Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» - правовий механізм забезпечення реалізації прав фізичної особи у сфері державної реєстрації актів цивільного стану

   Належна реалізація прав і свобод людини неможлива без налагодженого правового механізму їх забезпечення. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон), ухвалений Верховною Радою України 1 липня 2010 року, є оновленою нормативною базою правового регулювання відносин, пов’язаних з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану.

   Основною метою прийняття Закону було вдосконалення нормативного врегулювання сфери державної реєстрації актів цивільного стану шляхом систематизації та підвищення ефективності дії норм, які регулюють відносини, пов’язані з цією сферою, оскільки Сімейний кодекс України не містить окремого розділу про акти цивільного стану. До набуття чинності Законом зберігав чинність розділ V «Акти громадянського стану» Кодексу про шлюб та сім’ю України 1963 року у частині, що не суперечила Сімейному кодексу України.

   Закон визначає правові та організаційні засади державної реєстрації актів цивільного стану, регламентує порядок проведення державної реєстрації актів цивільного стану, закріплюючи підстави, строки, місце державної реєстрації, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

   Зазначеним Законом внесено зміни до Сімейного, Цивільного і Цивільного процесуального кодексів України, Закону України «Про нотаріат», якими закріплено ряд новітніх норм з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи.

   Так, з прийняттям Закону не передбачається державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу. Рішення суду, яке набрало законної сили, є остаточним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу. Вказані зміни логічно пов’язані з положеннями Сімейного кодексу України, відповідно до яких у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

   Також удосконалено порядок розірвання шлюбу особами, засудженими до позбавлення волі. Зокрема, згідно з положеннями Закону засуджені до позбавлення волі особи, незалежно від строку покарання, мають можливість реалізувати своє право розірвати шлюб, як в судовому порядку, так і в органах державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах. Справа про розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі, може бути розглянута судом за участю представника такої особи, при цьому забезпечується всебічне врахування її майнових та особистих немайнових прав, зокрема щодо участі у вихованні дітей. Діючі до прийняття Закону норми позбавляли особу, засуджену до позбавлення волі, ініціювати питання розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану та надавали пріоритет інтересам другого з подружжя.

   З метою належного захисту прав та інтересів дитини Законом удосконалено порядок визначення походження дитини від батька, який не перебуваючи у шлюбі з матір’ю дитини мав право у передбачених законом випадках одноособово подати заяву про визнання себе батьком дитини. Наразі за відсутності спільної заяви матері та батька дитини визнання батьківства можливе лише за рішенням суду.

   Крім того Закон спростив в окремих випадках порядок внесення змін до актових записів цивільного стану та їх поновлення. Даний процес пов’язаний з витребуванням документів про державну реєстрацію актів цивільного стану, у зв’язку з чим виникали значні ускладнення у разі, якщо необхідний документ було складено компетентними органами іноземної держави, з якою Україна не має договірних відносин у цивільних і сімейних справах, або якщо її законодавством встановлено інший порядок внесення змін, поновлення актового запису, відмінний від передбаченого законодавством України. Законом визначено, що в даному випадку актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється для внесення необхідних змін відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Такий порядок забезпечує виконання рішень судів про усиновлення, скасування усиновлення, визнання усиновлення недійсним, визнання та вставлення факту батьківства, материнства у наведених випадках.

Відділ ДРАЦС Головного управління

юстиції у Луганській області