28 листопада 2015, 16:45

Юрій Клименко: «Геноцид штучним голодом призвів до непоправних втрат»

28 листопада на всій підконтрольній українській владі території Луганщини пройшла низка жалобних заходів, присвячених вшануванню пам’яті жертв голодоморів 1932-1933, 1921-1922, 1946-1947 років в Україні.
У м. Сєвєродонецьку вони розпочалися траурною ходою учасників заходу із запаленими лампадами і квітами із символічними колосками та мітингу-реквієму біля каплиці пам’яті жертв Голодоморів храмового комплексу «Лісова Дача» за участю керівництва Луганської облдержадміністрації, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, організацій та установ, учнівської молоді, студентства та громадськості.
«Ми всі повинні пам’ятати про одну з найтрагічніших сторінок в історії народу України – Голодомор. У 1932-1933 роках, оточена військами, які силою відбирали у людей не тільки хліб, а будь-що їстівне, Україна втратила мільйони жителів», – зазначив заступник голови облдержадміністрації Юрій Клименко під час мітингу-реквієму.
Він наголосив на тому, що геноцид штучним голодом призвів до непоправних демографічних, культурних і ментальних втрат. Навів вражаючі цифри про те, що навесні 1933 року, що вважається піком страшних подій, в Україні від голоду щодня вмирало майже 25 тисяч українців, тобто понад 1000 – щогодини. Він звернувся до учасників заходу із закликом не забувати цього, скільки б років не минуло, щоб у людей не згасало почуття жалю до безвинних жертв, щоб у народу була честь, а у кожного з нас – почуття обов'язку.
Юрій Клименко попросив присутніх, щоб сьогодні у кожного українця, у кожній сім’ї о 16 годині було запалено свічку пам’яті усім замученим, замореним і померлим. 
Заступник голови облдержадміністрації підкреслив, що сьогодні нам усім треба об’єднатися думками й серцями і не бути байдужими, щоб подібне ніколи не повторилося в майбутньому. 
Під час заходу промовці наголошували про те, що кожна українська родини, яка мешкала в сільській місцевості, зробила свій жертовний внесок у трагедію. Голодомор 1932-33 років стосується кожного. Нас усіх можна вважати постраждалими, бо кожен з нас втратив частку свого коріння.
Мітинг-реквієм завершився відправленням заупокійної молитви за загиблими під час голодоморів, яку провів керуючий Сєвєродонецькою Єпархією Української Православної Церкви, архиєпископ Сєвєродонецький і Старобільський Никодим, та покладанням квітів до пам’ятного знака «Жертвам Голодомору 1932 – 1932 років».