23 липня 2009, 12:51

До уваги місцевих громадських організацій!

 

Щодо Міжнародної наукової
конференції "Розвиток громадянського суспільства.
Духовність і право"
 
Головне управління юстиції у Луганській області доводить до відома місцевих громадських організацій інформаційне повідомлення (копія додається) про Міжнародну наукову конференцію "Розвиток громадянського суспільства. Духовність і право", що відбудеться 26-29 вересня 2009 року на базі санаторію Партеніт (Україна, Автономна Республіка Крим, м.Алушта). Організаторами Конференції виступають філософський факультет Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського, Міністерство юстиції України та Міжнародна наукова громадська організація "Міжнародна Академія духовних наук".
 
 
 
 
Міністерство юстиції України
Філософський факультет Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського
Міжнародна наукова громадська організація "Міжнародна Академія духовних наук"
 
Міжнародна наукова конференція
"Розвиток громадянського суспільства. Духовність і право"
 

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

 
Шановні колеги!
 
Оргкомітет запрошує Вас взяти участь у роботі Міжнародної наукової конференції "Розвиток громадянського суспільства. Духовність і право", що відбудеться на базі санаторію Партеніт (Україна, Автономна Республіка Крим, м.Алушта, смт.Партеніт). Організаторами Конференції виступають Міністерство юстиції України, філософський факультет Таврійського національного університету ім.В.І.Вернадського та Міжнародна наукова громадська організація "Міжнародна Академія духовних наук".
26-29 вересня 2009 року.
 
Планується обговорення за такими темами:
  •  Духовність і право у житті сучасного суспільства – альтернатива чи доповнення?
  • Право на духовність: чи існують форми ущемлення права на духовність в сучасній світовій цивілізації?
(На перший погляд, може здатись, що в демократичних країнах сучасного світу питання прав людини, пов’язані з його духовними переконаннями, практично вирішені. Разом з тим, відомо, що час від часу виникають міжетнічні, міжцивілізаційні та інші конфліктні ситуації на духовно-світоглядній основі, наприклад, труднощі, пов’язані з альтернативною службою в армії, або прийняття у Франції закону, що обмежує носіння хіджабів у навчальних закладах, переслідування вільнодумства у деяких країнах тощо).
  • Право і традиція: чи невідворотня колізія?
(У багатьох країнах Сходу право у ряді сфер життя людей замінюється нормами релігійного порядку. При цьому дані норми, оскільки вони походять своїми коренями у вироблену століттями традицію, видаються не тільки живучими, але й в багатьох випадках цілком доцільними з точки зору стратегії виживання народу. Цікаво, що їх адекватність існуючому способу життя (наприклад, деякі норми шаріату) не завжди розуміються представниками європейської цивілізації. Очевидно, що деякі з цих норм та елементів способу життя (культ «великої сім'ї», багатоженство (полігамність), вимоги целібату тощо) відіграють важливу роль для адаптації тих чи інших етносів до конкретних природних чи культурно-історичних умов. Усе це свідчить про те, що необхідні серйозні дослідження взаємозв’язку норм права і норм традиції в умовах реальностей сучасного світу).
  • Правовий нігілізм і бездуховність: дві сторони однієї медалі. Яка роль права у вирішенні проблем, пов’язаних з "екологією думки", "екологією соціуму", "екологією культури"?
(У нашій країні можна спостерігати декілька форм правового нігілізму. Одна з них бере початок з особливостей східнохристиянської традиції домінування моралі над правом. Інші форми обумовлені бездуховністю "одномірної людини", розкладанням ціннісної свідомості як наслідок антропологічної кризи).
  • Духовність як феномен культури: сутність, історичні типи та форми відображення у сучасному суспільстві.
  • Мудрість права і право мудрості.
(Право являється концентрованим виявленням досвіду розвитку державності у тій чи іншій країні. Як і великий досвід, він містить в собі різноманітні складові. Серед них – зерна мудрості, що були викристалізовані в результаті тисячолітнього процесу виживання людства. Однак, очевидно, що мудрість виявляється і в інших формах культури – мистецтва, моралі, філософії, релігії. В цьому сенсі мудрість універсальна та повинна мати свої права на соціалізацію. Хоча ми можемо говорити про мудрість, це не виключає того, що в праві відображаються й архаїчні уявлення попередніх століть, й приватні інтереси окремих соціальних груп і класів, й одномоментні в масштабах історичного часу реакції законодавця на поточну ситуацію. Очистити право від цих нашарувань, наблизити його до настанов справжньої мудрості – актуальне та серйозне завдання нашого часу).
  • Правове виховання – його форми, можливості, обмеженості (обмеження) й парадокси.
(Важливість правового виховання, особливо у нашому суспільстві, очевидна. Тільки при цьому необхідно мати на увазі, що правова сфера не може претендувати на домінуючу роль у вихованні особистості, підміняючи собою культуру в цілому, етику, мистецтво, релігію. Відрив одного від другого може призвести до такого, наприклад, парадоксу правової просвіти: нерідко в процесі викладання основ права в школі виявляється, що більш за всіх цікавляться цим курсом та найкраще за всіх його вивчають підлітки з кримінальними нахилами, оскільки хочуть точніше знати, які покарання передбачені за ті чи інші правопорушення).
  • Сімейні відносини між дітьми та батьками: домінування норм духовності чи норм права?
(У США широко поширена практика, що розширює права дитини в процесі її розвитку в сім'ї, зокрема, захист дитини від тиску батьків. Однак ця практика має як свої плюси, так і мінуси. Це не означає, що закон не повинен захищати права дитини там, де вони дійсно грубо порушуються. На жаль, останнім часом ми все частіше спостерігаємо моральне розхитування інституту сім'ї. Сім'я майже не відповідає своєму призначенню, а батьки (хворі на алкоголізм, наркоманію, бомжі, злочинці) перестають відповідати культурно-моральному сенсу цього слова. У цьому випадку правовий захист дитини має бути своєчасним, ефективним та всебічним).
  •  Кінцева мета права і кінцева мета духовності.
 (В ідеалі вони повинні співпадати, тому праведний суд завжди повинен бути справедливим, та мати на увазі духовність як вищу мету правосуддя. Чи не випливає із цього, що у правозастосовчій практиці дух закону має бути вищим за букву закону?)
  •  Взаємодія органів виконавчої влади та громадських організацій.
(Форми реалізації Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства; форми взаємодії органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства (обмін досвідом); методична допомога громадським організаціям у виконанні громадськими організаціями Закону України "Про об'єднання громадян", складанні звітів, взаємодії з державним реєстратором, виконання статуту громадської організації).
  • Громадянське суспільство – носій духовних цінностей.
(Роль громадських організацій як інститутів громадянського суспільства у формуванні здорової нації; вплив громадських організацій на формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров'я, освіти, праці, відпочинку).
 
УМОВИ УЧАСТІ У КОНФЕРЕНЦІЇ
 
Тези доповідей, заявку на участь у Конференції, ксерокопію квитанції про оплату оргвнеску необхідно надіслати разом з диском типу CD-R в оргкомітет до 14 вересня 2009 року за адресами (поштовими та/або електронними) оргкомітету:
 

 ТЕЗИ ДОПОВІДЕЙ ПОВИННІ ВІДПОВІДАТИ НАСТУПНИКМ ВИМОГАМ:

-                      обсяг до 3-х сторінок, подаються роздруковані у двох примірниках та на диску формату CD-R (окремим файлом в форматі RTF) або надсилаються на електронну адресу;
-                      текст набирається шрифтом Times New Roman, кегль 14, інтервал - 1,5 см., поля: верхнє-2 см, нижнє-2 см, праве-2 см, ліве-3 см;
-                      у верхньому колонтитулі зазначається назва теми обговорення;
-                      у заголовку вказуються прізвище, ім'я та по-батькові, посада, назва організації, науковий ступінь/вчене звання автора (повністю), тема доповіді;
-                      у кінці доповіді через два інтервали наводяться використані літературні джерела за формою, що відповідає вимогам ВАК України.
Оплата організаційного внеску (який покриває витрати на організацію Конференції та видання матеріалів Конференції) у розмірі 350 грн. перераховується до 14 вересня 2009 року.
 Учасники самостійно оплачують проїзд та проживання у санаторії Партеніт. Вартість проживання з харчуванням 300 грн. на добу за одну особу. Оплата за проживання здійснюється по приїзду або передоплатою.
 
 
Реквізити для сплати оргвнеску та проживання:
одержувач: Міжнародна наукова громадська організація "Міжнародна Академія духовних наук" (або МАДН);
ЄДРПОУ 34416597;
р/р №2600712997;
МФО 324021;
банк одержувача: КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль";
призначення платежу: за участь у Міжнародній науковій конференції "Розвиток громадянського суспільства. Духовність і право".
 
Робочі мови Конференції:
українська, російська, англійська.
 
УВАГА!
 
Матеріали Конференції будуть публікуватись без додаткового редагування. За зміст тексту тез доповідей та наявність помилок несуть відповідальність автори. Оргкомітет залишає за собою право відмовити у друкуванні не відредагованих матеріалів, які не відповідають тематиці чи вимогам або надіслані пізніше від вказаного терміну.
 
Іхати: м.Алушта, смт.Партеніт, санаторій Партеніт.
 
ЗАЯВКА НА УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ
 
 
Організація, місто_________________________________________________
Учасник (ПІБ повністю)___________________________________
____________________________________________________________
Науковий ступінь, вчене звання___________________________________
Посада в Організації______________________________________________
Назва доповіді______________________________________________________
Назва теми для обговорення___________________________________________
Кількість місць для бронювання___________________________
Поштова адреса__________________________________________________
E-mail______________________________________________________
Контактний телефон_________________________________________________
Потреба у технічних засобах:
- графопроектор
- мультимедійний проектор
Форма участі:
- доповідь на пленарному засіданні (до 15 хв.);
- доповідь на секції (до 10 хв.);
- виступ з інформацією (до 5 хв.);
- планую взяти участь як слухач;
- не планую приїзд.
 
Запрошення на участь у Конференції буде надіслано додатково після отримання оргкомітетом тез доповідей та підтвердження оплати оргвнеску
 та буде заброньована необхідна кількість місць.
 
Сподіваємось на плідну співпрацю!
 
Оргкомітет