ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ЛУГАНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Методичні матеріали до Тижня
правових знань
«Ми різні — ми рівні»
березень 2010 року
На виконання спільних правоосвітніх
заходів управління освіти і науки ОДА та Головного управління юстиції у Луганській
області на 2009-2010 навчальний рік в березні поточного року в області (в
навчальних закладах та на підприємствах, в установах та організаціях) буде
проводитися тиждень правових знань на тему: «Ми різні — ми рівні».
Метою проведення тижня правових знань
«Ми різні — ми рівні» є доведення до відома населення області інформації про
передбачені міжнародним та вітчизняним законодавством гарантії захисту та
сприяння затвердженню конституційних принципів свободи та рівності людини і
громадянина у своїй гідності та правах, які, відповідно до статті 21
Конституції України є невідчужуваними та непорушними. Виходячи з цього, стаття
22 Конституції зазначає, що права людини і громадянина не є вичерпними. При
цьому, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до статті 24 Конституції, громадяни мають рівні конституційні права
і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за
ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі,
етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за
мовними або іншими ознаками.
Права людини є універсальними
правовими гарантіями, які захищають індивідів та групи від дій держави, що
обмежують основні свободи та принижують гідність людини. Дуже важливо
усвідомлювати існування міжнародно визнаних обмежень відносно здійснення деяких
прав людини для виконання вимог підтримання громадського порядку в
демократичному суспільстві. Зазвичай,
такі обмеження встановлені законом та є необхідними для забезпечення
проявів поваги до прав та свобод інших осіб та виконання справедливих вимог,
які стосуються моралі, громадського порядку та благополуччя в сучасному
демократичному суспільстві. Так, стаття 23 Конституції передбачає право людини
на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і
свободи інших людей.
Рівноправ'я жінок та чоловіків
проголошується також статтею 24 Конституції України. Виходячи з її положень,
рівність прав жінки і чоловіка забезпечується шляхом надання жінкам рівних з
чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у
здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї,
спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров'я жінок, встановленням
пенсійних пільг, створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю
з материнством, правовим захистом, моральною та матеріальною підтримкою
материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг
вагітним жінкам і матерям. При цьому слід зазначити, що закріплення рівноправ'я
в правових нормах ще не є гарантом рівноправ'я на практиці. Прикрим є факт
латентної дискримінації, коріння якої — в громадській свідомості, уявленнях про
ролі чоловіків та жінок у суспільстві. Як наслідок, суспільство стикається з
такими проблемами як фемінізація бідності, дискримінація жінок на ринку праці,
низький рівень репрезентації жінок в органах влади, особливо вищого рівня,
стійкі стереотипи щодо розподілу ролей статей у суспільстві, зростання насилля
стосовно до жінок. Усі ці негативні процеси складають основу для виникнення
умов щодо виникнення та поширення явища торгівлі людьми.
Виходячи з вищенаведеного, необхідно
окремо зазначити роль гендерної політики як одного із засобів протидії торгівлі
людьми. Під гендерною політикою слід розуміти комплексну, цілеспрямовану
діяльність держави, міжнародних та недержавних організацій, яка здійснюється
ними безпосередньо та опосередковано на національному та регіональному рівнях і
спрямована на інтегрування гендерного підходу в усі сфери політики як засобу
ліквідації всіх форм дискримінації за ознакою статі та досягнення рівного
розподілу економічних, соціальних і політичних ресурсів між жінками і
чоловіками. Метою впровадження такої політики, її цілі та завдання мають
конкретно-історичний характер і обумовлюються найбільш гострими соціальними
гендерними проблемами, на подолання та вирішення яких на певному етапі
суспільного розвитку має бути спрямована державна політика. Мета гендерної
політики на сучасному рівні розвитку українського суспільства полягає в
інтегруванні гендерного підходу в усі сфери суспільного та політичного життя
для гарантування рівних прав та можливостей людини незалежно від статі у
користуванні цими правами і свободами.
Крім того, варто відзначити важливу
роль проявів толерантності по відношенню до прав дітей, зазначити про
неприпустимість застосування тілесних покарань та дитячої праці (експлуатації
дітей). Застосування тілесних покарань порушує цілу низку прав дитини, які
закріплені в Конвенції ООН про права дитини і підтверджені в Конституції
України та Законі України “Про охорону дитинства”: право на рівний захист перед
законом; право не піддаватися жорстокому ставленню; право на життя та фізичну
недоторканність; право на найвищі стандарти фізичного та психічного здоров'я та
інші. Нажаль, у більшості ситуацій людина, що застосовує тілесні покарання, не
усвідомлює поганих наслідків такої поведінки, вважаючи, що її дії, викликані
позитивними намірами, є легітимними та виправданими. Проте, наслідки
застосування методів фізичного впливу на дітей можуть бути негативними та
пролонгованими. При цьому, рекомендується наголошувати на важливому значенні
толерантності як антипода насильства та жорстокого ставлення, що є необхідним
для спілкування, співжиття та спільної діяльності, основою формування культури
миру в сім'ї, громаді, суспільстві. При проведенні лекцій та бесід варто
виділити основні риси толерантності особистості, в тому числі і для дітей:
прихильність до інших людей, терплячість, милостивість, почуття гумору,
чуйність, довіра, альтруїзм, уміння володіти собою, доброзичливість,
неупереджене ставлення до дорослих та один до одного, гуманізм, уміння володіти
собою, доброзичливість, неупереджене ставлення, гуманізм, уміння слухати співрозмовника,
допитливість, здатність до співпереживання. При цьому, кожен слухач — дорослий,
підліток або дитина — швидше за все, знайде в собі недоліки чи розповість, що
не завжди буває толерантним.
Окрему увагу при проведенні Тижня
правових знань варто приділити проявам
толерантності по відношенню до інвалідів та людей з обмеженими можливостями.
Люди з інвалідністю залишаються однією з найізольованіших груп у будь-якому
суспільстві. У той час, коли міжнародна правова система щодо прав людини
змінила життя у всьому світі, особи з інвалідністю не відчули на собі цих
здобутків. Незважаючи на економічну ситуацію в будь-якій країні або ситуацію з
правами людини у цій країні, особи з інвалідністю зазвичай лишаються останніми
в черзі на дотримання своїх прав людини. Їм відмовляють у можливостях, які
дозволили б їм стати самодостатніми, а отже вони змушені апелювати до доброти і
милосердя з боку інших. За останні роки у всьому світі спостерігалось
покращення ситуації із реалізацією прав людей з інвалідністю, що призвело до
припинення фактів, коли нехтування правами людини зпоміж 650 мільйонів (в
Україні — приблизно 3 мільйона) осіб з інвалідністю вважалось прийнятним. При
цьому, основний акцент необхідно зробити на положеннях статей Конвенції ООН про
права інвалідів, яка за своєю суттю гарантує, що особи з інвалідністю
користуються тими самими правами людини, що й інші. Конвенція виступає
доповненням до існуючих міжнародних договорів з прав людини. Конвенція не
визначає будь-яких нових прав людини по відношенню до осіб з інвалідністю. Вона
більшою мірою пояснює зобов'язання та обов'язки держав дотримуватися та
забезпечувати рівноправне користування правами людини усіма особами з
інвалідністю. Конвенція визначає сфери, в яких необхідно внести доповнення, що
дозволять людям з інвалідністю користуватися своїми правами, а також сфери, в
яких необхідно посилити їхні права через постійні порушення цих прав. Крім
того, Конвенція також встановлює загальні мінімальні стандарти, що мають
застосовуватись до кожної особи та які слугуватимуть основою для чіткого
визначення поля дій.
Робота органів юстиції має бути
спрямована на висвітлення норм чинного законодавства, які регламентують
забезпечення толерантності, реалізації прав людини і громадянина на державному
рівні шляхом дотримання правопорядку, судово-процесуальних та адміністративних
норм тощо.
Під час проведення правоосвітніх
заходів необхідно висвітлити:
1. Основні положення вітчизняного законодавства в сфері забезпечення принципів рівноправ'я та толерантності:
lКонституція України.
lЦивільний Кодекс України.
lКримінальний Кодекс України.
lСімейний Кодекс України.
lРозпорядження Кабінету Міністрів України “Про
схвалення Концепції соціального захисту бездомних громадян” від 17.04.2008 р. №
639-р.
lЗакон України “Про забезпечення рівних прав та
можливостей жінок і чоловіків” від 08.09.2005 р. № 2866-ІV.
lЗакон України “Про охорону дитинства” від
26.04.2001 р. № 2402-ІІІ.
2.
Роль міжнародних правових актів у формуванні та реалізації принципів толерантності:
lЗагальна декларація прав людини від 10.12.1948 р.
lДекларація принципів терпимості, затверджена Резолюцією Генеральної конференції ЮНЕСКО від 16.11.1995 р.
lМіжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 04.01.1969 р.
lКонвенція ООН про права дитини від 02.09.1990 р.
lКонвенція ООН про права інвалідів від 13.12.2006 р.
lДекларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на основі релігії та переконань, затверджена Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25.11.1981 р.
lЄвропейська Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 1950 р.
lКонвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації відносно жінок від 03.09.1981 р.
lРекомендація Комітету міністрів Ради Європи “ЗМІ та сприяння культурі терпимості” від 30.10.1997 р.
3. Порядок захисту порушених прав людини в судових органах.
Особливу увагу слід приділити питанням захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб відповідно до чинного законодавства.
Крім того, у спеціалістів відділу правової інформації та державної реєстрації Головного управління юстиції у Луганській області можна отримати повчальні мультиплікаційні фільми на тему забезпечення толерантності для демонстрації під час проведення лекцій та бесід на правову тематику.
Відділ правової інформації
та державної реєстрації
