20 лютого 2016, 21:34

У Сєвєродонецьку вшанували Героїв Небесної Сотні

Сьогодні, 20 лютого, у Сєвєродонецьку за участі керівництва облдержадміністрації відбулись заходи з нагоди Дня вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. 
Після перформансу присвяченому Революції Гідності учасники заходу вшанували загиблих Героїв покладанням квітів та лампадок біля їх портретів.
Керівник Луганської обласної ВЦА Георгій Тука поділився своїми спогадами про події під час Революції Гідності. 
«Перші криваві бої почалися у Маріїнському парку. Люди під натиском правоохоронців та «тітушок» відступали та знову поверталися на свої позиції. Начебто здавалося, що ніщо нас не зупинить і ми будемо іти до кінця, але так сталося, що під час чергового наступу правоохоронців нам не вдалося зупинити людей і трапилась паніка. Я, в той самий момент, опинився на Інститутській на верхній барикаді. Це була найпотужніша барикада на Майдані. Її висота сягала 4-5 метрів. Коли багатотисячний натовп почав намагатися повернутись назад на Майдан під захист барикад у невеличкому проході трапилась давка. Я опинився там в середині. Я бачив на власні очі, як водомет почав розгойдувати цю барикаду намагаючись її протаранити. У мене, у той момент, була єдина думка: не хотілося закінчити своє життя під завалами барикади. Я бачив як бігли солдати «ввшники». В їх очах була лють. Вони бігли з замахнутими палицями. Коли вони підбігли я зрозумів, що це хлопці строкової служби. Вони побачили, на власні очі, що перед ними просто купа безпорадних людей, деякі з яких не виказували ознак життя. Ці хлопці в розгубленості опустили палиці і почали нас витягувати з цього завалу. В той самий час ті, кого зараз називають «контрактниками» лупцювали безпорадних людей. Я на все життя запам’ятаю як священик намагався стримувати тих, хто бив та вбивав безпорадних людей. Вони били і його. Він незважаючи на це, все одно кидався від одного до другого. Потім коли цей завал людських тіл рознесли в різні сторони я побачив як біля входу в метро, лежало біля двох-трьох десятків тіл, які на мій погляд не мали ознак життя, – – розказав керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука. – Минуло два роки, ми ще досі не отримали відповіді за що загинули ці люди? За що загинули правоохоронці? Навіщо це все так сталось? Головний посил тих подій, нікому і ніколи не давати зганьбити свою гідність».
«Багато із вас пам’ятає, що коли Майдан переміг у Києві в Луганській та Донецькій областях тільки все розпочиналось. Два роки тому ми з представниками громадського сектору вийшли запалити свічки. У той день під обласною адміністрацією сталася провокація організована псевдоелітами Луганської області Єфремовим та його сподвижниками. Я маю надію що ті люди, які почали цю війну сядуть нарешті у в’язницю», – зазначив директор Департаменту масових комунікацій Луганської облдержадміністрації Денис Денищенко. 
«Для мене Майдан це палаючі серця. І моя мета перебування тут, щоб ці серця горіли не дарма», – сказав військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади