямів реформ.

У третій декаді лютого ми спільно розглянемо розроблену Урядом з урахуванням Нацплану програму його діяльності, яка має надати вичерпну відповідь, що Уряд збирається робити конкретно для покращення соціально-економічної ситуації у країні.

Ще одне важливе питання - злагоджена робота Уряду та Верховної Ради України. Ми переконані, що лише такий підхід дасть змогу покращити якість законопроектної роботи, виконавську дисципліну та знаходити найбільш прийнятні шляхи для впровадження реформ у країні.

І я сподіваюсь, Верховна Рада України підтримає нас у цьому питанні.

Шановні колеги!

Завдання, які стоять перед нами, дуже серйозні, часу на їх виконання завжди не вистачає, його обмаль.

Тому тільки чітка скоординована робота дасть можливість нам подолати існуючі виклики, сформувати нову якість бізнес-середовища у країні та підняти на вищий рівень якість соціальних стандартів життя наших людей.

Дякую за увагу.

Бажаю нам всім успіху.

Версiя для друку

Архів новин за 2001-2007 рр.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20

Архів по роках: