Сьомого травня, у Лисичанську за участю голови Луганської облдержадміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Юрія Гарбуза, заступників Луганської облдержадміністрації, голів райдержадміністрацій, керівництва Національної гвардії України, міського голови Лисичанська та представників громадськості пройшов мітинг з нагоди 46-ої річниці від дня народження генерал-майора Радієвського Олександра Віталійовича.
Захід відбувся на місті героїчної загибелі групи бійців Національної Гвардії України під командуванням Олександра Радієвського біля мосту через річку Сіверський Донець.
Очільник області у своєму виступі на заході сказав: «Дуже важко на серці, бо прийти на його день народження, поздоровити, потиснути руку, обійняти та побажати здоров’я сьогодні не склалося. Але сьогодні ми можемо поздоровити та побажати здоров’я всій його родині. У нього залишився син-офіцер, і ми сподіваємося, що цей рід буде жити довго й щасливо. Те, що не встиг зробить Олександр Віталійович, – патріот, герой України, поважна людина, я зобов’язуюсь зробити. Я вірю, що і в Луганську, і в Краснодоні, й на всьому Донбасі скоро буде прапор України. Всі, хто в серці носить прапор України, повинні пам’ятати таких людей, як Радієвський Олександр Віталійович. Я переконаний, що тих хто носить у серці не прапор України, а триколор, ми скоро виженемо туди, де є такий прапор».
Під час заходу було відслужена панахиду за загиблими.
За вагомий внесок в захисті Батьківщини за сумлінність та відданість справі увічнення пам’яті загиблих воїнів АТО на Сході України медалями Міжнародної Академії рейтингових технологій та соціології «Золота Фортуна» «Незалежність України» третього ступеню були нагороджені: волонтери Борейчук Виктор Стахович та Назаренко Алла Володимирівна, полковник Національної гвардії України Піскун Олександр Валерійович, капітан Національної гвардії України Газизов Максим Миколайович, капрал поліції загону особливого призначення Лисенко Ігор Олексійович.
Завершився мітинг покладанням квітів до пам’ятного знаку на місці загибелі українських героїв.
Олександр Віталійович Радієвський народився 9 травня 1970 року в місті Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Закінчив Криворізьку середню загальноосвітню школу № 104. У 1987 році вступив до Владикавказького вищого військового командного училища ім. С. М. Кірова МВС СРСР. З 2003 по 2011 рік командував Дніпропетровським полком з охорони громадського порядку.
Був командиром військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України. Загалом два з половиною місяці перебував у зоні АТО — особисто керував діями бійців по знищенню ворожих блокпостів під час звільнення Миколаївки, Семенівки, Слов'янська. 15 липня 2014 року Указом Президента за особисту мужність та самовідданість нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
23 липня 2014 року загинув під час бою за звільнення Лисичанська, коли разом з бійцями потрапив у засідку на мосту. Прикриваючи свого командира також загинули командир батальйону підполковник Павло Сніцар та стрілець-солдат Ігор Коцяр. 25 липня 2014 року йому було присвоєно звання генерал-майора (посмертно).
|