Заступник голови Луганської облдержадміністрації Ольга Лішик відвідала колишніх в’язнів фашистських концтаборів, які проживають у місті Сєвєродонецьку.
Нагадаємо, 11 квітня 1945 року американські союзницькі війська увійшли до табору смерті Бухенвальд, де вже в’язні підняли повстання. Тому саме цей день став Міжнародним днем визволення в’язнів фашистських концтаборів.
Пилипу Сергійовичу Волкотрубу цього року виконується дев’яносто. Коли почалася війна, він проживав у Черкаській області, а його батька розстріляли загарбники, як сільського активіста. Після він ховався з матір’ю від переслідувань, а коли прийшов до села по продукти, його схопив поліцай. Пилипу Сергійовичу було 14 років, коли його відправили до нацистської Германії працювати на якогось господаря. Потім він потрапив до концтабору під баварським містом Аусбург. «Виживали, як могли: їли брукву, буряк, застарілу картоплю. Нацисти над нами знущалися: могли прикладом вибити зуби, якщо рили мерзлу картоплю…», – з жахом згадує Пилип Сергійович.
Цього ж дня Ольга Лішик у міській лікарні відвідала Євдокію Єфремівну Куперман, яка родом із села Станиславчик Вінницької області. У 1941 році десятирічною дівчинкою вона разом із мамою та маленьким братиком опинилася в єврейському гетто, яке фашисти розташували прямо в селі. Потім їх відправили до концтабору, що розташовувався на території Вінницькій області. Вона так згадує ті жахливі часи: «Завтра, 13 березня 1944 року, нас мали вести на розстріл. Для цього ті, кого фашисти розстріляли раніше, самі для себе розширяли рів… Раптом вбігає хлопчик і говорить, щоб ми виходили, бо німців вже нема».
Ольга Лішик наголосила, що ми ніколи не забудемо того, що довелося пережити нашому народу, які випробування випали на його долю під час Другої Світової війни. «Людство ніколи не допустить повторення цих трагедій. Ми всі разом зробимо все, щоб більш ніколи та ніде в світі не виникли нацистські ідеї. Зичу Вам здоров’я, добробуту та мирного неба над головою», – побажала Ольга Лішик тим, хто пройшов крізь пекло нацизму.
|