В Україні знижується інтенсивність поширення ВІЛ-інфекції. Як повідомляє прес-служба МОЗ України, про це під час слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я на тему «Про запобігання поширенню епідемій туберкульозу, ВІЛ/СНІДу та вірусних гепатитів в Україні» повідомив перший заступник Міністра охорони здоров’я України Олександр Качур.
«У 2012 році вперше зареєстровано зниження на 1,6% числа нових випадків. Спостерігається стійка позитивна тенденція зменшення частки нових випадків ВІЛ-інфекції серед молоді та, починаючи з 2006 року, відбувається зменшення на 17% кількості нових випадків серед споживачів ін’єкційних наркотиків», – сказав Олександр Качур.
Стабілізації ситуації у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні, за його словами, вдалося досягти завдяки значній донорській допомозі протягом останніх 10 років та за рахунок впровадження ефективної політики економії коштів у процесі державних закупівель.
«Лише у 2013 році вдалося зекономити понад 30 млн. грн. та провести додаткову закупівлю препаратів», – сказав Олександр Качур.
Також перший заступник Міністра охорони здоров’я України повідомив, що вжиті державою заходи дозволили призупинили поширення туберкульозу в Україні та майже на чверть знизити показник захворюваності у порівнянні з 2005 роком.
«Протягом 2012 року розроблено та затверджено Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги «Туберкульоз», який базується на принципах доказової медицини, найуспішніших вітчизняних та світових практиках лікування туберкульозу, а також максимального приведення національних стандартів діагностики та лікування туберкульозу до загальноприйнятих міжнародних вимог та рекомендацій ВООЗ», – додав Олександр Качур.
Наразі пріоритетними для системи охорони здоров’я України у протидії соціально-небезпечним захворюванням є оптимізація управління програмами на підставі Європейської стратегії здоров’я 2020, впровадження у сфері профілактики, діагностики та лікування соціально-небезпечних захворювань принципів доказовості та ефективного використання коштів, а також розвиток системи охорони громадського здоров’я, соціального партнерства між державними закладами та громадськістю.
|