Про реєстрацію НПА

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
19 грудня 2011 р. за N 1465/20203

Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення

Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 395, статей 188⁴¹, 221, 254 - 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що додається.

2. Надати право складати протоколи про адміністративні правопорушення за порушення, передбачені статтею 188⁴¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення:

директору Департаменту реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності, заступнику директора Департаменту - начальнику Управління державної реєстрації нормативно-правових актів та заступникам начальника цього Управління, начальникам та заступникам начальників, головним і провідним спеціалістам структурних підрозділів цього Управління;

начальникам та заступникам начальників головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, керівникам та заступникам керівників структурних підрозділів, головним і провідним спеціалістам, що здійснюють державну реєстрацію нормативно-правових актів, цих управлінь;

начальникам та заступникам начальників районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції.

3. Департаменту судової роботи (Галущенко Г. В.), начальникам головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції забезпечити своєчасне надіслання матеріалів про адміністративні правопорушення до відповідних судів та представництво Міністерства юстиції України та його територіальних органів під час розгляду судами справ про притягнення до адміністративної відповідальності керівників органів, нормативно-правові акти яких відповідно до закону підлягають державній реєстрації, за порушення, передбачені статтею 188⁴¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Департаменту організаційного та ресурсного забезпечення (Мудрий С. І.), начальникам головних управлінь Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах Києві та Севастополі, міськрайонних та міжрайонних управлінь юстиції забезпечити виготовлення необхідної кількості бланкової продукції.

5. Департаменту реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності (Железняк Н. А.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в установленому законодавством порядку.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції - керівника апарату Сєдова А. Ю.

7. Цей наказ набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 08.09.2011 N 3720-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування".

Інструкція
з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення

I. Загальні положення

1.1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до статей 188⁴¹, 221, 254 - 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підпункту 11 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 395.

Цією Інструкцією встановлено механізм складання уповноваженими посадовими особами Міністерства юстиції України і його територіальних органів та надіслання органам, уповноваженим розглядати справи про адміністративні правопорушення, протоколів та матеріалів про адміністративні правопорушення за порушення, передбачені статтею 188⁴¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення.

1.2. Протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188⁴¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, складаються уповноваженими на те Міністерством юстиції України посадовими особами (далі - уповноважені посадові особи).

1.3. Уповноважені посадові особи складають протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів - неподання, несвоєчасне подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до закону підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз'яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми.

1.4. Протоколи про адміністративні порушення складаються щодо керівника органу, нормативно-правові акти якого відповідно до закону підлягають державній реєстрації, а у разі його відсутності - щодо особи, яка виконує його обов'язки, згідно з відповідним розпорядчим документом цього органу. У разі вчинення особою кількох окремих адміністративних правопорушень протоколи складаються щодо кожного з вчинених правопорушень.

II. Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення

2.1. Протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) за порушення, передбачені статтею 188⁴¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, складається уповноваженою на те посадовою особою Міністерства юстиції України та його територіальних органів за результатами перевірок, проведених цією посадовою особою відповідно до порядку проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, встановленого Міністерством юстиції України.

2.2. Протокол про адміністративне правопорушення складається українською мовою. Не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після того, як протокол підписаний особою, щодо якої він складений.

2.3. У протоколі про адміністративне правопорушення при його складанні обов'язково вказується стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність.

2.4. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, та які положення законодавства цим порушено.

2.5. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також адреси місць проживання.

2.6. Уповноважена посадова особа зобов'язана ознайомити особу, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 63 Конституції України з її правами і обов'язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі. Про обізнаність з вищезазначеним особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, ставить у протоколі свій підпис, а у разі відмови поставити підпис про це робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписом уповноваженої посадової особи.

2.7. Особі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, яке вноситься до протоколу і засвідчується підписом зазначеної особи. Пояснення та зауваження можуть додаватись до протоколу окремо, про що робиться запис у цьому протоколі.

У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень та зауважень за суттю вчиненого правопорушення уповноважена посадова особа вносить до нього відповідний запис, який засвідчується її підписом.

2.8. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, а також може підписуватись свідками та потерпілими у випадку їх наявності.

У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис, який засвідчує своїм підписом та підписами свідків у випадку їх наявності.

Особа, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, має право додати до протоколу пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви відмови від його підпису.

2.9. До протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Кожен документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства.

2.10. Складений протокол та інші матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188⁴¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, протягом трьох робочих днів формуються уповноваженою посадовою особою у справу. Наступного робочого дня справа про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом Міністерства юстиції або його територіального органу надсилається до районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.

2.11. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 188⁴¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, розглядаються суддями районного, районного у місті (міського, міськрайонного) суду відповідно до статті 221 цього Кодексу.

III. Порядок оформлення справи про адміністративне правопорушення

3.1. Оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення забезпечує уповноважена посадова особа, яка склала протокол.

3.2. Протокол не пізніше наступного дня після його складання реєструється уповноваженою посадовою особою у журналі реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 2), сторінки якого повинні бути прошнуровані та пронумеровані, а також скріплені печаткою Міністерства юстиції України або його територіального органу.

Крім того, у цьому журналі проставляється відмітка про вручення другого примірника протоколу.

3.3. Облік протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо.

3.4. Облік видачі бланків протоколів ведеться в журналі видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 3).

3.5. Бланк протоколу має серію і номер. Бланки протоколів мають наскрізну нумерацію та серію, що належить до відповідної адміністративно-територіальної одиниці (додаток 4).

3.6. Журнали реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення та журнали видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення зберігаються протягом трьох років.

ПРОТОКОЛ
про адміністративне правопорушення

ЖУРНАЛ
реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення

ЖУРНАЛ
видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення

СЕРІЇ
бланків протоколів про адміністративні правопорушення, що належать до відповідних адміністративно-територіальних одиниць

Порядок
проведення органами юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок, розроблений відповідно до підпункту 11 пункту 4, пункту 7 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 395, встановлює єдиний механізм здійснення Міністерством юстиції України та територіальними органами юстиції (далі - органи юстиції) перевірок стану додержання суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

1.2. Цей Порядок визначає механізми:

здійснення Міністерством юстиції України (далі - Мін'юст) перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, а також інших органах, нормативно-правові акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації;

здійснення Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів у територіальних органах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органах виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших структурних підрозділах;

здійснення районними, районними в містах Києві та Севастополі, міськрайонними, міжрайонними управліннями юстиції перевірок стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів у районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, їх управліннях, відділах, інших структурних підрозділах.

1.3. У цьому Порядку поняття вживаються в такому значенні:

безвиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться органами юстиції щомісяця на підставі переліку актів, прийнятих суб'єктом нормотворення, та/або завірених в установленому законодавством порядку копій зазначених актів, надісланих цим суб'єктом на вимогу органів юстиції;

виїзна перевірка - перевірка, яка проводиться органами юстиції відповідно до їх річних планів або позапланово за місцезнаходженням суб'єкта нормотворення;

планова перевірка - перевірка, яка проводиться органами юстиції відповідно до річних планів перевірок, які затверджуються органами юстиції та до початку її проведення надсилаються суб'єктам нормотворення;

позапланова перевірка - перевірка, яка проводиться органами юстиції поза річними планами перевірок, які затверджуються органами юстиції, та без попереднього письмового повідомлення суб'єкта нормотворення про її проведення.

Поняття "нормативно-правовий акт" та "суб'єкт нормотворення" вживаються у цьому Порядку відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

1.4. Контроль за додержанням суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів здійснюють органи юстиції шляхом проведення перевірок: планових, позапланових, виїзних та безвиїзних. Планові та позапланові перевірки є безвиїзними та виїзними.

1.5. Основним завданням проведення перевірок суб'єктів нормотворення є виявлення порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів: неподання, несвоєчасного подання для державної реєстрації нормативно-правових актів, які відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, направлення на виконання нормативно-правових актів, що не пройшли державної реєстрації та не опубліковані в установленому законом порядку, а також надіслання для виконання вказівок, роз'яснень у будь-якій формі, що встановлюють правові норми, інших порушень.

1.6. Органи юстиції здійснюють безвиїзні, виїзні, планові та позапланові перевірки додержання законодавства про державну реєстрацію суб'єктами нормотворення, а саме:

міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, а також іншими органами, нормативно-правові акти яких відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, - Мін'юст;

територіальними органами міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, їх управліннями, відділами, іншими підрозділами - Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;

районними, районними в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, їх управліннями, відділами, іншими підрозділами - районні, районні в містах Києві та Севастополі, міськрайонні, міжрайонні управління юстиції.

1.7. Уповноважені посадові особи органів юстиції зобов'язані додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів.

1.8. Уповноважені посадові особи органів юстиції мають право:

безперешкодно входити на об'єкт перевірки за службовим посвідченням і мати доступ до документів та інших матеріалів, у тому числі з обмеженим доступом, потрібних для проведення перевірки;

у зв'язку з реалізацією своїх повноважень вимагати надання необхідних документів та іншої інформації, у тому числі з обмеженим доступом, а також засвідчених в установленому законодавством порядку копій документів, що можуть бути джерелом інформації про порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, для долучення їх до матеріалів перевірки;

давати обов'язкові для виконання вимоги з питань додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

складати довідки за результатами перевірок щодо стану додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та/або протоколи про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

у зв'язку з реалізацією своїх повноважень та відповідно до закону звертатись до органів прокуратури, інших правоохоронних органів.

1.9. Уповноважені посадові особи органів юстиції зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати перевірку у межах визначених повноважень;

ознайомити керівника органу, нормативно-правові акти якого відповідно до законодавства підлягають державній реєстрації, з результатами проведеної перевірки та/або протоколом про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

1.10. Посадові особи суб'єкта нормотворення під час здійснення перевірки мають право:

перевіряти наявність в уповноважених посадових осіб органів юстиції службового посвідчення та підстав для проведення перевірки;

бути присутніми під час здійснення перевірки;

одержувати та ознайомлюватись за результатами проведеної перевірки з довідкою та/або протоколом про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

надавати в письмовій формі свої пояснення та зауваження до довідки за результатами проведеної перевірки та/або протоколу про адміністративні правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії уповноважених посадових осіб органів юстиції.

1.11. Посадові особи суб'єкта нормотворення під час здійснення перевірки зобов'язані:

безперешкодно допускати уповноважених посадових осіб органів юстиції на об'єкт перевірки та надавати доступ до документів та інших матеріалів, у тому числі з обмеженим доступом, потрібних для проведення перевірки;

надавати необхідні документи та іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, а також засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, що можуть бути джерелом інформації про порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

виконувати вимоги уповноважених посадових осіб органів юстиції з питань додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

II. Порядок проведення органами юстиції планової або позапланової перевірки суб'єкта нормотворення щодо додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та оформлення їх результатів

2.1. Планова перевірка суб'єкта нормотворення проводиться за наказом уповноваженої посадової особи органу юстиції та на підставі річного плану перевірок, затвердженого уповноваженою посадовою особою органу юстиції. Порядок проведення безвиїзних та планових виїзних перевірок встановлено розділом III цього Порядку.

Не пізніше ніж за сім календарних днів до дня проведення планової перевірки суб'єкту нормотворення надсилається письмове повідомлення за підписом уповноваженої посадової особи органу юстиції із зазначенням дати проведення перевірки, періоду, за який проводитиметься перевірка, та складу комісії з перевірки (далі - комісія).

Формування проектів річних планів проведення планових перевірок щодо додержання суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів здійснюється відповідними структурними підрозділами органів юстиції, виходячи з необхідності щорічного проведення таких перевірок та результатів безвиїзних перевірок.

Органи юстиції мають право проводити перевірки щодо додержання суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів спільно з іншими органами державної влади, в тому числі органами державного управління, органами виконавчої влади та правоохоронними органами. У цьому випадку органи юстиції готують та узгоджують проекти наказів щодо залучення в установленому порядку до складу комісій з перевірки представників цих органів.

2.2. Позапланова перевірка проводиться згідно з наказом уповноваженої посадової особи органу юстиції та на підставі:

подання суб'єктом нормотворення письмової заяви до органів юстиції про здійснення перевірки на його прохання;

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

доручення Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади;

виявлення органами юстиції порушення суб'єктом нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

2.3. Для проведення планової або позапланової перевірки наказом уповноваженої посадової особи утворюється комісія у складі не менше двох працівників та затверджується перелік питань для здійснення цих перевірок. Склад комісії з проведення перевірки визначається з урахуванням очікуваного обсягу роботи для виконання поставленого завдання перевірки.

До роботи комісії можуть залучатися в установленому законодавством порядку працівники інших органів державної влади, в тому числі органів державного управління, органів виконавчої влади та правоохоронних органів, а також фахівці (експерти).

2.4. Строк проведення планової або позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів. За поданням голови комісії продовження строку проведення перевірки здійснюється уповноваженою посадовою особою, яка прийняла рішення про проведення перевірки, але не більше ніж на три робочі дні.

Планові або позапланові перевірки здійснюються в робочий час суб'єкта нормотворення, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

2.5. Органи юстиції оприлюднюють річні плани проведення перевірок щодо додержання суб'єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

2.6. Голова комісії:

забезпечує повідомлення керівника суб'єкта нормотворення про проведення планової перевірки;

організовує роботу комісії, визначає коло питань, що підлягають перевірці, виходячи з того, є перевірка плановою чи позаплановою;

розподіляє між членами комісії конкретні завдання для перевірки;

забезпечує координацію роботи членів комісії при підготовці та проведенні перевірки.

2.7. Члени комісії беруть участь у роботі комісії та виконують поставлені перед ними завдання.

Член комісії має право одноособово, керуючись конкретним завданням голови комісії, досліджувати окремі питання перевірки.

2.8. Для проведення планової або позапланової перевірки потрібні такі документи:

лист-повідомлення про проведення перевірки та склад комісії;

план (програма) проведення перевірки;

наказ про проведення перевірки.

2.9. Перед проведенням планової або позапланової перевірки комісія здійснює попередній аналіз та вивчення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність суб'єкта нормотворення, за потреби готує та направляє в установленому законодавством порядку запити про надання інформації щодо нормотворчої діяльності цього суб'єкта.

2.10. Комісія повинна проаналізувати зареєстровані в органі юстиції нормативно-правові акти суб'єкта нормотворення за період, який планується перевірити, узагальнити інформацію про нормативно-правові акти суб'єкта нормотворення, щодо яких органами юстиції прийнято рішення про відмову в державній реєстрації нормативно-правових актів, повернення нормативно-правових актів без державної реєстрації для доопрацювання, а також скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

За результатами такої підготовчої роботи головою комісії розробляється план (програма) перевірки, який (яка) затверджується уповноваженою посадовою особою органу юстиції, що прийняла рішення про проведення перевірки та затвердження складу комісії, і має містити в собі визначення завдань перевірки; визначення кола питань, які потрібно з'ясувати під час перевірки; строк перевірки та період роботи суб'єкта нормотворення, якого планується перевіряти.

2.11. У разі проведення позапланових перевірок на підставі доручення Президента України, Кабінету Міністрів України та інших органів державної влади уповноважена посадова особа відповідного структурного підрозділу органу юстиції забезпечує складання і своєчасне доведення до всіх виконавців плану (програми) перевірки, яким (якою) визначаються, зокрема, основні питання, що підлягають перевірці, перелік і форма даних, які мають бути повідомлені органу юстиції для узагальнення та подання відповідно Президенту України, Кабінету Міністрів України або іншому органу державної влади.

2.12. Після підписання уповноваженою посадовою особою органу юстиції наказу про проведення планової або позапланової перевірки голова комісії:

розподіляє між членами комісії конкретні завдання на перевірку;

ознайомлює членів комісії з документацією, що є в наявності в органі юстиції, щодо суб'єкта нормотворення;

визначає термін прибуття членів комісії на перевірку;

інформує усіх її учасників про строк і завдання проведення перевірки;

забезпечує направлення листа-повідомлення про проведення перевірки, крім випадків, передбачених пунктом 2.2 цього розділу, коли перевірка може бути проведена без попереднього письмового повідомлення. Суб'єкт нормотворення, який отримує лист-повідомлення, повинен розглянути його та створити відповідні умови для проведення перевірки. У разі потреби отримання даних, що вимагають багато часу для підготовки, з листом-повідомленням направляється перелік документів, даних, які мають бути підготовлені до початку проведення перевірки.

2.13. Першим днем перевірки є день прибуття членів комісії на перевірку. У перший день перевірки голова комісії надає керівникові суб'єкта нормотворення, а у разі його відсутності особі, яка виконує його обов'язки, план (програму) перевірки.

2.14. Під час проведення виїзної перевірки уповноважені посадові особи органу юстиції та суб'єкта нормотворення мають права та обов'язки, передбачені відповідно пунктами 1.8 - 1.11 розділу I цього Порядку.

Голова та члени комісії мають право отримувати у керівника суб'єкта нормотворення, керівників його структурних підрозділів документи, письмові й усні пояснення та іншу інформацію, що стосується питань, які перевіряються (у тому числі з обмеженим доступом), потрібну для здійснення комісією своїх функцій, зокрема:

оригінали розпорядчих документів суб'єкта нормотворення (накази, рішення, розпорядження, постанови тощо), нормативно-правові акти, стандарти, технічні умови та інші документи, які ними затверджені, протоколи нарад і засідань структурних підрозділів суб'єкта нормотворення, матеріали проведених колегій, які стосуються питань перевірки;

відомості щодо структури суб'єкта нормотворення із зазначенням прізвищ, імен, по батькові керівників структурних підрозділів, їхніх посад, номерів службових телефонів;

протоколи нарад суб'єкта нормотворення, вхідну та вихідну документацію, ураховуючи тексти факсів і телефонограм, матеріали діловодства всіх підрозділів суб'єкта нормотворення;

інформаційні матеріали, що постійно або періодично направляються (отримуються) суб'єктом нормотворення (інформаційні листи, статистичні, аналітичні розробки тощо);

іншу інформацію, яка дає змогу встановити наявність або відсутність порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Суб'єкт нормотворення зобов'язаний надати комісії повну, всебічну та об'єктивну інформацію з усіх питань, які містяться в плані (програмі) проведення перевірки, та створити належні умови для проведення перевірки цієї інформації.

Комісія зобов'язана перевірити наявність положення про юридичну службу суб'єкта нормотворення; посадові інструкції працівників юридичної служби; нормативно-правові акти з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, що приймались суб'єктом нормотворення, а також рекомендації чи інші документи з цього питання (якщо такі є), визначення відповідальних осіб за цю роботу, графіки перегляду нормативно-правових актів та їх приведення у відповідність до Конституції та законів України, інших актів законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, строки проведення цієї роботи та створення відповідних комісій чи робочих груп тощо. Комісія повинна перевірити наявність зареєстрованих нормативно-правових актів у суб'єкта нормотворення, порядок їх зберігання та підтримання в контрольному стані.

Комісія зобов'язана перевірити роботу суб'єкта нормотворення з його територіальними органами щодо забезпечення останніми виконання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, зокрема проведення суб'єктом нормотворення перевірок з цього питання територіальних органів, їх результати, перелік нормативно-правових актів, які приймаються цими органами, та подання їх на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції.

2.15. Комісія, у разі потреби, має право отримати засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів (виписки з документів), довідки, а також письмові пояснення, завірені підписом керівника, або особи, яка виконує його обов'язки, або керівників відповідних структурних підрозділів суб'єкта нормотворення.

Комісія має право на безперешкодний доступ до місць зберігання інформації, у тому числі й до комп'ютерів, магнітних носіїв інформації тощо, отримання копій такої інформації.

Комісія отримує копії документів чи носіїв інформації, що можуть бути джерелом інформації про порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, на підставі листа уповноваженої посадової особи органу юстиції, який підтверджує право голови та членів комісії на отримання таких документів. Під час підготовки до перевірки запит суб'єкту нормотворення щодо надання інформації може бути направлений поштою з повідомленням про його вручення.

2.16. Під час проведення перевірки до плану (програми) проведення перевірки можуть уноситися зміни, що затверджуються уповноваженою посадовою особою органу юстиції, яка затвердила план (програму) перевірки.

2.17. Посадові особи, що здійснюють перевірку, взаємодіють з органами державної влади, в тому числі правоохоронними органами.

2.18. Результати перевірки комісія оформляє довідкою, що має містити в собі аналіз, висновки та пропозиції з усіх питань, які перевірялися.

Довідка складається з трьох частин:

I - вступна;

II - описова;

III - висновок.

До довідки долучаються інформативні додатки.

2.19. У вступній частині довідки мають бути наведені такі дані:

дата підписання довідки про перевірку (число, місяць, рік підписання довідки головою та членами комісії);

номер довідки про перевірку (порядковий номер журналу реєстрації перевірок);

повне і скорочене (за наявності) найменування суб'єкта нормотворення відповідно до положення (установчих документів);

місцезнаходження суб'єкта нормотворення;

підстави для проведення перевірки відповідно до вимог законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

найменування органу юстиції та його структурного підрозділу, прізвища, імена, по батькові та посади осіб, що проводили перевірку;

вид перевірки (планова чи позапланова);

період, за який проводиться перевірка;

інформація про направлення повідомлення суб'єкту нормотворення про проведення планової перевірки;

інформація про посадових осіб суб'єкта нормотворення, відповідальних за забезпечення додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

строк проведення перевірки (при необхідності зазначити перерву в роботі);

інформація про попередню перевірку (якщо така проводилася) із зазначенням найменування органу юстиції, дати та номера довідки про перевірку, періоду, за який проводилась перевірка (планова чи позапланова, установлені порушення та вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків);

загальні питання про роботу, яка проведена суб'єктом нормотворення щодо забезпечення виконання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

2.20. В описовій частині довідки про перевірку за кожним відображеним у довідці фактом порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів необхідно:

висвітлити показники, які характеризують роботу суб'єкта нормотворення в цілому та конкретні порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, з посиланням на документи, які використані при підготовці цієї довідки, згруповані за типами (указуються період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий);

чітко викласти зміст порушення (за наявності), зазначити період, у якому дане порушення здійснено, при цьому додати до довідки копії документів, що підтверджують наявність факту порушення, письмові пояснення посадових осіб суб'єкта нормотворення щодо встановлених порушень (за наявності);

зазначити перелік документів, що не були надані під час здійснення перевірки (якщо такі були), та в разі відмови посадових осіб суб'єкта нормотворення надати письмові пояснення щодо причини ненадання документів, факт відмови відобразити в довідці.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, можуть групуватися у відомості або таблиці, що додаються до довідки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назву, дату і номер документа, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Такі додатки повинні бути підписані головою та членами комісії, а також уповноваженими посадовими особами суб'єкта нормотворення.

Не допускається відображення в довідці про перевірку необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають доказів.

У разі коли перевіркою не встановлено порушень вимог законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, в описовій частині довідки відображаються кількісні показники та робиться відповідний запис.

Довідка також повинна містити в порівняльному аспекті кількісні показники щодо:

поданих нормативно-правових актів суб'єкта нормотворення на державну реєстрацію до відповідного органу юстиції;

нормативно-правових актів суб'єкта нормотворення, зареєстрованих відповідним органом юстиції, у тому числі після доопрацювання (зазначаються окремо);

нормативно-правових актів, повернутих на доопрацювання, та інформацію щодо дотримання строку доопрацювання;

нормативно-правових актів суб'єкта нормотворення, у державній реєстрації яких відмовлено;

попередження прийняття незаконних правових норм у нормативно-правових актах, що прийняті суб'єктом нормотворення;

нормативно-правових актів суб'єкта нормотворення, рішення про державну реєстрацію яких скасовано, та інформацію щодо дотримання строку повідомлення про скасування таких актів.

2.21. Комісія повинна також проаналізувати роботу суб'єкта нормотворення щодо приведення його нормативно-правових актів у відповідність до Конституції та законів України, інших актів законодавства, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, у тому числі за зверненням відповідних органів юстиції, зокрема в довідці відображаються кількісні показники щодо нормативно-правових актів, переглянутих суб'єктом нормотворення за власною ініціативою, у тому числі зареєстрованих у відповідному органі юстиції, а також на вимогу органу юстиції; актів, приведених у відповідність до чинного законодавства, у тому числі скасованих, визнаних такими, що втратили чинність, та до яких унесено зміни; нормативно-правових актів, рішення про державну реєстрацію яких скасовано у зв'язку з неприведенням їх у відповідність до чинного законодавства.

2.22. У розділі "Висновок" довідки про перевірку відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів.

Виявлені порушення відображаються з розбивкою за роками, у межах періоду, що перевіряється.

У разі вилучення під час перевірки засвідчених в установленому законодавством порядку копій документів, які підтверджують факти виявлених порушень, про це робиться запис з відображенням мети вилучення, номера та дати листа-розпорядження про вилучення.

Відображається кількість складених примірників довідки про перевірку та відмітка про вручення одного примірника уповноваженим посадовим особам суб'єкта нормотворення.

2.23. Інформативні додатки до довідки про перевірку:

затверджений (затверджена) уповноваженою посадовою особою органу юстиції план (програма) перевірки суб'єкта нормотворення;

пояснення посадових осіб суб'єкта нормотворення щодо виявлених порушень, надані під час перевірки;

інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень;

лист про необхідність проведення вилучення копій документів;

копії нормативно-правових актів, що підлягали державній реєстрації, але на реєстрацію не були подані, а також копії листів, телеграм, розпоряджень, вказівок тощо, якими встановлені правові норми;

інші матеріали, що мають значення для прийняття рішення за результатами перевірки та подальших заходів щодо забезпечення усунення порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

2.24. Суб'єкт нормотворення у міру виявлення порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів повинен, не чекаючи закінчення перевірки, ужити заходів щодо усунення виявлених порушень та запобігання їм надалі.

2.25. Член комісії, який не погоджується з висновками комісії, викладеними в довідці, має право письмово викласти свою окрему думку, що долучається до довідки. Викладаючи окрему думку, член комісії повинен підписати довідку, зробивши помітку: "Із зауваженнями, що містяться в "окремій думці".

2.26. Голова комісії підсумовує подані матеріали та складає довідку про перевірку у двох примірниках.

Довідка підписується головою комісії та її членами, керівником суб'єкта нормотворення або особою, яка виконує його обов'язки, керівником юридичної служби, а в разі потреби - також іншими відповідальними працівниками суб'єкта нормотворення.

У разі потреби голова комісії вносить пропозиції про попереднє колегіальне обговорення довідки про перевірку.

Один примірник довідки подається уповноваженій посадовій особі органу юстиції, другий у строк не більше п'яти робочих днів після закінчення перевірки вручається під підпис на першому примірнику довідки уповноваженій особі суб'єкта нормотворення або здається до канцелярії під підпис у довідці із зазначенням прізвища та посади працівника, що прийняв довідку, або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
2.27. При відмові керівника та/або інших посадових осіб суб'єкта нормотворення від підписання довідки про перевірку або неповернення такої довідки протягом трьох робочих днів голова та члени комісії засвідчують це відповідним записом за своїми підписами в кінці довідки.

За наявності зауважень до довідки про перевірку керівник чи інші посадові особи суб'єкта нормотворення, які підписують її, роблять про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж через три календарних дні з дня підписання подають з цього приводу письмові пояснення та зауваження.

У разі коли зазначені особи вважають за необхідне уточнити надані ними пояснення або пояснити причини відмови від підписання довідки, ці особи мають право власноручно зробити це на довідці або на окремому аркуші, який додається до довідки та є його невід'ємною частиною.

2.28. Комісія повинна перевірити достовірність обґрунтувань, фактів, викладених у поясненнях посадових осіб суб'єкта нормотворення.

2.29. У тих випадках, коли потрібно вжити невідкладних заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, під час перевірки складається проміжна довідка і від посадових осіб суб'єкта нормотворення вимагаються пояснення. Ці матеріали негайно подаються уповноваженій посадовій особі органу юстиції, а в разі потреби готується повідомлення правоохоронним органам.

Факти, викладені в проміжній довідці, включаються до загальної довідки.

2.30. Результати перевірки викладаються в довідці на підставі перевірених даних і фактів, що випливають з наявних оригіналів документів суб'єкта нормотворення, а також інших даних.

При складанні довідки про перевірку повинні бути додержані об'єктивність і вичерпність опису виявлених фактів і даних.

Не допускається включення до довідки висновків, пропозицій та даних, не підтверджених документами.

2.31. Голова комісії протягом восьми робочих днів після завершення перевірки доповідає про її результати керівнику органу юстиції з наданням довідки та інших матеріалів, складених за результатами перевірки, з відміткою про вручення її керівнику суб'єкта нормотворення, а також письмових пояснень та зауважень посадових осіб цього суб'єкта (за наявності).

2.32. Якщо за результатами перевірки було виявлено порушення суб'єктом нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, уповноважена посадова особа органу юстиції розглядає надані матеріали і вирішує питання щодо:

складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів щодо керівника суб'єкта нормотворення;

надання рекомендацій та внесення пропозицій суб'єкту нормотворення стосовно припинення порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а в разі якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень;

унесення пропозицій суб'єкту нормотворення про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

заслуховування стану цієї роботи суб'єкта нормотворення на засіданні колегії органу юстиції.

2.33. Після ознайомлення з довідкою уповноважених осіб суб'єкта нормотворення, який перевірявся, орган юстиції надсилає йому лист за результатами перевірки, у якому зазначаються виявлені порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, вносяться пропозиції про їх усунення та, при необхідності, притягнення до відповідальності посадових осіб суб'єкта нормотворення, винних у допущених порушеннях.

2.34. Суб'єкт нормотворення у місячний строк зобов'язаний повідомити орган юстиції про вжиті заходи та вказати терміни усунення виявлених перевіркою порушень.

У разі невиконання зазначеної вимоги орган юстиції приймає рішення щодо:

інформування у засобах масової інформації про нечинність нормативно-правових актів суб'єкта нормотворення, що застосовуються з порушенням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

надіслання правоохоронним органам матеріалів про порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

інформування Президента України та Кабінету Міністрів України щодо неналежного виконання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів суб'єктом нормотворення.

2.35. Якщо за результатами перевірки виявлено порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, уповноважена посадова особа органу юстиції складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів щодо керівника суб'єкта нормотворення в порядку, встановленому законодавством.

III. Порядок проведення органами юстиції безвиїзної та виїзної перевірок суб'єкта нормотворення щодо додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та оформлення їх результатів

3.1. Безвиїзна перевірка суб'єкта нормотворення щодо додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів проводиться органом юстиції на підставі надісланого цим суб'єктом переліку прийнятих ним актів за відповідний місяць поточного року.

3.2. Суб'єкт нормотворення щомісяця за підписом його керівника або особи, яка виконує його обов'язки, складає з дотриманням хронології повний перелік прийнятих ним актів за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку та до 5 числа місяця, наступного за звітним, надсилає супровідним листом цей перелік до відповідного органу юстиції.

У цьому переліку наводяться відомості про акти, прийняті суб'єктом нормотворення протягом місяця. За наявності у цьому переліку актів персонального характеру у графі 5 цього переліку зазначаються відомості - "акт персонального характеру", графи 6 та 7 при цьому не заповнюються. У разі прийняття суб'єктом нормотворення різних за видами розпорядчих документів (накази, розпорядження, постанови, рішення) цей перелік формується окремо за кожним видом розпорядчого документа суб'єкта нормотворення.

У разі прийняття суб'єктом нормотворення актів, що мають відповідний гриф обмеження доступу, відомості щодо цих актів надаються відповідно до вимог Законів України "Про інформацію" та "Про державну таємницю". У зв'язку з цим цей перелік та супровідний лист до нього можуть мати відповідний гриф обмеження доступу.

У графі 2 цього переліку зазначається повне найменування суб'єкта нормотворення. У разі прийняття цим суб'єктом акта спільно з іншими суб'єктами нормотворення у цій графі зазначаються повні найменування всіх суб'єктів нормотворення, що прийняли цей акт, в тому числі якщо суб'єкт нормотворення не був головним розробником акта.

У графі 3 цього переліку зазначається вид розпорядчого документа, прийнятого суб'єктом нормотворення.

У графі 4 цього переліку зазначаються дата прийняття акта та його номер. У разі прийняття спільного акта у цій графі зазначаються дата прийняття цього акта та через дріб - його номери, в тому числі якщо суб'єкт нормотворення не був головним розробником акта.

У графі 5 цього переліку зазначається повна назва акта (відомості про персональний характер цього акта), крім актів, що мають гриф секретності ("Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно"), відомості про які наводяться у цій графі шляхом зазначення цього грифа.

У графі 6 цього переліку зазначається короткий зміст акта, що розкриває предмет його правового регулювання, крім актів, що мають гриф секретності ("Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно"), відомості про які наводяться у цій графі шляхом зазначення цього грифа.

У графі 7 цього переліку суб'єкт нормотворення наводить іншу додаткову інформацію, зокрема відомості щодо державної реєстрації цього акта, втрати ним чинності, скасування, направлення акта на погодження із заінтересованими органами.

3.3. Міністерства, через міністрів яких Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади, організовують подання складених цими центральними органами виконавчої влади відповідно до пункту 3.2 цього розділу переліків прийнятих ними актів та надіслання їх до відповідних органів юстиції для проведення безвиїзних перевірок згідно з цим розділом.

3.4. Орган юстиції до 10 числа поточного місяця здійснює безвиїзну перевірку актів за надісланим суб'єктом нормотворення переліком, за результатами якої готує за необхідності лист про надання суб'єктом нормотворення завірених в установленому законодавством порядку копій зазначених актів для проведення їх перевірки щодо додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Суб'єкт нормотворення зобов'язаний надати завірені в установленому законодавством порядку копії зазначених актів протягом строку, встановленого у цьому листі.

Орган юстиції протягом 5 робочих днів з дня надходження завірених в установленому законодавством порядку копій зазначених актів здійснює безвиїзну перевірку таких актів, за результатами якої у разі порушення суб'єктом нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів готує лист щодо усунення виявлених порушень та направляє його суб'єкту нормотворення.

Суб'єкт нормотворення зобов'язаний усунути виявлені порушення у встановлений строк та про результати повідомити орган юстиції із наданням копій відповідних підтвердних документів.

3.5. Орган юстиції, враховуючи результати проведених безвиїзних перевірок суб'єктів нормотворення, здійснює виїзні планові перевірки актів, прийнятих цими суб'єктами, щодо додержання ними законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів. Такі перевірки проводяться уповноваженими посадовими особами органу юстиції за місцезнаходженням суб'єкта нормотворення згідно із затвердженим та доведеним до відома суб'єктів нормотворення річним планом-графіком проведення таких перевірок та без попереднього письмового повідомлення такого суб'єкта.

Уповноважена посадова особа органу юстиції за три дні до проведення виїзної перевірки суб'єкта нормотворення усно повідомляє керівника юридичної служби цього суб'єкта або особу, яка виконує його обов'язки, про дату початку проведення такої перевірки та її строк, який має бути не більшим, ніж строк, встановлений у пункті 2.4 розділу II цього Порядку.

3.6. Під час проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа органу юстиції та суб'єкта нормотворення мають права та обов'язки, передбачені відповідно пунктами 1.8 - 1.11 розділу I цього Порядку.

Уповноважена посадова особа органу юстиції має право отримувати у керівника суб'єкта нормотворення, керівників його структурних підрозділів документи, письмові й усні пояснення та іншу інформацію, що стосується питань, які перевіряються (у тому числі з обмеженим доступом), потрібну для здійснення своїх функцій, зокрема:

оригінали розпорядчих документів суб'єкта нормотворення (накази, рішення, розпорядження, постанови тощо), нормативно-правові акти, стандарти, технічні умови та інші документи, які ними затверджені, протоколи нарад і засідань структурних підрозділів суб'єкта нормотворення, матеріали проведених колегій, які стосуються питань перевірки;

відомості щодо структури суб'єкта нормотворення із зазначенням прізвищ, імен, по батькові керівників структурних підрозділів, їхніх посад, номерів службових телефонів;

протоколи нарад суб'єкта нормотворення, вхідну та вихідну документацію, ураховуючи тексти факсів і телефонограм, матеріали діловодства всіх підрозділів суб'єкта нормотворення;

інформаційні матеріали, що постійно або періодично направляються (отримуються) суб'єктом нормотворення (інформаційні листи, статистичні, аналітичні розробки тощо);

іншу інформацію, яка дає змогу встановити наявність або відсутність порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Суб'єкт нормотворення зобов'язаний надати уповноваженій посадовій особі органу юстиції повну, всебічну та об'єктивну інформацію з усіх питань, які містяться в плані (програмі) проведення перевірки, та створити належні умови для проведення перевірки цієї інформації.

У період проведення перевірки суб'єкт нормотворення зобов'язаний надати протягом строку, встановленого уповноваженою посадовою особою органу юстиції, та на її вимогу засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів (виписки з документів), довідки, а також письмові пояснення, завірені підписом посадових осіб суб'єкта нормотворення та його структурних підрозділів.

Уповноважена посадова особа органу юстиції має право на безперешкодний доступ до місць зберігання інформації, у тому числі й до комп'ютерів, магнітних носіїв тощо, отримання копій такої інформації.

Уповноважені посадові особи органу юстиції, що здійснюють перевірку, взаємодіють з органами державної влади, в тому числі правоохоронними органами.

3.7. Уповноважена посадова особа органу юстиції останнього дня проведення перевірки складає довідку за результатами проведеної перевірки суб'єкта нормотворення щодо додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у двох примірниках.

У довідці зазначаються:

дата підписання довідки про перевірку (число, місяць, рік підписання довідки уповноваженою посадовою особою органу юстиції);

номер довідки про перевірку (порядковий номер журналу реєстрації перевірок);

повне і скорочене (за наявності) найменування суб'єкта нормотворення відповідно до положення (установчих документів);

місцезнаходження суб'єкта нормотворення;

підстави для проведення перевірки відповідно до вимог законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

найменування органу юстиції та його структурного підрозділу, прізвище (прізвища), ім'я (імена), по батькові та посада (посади) особи (осіб), що проводила (проводили) перевірку;

вид перевірки - виїзна планова перевірка;

період, за який проводиться перевірка;

інформація про посадових осіб суб'єкта нормотворення, відповідальних за забезпечення додержання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

строк проведення перевірки (при необхідності зазначити перерву в роботі);

зміст порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, період, у якому дане порушення здійснено (додати до довідки копії документів, що підтверджують наявність факту порушення, письмові пояснення посадових осіб суб'єкта нормотворення щодо встановлених порушень (за наявності));

перелік документів, що не були надані під час здійснення перевірки (якщо такі були), та в разі відмови посадових осіб суб'єкта нормотворення надати письмові пояснення щодо причини ненадання документів, факт відмови відобразити в довідці.

Виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, можуть групуватися у відомості або таблиці, що додаються до довідки. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів із зазначенням звітного періоду, до якого вони належать (назву, дату і номер документа, а також посилання на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені). Такі додатки повинні бути підписані уповноваженими посадовими особами органу юстиції та суб'єкта нормотворення.

Не допускається відображення в довідці про перевірку необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень, які не мають доказів.

У разі коли перевіркою не встановлено порушень вимог законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, в довідці відображається цей факт.

3.8. Довідка за результатами перевірки суб'єкта нормотворення підписується уповноваженою посадовою особою органу юстиції, керівником суб'єкта нормотворення (особою, що виконує його обов'язки), керівником юридичної служби, а в разі потреби - також іншими відповідальними працівниками суб'єкта нормотворення.

Один примірник довідки подається для ознайомлення уповноваженій посадовій особі органу юстиції, другий у день закінчення перевірки вручається під підпис на першому примірнику довідки керівнику суб'єкта нормотворення (особі, яка виконує його обов'язки) або керівнику юридичної служби цього суб'єкта нормотворення для передання керівнику суб'єкта нормотворення (особі, яка виконує його обов'язки) для ознайомлення.

3.9. У разі відмови керівника та/або інших посадових осіб суб'єкта нормотворення від підписання довідки про перевірку або неповернення цієї довідки протягом трьох робочих днів уповноважена посадова особа органу юстиції засвідчує це відповідним записом за своїм підписом у довідці.

За наявності зауважень до довідки про перевірку керівник чи інші посадові особи суб'єкта нормотворення, які підписують її, роблять про це застереження перед своїми підписами і не пізніше ніж через три календарні дні з дня підписання надають уповноваженій посадовій особі органу юстиції письмові пояснення та зауваження.

У разі коли зазначені особи вважають за необхідне уточнити надані ними пояснення або пояснити причини відмови від підписання довідки, ці особи мають право власноручно зробити це на довідці про перевірку або на окремому аркуші, який додається до довідки та є її невід'ємною частиною.

Уповноважена посадова особа органу юстиції повинна перевірити достовірність обґрунтувань, фактів, викладених у поясненнях посадових осіб суб'єкта нормотворення.

3.10. Результати перевірки викладаються в довідці на підставі перевірених даних і фактів, що випливають з наявних оригіналів документів суб'єкта нормотворення, а також іншої інформації.

При складанні довідки про перевірку повинні бути додержані об'єктивність і вичерпність опису виявлених фактів та даних.

Не допускається включення до довідки висновків, пропозицій та даних, не підтверджених документами.

3.11. Якщо за результатами перевірки було виявлено порушення суб'єктом нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, уповноважена посадова особа органу юстиції розглядає надані матеріали і вирішує питання щодо:

складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів щодо керівника суб'єкта нормотворення;

надання рекомендацій та внесення пропозицій суб'єкту нормотворення стосовно припинення порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, усунення причин виникнення цих порушень і умов, що їм сприяють, а в разі якщо порушення припинено, - щодо вжиття заходів для усунення наслідків цих порушень;

унесення пропозицій суб'єкту нормотворення про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

заслуховування стану цієї роботи суб'єкта нормотворення на засіданні колегії органу юстиції.

3.12. Після ознайомлення з довідкою уповноважених осіб суб'єкта нормотворення, який перевірявся, орган юстиції надсилає йому лист за результатами перевірки, у якому зазначаються виявлені порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, вносяться пропозиції про їх усунення та, при необхідності, притягнення до відповідальності посадових осіб суб'єкта нормотворення, винних у допущених порушеннях.

3.13. Суб'єкт нормотворення у місячний строк зобов'язаний повідомити орган юстиції про вжиті заходи та вказати терміни усунення виявлених перевіркою порушень.

У разі невиконання зазначеної вимоги орган юстиції приймає рішення щодо:

інформування у засобах масової інформації про нечинність нормативно-правових актів суб'єкта нормотворення, що застосовуються з порушенням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

надіслання правоохоронним органам матеріалів про порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів;

інформування Президента України та Кабінету Міністрів України щодо неналежного виконання законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів суб'єктом нормотворення.

3.14. Якщо за результатами перевірки виявлено порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, уповноважена посадова особа органу юстиції складає протокол про адміністративне правопорушення за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів щодо керівника суб'єкта нормотворення в порядку, встановленому законодавством.

Перелік
актів ______________________________________________,
(найменування суб'єкта нормотворення)
прийнятих за ___ місяць 20__ року

ДОВІДКА N*

Порядок оформлення додатків до нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в управлінні юстиції

         Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, доповнюють, пояснюють окремі питання нормативно-правового акта або акт у цілому (переліки суб'єктів, об'єктів, форми, зразки документів, таблиці, графіки, схеми, інші відомості, спрямовані на застосування нормативно-правового акта). Про наявність додатків зазначається у відповідних структурних одиницях нормативно-правового акта, наприклад, за такою формою: "згідно з додатком", "межі заказників (додатки 1 - 4)", "зразок розрахунку наводиться у додатку 2".  При цьому, назва додатка в тексті нормативно-правового акта повинна дослівно відповідати назві самого додатка.

Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, оформляються на стандартних аркушах. Відмітка до додатка уключає номер додатка та заголовок нормативно-правового акта і розміщується на верхньому правому полі першого аркуша додатка за такою формою:                                                     

Додаток 7
до Положення
про діяльність підприємств,
які здійснюють декларування
на підставі договорів

        У разі наведення в додатку таблиці, що розміщується на декількох аркушах, на кожному аркуші, крім першого, у правому верхньому куті повинні розміщуватись напис "Продовження таблиці" та її номер. Знак "N" при цьому не ставиться. Додатки до нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, не підписуються. Розпорядчий документ, нормативно-правові акти, затверджені розпорядчим документом, та додатки до них повинні мати окрему нумерацію сторінок арабськими цифрами, яка розміщується посередині верхнього поля без слова "сторінка" та розділових знаків. Перша сторінка не нумерується.

   Головним управлінням юстиції у Луганській області зареєстровано розпорядження Луганської облдержадміністрації “Про втрату чинності розпорядження голови обласної держадміністрації від 23.08.2006 № 812 “Про Порядок здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян приміським автомобільним транспортом”

Акти, які не подаються на державну реєстрацію

а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);

б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;

в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);

г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;

е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
 

    У разі надходження акта, який не підлягає державній реєстрації, орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів повертає його суб'єкту нормотворення з відповідним обґрунтуванням.

а) обгрунтування підстав для видання нормативно-правового акта чи окремих його норм;

б) відомості про чинні акти з цього питання, інформація про строки приведення їх у відповідність з нормативно-правовим актом, поданим на державну реєстрацію, а також про акти, що втрачають чинність у зв’язку з прийняттям цього акта;

б¹) копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається таким, що втратив чинність, у контрольному стані;

в) відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов’язковим згідно з законодавством;

г) завірена копія рішення Держпідприємництва чи його територіального органу про погодження проекту регуляторного акта або копія рішення Урядового комітету з питань економічної політики та європейської інтеграції чи завірена копія рішення апеляційної регуляторної комісії про задоволення скарги головного розробника проекту регуляторного акта щодо відмови у погодженні проекту регуляторного акта (для регуляторних актів);

д) висновок Мін’юсту, Головних управлінь юстиції Міністерства юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі щодо відповідності нормативно-правового акта положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов"язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

• нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Мін’юст;
• нормативно-правових актів міністерств і республіканських комітетів Автономної Республіки Крим - Головне управління юстиції Мін’юсту в Автономній Республіці Крим;
• нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також місцевих органів господарського управління та контролю – головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі;
• нормативно-правових актів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, їх управлінь, відділів, інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Севастополі, міськрайонні (у разі утворення) управління юстиції.