Sub_Class with id 258 does not exist
Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія) Луганщина Адміністративно- територіальний устрій Міста обласного значення Лисичанськ
Луганська обласна державна адміністрація
| |


ГоловнаЛист адміністратору Веб-сервераКарта сайту

Гаряча лінія
Гаряча лінія
Довідник посадовців
Телефонний довідник
ОпитуванняОпитування

Сьогодні: понеділок, 01 березня 2021

Луганська обласна військово-цивільна адміністрація (стара версія)ЛуганщинаАдміністративно- територіальний устрійМіста обласного значення
Лисичанськ
Площа

95,64 кв. км.

Відстані

Відстань від м. Лисичанська до м. Луганська
- залізницею 113 км
- шосейними дорогами 80 км

Географічні дані

Місто розташовано у західної частині Луганської області, на правому березі ріки Сіверський Донець
По території міста протікає також річка Біленька, довжиною у межах міста 4 км
Найвища точка 217 м
 
Кордони
Місто Лисичанськ оточене територією Попаснянського району, Луганської обл.

Адміністративно – територіальні одиниці

адміністративно місту Лисичанськ упорядковані м. Новодружеськ і м. Привілля

Населення

Чисельність населення міста складає – 128,5 тис. осіб
у т.ч.:
м. Лисичанськ – 111,4тис.чол..
м. Привілля – 8,6 тис.чол..
м. Новодружеська – 8,5 тис.чол.,
із них жінок –70,0 тис., чоловіків – 58,5 тис.
У працездатному віці чисельність населення складає 79,6 тис.чол., молодше працездатного – 19,2 тис.чол., старше – 31,0 тис.чол., пенсіонерів – 40,1 тис.чол.

Історична довідка

Місто Лисичанськ засновано у 1710 році, його справедливо вважають колискою Донбасу. Саме тут, у Лисичій балці, більше двохсот років тому за указом Катерини II було закладено перший у Донбасі рудник, що поклав початок промисловому видобутку кам’яного вугілля.
Протягом 48 років, починаючи з 1796 року, Лисичанськ видавав 84 відсотки вугілля, видобутого усім Донбасом, а з 1804 року був єдиним вуглевидобувним містом.
Наприкінці ХVІІІ століття в Лисичанську для Луганського ливарного заводу з кам’яного вугілля випалювали кокс. Це був перший кокс на мінеральному паливі.
Перший рудник, перша шахта, перший досвід гірничої справи і виплавлювання чавуну на мінеральній основі – тільки цього було б досить, щоб вважати Лисичанськ одним із найбільш видатних в історичному плані міст Луганщини.
У 1892 році, коли був пущений содовий завод, місто стає місцем зародження хімічної промисловості. Завод “Донсода” став найбільшим підприємством галузі, яке на рубежі ХХ століття давало 80 відсотків усієї соди, що вироблялася в царській Росії, і він займав друге місце в Європі з випуску цієї продукції.
Багатство надр Лисичанська, на основі яких отримали високий розвиток вугільна промисловість і содове виробництво, зумовило зародження і розвиток скляної промисловості. Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття в місті існувало кілька скляних заводів, а в 1914 році став до ладу склозавод Лівенгофського акціонерного товариства (зараз ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”).
Завдяки зародженню і розвитку вугільної, хімічної, скляної промисловості, оснащуванню заводів сучасним обладнанням, дослідженню, розвідуванню й видобутку корисних копалин для роботи заводів і шахт Лисичанськ став місцем зосередження промислових початків, експериментів і пошуків, місцем, де мешкали й працювали такі відомі вчені й дослідники, як Лутугін Л.І., Менделєєв Д.І., Зеленцов І.І., Даль І.М., Ковалевський Є.П. та інші.
У ХХ століття Лисичанськ увійшов зі значним економічним потенціалом, який зростав і примножувався.
Вже на початку двадцятих років заводи й шахти міста в основному досягли рівня довоєнного 1913 року. В 1935 році було утворено державний трест “Лисичанськвугілля”, що об’єднував одинадцять шахт.
У 1938 році Лисичанськ було віднесено до категорії міст.

Природні ресурси

Місто Лисичанськ розташовано на високому правому березі р. Сіверський Донець в зоні континентального клімату степної зони України з підвищеним метеорологічним потенціалом забруднення.
Водні ресурси є одним з найважливішим багатств. Так, р. Сіверський Донець являється основною водною артерією як міста Лисичанська, так і для всієї області.
Сіверський Донець – джерело питного та технічного водопостачання. Річка – приймач стічних вод підприємств промислового, комунального та сільського господарства, шахтних вод. Довжина її ділянки в межах м. Лисичанська становить 26,5 км.
Річка Біленька правий приток р. Сіверський Донець тече через південну частину м. Лисичанська. Довжина її ділянки в межах міста становить 7,7 км.
За забрудненими скидами стічних вод р. Сіверський Донець відноситься до найбільш неблагонадійних. В місті є 17 очисних споруд, але обставини з очищенням стічних вод до сьогодні залишаються напруженими.
За довгу історію геологічного розвитку планети, в надрах сформувалися різноманітні корисні копалини. Наше місто не було винятком.
Історія розвитку Донецького кам’яновугільного басейну розпочалася у 1700 році з виходом наказу Петра І про пошук рудних родовищ і нерозривно пов’язана з розвитком м. Лисичанська – «колиски Донбасу».
При підземному видобуванні кам'яного вугілля на поверхні утворюються терикони (в місті їх 35). Це агресивні джерела забруднення оточуючого середовища. І ця екологічна проблема потребує свого вирішення.
На території міста функціонує 5 вугледобувних підприємств. Виробничі запаси вугілля складають 179,7 млн.тон. Виробничі потужності - 2,8 млн. вугілля на рік.
||
Sub_Class with id 0 does not exist
У разі використання матеріалів сайту посилання на www.loga.gov.ua є обов'язковим.
Технічна підтримка: Відділ інформаційно-комп'ютерного забезпечення апарату
Лист адміністратору Веб-сервера